Завдання художнього та технічного редакторів, їх взаємодія

Терміни «художнє редагування», «технічне редагування» виникли у 20-30-ті роки ХХ ст. за аналогією з терміном «літературне редагування», але термін «редагування» не зовсім підходить до творчого процесу, який здійснюється над виданням. Так, наприклад, художник Микола Васильович Ільїн при виконанні роботи технічного редактора мав посаду «конструктор книги». Іноді «художнього редактора називають режисером книги, художника – дизайнером, технічного редактора – книжковим техніком, конструктором. Нині посади технічного та художнього редакторів нерідко суміщаються, а художник працює лише над створенням зображального ряду. Хоча художник, крім створення ілюстрацій, декору і всього зовнішнього оформлення, нерідко розробляє всю композиційну основу видання, іноді навіть у вигляді точного посторінкового макету. Він нерідко бере участь у процесі оцінювання відтворення і друку виконаних ним оригіналів або компонування текстових та зображальних елементів, верстці.

Художній редактор розробляє композицію видання. Він своїм власним трактуванням сюжетно-тематичного плану ілюстрування і всім задумом оформлення втручається у роботу художника, ретельно критично оцінює художні та технічні якості ескізів та оригіналів. У складних виданнях виконує розмітку оригіналів, макет для верстання, перевіряє зверстані аркуші, тобто виконує функціональні обов’язки технічного редактора.

Технічний редактор початку 20 століття повинен був знати літературні роботи, розуміти видання як специфічний предмет, який поєднує авторський твір зі зручною, логічною і красивою друкарською формою, знати засоби і методи роботи з поліграфічною технікою, а також слідкувати за ідейною спрямованістю видань.

Сучасний технічний редактор досконало знає технологічний процес і вимоги до оригіналів, які передаються на поліграфічне підприємство, тому він задає технічні характеристики всіх елементів видання. Йому доводиться працювати композиційно над нескінченною кількістю деталей, встановлювати між ними зв’язки і цим впливати на художній рівень видання. Він може побачити помилку художника або художнього редактора і попередити про них на перших етапах роботи над виданням. Саме технічний редактор має найбільше можливостей створити гармонічну будову відношень тих елементів набору та верстання, які без зображальних елементів спроможні створити красу видання. Особливо важлива роль технічного редактора у виданнях без ілюстрацій зі складною структурою тексту та різноманітною рубрикацією.

Без знання літературного матеріалу неможлива функціональна повноцінність художнього і технічного редакторів. Тому складення плану художнього оформлення – не технічне завдання, хоча у нього входять різноманітні деталі виробничо-технічних процесів. Художній редактор знає характеристики витратних матеріалів – паперу, картону, палітурних матеріалів тощо – і це допомагає йому створити професійно грамотне видання, дає можливість побачити наперед видання:

· у точно встановленому форматі

· надрукованому певним шрифтом

· віддрукованим тим чи іншим способом друку

· на папері потрібної якості.

Детальна розробка плану починається з вибору розміру видання (формату) і інших розмірних характеристик, які стосуються задрукованої та незадрукованої частин, розмірів ілюстрацій, кеглю шрифтів для всіх текстових елементів. Особливо важливо вибрати правильний формат для серійних, багатотомних і періодичних видань, оскільки у межах цього формату будуть розташовуватися всі елементи всіх випусків на весь темні життя видання.

 

Отже, обов’язки художнього редактора полягають у:

- керування конструюванням видання, яке здійснюється дизайнером або власноруч;

- організації розробки та утвердження проекту оформлення видання;

- контроль за втіленням задуму видання;

- замовленні художникам, фотографам, графікам оригіналів ілюстрацій для видання і контролі якості їх виготовлення;

- організації виїзних зйомок;

- критичне оцінювання робіт фотографів і художників на відповідність їх - ідейному задуму видання і художньої форми;

- обробці авторських оригіналів зображень для подальшого виготовлення за ними ілюстраційних оригіналів для репродукування (у програмах Adobe Photoshop та Adobe Illustrator);

- підготовці макету видання;

- контролі художнього рівня макету і відповідності його технологічним вимогам;

- наданні вказівок технічному редактору щодо поліграфічного оформлення текстових і зображальних елементів видання (якщо немає макету);

- консультуванні технічного редактора з питань загальної конструкції, деталізації і особливостей макету, розробленого художником-оформлювачем;

- контролі роботи технічного редактора над оригіналом видання, перевірці відповідності видавничого оригіналу принципам оформлення видання, відображених у макеті;

- здійсненні коректури чорно-білих і кольорових репродукційних форм;

- нагляді за процесом друку видання безпосередньо на поліграфічному підприємстві;

- контролі якості друку видання за віддрукованими аркушами;

- контролі рівня підготовки матеріалів видання на етапі підписання до друку;

- затвердженні сигнального примірника видання;

оформленні документації для оплати праці позаштатних художників-оформлювачів, графіків, фотографів згідно з установленим у видавництві порядком;

- створенні заставок, кінцівок, інших декоративних елементів (якщо для цього не запрошується художник);

- за необхідності – брати участь у фотографічних, натурних і репродукційних зйомках кольорових та чорно-білих сюжетів, які потрібні для виконання видання.

Обов’язки технічного редактора полягають у:

- оцінюванні якості підготовки видавничого оригіналу (текстової та зображальної інформації) відповідно до установлених вимог; розмітці всіх текстових та ілюстративних елементів видавничого оригіналу – технічне виконання макету видання на папері та у програмі верстки;

- перевірці якості набору та верстки; при гранковому методі – підготовці гранок і репродукційних відбитків для виготовлення виклеєного макету видання;

- практичній роботі над створенням макету; контролі дотримання існуючих стандартів і технологічних інструкцій;

- усуненні технічних порушень набору та верстки, які виникли внаслідок редакційної правки;- обробці верстки видання та його зовнішнього оформлення для підписання до друку, оформлення його; при офсетному чи глибокому друці – самостійно або разом із художнім редактором за вимогою - поліграфічного підприємства затверджує монтаж друкарських форм;

- розробці системи рубрикації видання із закріпленням параметрів за кожним рівнем заголовків;

- створенні довідково-допоміжного апарату видання (виноски, покажчики, списки літератури або ілюстрацій, примітки, коментарі тощо);

- участі та оцінюванні якості сигнального примірника, утвердження його.

Майстерність художнього і технічного редакторів полягає ще й у тому, щоб у процесі верстки створити цілісне, струнке видання, не порушуючи його естетичної гармонії. Для цього застосовуються композиційні закони: закон симетрії, пропорційності, рівноваги, оптичної ілюзії, а також елементи контрасту. Щоб досягти потрібного ефекту, потрібно:

· вміло обирати кегль та накреслення шрифтів основного та додаткового тексту;

· розумно використовувати різноманітність форматів набору;

· домагатися логічного підбору шрифтів для заголовків;

· застосовувати таку верстку, щоб обсяг суцільного текстового набору оптично скорочувався, а найважливіше було яскравішим.

Технічний та художній редактори повинні пам’ятати: при виділення головного не можна принижувати другорядне, яке також має значення для розуміння змісту.

 

Художник-конструктор книги повинен вміти творчо враховувати велику кількість факторів: політичних та освітніх, духовних та матеріальних, соціальних та культурних, які впливають на формування видання. Одночасно він має вміти побудувати ансамбль видання, естетично сформувати його просторово-образну форму.

Питання і завдання:

1. Скільки видів літератури передбачає Держстандарт України? Чому зміст і оформлення видання повинні бути зв’язані між собою?

2. Що таке процес художнього редагування книги? Функції художнього редактора.

3. Розкрити особливості співпраці художника та художнього редактора.

4. Чим відрізняється робота художнього редактора від технічного.

5. Функції і обов’язки технічного редактора.

Завдання (письмове): кожен студент повинен перелічити всі недоліки, які можуть мати надрукований текстовий документ: проміжки, лапки, різні абзаци, різні шрифти, різні кеглі, символ абзацу, оформлення заголовків.

Завдання на самостійну роботу:

1. Проаналізувати літературу з художнього редагування. З’ясувати функції художнього редактора, завдання, які він виконує.

2. Знайти приклади цікаво оформлених книжкових видань. Зробити ксерокопії.

Реферати:

Художня політика видавництва «назва».

Робота з фотомонтажами, акцентуванням у тексті.

Необхідність художнього редагування книги (вид видання).

Модульна система у газеті.

 

 

Література до теми:

Історія Українського друкарства. І.І.Огієнко. Львів – 1925. Перевидано Либідь, Київ 1994р.

Українське книговидання. Ярослав Ісаєвич. Львів: Інститут українознавства 2002р.