Види і властивості економічної інформації

Термін «інформація» означає пояснення, викладання, повідомлення. Відомо

багато визначень цього поняття, які даються за різних підходів до нього в різних

наукових галузях. Наприклад, під інформацією розуміють ті відомості, які змен-

шують ступінь невизначеності нашого знання про конкретний об'єкт. Кібернетика,

для якої інформація є центральним поняттям, визначає його як співвідношення між

відомостями (даними) та їх одержувачами. У такому разі під відомостями розумі-

ють будь-які дані, які містять знання відносно будь-кого і будь-чого.

У теорії інформаційних систем обробки даних (ІСОД) інформація отото-

жнюється з будь-якими відомостями (даними), тобто тлумачиться як сукупність

відомостей про будь-що або будь-кого. При кібернетичному підході інформацією є

лише нові, корисні, вагомі для користувача відомості, і задача полягає в їх здобутті.

Природно, що така інформація має потенційно міститися в згаданих відомостях. В

іншому випадку ніякої інформації одержати не вдасться. При підході до інформації

з позиції теорії автоматизованої обробки даних задачі надається інший відтінок: із

«сирої» інформації здобути «готову».

Розглянуті підходи до поняття інформації можна використовувати не лише

при аналізі різних об'єктів, а й при дослідженні однієї загальної проблеми, напри-

клад, управління народним господарством. Необхідно лише чітко визначити, який

зміст вкладається в інформацію. Залежно від того чи іншого тлумачення інформа-

ції застосовується відповідний до нього апарат аналізу.

Кожна наукова галузь, а також людська практика пов'язані зі «своєю» інфо-

рмацією. Економічна наука, господарська діяльність суспільства пов'язані з інфор-

мацією, яка називається економічною. Поняття економічної інформації (ЕІ) є

центральним в економічній кібернетиці і слугує основним предметом теорії інфор-

маційних систем обробки даних. Економічна інформація як поняття, з одного бо-

ку, належить до категорії «інформація», а з іншого, - нерозривно пов'язана з еконо-

мікою та управлінням народним господарством. Тому на економічну інформацію

можна поширити різні тлумачення, притаманні інформації, але водночас підкрес-

лити її особливості, які випливають з економічних категорій.

Економічна інформація є інструментом управління і водночас належить до

його елементів, її потрібно розглядати як один із різновидів управлінської інфор-

мації, яка забезпечує розв'язування задач організаційно-економічного управління

народним господарством. Отже, економічна інформація - сукупність відомостей

(даних), які відображають стан або визначають напрям змін і розвитку народного

господарства та його ланок. В управлінні виробництвом вирізняють інформаційні

процеси, в яких інформація виконує роль предмета праці («сира інформація») і

продукту праці («оброблена інформація»). Якщо підійти до поняття економічної

інформації з кібернетичних позицій, то інформаційний процес управління можна

кваліфікувати як перетворення первинних відомостей (вхідних даних) на економі-

чну інформацію, необхідну для прийняття рішень, які спрямовані на забезпечення

заданого стану народного господарства й оптимального його розвитку.

Економічна інформація невіддільна від інформаційного процесу управління,

який відбувається у виробничій або невиробничій сфері. Тому економічна інфор-

мація використовується в усіх галузях народного господарства й у всіх органах за-

гальнодержавного управління.

Економічній інформації притаманні деякі особливості, що випливають із її сут-

ності. Найважливішими з них є:

 залежність від об'єкта управління;

 переважання алфавітно-цифрових знаків як форми подання даних із

зображенням числових величин у дискретному вигляді;

 провідна значущість операцій автоматизованої обробки даних (ариф-

метичних і логічних) при забезпеченні високої точності результатів обчислень;

 необхідність оформлення таких результатів у формі, зручній для

сприйняття людиною, значне поширення документів як носіїв вхідних даних та ре-

зультатів обробки даних;

 значні розміри оброблюваної інформації у випадку використання її в

процесах обробки поряд зі змінними і сталими (постійними) даними;

 необхідність одержання значної кількості підсумків при обробці од-

них і тих самих даних за різними критеріями;

 необхідність стиснення розмірів при передачі з нижчої ланки управ-

ління до вищої;

 необхідність нагромадження й тривалого зберігання тощо.

Властивості економічної інформації слід брати до уваги при розробці ком-

п'ютерних систем обробки даних, при визначенні вимог до всіх видів даних систем.

Економічна інформація налічує багато різновидів (типів), які виділяються на

основі відповідних класифікаційних схем за обраними критеріями. Економічну ін-

формацію розрізняють за належністю до сфери матеріального виробництва і неви-

робничої сфери, за галузями народного господарства і підгалузями згідно з прийн-

ятим групуванням господарства.

Різновиди економічної інформації розглядаються також за її належністю до

галузей народного господарства і їх ланок. Із цих позицій значиться інформація за

міністерствами та відомствами, за промисловими об'єднаннями та підприємствами,

цехами, дільницями та ін. Розглядаються також види інформації за належністю до

органів регіонального управління та інших підрозділів народного господарства.

Економічна інформація класифікується за стадіями відтворення та елеме-

нтами виробничого процесу, що розглядаються як об'єкт управління.

Тому виділяється інформація постачання і розподілу, за матеріальними і

трудовими ресурсами тощо.

Економічну інформацію розглядають за стадіями управління, виділяючи

різновиди прогнозованої, планової, облікової, нормативної інформації та інфор-

мації для аналізу господарської діяльності, оперативного управління.

Прогнозована інформація пов'язана з функцією прогнозування, планова -з

плануванням (перспективним, техніко-економічним, оперативно-виробничим), об-

лікова -з бухгалтерським, фінансовим, господарським обліком, інформація аналі-

зу господарської діяльності -з функцією економічного аналізу, оперативного

управління і регулювання з відповідними функціями.

Нормативна інформація використовується і виникає на стадіях технічної

підготовки виробництва, а також в інших випадках, наприклад, при формуванні

цін, тарифікації. Нормативна інформація містить всілякі норми і нормативи, ціни,

розцінки, тарифи, а також деякі інші дані, наприклад, заздалегідь обумовлені таб-

личні величини (ставки прибуткового податку з громадян тощо).

Така інформація використовується переважно при виконанні будь-яких функціо-

нальних управлінських робіт: прогнозування, планування, обліку та ін.

Такі ж властивості має частина економічної інформації, яка належить усім

функціональним різновидам. Прикладом є назви підприємств, міністерств, відом-

ств, перелік працівників на підприємстві чи в установі, перелік постачальників і

покупців тощо. Цю інформацію називають довідковою. Як правило, її формують

разом із нормативною, створюючи особливі фонди нормативно-довідкової інфо-

рмації (НДІ), призначені для розв'язування різноманітних управлінських задач.

Економічна інформація за критерієм відповідності до відображуваних явищ

поділяється на вірогідну та невірогідну.

З позицій стадій виникнення економічна інформація буває первинна та по-

вторна. Первинна виникає під час дії джерел інформації, до яких належить діяльність народного господарства і його ланок, діяльність органів загальнодержавного

управління та інших громадських організацій.

Тому первинна інформація за джерелами виникнення поділяється на вироб-

ничо-господарську та директивну, а також на колективну та індивідуальну за-

лежно від характеру джерела інформації.

Повторна інформація виникає в результаті обробки первинної та іншої по-

вторної, або лише первинної, або лише повторної. Безпосереднього зв'язку з дже-

релами інформації тут не вимагається. Серед повторної розрізняють проміжну та

результатну інформацію. Результатна інформація і є метою обробки даних. Про-

міжна інформація, роль якої значна, виникає під час досягнення цієї мети. Часто на

базі такої інформації робиться вибір варіанта завершення обробки даних у тому чи

іншому напрямку.

За повнотою економічна інформація поділяється на достатню, надмірну й

недостатню. Для розв'язування задач потрібна досить конкретна за змістом міні-

мальна Інформація - достатня. Надмірна -містить зайві дані, що або зовсім не ви-

користовуються при розв'язуванні конкретних задач, або виконують контрольне-

дублюючі функції. При розмові доцільно позбутися Інформації, що не використо-

вується, та всіляко обмежувати розміри дублюючої надмірної інформації.

Економічна інформація поділяється за стабільністю на постійну (сталу),

умовно-постійну та змінну. Постійна інформація не змінює своїх значень (напри-

клад, звітні дані); умовно-постійна зберігає їх протягом тривалого періоду (напри-

клад, нормативи, норми), а змінна характеризується частою зміною своїх значень

(наприклад, відомості про нарахування заробітної плати). При цьому важливо під-

креслити, що період стабільності має конкретний характер для певних задач,

управлінських робіт. Так, стабільність можна, встановлювати за часовим періодом

(наприклад, місяць) або за іншими факторами.

З позицій технології розв'язування економічних задач розрізняють Інформа-

цію вхідну, проміжну і вихідну. Інформація, яка підлягає обробці (предмети пра-

ці), в управлінському процесі називається вхідною, або вхідними даними, напри-

клад: первинна і повторна інформація та константи - постійні величини. До вхідної

інформації може належати не лише змінна, а й умовно-постійна інформація при

особливо великій ролі умовно-постійної. Вхідна інформація є підсумком обробки

(продуктом праці) вхідних даних, але вона містить, поряд із результатною інфор-

мацією, деякі первинні дані. Специфічного значення набуває проміжна інформа-

ція, яка потрібна для розв'язування цих же задач у наступних періодах.

Відомі й інші схеми класифікації економічної інформації: вхідна і вихідна,

внутрішня і зовнішня, алфавітна, цифрова, алфавітно-цифрова, оперативна тощо.

Різновиди економічної інформації слід враховувати при організації обробки

даних, побудові комп'ютерних інформаційних систем, виборі варіантів технології

розв'язування тих чи інших економічних задач.__