Предметом курсу є зовнішня форма друкованого видання, її відповідність змісту, призначенню, існуючим нормам, стандартам, законам композиції відповідно до сучасних досягнень техніки і технологій.

Тема 1. Вступ

План лекції

Вступ

Нормативна дисципліна "Художньо-технічне редагування" вивчається студентами Інституту журналістики відділення "Видавнича справа та редагування" на четвертому курсі. Її мета – навчити студентів комплексно розуміти друковане видання у взаємозв’язку між змістом і зовнішнім оформленням всіх елементів; розробляти його концепцію і макет; відбирати, систематизувати та редагувати авторські матеріали, відповідно до тематики і концепції видання; на практиці застосовувати норми та технічні вимоги, закони композиції відповідно до сучасних досягнень техніки і технологій; працювати з автором як редактор. Вивчення даної дисципліни базується на попередніх знаннях дисциплін: «Основи видавничої справи та редагування», «Видавничі стандарти», «Коректура», «Термінологічний практикум», «Режисура та архітектоніка видання», «Шрифтознавство», «Поліграфія», «Макетування та верстка».

Терміни та визначення

Елемент оформлення — одна з складових частин зовнішньої форми періодичного видання, якій властива певна функція при передаванні змісту і має власне призначення та ряд специфічних ознак, які дозволяють виділити даний елемент з усієї системи оформлення.

Стиль оформлення видання визначається через аналіз композиційно-графічної моделі, в якій усі елементи оформлення мають своє місце. Такою моделлю на практиці служить жорсткий макет, оснований на таких комплексних елементів:

- формат набору (розмірні характеристики, кількість та розмір колонок, текстові та титульні шрифти тощо);

- заголовний комплекс (система рубрикації);

- постійне місце на сторінці;

- елементи виділення (декоративні, пробільні);

- принципи верстки (схема розташування текстових та ілюстративних матеріалів).

Елементи оформлення видання можна розділити на такі основні групи: шрифтові, пробільні, декоративні та зображальні. Будь-яка складова видання належить до однієї з цих груп. Наприклад, лінійки належать до групи декоративних елементів, діаграма — до зображальних, назва рубрики — до шрифтових.

 

Шрифт - закінчений набір символів певного стилю, розміру і зображення, що має свою назву. Характерними ознаками шрифту є кегль, накреслення і малюнок (гарнітура). Зазвичай шрифт має чотири зображення: нормальний, напівжирний, курсив і напівжирний курсив. Шрифти, вживані в настільних видавничих системах, підрозділяються на растрові і векторні. У растрових шрифтах кожен символ представляється у вигляді сукупності пікселів за визначеним для нього шаблоном. При цьому на відміну від векторних шрифтів, для кожного розміру (кегля) шрифту потрібний свій шаблон. Векторні шрифти базуються на математичному описі кожного символу у вигляді набору векторів певного розміру і напряму. Даний тип шрифтів легко масштабується простим множенням або діленням базових величин (довжин) векторів на коефіцієнт масштабування. Інший термін fount. Вимірюється у пунктах (12 п = 1 цицеро)

Пробільні - міжлітерні, міжслівні, міжрядкові, міжколонкові, навколо заголовків, резюме, колонтитулів, зображальних елементів і підписів, поля.

Декоративні - декоративними елементами називаються такі елементи, призначення яких полягає у виділенні або відокремленні інших елементів, групуванні окремих матеріалів. Декоративні елементи надають специфічних рис оформленню того чи іншого видання (або типу видання). Їх відсутність погіршує орієнтацію читача на сторінках газети, розмиває межі між матеріалами, послаблює деякі акценти, але не змінює зміст. До декоративних елементів належать лінійки, повні або неповні рамки; різноманітні фігурні позначки, кінцівки; плашки, підкладки; ініціал.

Зображальні - переважно використовують три види зображальних елементів: фотографічні (тонові), нефотографічні (штрихові), інфографіка. Інфографіка у вигляді діаграм, карт, таблиць.

Комплекси елементів оформлення - сполучення одного елемента з іншими супроводжується певним набором специфічних співвідносних характеристик.

Видання – 1. Твір (документ), який пройшов редакційно-видавниче опрацювання, виготовлений друкуванням, тисненням або іншим способом, містить інформацію, призначену для поширення, і відповідає вимогам державних стандартів, інших нормативних документів щодо їхнього видавничого оформлення і поліграфічного виконання. Видання, що поряд з друкованим текстом містить записи звуків чи зображень на інших матеріальних носіях (плівках, магнітофонних стрічках, фотоплівках, слайдах, аудіо та відеокасетах), або таке, що має супровідну допоміжну інформацію (дискети тощо), зветься комбінованим. 2. Множина усіх примірників документа, видрукуваних з одного типографського набору чи з одного примірника, який використовується як зразок. Видання може охоплювати декілька видруків чи випусків, що мають невеликі відмінності

Друковане видання – документ, який пройшов редакційно-видавниче опрацювання, виготовлений друкуванням, тисненням або іншим способом, містить інформацію, призначену для поширення, і відповідає вимогам Державних стандартів, інших нормативних документів щодо їхнього видавничого оформлення і поліграфічного виконання. Зміст друкованої продукції визначає її зовнішню форму, а сукупність всіх характеристик дає змогу віднести до певного типу. При роботі над оформленням видання найістотнішими ознаками є зміст, цільове і читацьке призначення.

Газетне видання – видання у вигляді одного чи декількох аркушів друкованого матеріалу встановленого формату, видавничо пристосоване до специфіки даного періодичного видання.

Журнальне видання – видання у вигляді блока скріплених у корінці аркушів друкованого матеріалу встановленого формату в обкладинці або оправі, яке видавничо пристосоване до специфіки даного періодичного видання. Встановлені формати – це прийняті для певного виду видання (газети, журналу) розміри, регламентовані нормативними документами.

Електронне видання – електронний документ (група електронних документів), який пройшов редакційно-видавниче опрацювання, призначений для розповсюдження в незмінному вигляді, а також має вихідні відомості. Електроні видання розрізняють: за наявністю друкованого еквівалента (електронний аналог друкарського видання; самостійне електронне видання); за природою основної інформації (текстове (символьне) електронне видання;образотворче електронне видання; звукове електронне видання; мультимедійне електронне видання); за цільовим призначенням (офіційне електронне видання; наукове електронне видання; науково-популярне електронне видання; виробничо-практичне електронне видання; нормативне виробничо-практичне електронне видання; навчальне електронне видання; масово-політичне електронне видання;довідкове електронне видання;електронне видання для дозвілля; рекламне електронне видання; художнє електронне видання); за технологією розповсюдження (локальне електронне видання; мережне електронне видання; електронне видання комбінованого розповсюдження); за характером взаємодії користувача і електронного видання (детерміноване електронне видання; недетерміноване (інтерактивне) електронне видання); за періодичністю (неперіодичне електронне видання; серіальне електронне видання; періодичне електронне видання; електронне видання, що продовжується;електронне видання, що оновлюється); за структурою (однотомне електронне видання; багатотомне електронне видання; електронна серія).

Видавнича справа – сфера суспільних відносин, що поєднує в собі організаційно-творчу та виробничо-господарську діяльність юридичних і фізичних осіб, зайнятих створенням, виготовленням і розповсюдженням видавничої продукції.

Складовими частинами видавничої справи є:

· видавнича діяльність – сукупність організаційних, творчих, виробничих заходів, спрямованих на підготовку і випуск у світ видавничої продукції;

· виготовлення видавничої продукції – виробничо-технологічний процес відтворення визначеним тиражем видавничого оригіналу поліграфічними чи іншими технічними засобами;

· розповсюдження видавничої продукції – доведення видавничої продукції до споживача як через торговельну мережу, так і іншими способами.

Видавець – фізична чи юридична особа, яка здійснює підготовку і випуск видання.

Видавнича продукція ‑ сукупність видань, призначених до випуску або випущених видавцем.

Редактор – особа, яка відповідає за підготовку документа для публікації з точки зору його змісту і форми.

Автор – особа чи організація, яка відповідає за художній та смисловий зміст документа.

Верстка в видавничій справі і поліграфії – це процес формування сторінок (смуг) видання шляхом компонування текстових і графічних елементів згідно створеного макету, а також результат цього процесу (смуги)

Архітектоніка поєднує змістовий, структурний і зображальний аспекти видання через систему рубрикації, змістові та конструктивні зв'язки, взаємовідносини текстового та зображального матеріалу, відображені у макеті видання. Елементи друкованого видання, які складають його зовнішню форму, подібні в книзі, журналі та газеті, але мають свої особливості щодо оформлення у різних типах видань. Архітектонічні елементи є основою композиційно-графічної моделі друкованого видання.

Макетування – процесс копозиционного размещения соотносящихся друг с другом элементов. Т.е изготовлениемакета издания или его части. Конечный результат – макет. Самый последний, подписанный в производство макет – это оригинац-макет.

Класифікація видань

Види видань за структурою

- серія

- однотомне видання

- багатотомне видання;

- зібрання творів

- монографія

 

9 ВИДИ НЕПЕРЕОДИЧНИХ ВИДАНЬ ЗА ІНФОРМАЦІЙНИМИ ОЗНАКАМИ

монографія ‑ наукове книжкове виданий, повного дослідження однієї проблеми або теми, що належить одному чи декільком авторам

автореферат дисертації ‑ наукове видання у вигляді брошури авторського реферату проведеного дослідження, яке подається на здобуття наукового ступеня

препринт - наукове видання з матеріалами попереднього характеру, які публікуються до виходу у світ видання, в якому вони мають бути вміщені

тези доповідей наукової конференції (з'їзду, симпозіуму) ‑ науковий неперіодичний збірник матеріалів попереднього характеру, таких як анотації, реферати доповідей чи повідомлень, опублікованих до початку конференції

матеріали конференції (з'їзду, симпозіуму) ‑ неперіодичний збірник підсумків конференції, доповідей, рекомендацій та рішень

збірник наукових праць ‑ збірник матеріалів досліджень, виконаних у наукових устаноимх, навчальних закладах чи товариствах

статут ‑ офіційне видання зведення правил, які регулюють принципи організації та порядок діяльності

інструкція ‑ офіційне чи нормативне виробничо- практичне видання правил регулювання виробничої та суспільної діяльності або користування виробами і (чи) послугами

стандарт ‑ нормативне виробничо-практичне видання з комплексом норм, правил та вимог щодо об'єкта стандартизації, встановлених та затверджених у відповідності з чинним законодавством Примітка. Стандарти грунтуються на узагальнених досягненнях науки, тех- ніки практичного досвіду і спрямовані, на досягнення оптимальної користі для суспільства

прейскурант ‑ нормативне виробничо-практичне і (чи) довідкове видання си- стематизованого переліку матеріалів, виробів, обладнання, виробничих операцій, послуг із зазначенням витрат праці та цін, а інколи їхніх коротких характеристик

паспорт ‑ виробничо-практичне видання основних відомостей щодо устат- кування, приладів чи речей гос- подарського вжитку

посібник ‑ видання, призначене на допомогу в практичній діяльності чи в оволодінні навчальною дисципліною

наочний посібник - видання, зміст якого передасться в основному, зображувальними засобами

практичней посібник ‑ виробничо-практичне видання, призначене практичним працівникам для оволодіння знаннями та навичками при виконанні будь-якої роботи, операції, процесу

навчальний посібник ‑ навчальне видання, що доповнює або частково (повністю) замінює підручник та офіційно затверджене як таке

навчальний наочний посібник ‑ навчальне образотворче видання матеріалів на допомогу у вивченні, викладанні чи вихованні

навчально-методичиий посібник ‑ навчальне видання з методики викладання навчальної дисципліни (її розділу, частини) або з методики виховання

практичний порадник ‑ видання, розраховане на самостійне оволодіння будь-якими виробничо-практичними навичками

підручник - навчальне видання з системати ‑ зованим викладом дисципліни (її розділу, частини), що відповідає навчальній програмі та офіційно затверджене як таке

хрестоматія ‑ навчальне видання літературно-художніх, історичних та інших творів чи уривків з них, які є об'єктом вивчення

методичні рекомендації [методичні вказівки] ‑ навчальне або виробничо-практичне видання роз'яснень з певної теми, розділу або питання навчальної дисципліни, роду практичної діяльності, з методикою виконання окремих завдань, певного виду робіт, а також заходів

курс лекцій ‑ навчальне видання повного викладу тем навчальної дисципліни, визначених програмою

текст лекцій ‑ навчальне видання викладу матеріала певних розділів навчальної дисципліни

конспект лекцій ‑ навчальне видання стислого викладу курсу лекцій або окремих розділів навчальної дисципліни

навчальна програма ‑ навчальне видання, що визначає зміст, обсяг, а також порядок вивчення викладання певної навчальної дисципліни чи її розділу

практикум ‑ навчальне видання практичних завдань і вправ, що сприяють засвоєнню набутих знань, умінь і навичок

словник ‑ довідкове видання упорядкованого переліку мовних одиниць (слів, словосполучень, фраз, термінів, імен, знаків), доповнених відповідними довідковими даними

енциклопедія ‑ довідкове видання зведення основних відомостей з однієї чи усіх галузей знання та практичної діяльності, викладених у коротких статтях, розташованих за абеткою їхніх назв або в систематичному порядку Примітка. Розрізняють: універсальну (загальну), спеціалізовану (галузеву), регіональну (універсальну або спеці- алізоваку) енциклопедії

енциклопедичний словник - енциклопедія, статті якої викладені в стислій формі та розташовані за абеткою їхніх назв

мовний словник ‑ словник переліку мовних одиниць з їхніми характеристиками або перекладом іншою (іншими) мовою (мовами)

тлумачний словник ‑ мовний словник, що пояснює значення слів певної мови, дає граматичну, стилістичну характе- ристики, приклади застосування та інші відомості

термінологічний словник ‑ словник термінів та визначень певної галузі знання

розмовник ‑ популярний чи мовний словник загальнопобутової лексики, фразеології, що служить посібником із спілкування

довідник ‑ довідкове видання прикладного характеру, побудоване за абеткою назв статей або в систематичному порядку Примітка 1. За цільовим призначенням розрізняють: науковий, громадсько- політичний, виробничо-практичний, навчальний, популярний, побутовий та Інші довідники Примітка 2. За характером Інформації можна виділити довідники: статистич- ний, біографічний, бібліографічний то- що

путівник ‑ довідкове чи рекламне видання відомостей щодо певного геогра- фічного пункту, культурно-освітної установи чи заходу Примітка. Ці матеріали розташовують у порядку, зручному для одержання необхідної Інформації під час відвідання чи огляду

проспект ‑ довідкове та (чи) рекламне видання систематизованого переліку послуг, предметів чи опису однієї речі, що призначені для випуску, продажу чи показу, а також видання з описом діяльності підприємства, організації чи установи

каталог ‑ нормативне виробничо-практичне, довідкове та (чи) рекламне видання систематизованого переліку наявних речей і послуг Примітка. Розрізняють такі види каталогів: видавничий; каталог виставки; музейний; номенклатурний; промисловий тощо

альбом ‑ книжкове або комплектне аркушеве образотворче видання, що має або не має пояснювальний текст

атлас ‑ альбом зображень різних об'єктів (карти, креслення, малюнки та ін.), що пропонується з метою навчання або практичного використання

афіша (оголошення) ‑ рекламне або довідкове аркушеве видання з інформацією щодо певного культурного заходу (події), призначене для розклеювання

інформаційний листок - реферативне неперіодичне видання відомостей щодо передового виробничого досвіду або науково-технічного досягнення

документально-художнє видання ‑ літературно-художие видання, основою якого є документи, опис реальних подій або фактів діяльності історичної особи

науково-художнє видання ‑ літературно-художне видання, основою якого є опис наукових фактів та фактів з історп науки

альманах ‑ збірник літературно-художніх та (чи) науково-популярних творів, об'єднаних за певною ознакою Примітка 1. Альманах може бути адресований дорослим читачам або ді- ямм Примітка 2. Альманах може бути періодичним, неперіодичним і продов- жуваним

антологія ‑ неперіодичний збірник вибраних літературно-художніх творів чи уривків з них

 

10 ВИДИ ПЕРІОДИЧНИХ І ПРОДОВЖУВАНИХ ВИДАНЬ

газета ‑ періодичне газетне видання з постійною назвою, що виходить через певні, короткі проміжки часу, містить офіційні документи, оперативну інформацію і матеріали з актуальних громадсько-політичних, наукових, виробничих та інших питань, а також літературні твори, фотографії та рекламу Примітка 1. Газета може випускатися також протягом короткого часу, обмеженого періодом проведення певного заходу, конференції, фестивалю тощо Примітка 2. Газета може мати додаток чи додати у вигляді окремих газетних випусків і у вигляді газетно-журиальних видань, які мають самостійну назву, а також платівок, дискет, магнітофонних плівок, інших носіїв аудіовізуальної Інформації

громадсько-політична газета ‑ газета, яка систематично ВИСВІТЛЮЄ питання внутрішньої і зовнішньої політики держави та міжнародног життя

специалізована газета ‑ газета, яка систематично висвітлює окремі проблеми громадського життя, науки, техніки, культури та інших галузей діяльності і призначена певним категоріям читачів Примітка. За тематичною спрямованістю, цільовим і читацьким призначен- ням спеціалізовані газети розрізняють: з питань економіки і бізнесу, медичні, спортивні, з питань культури, літератури, мистецтва, релігійні, рекламні, для дозвілля, для дітей та юнацтва

спеціальний газетний випуск ‑ газетне видання, підготовлене з якоїсь нагоди виїзною або громадською редакцією основної газети з метою оперативного доведення необхідної інформації читачеві, що має назву основного видання і виходить протягом обмеженого часу із зазначенням поточного і валового номерів, року і дати

журнал [часопис] ‑ періодичне журнальне видання, яке виходить під постійною назвою, має постійні рубрики, містить статті, реферати, інші матеріали з різних громадсько-політичних, наукових, виробничих та інших питань, літературно-художні твори, ілюстрації, фотографії Примітка. Журнал може мати додаток чи додатки у вигляді періодичних чи продовжуваних видань, а також платівок, дискет, магнітофонних стрічок, інших носіїв аудіовізуальної інформації

громадсько-політичний журнал ‑ періодичне журнальне видання із статтями та матеріалами актуальної громадсько-політичної тематики Примітка 1. Громадсько-політичний журнал може містити сатиричні й гумористичні твори, матеріали галузевого та науково-популярного характеру Примітка 2. Залежно від читацької адреси громадсько-політичний: журнал може бути призначений молоді, жінкам, спеціальним категоріям читачів

науковий журнал ‑ періодичне журнальне видання статей та матеріалів теоретичних досліджень, а також статей та матеріалів прикладного характеру, призначене переважно фахівцям певної галузі науки Примітка 1. Залежно від цільового призначення наукові журнали поділяють на науково-теоретичні, науково-практичні та науково- методичні. Примітка 2. Науково- практичний журнал, який містить статті, матеріали, реферати з технічних наук, називається науково- технічним журналом

науково-популярний журнал ‑ періодичне журнальне видання статей та матеріалів з основ наукових знань з популярними відомостями шодо теоретичних та (чи) експериментальних досліджень у галузях науки, культури, практичної діяльності, що служить поширенню знань та самоосвіти

виробничо-практичний журнал ‑ періодичне журнальне видання статей та матеріалів з технології, техніки, економіки, організації виробництва або практичної діяльності з методичними розробками, призначене працівникам певної галузі

популярний журнал ‑ періодичне журнальне видання статей та матеріалів з різноманітних питань - культури, спорту, побуту тощо, призначене широкому колу читачів

літературно-художній журнал ‑ періодичне журнальне видання творів художньої літератури, а також публіцистичних та критичних статей і матеріалів

реферативний журнал ‑ періодичне реферативне видання, офіційно зареєстроване як журнал

бюлетень ‑ періодичне або продовжуване видання, що випускається оперативно, має ознаки журнального або газетного видання, містить матеріали організації, яка його видає Примітка 1. Періодичні бюлетені, як правило, мають постійну рубрикацію Примітка 2. В окремих випадках бюлетені можуть випускатися протягом короткого часу, обмеженого періодом проведення певного заходу

нормативний бюлетень ‑ бюлетень матеріалів нормативного, директивного чи інструктивного характеру, що видається, ях правило, державним органом

довідковий бюлетень ‑ бюлетень довідкових матеріалів, розташованих у порядку, зручному для їхнього швидкого пошуку

рекламний бюлетень ‑ бюлетень викладений у привабливій формі відомостей щодо виробів, послуг, заходів з метою створення попиту

бюлетень-хроніка ‑ бюлетень повідомлень щодо діяльності установи, яка його видає

бюлетень-таблиця ‑ бюлетень фактичних даних цифрового чи іншого характеру, відображених у вигляді таблиці

статистичний бюлетень ‑ бюлетень-таблиця, змістом якого є оперативні статистичні дані, що характеризують певну сферу життя та діяльності суспільства

календар ‑ періодичне довідкове видання з послідовним переліком днів, тижнів, місяців даного року, а також з іншими відомостями різного характеру Примітка. Календарі можуть бути що- річними, щомісячними, щотижневими

табель-календар ‑ аркушеве видання календаря- щорічника з переліком днів року, розташованих за місяцями у вигляді таблиці

відривний [перекідний] календар ‑ настінний (настільний) календар- щоденник, в якому для кожного дня чи тижня, місяця відведено окремі аркуші,що відривають (перекидають)

календар книжкового типу ‑ календар-щорічник, який випускається у вигляді книжкового видання, з матеріалами, підібраними відповідно до певної тематики і призначений певним категоріям читачів

календар знаменних дат ‑ календар-щорічник (щоквартальник, щомісячник, щотижневик) з вибірковим переліком днів року, пов'язаних, з певними пам'ятними подіями та відомостями щодо цих подій

експрес-інформація ‑ періодичне реферативне видання розширених та зведених рефератів найактуальніших опублікованих зарубіжних матеріалів або неопубліховаких вітчизняних документів, призначене для оперативного інформування фахівців

 

Складення плану-проекту художнього оформлення видання

 

Лекція 2.

Художнє оформлення видань

Проблематика теми:

Функції та завдання, взаємодія художника, художнього та технічного редакторів.

Прилади і програмні засоби, якими користуються художній та технічний редактори.

Особливості художньо-технічного редагування різних видів видань.

Елементи та засоби оформлення друкованого видання, їх застосування.

Художньо-технічне та поліграфічне оформлення друкованої продукції.

Повторити:

Види видань за ДСТУ 3017-95 «Видання. Основні види. Терміни і визначення».

ДСТУ 29.5-2002 Видання книжкові: Поліграфічне виконання. Загальні технічні вимоги.

ДСТУ 29.1-97. Журнали: Поліграфічне виконання. Загальні технічні вимоги.

ДСТУ 29.3-2000. Газети: Поліграфічне виконання. Загальні технічні вимоги.

Курс «Режисура та архітектоніка видання»: архітектонічні елементи і засоби оформлення.

Курс «Системи обробки знакової і графічної інформації»: формати текстових та графічних файлів.

План теми:

Загальні принципи редагування оформлення видання:

– етапи розробки проекту видання

– видавничо-редакторський цикл видання

Співпраця художника та художнього редактора.

Завдання художнього та технічного редактора, їх взаємодія.

Художня політика видавництва.

Предметом курсу є зовнішня форма друкованого видання, її відповідність змісту, призначенню, існуючим нормам, стандартам, законам композиції відповідно до сучасних досягнень техніки і технологій.

Художньо-технічне редагування охоплює всі роботи, пов’язані з переводом змісту інформації в графічну форму з урахуванням нормативних документів: від моменту, коли авторський оригінал поступив у редакцію до рекомендацій поліграфічному підприємству.

Художній редактор розробляє проект оформлення, слідкує за графічно-стильовими елементами видання, а технічний редактор задумане оформлення шляхом умовних знаків і позначень перекладає на мову, зрозумілу робітникам поліграфічного підприємства.

Дизайн

Дизайн видання – художнє конструювання та оформлення видання; галузь мистецтва.

Дизайн як обєкт – поєднання візуальних оол

Композиція - це сукупність просторових, колірних, значеннєвих, перспективних й інших відносин, що зв'язують окремі елементи добутку в єдине ціле з метою вираження загальної ідеї добутку.

Законом композиції вважають таку її складову, без якої добуток не може обійтися. Тому цілком природним буде вважати єдність першим й основним законом композиції.

Ціле складається із частин, які перебувають одна з інший і із цілим у різних відносинах. Пропорції, контраст, симетрія, динаміка, статика, ритм, перспектива - всі ці принципи композиції відбивають взаємозв'язок і взаємозалежність її елементів.

Всі елементи цілого найчастіше поєднуються навколо якогось головного об'єкта. Навіть в орнаментальних композиціях при відсутності організаційного центра можна виділити головний мотив і супровідні його підлеглі мотиви.

Співпідпорядкованість частин, або принцип домінанти, - так можна визначити цей закон композиції.

Можна виділити наступні закони композиції.

• Єдність - приведення всіх елементів композиції до єдиного цілого, безперервному в часі й просторі, що створює в глядача відчуття цілісності всього твору..

• Пропорція - визначає відношення частин цілого по величині друг до друга й до цілого.

• Симетрія - обумовлює розташування частин цілого.

• Динаміка й статика - привносить елемент руху.

• Ритм - виражає характер повторення або чергування частин цілого.

• Баланс - рівновага частин відносно один одного й цілого.

• Контраст - елементи, що зіставляють, не порушуючи законів цілісності й сполучення й зіставлення, повинні бути контрастні, конфликтны один стосовно іншому, підкреслюючи, оттеняя діапазоном розходжень і розмаїтості й один одного, і їхнє співвідношення.

• Економія - композиція повинна містити рівно стільки елементів, скільки необхідно.

• Домінанта - всі елементи добутки повинні підкорятися єдиному авторському задуму, сформульованому в ідеї добутку, і мети його створення (надзадачі).

Всі ці принципи виникають із природних, об'єктивно існуючих факторів, з особливостей сприйняття людиною реально існуючої дійсності. Більш докладно вони будуть розглянуті нижче.

Для об'єднання композиції використаються практично всі її компоненти - форма, колір, ритм, пропорції, баланс, контраст й ін. Щоб досягти цілісного сприйняття роботи, необхідно дотримувати деякі правила.

Використання однієї або двох основних форм

Наприклад, якщо в композиції присутня окружність (або, що зустрічається частіше, дуга), вона повинна бути підтримана іншими елементами. Якщо ж увести на одній смузі кілька основних форм (наприклад, дугу, трикутник і квадрат), контраст між ними приведе до дисгармонії й зруйнує цілісність сприйняття. Зайва строкатість форм робить враження аматорського, "дитячого" дизайну й може бути доречна в роботах відповідного напрямку (наприклад, у дитячих і розважальних виданнях).

На мал. 2 наведені приклади дизайну форм пошуку, розроблених різними дизайнерами й представлених на сайті yandex. ru.

 

 

Рис. 3.2. Дисонанс і гармонія форми

 

 

 

Історія книгодрукування у Європі. Питання першості та наслідуваності.

Хронологія друку книжок з наборних форм

*- Найдревнішою відомою людству друкованою книгою можна вважати текст, надрукований способом ксилографії (друк з різьблених дерев’яних дощечок) з 12 дощечок у Кореї в період між 704 и 751 рр. н.е.

**- Перші друковані книжки з’явилися: в 1465 в Італії, в 1468 в Словаччині и Швейцарії, в 1469 в Нідерландах, в 1470 у Франції, близько 1473 у Польщі, в 1473 в Угорщині, в 1474 в Іспанії и Бельгії, в 1477 в Англії. Друковані книги видані до 1 січня 1501 р., називають інкунабулами, Друковані книжки 1-ї половини 16 в. — палеотипами.

***- Перші друковані книжки кирилівського шрифту видані Ш. Фиолем в Кракові в 1491.

До 1430 р. – друкарство у Європі виникло завдяки нідерландським майстрам, в часності Лоуренсу Янсзону Костеру [Попов П. «Друкарство, його початок і поширення в Європі XV-XVI сторіччя (ДВУ-1925 р.)].

1445 р – Йоган Гутенберг видав свою книгу (відомі фрагменти інших першодруків, що відносять до його праць за стилістикою та діалектами у текстах, та датують більш раннім часом друку).

1491 р. – у польському Кракові друкарем Швайпольтом Фіолем друкуються «Октоїх» та «Часослов» (до цього часу вже відомі принаймні 5 його книжок – сере них «Тріоді Пісна і Цвітна» - 2 книги та «Псалтир» - 2 книги).

1517 р. – Франциск Скорина у Празі видав першу книгу «Псалтир».

1525 р. - Франциск Скорина (можливо у Кракові) видав дві книги - «Апостол» та «Мала подорожня книжиця».

1553 р. – виявлено першодруки, що виготовлялися вже діючою у Москві на той час «анонімною» друкарнею.

1564 р. – вийшла перша точно датована друкована книга видана друкарями Іваном Федоровим та Петром Мстиславцем («Апостол» Москва).

1564 р. – відрукована перша книга друкарем-видавцем Іоганом Богбіндером (датчанин) [Строев П. Обстоятельное описание старопечатных книг славянских и российских, хранящихся в библиотеке тайного советника, сенатора … графа Фёдора Андреевича Толстого., Москва – 1829 г.]

1569 р. – на території нинішньої Волині (а тоді земель Литовської Русі) у місті Заблудові І.Федоров та П.Мстиславець видрукували Заблудівське Євангеліє.

1574 р. – у Львові виходить «Апостол» та «Буквар» друкаря І.Федорова.

1578 р. – «Острожська Азбука» друкаря І.Федорова.

Від ХV до ХХ ст. н.е.

ХV- ХVІІІ – початок книгодрукування з використанням наборних друкарських форм, використання гравіювання ілюстрацій, розробка єдиних стандартів для книг – типометрії, застосування літографії, формування принципів оформлення.

XV ст. у Кореї починають друкувати книги окремими рухомими літерами, відлитими з бронзи.

В Європі в 1440 році в місті Таарземі (Голландія) літери відливає Лаврентій Костер.

Йоганн Гутенберг винайшов пуансон – відливну матрицю, ручний відливний апарат, литу свинцеву (гартову) літеру, скла­дання з окремих літер та ручний прес, який використовував для друку книг. В своїх книгах Гутенберг зберіг від рукописної книги форму, елементи, накреслення шрифту і залишав вільні місця для вписування ініціалів, заставок і кінцівок.

Поява типометрії – типографічної системи мір, запропонована французом П.С. Фурьє у 1737 р., та вдосконалена Ф.Дідо. Формування нових принципів графічного оформлення та книжкового дизайна.

 

Таблиця 3.

Формати журнальних видань

Розміри аркуша паперу, мм	Частка аркуша	Формат журнальних видань
		Умовне позначення	Розміри, мм
			максимальні	мінімальні
700x1080	1/8	70x108/8	265x340	257x333
600x900	1/8	60x90/8	220x290	205x275
600x840	1/8	60x84/8	205x290	200x285
840x1080	1/16	84x108/16	205x260	192x255
700x1080	1/16	70x108/16	170x260	158x255
700x1000	1/16	70x100/16	17-х240	158x230
600x900	1/16	60x90/16	145x215	132x205
840x1080	1/32	84x108/32	130x200	123x192
700x1080	1/32	70x108/32	130x165	125x165

Сторінка складання (донедавна — полоса набору) — це відбиток тексту чи зображуваних елементів на сторінці видання. Формат сторінки складання повинен бути сталим у виданні. Зміна сторінки складання в межах одного видання може застосовуватись лише тоді, коли це необхідно для виконання складного макета чи втілення задуму художника. Формат сторінки складання кожного конкретного видання залежить від формату видання та розмірів полів.

Сторінки складання можуть бути: текстовими, ілюстративними, мішаними, початковими, кінцевими, одно- і багатошпальтовими.

Текстова сторінка складання - сторінка, що містить тільки текст.

Ілюстративна сторінка - це сторінка, яка містить тільки ілюстрацію (ї).

Мішана сторінка складання - сторінка, що містить як текст, так й ілюстрації.

Початкова сторінка складання - перша текстова або мішана сторінка видання чи його частини.

Кінцева сторінка складання - остання текстова або мішана сторінка видання чи його частини, яка, як правило, заповнена не до кінця.

Шпальта -частина сторінки складання, що складається з рядків тексту одного формату, які утворюють вертикальний ряд і відокремлені від іншої (их) шпальти(т) по вертикалі проміжком чи лінійкою.

Початкова шпальта - перша шпальта видання або його частини. Кінцева шпальта - остання шпальта видання чи його частини, як правило, заповнена текстом не до кінця.

Спуск на сторінці складання - це відстань від її верхнього краю до початку рядків тексту на початковій сторінці видання, його розділів та інших структурни