Лекція 28. Статеві органи самця

Склад, розвиток і функції статевих органів самця. Будова і функції яєчка (сім’яника). Сім’явиносні шляхи. Будова придатка яєчка, сім’явиносної протоки і сечо-статевого каналу. Статевий член. Додаткові статеві залози (міхурцева, передміхурова, цибулинна). Особливості будови статевих органів самця птахів

 

До складу статевих органів самців входять сім’яниковий мішок, сім’яники та їх придатки, сім’явиносні протоки, сім’яні канатики, сечо-статевий канал, додаткові статеві залози, статевий член і препуцій.

Сім’яник – це статева залоза самця змішаного типу. В ньому утворюються сперматозоїди і продукується гормон тестостерон. Зовні сім’яник вкритий серозною оболонкою (власне піхвова оболонка), під якою знаходиться білкова оболонка. На одному з кінців сім’яника вона впинається всередину органа і формує його середостіння. Від білкової оболонки відходять перегородки (септи), які поділяють паренхіму сім’яника на часточки. Білкова оболонка, середостіння й перегородки утворюють сполучнотканинну строму сім’яни­ка (рис. 70).

 

 

У часточках розміщені кілька звивистих сім’яних канальців, в яких утворюються спер­матозоїди і прошарки пухкої сполучної тканини. В останніх крім кровоносних і лімфатичних судин розміщені ендокриноцити, які продукують гормон тестостерон.

Стінка звивистого сім’яного канальця утворена волокнистою сполучною тканиною і базальною мембраною (рис. 71).

На базальній мембрані розміщені сперматогенний епітелій і підтримувальні епітеліоцити (клітини Сертолі). Сперматогенний епітелій розміщений пошарово. В кожному шарі, починаючи від базальної мембрани, знаходяться клітини, назви яких відповідають назвам клітин стадій (періодів) сперматогенезу. Це сперматогонії, первинні сперматоцити, вторинні сперматоцити, сперматиди й сперматозоїди.

Підтримувальні клітини (клітини Сартолі) виконують опорну і трофічну функції для сперматогенного епітелію. Звивисті сім’яні канальні продовжуються у прямі. Їх стінка має таку ж будову як і стінка звивистих канальців, тільки епітелій їх простий стовпчастий.

Придаток сім’яника. На ньому розрізняють головку, тіло і хвіст. Головка придатка утворена сім’явиносними канальцями. Вони беруть початок із стінки сім’яника яка утворена прямими сім’яними канальцями. Стінка сім’явиносних канальців утворена сполучнотканинною оболонкою з міозитами на якій знаходиться простий епітелій. Серед епітеліоцитів є стовпчасті війчасті і кубічні – секреторні. В тілі і хвості придатка знаходиться канал придатка. Його стінка утворена сполучнотканинно-м’язовою оболонкою, яка вкрита дворядним епітелієм. В останньому є стовпчасті секреторні клітини і клітини – камбіальні для стовпчастих.

Сім’явиносна протока проводить сперму від протоки придатка сім’яника до сечостатевого каналу. Стінка протоки утворена слизовою, м’язовою і серозною оболонкою. Слизова оболонка представлена власною пластинкою. Епітелій на початку дворядний війчастий, а дальше – простий стовпчастий. М’язова оболонка утворена гладкою м’язовою тканиною. Пучки міоцитів формують внутрішній циркулярний шар і зовнішній повздовжній. Серозна оболонка утворена пухкою сполучною тканиною, яка вкрита мезотелієм.

Сечо-статевий канал служить для виведення сечі і сперми. Його стінка утворена трьома оболонками: слизовою, м’язовою і адвентицією. Слизова оболонка представлена епітелієм і власною пластинкою. Епітелій поблизу сечового міхура перехідний, дальше він стає багатошаровим плоским. У власній пластинці розташоване печеристе тіло (судинний шар), а біля місця впадіння сім’явиносної протоки часточки пристінної передміхурової залози ( залозистий шар). М’язова оболонка представлена скелетною м’язовою тканиною. Пучки м’язових волокон мають переважно циркулярний напрямок. Адвентиція утворена пухкою сполучною тканиною.

Додаткові статеві залози виділяють секрет, який входить до складу сперми. Їх є три: міхурцева, передміхурова і цибулинно-сечівникова.

Міхурцева залоза парна. Вона утворена випинанням стінки сім’явиносної протоки. У власній пластинці слизової оболонки, яка утворює багато складок містяться складні, розгалужені, альвеолярно-трубчасті залози.

Передміхурова залоза має застінну і пристінну частини. Пристінна частина розташована в стінці сечо-статевого каналу, а застінна має сполучнотканинну строму і паренхіму. Строма утворена щільною сполучною тканиною, в якій є пучки м’язових волокон. Вона формує капсулу і трабекули, які ділять залозу на часточки. Кожна часточка має порожнину, в яку відкриваються прості, трубчасті залози. Із порожнини починаються вивідні протоки, які зливаються і утворюють головну протоку, котра відкривається в сечо-статевий канал.

Цибулинно-сечівникова залоза парна. Це складна, розгалужена, альвеолярно-трубчаста залоза. Кінцеві секреторні відділи залози оточені пухкою сполучною тканиною і міоцитами. Вивідна протока впадає у сечо-статевий канал.

Статевий член він утворений сечо-статевим каналом і двома печеристими тілами, які об’єднані білковою оболонкою. Остання формує і остов печеристих тіл.

У самців птахів статеві органи представлені тільки сім’яниками, їх придатками та сім’явиносними протоками, які відкриваються у середній відділ клоаки. Будова статевих органів самців птахів подібна такій статевих органів ссавців.