Конструктивні особливості композиції полоси

Перший вид — конструкція з одним домінуючим матеріалом, який є оптичним центром композиції. Текстовий матеріал ‑ виділяється на полосі великим заголовком, ілюстрацією, рамкою, збільшенням формату набору, кольоровою підкладкою тощо. Ілюстрація може виділятися значним розміром, за допомогою кольору чи особливої конфігурації. Домінуючий матеріал не завжди розміщують у центрі полоси, його можна змістити ліворуч або праворуч, вверх чи вниз. Композиція у цих випадках набуває асиметричної побудови і відзначається динамізмом.

Другий вид конструкції — з двома та більше композиційними центрами. Домінуючі матеріали, приблизно рівні за важливістю, розміщують або праворуч, створюючи інколи навіть симетричну побудову, або розводять у різні кінці полоси, якщо їхній зміст ніяк не пов'язаний між собою. Відрізняються вони від інших матеріалів і розмірами, і засобами виділення. Для сприймання такої полоси характерним є те, що увага читача спрямовується спочатку на центр композиції, а потім — на периферію.

Третій вид конструкції — мозаїчний. Він застосовується, коли матеріали полоси практично рівноцінні, жоден із них не виділяється так яскраво, щоб стати центром композиції.

Застосовується, коли матеріали полоси практично рівноцінні, жоден із них не виділяється так яскраво, щоб стати центром композиції. Така полоса сприймається, як правило, за законами уваги — зверху вниз і зліва направо. Різновидом мозаїчної конструкції є градаційна побудова, коли редакція намагається досягти певної послідовності у сприйманні матеріалів, котрі різняться значенням і цінністю. У цьому випадку використовують різний ступінь виділення матеріалів: найважливіші ставлять на кращі місця полоси, акцент робиться також із допомогою шрифтів заголовків, формату набору, інших виділювальних засобів.

Конфігурація матеріалів. Обриси текстових матеріалів на полосі мають двояку форму — пряму (чотирикутну) і ламану (східчасту).

Легшою для сприймання є проста конфігурація, за якої матеріал розверстується на декілька колонок, однакової висоти. Полоса, створена з чотирикутних блоків, має виразну, геометрично чітку побудову. Ламана конфігурація виникає при розверстці матеріалу на різні за висотою колонки і при заміні широкого формату вужчим і навпаки, через що обрис матеріалу набуває східчастого характеру.

Більшість газет дотримується прямої верстки ‑ ламані побудови в багаточастинних композиціях ускладнюють їх сприйняття, створюють певні труднощі для читання матеріалу. Тому використання ламаних побудов потребує досить сильних засобів виділення, щоб чітко окреслити межі матеріалу. Конфігурація зображальних матеріалів більш різноманітна, ніж конфігурація текстових. Окрім прямокутних форм, у газеті та журналі можуть використовуватися ілюстрації у формі кола, овалу, багатокутника та інших фігур.

 

Структура полоси. Великі матеріали й добірки поділяють площу полоси на блоки, витягнуті горизонтально чи вертикально. Так створюється своєрідний каркас, або структура, полоси. Найпростіші види структури — вертикальна й горизонтальна. Вони частіше трапляються в малоформатних газетах і журналах з невеликою кількістю матеріалів на полосі. Вертикальна структура виглядає струнко і легко, горизонтальна — ґрунтовно, іноді важкувато. У простих структурах слід уникати великої кількості частин, бо це призводить до одноманітного повторення витягнутих у висоту чи ширину блоків. Прості структури легко сприймаються завдяки лаконічності та гармонії, що засновані на пропорціях, ритмі, контрасті великого й малого.

Газети великого формату зі значною кількістю матеріалів на полосі у більшості випадків використовують мішану, вертикально-горизонтальну структуру, яка має більшу варіативність і різноманітність, ніж прості побудови.

Структурне поділення полоси підкреслюється різними елементами оформлення — лінійками, шрифтами заголовків, пробілами. Структуру полоси треба продумувати з урахуванням не лише ритму, пропорції, а й рівноваги. Поділяючи полоси на вертикальні й горизонтальні блоки, передусім слід зважати на розміщення тонових і кольорових акцентів, тобто заголовків, рубрик, ілюстрацій тощо.

У практику оформлення ввійшла так звана модульна система верстки, що допомагає упорядковувати структуру полос зі складним зображальним наповненням. Основою цієї системи є модуль-прямокутник, розмір якого повторюється в усіх елементах полоси. Добре продумана модульна система ніби автоматично забезпечує збереження ритму і пропорцій у структурі полоси, надає їй чіткості й математичної строгості, полегшує ознайомлення читачів зі змістом матеріалів. Водночас помітно полегшується і раціоналізується праця оформлювача, тому що макетування здійснюється з допомогою модульної системи.