Організаційно-технологічна характеристика підприємства

ЗМІСТ

1. Організаційно-технологічна характеристика підприємства. 3

1.1 Загальне ознайомлення з підприємством. 3

1.2. Матеріально-технічна база підприємства. 6

1.3. Схема управління підприємством. 8

1.4. Аналіз ринку збуту готової продукції 9

2. Організаційно-технологічна характеристика виробництва. 10

2.1. Ознайомлення з асортиментом продукції, що випускається на данному підприємстві 10

2.2. Система постачання підприємства та збут готової продукції 15

2.3. Вивчення процесу та технологічних ліній на підприємстві 15

2.4. Вивчення якості продукції вимогам діючих нормативних документів. 20

2.5. Схема інженерних систем підприємства. 21

3. Організація технологічного процесу виробництва продукції 25

3.1. Організація технологічного процесу виробництва готової продукції 25

3.2. Організація контролю якості сировини та готової продукції 29

4. Індивідуальне завдання. 33

Список літератури. 39

 

 

Організаційно-технологічна характеристика підприємства

Схема управління підприємством

Завод «Вінтер» - відкрите акціонерне товариство, у голові правління якого стоїть Рябова Є.А. Під її керівництвом знаходиться робота всіх відділів підприємства та взаємозвязок між ними.

Керівником та технологом виробництва здійснюється контроль за виробництвом та якістю продукції на кожному етапі виробництва. Також здійснюється розширення асортименту, покращення та вдосконалення технологій.

Інженером-механніком здійснюється контроль за роботою обладнання, ліній технологічного устаткування, удосконалення технологічного процесу за допомогою нового сучасного обладнання.

Одним з основних відділів, пов’язаних з виробництвом та випуском готової продукції являється виробнича лабораторія, де здійснюється контроль якості сировини та продукції на кожному етапі виробництва.

Також на підприємстві існують та функціонують такі відділи, як контора (бухгалтерія), відділи кадрів,постачання, охорони праці, реклами тощо.

 

Аналіз ринку збуту готової продукції

Реалізація морозива методом кільцевого завезення по торговельним точкам м.Донецька та за його межы здійснюється 10-тьма власними автомашинами-рефрежераторами. Санобробка автомашин здійснюється на договірних засадах на спеціалізованім підприємстві "Дезбиосервис".

Завдяки широкому асортименту, високій якості готової продукції, а також слушні ціновий політиці, завод "Вынтер" є лідируючим підприємство з виробництва морозива в Донецьку й Донецькый області, а також одним з потужних, конкурентноздібних підприємств в Україні.

 

 

Організаційно-технологічна характеристика виробництва

Система постачання підприємства та збут готової продукції

Основною сировиною при виробництві морозива є молоко. Молоко до заводу потрапляє у цистернах у свіжому охолодженому вигляді по 7 тонн кожного дня. Перед виробництвом молоко пастерізують.

Для зберігання іншої сировини на території підприємства організовані вантажні площадки та майданчики, складські охолоджувальні та неохолоджувальні приміщення, які мають тісний зв'язок з виробничіми цехами.

Всі продукти, що потрапляють до підприємства проходять вхідних контроль працівниками лабораторії та керівництвом за допомогою органолептичної та фізико-хімічної оцінки якості сировини. Також на цьому етапі перевіряється документація на визначений вид сировини.

Готова продукція після закалювання потрапляє до лабораторії, де проводиться контроль якості готової продукції згідно з діючею нормативною документацією. Після цього продукцію реалізують чи зберігають деякий час.

 

Виготовлення суміші.

Суміш морозива становлять по затвердженій типовій рецептурі. Сировина необхідна по рецепту звільняють від упакування, зважують і направляють в змішуючу ємкість у наступній послідовності:

- рідкі компоненти (молоко, вода), попередньо підігріті;

- згущені молочні продукти (молоко згущене);

- сухі продукти (сухі молочні продукти, цукор-пісок, какао-порошок, стабілізатор при певних температурах (згідно фірм виготовлювачів). Змішування компонентів здійснюють при температурі 40-45 0С при постійнім, ретельнім перемішуванні для досягнення повного й швидкого розчинення сухих продуктів.

Фільтрація.

Для видалення із суміші грудок сировини, які не розчинилися, можливих різних механічних домішок, використовуючи для цього фільтри.

Гомогенізація.

Після первинної теплової обробки суміш піддають гомогенізації для запобігання розшарування суміші при зберіганні й тим самим поліпшують структуру морозива. Тиск гомогенізації залежить від виду суміші, її масової частини жиру.

Пастеризація.

Пастеризація - теплова обробка, яку проводять із метою знищення хвороботворних (патогенних) мікроорганізмів. Залежно від виду суміші пастеризація проходить при температурі від 88 до 92 0С с витримкою 15 секунд.

Охолодження й дозрівання.

Після пастеризації суміш прохолоджують до температури 2-6 0С за допомогою холодної води, крижаної води. Охолоджену суміш направляють у ємкість для зберігання й дозрівання. При температурі від 4 до 6 0С суміш можна зберігати не більш 24 годин, при температурі від 0 до 4 0С - не більш 48 годин. У процесі зберігання відбувається дозрівання суміші не менш 6 годин. У результаті дозрівання підвищується в'язкість суміші, що приводить до стійкою взбитості суміші при фризеруванні.

Фризерування.

У процесі фризерування відбувається одночасне насичення суміші повітрям і її охолодження.

Фасовка.

Після фризерування морозиво, на виході із фризера з температурою -3-5 0С надходить у фасувальні автомати. Перед фасовкой у нього можуть бути внесені різні добавки.

Упакування, дозакалювання.

Після розфасовки морозиво гартують для додання йому досить щільної структури в морозильних апаратах потокових ліній, намагаючись наблизити його температуру до температури зберігання - 18 0С и нижче.

Готове морозиво упаковують у споживчу (етикетка, пакет і т.д.) і транспортну тару (картонні ящики). Зберігають морозиво при температурі -24+-2 0С.

 

Виробництво вафельних стаканчиків на підприємстві здійснюється за наступною схемою:

• підготовка сировини;

• готування тесту;

• випічка вафельної продукції;

• упакування й зберігання.

Підготовка сировини.

Борошно й крохмаль перед замісом обов'язково просівають. Масло рослинне фільтрують, перевіряють якість курячих яєць, пекарський фосфатидный концентрат підігрівають, меланж розморожують.

Яйця обробляють у кілька етапів:

1. промивають у теплій воді 5-10 хвилин;

2. витримують в 0,04% дезрастворе "Акватабс" протягом 5- і хвилин;

3. потім обмивають в 2% р- ре питної соди;

4. обполіскують у чистій воді.

Готування тесту.

У тістомісильну машину вносять підготовлену емульсію фосфатидів у воді, наливають не більше 10% від загальної маси води температурою від +10 до +14 0С и вносять яйця, рослинну олію, сіль, соду, крохмаль, інші компоненти, залишок води. Включають мішалку й перемішують від 20 до30 сек. Після цього у два- три приймання вносять борошно й вафельні відходи (попередньо перетерті). Процес перемішування триває 17-20 хв. Готове тісто не повинне довго зберігатися перед випічкою.

Упакування й зберігання.

Вафельні стаканчики укладають у чисті сухі ящики вистелені пергаментом. Упаковані вафлі повинні зберігатися в чистих, сухих, добре провітрюваних приміщеннях при температурі не вище 18 0С и відносної вологості повітря не вище 75% не більш 3 місяців.

Вафельна продукція виготовляється згідно ДСТУ 4620:2006

Устаткування для виконання виробничих процесів:

Установлене на підприємстві устаткування забезпечує виконання вимог нормативно-технічної документації для випуску якісної продукції, безпечної для споживача. Усе ємкісне устаткування, пастеризаційно-охолоджувальна установка, фасувальні потокові лінії, фризера та інше устаткування, комунікаційні трубопроводи мають сертифікати відповідності й гігієнічні висновки на безпеку використання.

Устаткування оснащене контрольно-вимірювальними приладами, приладами реєстрації температурних режимів.

Пакувальні матеріали.

Матеріали, використовувані для фасовки продукції: поліетиленова плівка, полістирольні судочки, стаканчики, цебра із кришечками, палички для морозива, фольга кашированна, гофротара мають сертифікати відповідності й висновку Держсанекспертизи.

Освітлення.

У допоміжних виробничих приміщеннях: майстернях, котельнях, распредустрії РУ-0,4 кВ, машинних відділеннях компресорного цеху - у денний час доби використовується природнє освітлення.

У всіх відділеннях цеху морозива й вафельній ділянці, через недолік природнього висвітлення, застосовується штучне висвітлення - люмінесцентні світильники.

У холодильних камерах технологічного цеху використовуються світильники з лампами розжарювання. В окремих приміщеннях цеху морозива й бактеріологічної лабораторії для знезаражування повітря встановлені

бактеріологічні лампи. Режим їх роботи відповідає технічним вимогам і інструкціям для експлуатації. У приміщеннях підвищеної небезпеки: машинних відділеннях компресорного цеху, котельні, распредустрії РУ-0,4кВ і РУ-6кВ, установлені світильники аварійного висвітлення, а також на шляхах евакуації цеху морозива, вафельної ділянки й технологічного цеху.

Водопостачання.

Водопостачання підприємства здійснюється питною водою з міської мережі Міськводоканалу. Вода надходить через один водовод діаметром 80 мм із вулиці Стадіонної. Уведення води обладнане механічним водоміром діаметром 80мм. Водомірний вузол обладнаний відповідно до вимог СНіП. Вода на підприємстві використовується в наступних цілях:

- на госппобутовіе потреби;

- на технологічні потреби виробництва (мийка технологічних трубопроводів і устаткування);

- вироблення пари;

- на охолодження встаткування й підживлення оборотних систем;

- входить до складу рецептури, що випускається продукції.

На підприємстві є наступні оборотні системи водопостачання:

- автономне охолодження двох №1 і 2 аміачних конденсаторів;

- охолодження кондиціонера у вафельнім відділенні;

- охолодження другої секції пастеризатора морозива;

- охолодження третин секції пастеризатора морозива "ледяною" водою.

Так як виготовлене морозиво є сезонним товаром, то підприємство протягом року працює неритмічно: з високим завантаженням у жаркий і теплий періоди року, і з низьким завантаженням або взагалі на загал не випускає продукцію в холодний час, а виконує в цей час ремонтні роботи.

Наслідком цього є більша нерівномірність місячного водоспоживання й водоотведения (Кн.=Qмах/Qсред). Місячна нерівномірність водоспоживання становить 2,0, а середньодобова протягом того або іншого місяця змінюється від 1,2 до 1,60.

Каналізація.

На території підприємства діє роздільна, загальносплавна, самопливна каналізація довжиною 560м (d= 100, 150 300мм), прокладена в 1956р. Стічні води ВАТ "Вінтер" формуються за рахунок госппобутових і виробничо-забруднених стоків, а також умовно-чистих продувних вод котельні й оборотних систем.

У каналізацію ВАТ "Вінтер" надходять також стічні води інших підприємств і організацій, розташованих поза територією підприємства (АТЗТ "Механічний завод "Тор", "Легкоатлетичний манеж "Донецьк", "Автомойка сервіс" і ін.). Усі зазначені стічні води транзитом приділяються одним випуском діаметром 300мм у міський каналізаційний колектор №8 (D=500мм).

Опалення.

Усі виробничі й допоміжні підрозділи підприємства обладнані опалювальними приладами - чавунними радіаторами,у якості теплоносія використовується гаряча вода за графіком 95-70º С. Опалення здійснюється від котельні з паровими казанами через пластинчастий теплообмінник і від двох миникотельных з водогрійними казанами.

Вентиляція.

У виробничих і допоміжних будинках і приміщеннях передбачена природня, механічна або змішана вентиляція відповідно до вимог "Санітарних норм проектування промислових підприємств".

У лабораторіях, мийних і деяких виробничих приміщеннях обладнана приточно- витяжна вентиляція в комбінації з місцевою витяжною вентиляцією.

Побутові приміщення, туалети, мікробіологічна лабораторія мають незалежні системи загальнообмінної вентиляції.

У приміщеннях компресорного цеху обладнана приточно- витяжна вентиляція відповідно до "Правил обладнання й безпечної експлуатації аміачних холодильних установок" і аварійна, яка забезпечує восьмикратний повітрообмін.

Холодозабеспечення

У компресорному цеху підприємства встановлено два аміачні двоступінчасті гвинтові агрегати

GSV 412-GSV111 660 кВт (пр-у Данія)

SAB330-SAB163 412 кВт (пр-у Данія)

Холод використовується для виробництва морозива й забезпечення низьких температур (від -5 ос до -30ос залежно від умов зберігання сировини й готової продукції) у камерах схову технологічного цеху.

Для відводу тепла, що утворюється при виробництві холоду, до складу аміачної холодильної установки ВАТ "Вінтер" входять два випарні конденсатори LSCB-315. Витрата води при виробництві холоду може досягати 2,5 м3/година (5 700 м3.у рік). Понад 85 % (4 800 м3 у рік) цієї води випаровується.

Для охолодження сумішей морозива використовується генератор крижаної води EGF 300 A/V (пр-в Італія), обладнаний фреоновой холодильною установкою із двома гвинтовими компресорами. Охолодження конденсатора чиллера - повітряне. У якості холодоносія використовується 20% розчин пропиленгликоля у воді з температурою замерзання -10ос і робочою температурою -2-0ос

Електропостачання.

Електропостачання підприємства здійснюється від РП- 25 ПС "Новоцентральна" по двом кабельним лініям 6 кВ. Кабельні лінії підключено до РУ-6кВ АПС 14. Одна з ліній є резервною.

РУ-6КвкВ АПС -14 запитує 3 трансформатора: 2 - ТМ 630 6/0,4кВ і 1- ТМ 750 6/0,4кВ.

Перетворена напруга, величиною 0,4кВ, надходить у розподільне обладнання РУ-0,4кВ, звідки за допомогою вступних обладнань розподіляється по всіх підрозділах підприємства.

 

Індивідуальне завдання

Технологія виробництва морозива на плодово-ягідній основі

Технологічний процес виробництва морозива на плодово-ягідній основі складається з наступних операцій:

- підготовка плодово-ягідної основи;

- приготування цукрового розчину;

- приготування суміші і охолоджування;

- зберігання;

- фризерування плодово-ягідної суміші;

- загартування морозива.

Втрати сировини при виробництві плодово-ягідного пюре визначаються шляхом проведення контрольних виробок на кожному окремому підприємстві за фактичними результатами.

Для виробництва морозива на плодово-ягідній основі використовують свіжі і заморожені плоди і ягоди, плодово-ягідну пульпу, пюре, соки, екстракти, сиропи, а також варення, повидло, джем, підварки і іншу плодово-ягідну сировину. Сировина, що сульфітується, у виробництві морозива не застосовується.

Кращою сировиною для виробництва морозива на плодово-ягідній основі є суниця (полуниця) малина, чорна смородина, яблука, чорноплідна горобина, журавлина, вишня, черешня, абрикоси, персики, мандарини, лимони, апельсини та інші, а також продукти їх переробки.

Свіжі плоди, ягоди та овочі спочатку інспектують, сортують за якістю, відбраковуючи і видаляючи недозрілі, перезрілі, зім’яті і ті, що забродили.

Відібрану для виробництва партію плодів ретельно промивають в холодній проточній воді, краще під душем, для видалення з поверхні сировини забруднень, механічних домішок, ядохімікатів, мікрофлори.

Після миття плоди та ягоди обробляють. Чорну смородину після промивання направляють на протирочну машину. Суницю, полуницю, малину звільняють від чашолистиків і протирають.

Вишню, черешню, сливу, абрикоси, персики та інші кісточкові плоди звільняють від плодоніжок і кісточок, заливають водою із розрахунку дві частини води на одну частину плодів, кип’ятять від 5 до 10хв, потім протирають.

Чорноплідну горобину після миття пропарюють (бланшують) і потім протирають до отримання однорідної маси.

Свіжу журавлину промивають холодною водою, а потім обливають потрійною кількістю кропу і витримують від 3 до 5хв. Зливши воду, ягоди протирають і для видалення насінин і шкірки пропускають через сито.. Висока температура при обробці журавлини необхідна для видалення гіркоти.

Лимони та апельсини ретельно промивають в холодній воді, знімають х них цедру, яка в подальшому може бути використана для варіння цукатів чи для отримання ароматичних речовин. Для їх отримання цедру заливають подвійною кількістю винного спирту –ректифікату міцністю 96% і настоюють в щільно закритій посудині при кімнатній температурі не менше 3 діб. Настій фільтрують і використовують в якості ароматизатора. Після зняття цедри із плодів віджимають сік. Сік лимонний та апельсиновий вводять в цукровий сироп.

Яблука використовують як в свіжому, так і в замороженому вигляді. Свіжі яблука після миття варять до розм’якшення м’якоті плоду і протирають для отримання пюре.

Морожені плоди та ягоди перебирають, видаляючи непридатні, промивають теплою водою, обробляють в пароварочному котлі від 3 до 5хв, а потім протирають. При використанні замороженої плодово-ягідної пульпи блоки, вивільнені від поліетиленової плівки, рекомендується пропускати через подрібнювач.

Овочі після миття обробляють. Моркву подрібнюють, потім віджимають сік. Для отримання пюре буряк варять до готовності, очищають і протирають. Для отримання томатного соку відібрані зрілі помідори подрібнюють. Потім подрібнена маса поступає для віджимання соку.

Таблиці сировини, що використовується для виготовлення плодово-ягідного морозива та вміст сухих речовин у цій сировині представлені у додатку В.

За необхідності збереження плодово-ягідної маси (у випадку її використання не відразу для приготування суміші) необхідно протерті плоди охолодити до температури від 0 до 2°С і зберігати при цій температурі не більше 24год.

При підготовці плодів, ягід та овочів застосовують протирочні машини, волчки, сита, преси, варочні котли та інше обладнання. Отриману плодово-ягідну чи овочеву масу швидко охолоджують і використовують для приготування суміші морозива.

При використанні для приготування плодово-ягідної основи джемів, повидла, варення, підварок, маса їх повинна бути не більше 50% передбаченої рецептурою свіжої плодово-ягідної сировини.

При виробництві морозива з апельсинів або мандаринів рекомендується

замість кислоти додавати натуральний лимонний сік. Кількість соку повинна забезпечувати нормовану кислотність морозива. Як ароматична речовину додають протерту шкірку плодів або апельсинове (мандаринове) ароматичне масло.

Цукровий розчин готують з цукру і води. Розчин пастеризують при температурі (85±2) °С протягом (10±2) хв. Після закінчення пастеризації розчин в гарячому вигляді фільтрують.

Для запобігання кристалізації сахарози рекомендується використовувати разом з цукром крохмальну патоку масою не більше 8% від маси морозива або інвертний сироп.

Для приготування суміші у ванну змішувача завантажують плодово-ягідну основу, фільтрований цукровий розчин або цукор-пісок, воду і стабілізатор, все перемішують і фільтрують. Потім суміш пастеризують, направляють на гомогенізацію при тиску 150-160 кг/см² при температурі, близькій до температури пастеризації і охолоджують до температури від 2 до 6°С.

При виробництві плодово-ягідного желейного морозива (суфле) суміш після пастеризації і гомогенізації охолоджують до температури не менше 25 °С і без дозрівання направляють на фризерування, контролюючи температуру суміші в танку, яка не повинна бути нижче 20°С, щоб уникнути її желювання.

5.9.4 Після охолоджування і дозрівання в суміш вносять лимонну або виннокам'яну кислоту і ароматичні речовини. Маса кислоти залежить від кислотності плодово-ягідної основи і визначається виходячи з різниці між заданою і фактичною кислотністю суміші. У літній час плодово-ягідне морозиво виробляють з кислотністю не вище 80°Т, а в осінньо-зимовий період - з кислотністю від 55 до 60°Т ^.

Необхідну масу лимонної або виннокам'яної кислоти на 1 т суміші можна розрахувати у кожному окремому випадку, користуючись наступними формулами:

 

СР

для лимонної кислоти ---------- До = (Т - ------) х 0,064;

СР

для винно-кам’яної кислоти ------------- До = (Т - ----) х 0,075,

де: До - маса відповідної харчової кислоти, кг на 1 т суміші морозива;

Т - кислотність морозива, що задається,;

С - маса плодово-ягідної сировини (пюре, соку);

Р - кислотність плодово-ягідної сировини;

0,064 і 0,075 - маси (відповідно) лимонної і виннокам'яної кислот в кг, що необхідні для підвищення кислотності 1 т суміші на 1°Т ^.

Суміш зберігають в спеціально призначених резервуарах або ваннах при температурі не вище 6°С ^. Щоб уникнути осідання частинок плодово-ягідної сировини суміш при зберіганні необхідно перемішувати.

Загартоване морозиво, упаковане в ящики, контейнери та гільзи, направляють в холодильні камери на зберігання. Температура морозива, що закладається на зберігання, повинна бути, по можливості, більш низькою, що сприяє отриманню кращої структури морозива і підтриманню більш постійного температурного режиму камери.

При передачі морозива на холодильне зберігання лабораторія цеху чи фабрики морозива на основі органолептичних, фізико-хімічних та мікробіологічних показників виписує якісне посвідчення. В посвідченні дається висновок на відповідність морозива стандарту і вказується найменування морозива, дата виготовлення, номер партії, маса нетто, дата видачі посвідчення. Посвідчення підписує начальник лабораторії чи контролер, чи технік-лаборант.

Посвідчення про якість складають в трьох екземплярах, один з яких передають експедиції(оригінал), другий - виробничому цеху, третій залишають в справах лабораторії.

При зберіганні морозива в холодильних камерах технологічного цеху контроль за якістю морозива, дотриманням температурних режимів, партійного обліку та строками придатності здійснюється товарознавцем(технологом чи комірником) технологічного цеху. У випадку зберігання морозива в холодильних камерах фабрик та цехів морозива контроль за якістю морозива здійснює лабораторія цеху морозива.

Морозиво на підприємствах-виробниках повинно зберігатись в камерах при температурі повітря не більше мінус 30°С. Допускається зберігання морозива в камерах при температурі (мінус 24±2)°С, а на підприємствах, що не мають компресорів двоступеневого стиснення – при температурі (мінус 20±2)°С.

Температуру повітря в камерах вимірюють не менше двох разів на добу. Дані вимірів записують в спеціальний журнал. Для реєстрації температури користуються термографами.

Контейнери та гільзи з морозивом зберігають на піддонах, решітках чи рейках в штабелях; з використанням прокладок із рейок чи інших прокладок через кожні 3-5 рядів ящиків. За умови використання в холодильних камерах електрозавантажувачів морозиво зберігають у вантажних пакетах на піддонах стандартних розмірів. При укладанні картонних ящиків з морозивом в штабель необхідно враховувати міцність картону і класти штабель на таку висоту, щоб в нижніх ящиках морозиво не деформувалось.

В сучасному світі широко використовуються продукти харчування, які мають велику біологічну цінність, мають задані властивості, несуть визначну користь, тобто удосконалені функціональними добавками чи новою технологією.

Морозиво плодово-ягідне можна удосконалювати різними плодово-овочевими відварами, цитриновою кислотою, метилцелюлозою, вітамінами, натуральним медом.

Широкого використання набуває дієтичне морозиво та морозиво, збагачене киснем.

Для спортсменів технологію виробництва морозива удосконалюють буритиновою кислотою і екстрактом левзеї фафлоровидної. Перспективним є розробка морозива з використанням меламіну, який є продуктом переробки ламінарії і використовується для лікувально-профілактичних цілей.

 

 

Список літератури

1. Національний стандарт України. Морозиво молочне, вершкове, пломбір. Загальні технічні умови (ДСТУ 4733:2007)

2. Національний стандарт України. Морозиво з комбінованим складом сировини. Загальні технічні умови (ДСТУ 4735:2007)

3. Національний стандарт України. Морозиво плодово-ягідне, ароматичне, щербет, лід. Загальні технічні умови (ДСТУ 4734:2007)

1. ПАСПОР на ассортимент продуктов, разрешённіх к віработке ОАО «Винтер» на 2010 год.
2. ТИПОВА ТЕХНОЛОГІЧНА ІНСТРУКЦІЯ з виробництва морозива молочного, вершкового, пломбір; плодово -ягідного, ароматичного, щербету, льоду; морозива з комбінованим складом сировини ТТІ 31748658-1-2007 до ДСТУ 4733:2007, 4734:2007, 4735:2007.
3. Справочник по производству мороженого/ Ю.А. Оленев. – М.:ДеЛи, 2004 -798с.
4. http://www.tekmash.ua/print.php?id=manuf_pasteurization.php

 

 

ЗМІСТ

1. Організаційно-технологічна характеристика підприємства. 3

1.1 Загальне ознайомлення з підприємством. 3

1.2. Матеріально-технічна база підприємства. 6

1.3. Схема управління підприємством. 8

1.4. Аналіз ринку збуту готової продукції 9

2. Організаційно-технологічна характеристика виробництва. 10

2.1. Ознайомлення з асортиментом продукції, що випускається на данному підприємстві 10

2.2. Система постачання підприємства та збут готової продукції 15

2.3. Вивчення процесу та технологічних ліній на підприємстві 15

2.4. Вивчення якості продукції вимогам діючих нормативних документів. 20

2.5. Схема інженерних систем підприємства. 21

3. Організація технологічного процесу виробництва продукції 25

3.1. Організація технологічного процесу виробництва готової продукції 25

3.2. Організація контролю якості сировини та готової продукції 29

4. Індивідуальне завдання. 33

Список літератури. 39

 

 

Організаційно-технологічна характеристика підприємства