Формування баз даних про технологічну систему

Інформація про технологічні процеси носить різноманітний характер і має різну форму представлення: текс­тову, графічну, фотографічну, словесну. Вся інформація поділяється на два типи (рис. 3.1): описову (словесну і візуаль-

Розділ 3. Методики розробки передпроектноїдокументації

ну) і документальну (технічна документація, патенти тощо). інформація про об'єкт (процес) відображається у сукупності да­них, які необхідні для цілеспрямованого забезпечення дієвості об'єкта.

Важливими методиками прогнозування є такі, що базуються на збиранні інформації про об'єкти проектування і побудові на цій основі бази даних (БД).

Інформація, що використовується для прогнозування, повин­на бути функціонально наповненою з точки зору її поширення, інформативною за змістом, достовірною, актуальною і толе­рантною. Потрібно із усіх потенційно можливих джерел вибрати таку її сукупність, яка б забезпечила задовільне та достовірне прогнозування розвитку технологічного процесу (об'єкта, яви­ща). На рис. 3.1 наведено класифікацію типів можливих джерел інформації про технологічні системи.

Головне призначення БД — швидкий пошук інформації, що міститься у ній. За значного розміру БД ручний пошук, вибірка, вивчення, а також модифікація інформації забирає багато робо­чого часу. Використання комп'ютера спрощує ці процеси й усу­ває вказану проблему. Причому формування БД у комп'ютері краще здійснювати після науково-методичного опрацювання прогнозів. Пошук, вибірка і модифікація інформації за допомо­гою числових технологій здійснюється швидко й ефективно, а сама БД може легко розміститися на переносних дискеті або компакт-диску.

Залежно від періоду (величини часового інтервалу), на який здійснюється прогнозування, достовірність прогнозу, як прави­ло, падає. У прогнозних дослідженнях для проектних робіт не­обхідно забезпечити точність прогнозування на рівні 80...90 %. При цьому мінімальна кількість інформаційних джерел для аналізу повинна бути не менше 200. При прогнозуванні, приміром, на 15 років необхідно шукати інформацію мінімум за 15 попередніх років.

Прогнози розвитку технологічних процесів ВПК, враховуючи особливості видавничо-поліграфічної справи, пропонується розробляти на такі часові інтервали: дуже короткий прогноз (3...5 років); короткостроковий (5... 10 років); середньостроко-

/1—1

го ш"

"О

s

о

CO

о

-e-

J=

Sc I 03

о

X

CD

0)

x'

■e-

o

"O

j=.

ГЗ "D О H CD X

I x" x < о s о

H

CD

О

Виставки, телебачення, рекламні диски і ролики

Людина, радіо, диски, касети

Патенти, ліцензії, ноу-хау

Монографії, підручники, дисертації, періодика

Каталоги, прейскуранти, бази даних

Проспекти, web-сторінки

Технологічні карти, інструкції

Конструкторські графічні і текстові документи

Вхідна, вихідна

Медіа

сг

X ZJ ф -о

І ш

 

 

 

		Словесна
Презен­тації

X ю

Патентна

Друкована

-о 2 ф ч "О S X X 03

Довідкова

ф X X х' X ю

Рекламна

Регла­менти

 

 

 

		Кореспон­дентська
Листи

3=з о

2 Ф

X

н

ь

сг

X 03

О g

St

X

о

>

J=

=з ■о

О

-і

Я

X О

Ь о

Т!

X X < О

s

З

гл

5 ««

ііШінаучАуюї}'ірнтвосіиШсІвиnxgodeodи>іиїїоі9і/у '£ щїґєо^

Розділ 3. Методики розробки передпроектної документації _____________

вий (10...15 років); довгостроковий (15...ЗО років); наддовгост-роковий прогноз (понад ЗО років).

Дещо відмінним на даний час за темпами розвитку, а, отже, й часовими періодами у напрямку скорочення, слід вважати роз­виток комп'ютерних інформаційних технологій, що відноситься, у першу чергу, до видавничої справи. Це необхідно враховувати особливо при прогнозуванні редакційних та художньо-технічних (дизайнерських) процесів, АСПТП, а також систем управління різноманітним технологічним обладнанням.

Короткострокове прогнозування забезпечується інформа­цією про дослідно-конструкторські розробки; середньостроко-ве — патентами; довгострокове — інформацією загального ви­ду (статті, реферати, дисертації, науково-технічні звіти і патен­ти) і, нарешті, наддовгострокове — інформацією всіх видів, включаючи дані експертів.

До інформаційних методів прогнозування відносяться також методи якісного і кількісного перетворення інформації, аналізу динаміки патентування, визначення інженерно-технічної значи­мості патентів тощо.

В основу методу якісного перетворення патентної інформації покладено можливість на базі ретельного аналізу описів і ри­сунків здійснити прогнозування розробки тої чи іншої ідеї.

На підставі методу якісно-кількісного аналізу динаміки видачі патентів здійснюють визначення тенденцій і прогнозування на­уково-технічного прогресу. Цей метод представляє собою про­цедуру екстраполяції тенденцій, які виявлені при аналізі ди­наміки патентування.

Метод прогнозування розвитку техніки шляхом оцінки інже­нерно-технічної значимості винаходів зводиться до трьох ета­пів: оцінка одиночного патенту на новизну; виділення конкурую­чих груп патентних рішень і визначення перспективності кожної; оцінка рівня патентів у певних видах техніки.

Метод визначення рівня науково-технічних розробок і тен­денцій їх розвитку базується на вивченні кількості винаходів з урахуванням їх якісних характеристик.

Прогнозування на базі аналізу патентної інформації стало особливо актуальним. Для з'ясування фірм і країн, що найбільш

Розділ 3. Методики розробки передпроектної документації

о ЗО

св

CO

н 20

Г ш ь са с

І ю

ІЗ

1 2 3 4 5 6 Країни або фірми а

 

Рис (краї

. 3.2. Кількість патентів (заявок), поданих і отриманих фірмами нами) впродовж року з певного напряму технології або техніки: а — графік; б — діаграма

активно ведуть роботу у певному напрямі технології чи техніки, використовуються дані про кількість заявок, поданих впродовж року (визначеного періоду) по даній проблемі, з побудовою графіків або діаграм (рис. 3.2).

Інформаційні характеристики, що складають фактографічну матрицю, яка будується за результатами дослідження, можуть бути: країни, фірми, параметри, конструкції, технологія, мате­ріали, обладнання, роки. На перетині інформаційних характе­ристик виникають матричні блоки (МБ) (рис. 3.3) [4].

Порівняння результатів оцінок МБ дозволяє визначити тен­денції розвитку технічних напрямів, а також виявити найбільш перспективні технічні рішення по кожному напряму розвитку досліджуваного об'єкта.

Наприклад, дослідження розвитку технологічних процесів CtF і CtP за динамікою патентування — полем МБ79 «Технологія-Ро­ки», здійсненого у магістерських дисертаціях Ярослава Зоренка і Василя Скиби, наведено на рис. 3.4. Кількість патентів пред­ставлена кумулятивною кривою, тобто у наростаючому підсумку за період ретроспективи 1995-2007 pp. Таким чином, технологія CtF має тенденцію до зниження, а технологія CtP має потенційні можливості розвитку.

Розділ 3. Методики розробки передпроектної документації

Рис. 3.3. Фактографічна матриця для аналізу патентної інформації

Прогнозування на основі використання патентної інформації дозволяє виявити, які ідеї на теперішній час є найбільш прогре­сивними, а які вже застаріли. Як правило, починаючи з певного моменту винахідницька активність у певному напрямку поступо­во зменшується, оскільки можливості ідеї вичерпуються. Новий якісний стрибок можливий при появі нових ідей.

Динаміка патентування головними країнами, які займаються патентною та ліцензійною діяльністю, показує, в якій країні і ко­ли найбільше приділялася увага певній технологічній системі (рис. 3.5)¹. Завжди можна провести паралель між динамікою ви­пуску певної продукції та патентною активністю. Спад вироб­ництва завжди позначається й спадом патентної активності.

¹Величко О., Соловей О., Петренко T. Ренесанс чохлів для зволоження // Друкарство. — 2003. — № 6. — С. 45-48.

Розділ 3. Методики розробки передпроектної документації

in

CO

!*~

CO

ся

о

г-

CM

CO

■■*

ю

CO

г-

(Я

гя

ст>

СЯ

ся

о

о

о

о

о

о

о

о

ся

О)

СЯ

ся

ся

о

о

о

о

о

о

о

о

<м

CM

eg

CM

CM

CM

CM

С\1

Роки

Рис. 3.4. Динаміка патентування технології CtF (1) і CtP (2) по роках

На підставі аналізу росту кількості патентів по роках і країнах (див. рис. 3.4, 3.5) можна здійснити прогнозування їх росту на майбутнє із застосуванням поліноміальної регресії типу у = Ь₀ + EbjXj + є і програмного забезпечення Miicrosoft Excel¹. На основі аналізу такого прогнозу слід очікувати появу нових патентів. Тобто патентна активність зростатиме. При появі нової ідеї мож­на очікувати ще більшого росту числа патентів у цій галузі.

Для визначення інформаційних потенціалів у прогнозуванні, окрім патентів використовується загальна науково-технічна інформація, представлена у статтях, монографіях, дисертаціях і у рефератах. Особливий інтерес представляють реферативні журнали, що відображають інформаційний потік, якому прита-

¹ЛапачС. Н.,ЧубенкоА. В., Бабич П. Н. Статистика в науке и бизнесе. — Ки-ев: Морион, 2002. — С. 245-319.

Розділ 3, Методики розробки передпроектної документації

к 'а я хг >s ф m

сс X S т т ш

Е "хГ х CO а В

О

 

X	г	си х	о
о	Сі)	* пз	0.
г	S Н
о;		є; S Ф О.

Країни і світові патентні відомства

Рис. 3.5. Територіально-кількісна залежність ви­находів за напрямами вдосконалення систем зволоження у цілому (1) та покриття зволожу­вальних валиків (2) для плоского офсетного друку зі зволоженням друкарських форм

 

манні характеристики, аналогічні патентам: швидкість потоку інформації; час її обліку у ретроспективі; період прогнозування; якість інформації.

До параметрів загальної інформації можна віднести число, що відображає обсяг інформації у зв'язку з її потенціальним зростанням. При цьому береться до уваги концепція, згідно якої у сучасному світі обсяг інформації подвоюється кожні 10 років. Таким чином, є можливість визначити величину обсягу інфор­мації залежно від типу прогнозу, наприклад:

• при середньостроковому прогнозі за 10... 15 років обсяг інформації зросте у 2...З рази;

• при надстроковому — за ЗО років обсяг інформації зросте у шість разів.

На ґрунті інженерного аналізу відомо, що більшість навіть до­сконалих технічних рішень змінюються на більш досконалі кожні 10...20 років, архітектурні проекти підприємств і споруд також старіють. Довговічність будівель і споруд залежить від їх основ­них конструкцій (несучих і огорожних). Визначено чотири ступе­ня довговічності: термін служби конструкцій приміщень будівель більше ніж 100 років; від 50 до 100; від 20 до 50 і від 5 до 20 років. Роботу нових приміщень друкарень і видавництв завжди плану-

____________ Розділ 3. Методики розробки передпроектної документації

вали у проектах за першим ступенем — на 100 і більше років, а проекти нових машин, як правило, не більше ніж на 10...20 років. Отже, проектуючи нове підприємство у нових приміщеннях, слід передбачити 5... 10-разову заміну технологічного устаткуван­ня, яке буде невпинно вдосконалюватися і змінювати свої пара­метри — розробник проекту зобов'язаний дати можливість це здійснити. І таких проблем при розробці проектів завжди багато. Що ж чекає видавничо-поліграфічну справу в XXI столітті? Які пер­спективи її розвитку? На якій основі розробляти нові проекти?

3.4. Друкарство XXI століття

У XXI столітті науко в ці-футу рол о ги передбачають нові карколомні технічні стрибки: розробку установок холодного термоядерного синтезу; створення джерел біоенергії; розробку квантового генератора енергії; широке використання постійно­го електричного струму; синтез матеріалів із заданими власти­востями; синтез продуктів харчування; клонування тварин і люди­ни; розробку комп'ютера зі штучним інтелектом і можливостями підключення до мозку людини; контакт з іншими інтелектуальни­ми істотами; еру міжпланетних і міжзоряних польотів; новий розвиток інформаційних систем і робототехніки.

Розвиток та вдосконалення новітніх інформаційних систем (локальних та глобальних мереж, надпотужних БД) спрямовані на оперативну обробку та передачу інформації у вигляді як пер­шоджерел, так і продуктів класичної та прогнозовано-перспек-тивної видавничої діяльності (друкованих, електронних, мульти­медійних видань, складних паковань, виробів широкого вжитку, укомплектованих різноманітними додатками тощо).

Загальним для всіх прогнозів залишається постулат, що ре­дакційно-видавничий процес у майбутньому стане довершеною інформаційною системою, яка продукуватиме книгу, газету, журнал, іншу друковану продукцію, електронні видання (ЕВ), web-сторінки тощо. Друковане слово залишиться дорогоцінним найінформативнішим засобом, виконуючи дві вкрай важливі

Розділ 3. Методики розробки передпроектної документації _____________

функції: створення матеріальних достатків та примноження інте­лектуального потенціалу суспільства. У майбутньому за загаль­ного зменшення накладів друкарство продукуватиме дійсно унікальні видання.

Традиційна книга та її аналоги ще довго процвітатимуть і не­стимуть людям знання й радість спілкування, зберігаючи й по­ширюючи інформацію в новому суспільстві, яку б назву воно не носило (інформатизації, знань, глобальних комунікацій, біотех-нолопї, нанотехнології тощо).

Співіснування традиційних видань з іншими інформаційними засобами, на думку ряду експертів, породжує раніше не перед­бачуваний ефект — комп'ютерні та мультимедійні системи ка­талізують створення нових друкованих видань. Вірогідно, що й надалі розвиток електронних засобів інформації стимулювати­ме пошук нових видавничо-поліграфічних форм та засобів. Дослідники вважають, що найбільше на зміни в інформаційній галузі впливатиме числова технологія. Майбутнє друкарства визначатимуть нові розробки у додрукарських, друкарських та обробних процесах, а також інформаційні системи управління та контролю.

Традиційні методи друку базуються на використанні енергії механічного тиску, друкарських форм зі стабільним формним зображенням, відповідних витратних матеріалів для забезпе­чення процесу друку та розмноження інформації. Комп'ютерна технологія внесла корективи у видавничо-поліграфічну справу і, зокрема, в друкарські процеси. Стали використовуватися тех­нологічні варіанти друку без друкарських форм та зі змінними для кожного відбитка формами.

В останні десятиліття стали активно розвиватися засоби по­ширення числової графічної інформації, які вплинули на кла­сичні й породили нові методи друку. Створення зображення на формі і перенесення його на задруковуваний матеріал інколи здійснюється в одному нерозривному формно-друкарському процесі. У таких технологічних процесах використовуються як постійні, так і змінні друкарські форми, різноманітні витратні ма­теріали із прогнозованими, завчасно запроектованими і ре-

__________ Розділ 3. Методики розробки передпроектної документації

алізованими властивостями, З'явилися процеси друкування, що базуються не тільки на механічному тисненні, а на інших ви­дах енергії (електричній, магнітній, тепловій, світловій тощо).

У кожному друкарському процесі беруть участь: друкарські форми (чи їх аналоги), задруковувані матеріали (або вироби з них), фарби чи тонери, друкарське устаткування з використан­ням певного виду енергії, що забезпечує перенесення зобра­ження на основи для друку (аналогові носії інформації).

Сьогодні вже поширені технологічні процеси друку, що ґрун­туються на числових інформаційних технологіях computer-to-...: CtF — «з комп'ютера на фотоплівку» (computer-to-film), CtP — «з комп'ютера на формну пластину» (computer-to-plate), «з комп'ютера в друкарську машину» (computer-to-press), «з комп'ютера в друк» (computer-to-print), CtS — «з комп'ютера на сітку» (computor-to-screen) тощо.

Отже, невпинне оновлення технологій принесе суттєві якісні та економічні результати. Щоб прогнозувати розвиток галузі слід, насамперед, визначати етапи запровадження у ВПК новітніх технологій.

Якщо, наприклад, за довгостроковими прогнозами умовно вважати першим етапом розвитку галузі 2001-2020 pp., а дру­гим перспективним етапом — 2021-2050 pp. (так зробили більшість дослідників), то можна прогнозувати нові цікаві техно­логічні перспективи¹.

На першому етапі розвитку української видавничо-полі­графічної справи відбуватиметься реорганізація управління ви­давничо-поліграфічною галуззю: абсолютна більшість під­приємств буде приватизована. Асоціації, до складу яких увійдуть усі видавництва та підприємства, вестимуть коорди­наційну і технічну політику, що сприятиме розвою ВПК. Вірогідно спостерігатиметься те, що бачимо нині у промислово й інфор­маційно розвинутих країнах світу, і що необхідно враховувати вже зараз при розробці нових проектів:

¹ Розум О. Підсумки минулого та погляд у майбутнє //Друкарство. — 2000. — № 1. — С. 30-33. Rozum О. Е, Lazarenko Е. І Drukowanie w XXI wieku // Poligrafika. - 2005. - № 7. - S. 28-30.

Розділ 3. Методики розробки передпроектної документації

• подальше зниження накладів видань за одночасного зрос­тання кількості назв;

• зростання кількості невеликих видавництв, міні-друкарень та офісних інформаційних центрів;

• опанування видавництвами та поліграфічними підпри­ємствами, а також навчальними закладами сучасних комп'ю­терних технологій нових поколінь;

• розширення асортименту ЕВ і комплексних видань, насиче­них мультимедійною інформацією;

• розвиток усіх класичних методів друку (принципи самих процесів, в основному, збережуться);

• перерозподіл обсягів робіт між способами друку (що поча­вся у XX ст., коли, наприклад, фототипія та літографія з підприємств перейшли до майстерень художників; плоский оф­сетний друк зі зволоженням друкарських форм посів передові рубежі, потіснивши високий);

• зростання обсягів випуску повноколірної продукції, надру­кованої навіть у шість та більше фарб;

• нові розробки дадуть поштовх розвитку гібридних техно­логічних процесів і матеріалів — флексографічнии та офсетний друк за один прогін з одночасним оздобленням, електрогра­фічний та струминний у співдружності з класичними тощо;

• друкування деяких видань безпосередньо у споживача, заміна існуючого принципу «друкування та доставка» принци­пом «електронна передача та друкування у місці використання інформації»;

• широкого застосування у видавничій практиці КВС, АСПТП, БД та Інтернету;

• комплексна автоматизація технологічних та виробничих
процесів: редакційних, додрукарських, друкарських та післяд-
рукарських, з контролем якісних параметрів півфабрикатів та
готової продукції під час виробництва;

• впровадження новітніх технологій обробки пластин та форм
за технологією «computer-to-plate», де застосовуватимуться
пластини, чутливі до лазерів видимої зони спектру (Kodak,
Polychrome Graphics, Agfa, Fujifilm, Mitsubishi та інші); на полі-
ефірній основі (Mitsubishi Silver Digiplate); термочутливі з роз-

____________ Розділ 3. Методики розробки передпроектної документації

чинним шаром позитивного копіювання за допомогою потужно­го лазера (Agfa Termostat, Polychrome Quantum PNPH); тер­мальні без будь-якої хімічної обробки (Prestek), що використо­вуються, наприклад, на машинах GTO DI та Quickmaster DI фірми Heidelberg Druckmaschinen AG;

• використання широкого спектру елітних паперів та фарб;

• розширення асортименту екологічно чистих допоміжних
витратних матеріалів з досконалими прогнозованими технічни­
ми характеристиками;

• друкарські машини майбутнього будуть суцільно комп'юте­ризовані та автоматизовані, суттєво збільшиться середня кількість фарбових секцій, спростяться засоби управління, зро­сте швидкість друку, автоматизовуватимуться процеси заміни форм на рулонних машинах;

• рівень автоматизації палітурно-брошурувальних процесів зросте до рівня автоматизації друкарських машин (особливо під час налаштування та підготовки до роботи фальцювальних, ком­плектувальних машин, машин для скріплення блоку), що значно підвищить їхню продуктивність;

• зіллються у єдиному потоці (workflow) додрукарський, дру­карський і післядрукарський процеси;

• широко використовуватимуться автоматизовані системи управління друкарнею та видавництвом завдяки вдосконален­ню технології, комп'ютерних мереж управління та, на основі розвитку приладів, контролю якості;

• перехід до нового типу видавничо-поліграфічних під­
приємств з мінімальним персоналом як наслідок автоматизації,
комп'ютеризації та роботизації виробництва й управління.

У прогнозах другого перспективного етапу (2021-2050 pp.) відомих науково-дослідних організацій, фірм-виробників техні­ки, матеріалів, програмного забезпечення, провідних фахівців галузі на теми розвитку інформаційних технологій і, зокрема, друкарства у новому тисячолітті наводяться сценарії, які ілюст­рують прогрес видавничо-поліграфічної справи, пакувальної та паперової галузей промисловості. У відповідності з цими сце-

Розділ 3. Методики розробки передпроектної документації _____________

наріями майбутнє друкарства буде визначатись новими розроб­ками в галузі формних, друкарських та опоряджувальних про­цесів зі зміною ролі інформаційних систем управління.

Перспективи розвитку методів друку за всіма напрямами можна представити у вигляді загальної блок-схеми техно­логічного процесу видавничо-поліграфічної справи (рис. 3.6).

Системи додрукарської підготовки видань, включаючи виго­товлення друкарських форм, розвиватимуться більш стрімко. Це зумовлено докорінними змінами, які числова технологія оп­рацювання текстово-ілюстраційної інформації внесла вже сьо­годні. Можливість суміщати програмне і апаратне забезпечення для повноколірного репродукування, застосування числових фотокамер, високопродуктивних нагромаджувачів, багатофунк­ціональних операційних систем опрацювання змішаних тексто-во-ілюстраційних видань — призведуть до можливості отриму­вати зверстані смуги (полоси) у кольорі. Калібрування сканерів для точного відтворення кольорів буде забезпечуватися спе­ціалізованими програмними продуктами, що відзначатимуться високим «штучним інтелектом». Електронний спуск полос буде задіяно в усіх технологічних ланцюгах як для виготовлення фо­тоформ, так і друкарських форм. Все це сприятиме зниженню трудомісткості технологічних процесів, підвищенню універсаль­ності і розширенню можливостей редагування і маніпулювання інформацією від початкового до завершального етапів додру­карської підготовки різноманітної за призначенням продукції.

Формні процеси переберуть на себе функції виробництва ок­ремих шпальт, заверстаних полос, макетів видань, сформатова-них як для передачі електронними засобами, так і для друку (див. рис. 3.6). Ідея базується на уявленні про сукупність інте­лектуальної власності, як джерела виробництва друкованих і електронних видань (ЕВ).

Уже тепер існують розробки програмного забезпечення для представлення сторінок в інтернеті, не залежних від апаратного забезпечення, операційної системи, шрифтів. Важливість їх по­лягає у впровадженні стандартної платформи для прийому і оп­рацювання інформації, що є стимулом для подолання принци­пових перепон розвитку інформаційного ринку. Таким чином,

 

 

Всесвітня сукупність інтелектуальної власності

інтернет

.. } Інтерне

Цифрова кольоропроба

Файли в друк

Редак-

Опра-

Post

Елек-

Виго-

Виго-

Виго-

Дру-

ційно-

цюван-

Script

трон-

тов-

тов-

тов-

куван-

видав-

ня

файли

ний

лення

лення

лення

ня

ничий

текс-

спуск

фото-

дру-

форм

нак-

''

про-.

>*"

тово-

■о*-

смуг

чи*.

RIP

* * Ф°Р^М

карсь- н^удру-

ладу

_

а

цес

І

ІЛЮСТ- рацій- ної інфор­мації

А

ких, форм

k карсь-кій маши­ні

"

"

"

Ма

кет видання 11.

,,

"

Аналогова

Специфікація

кольоропроба

„

-II —

^.---------------------------

Рис. 3.6. Узагальнена блок-схема розвитку технологічного проц

 

 

Розділ 3. Методики розробки передпроектної документації _____________

повноформатні фотоскладальні та формні апарати будуть не­обхідним елементом удосконалення технологічного процесу на шляху до підвищення надійності технології «з комп'ютера в дру­карську машину», яка, врешті займе провідне місце.

Розвиток друкарських процесів у перспективі традиційно на­правлений на удосконалення якості друку, ідентичності відбитків за кольором і графічною точністю. Сьогодні управління дру­карськими машинами здійснюється за допомогою комп'ютер­них систем різного типу. Прогнозується застосування експери­ментальних систем, у завдання яких входитиме інтерпретація (розпізнавання і переробка) даних вимірювання на друкарській машині та статистичне чітке управління параметрами техно­логічного процесу. Вдосконалення друкарських апаратів, авто­матизація заміни друкарських форм та зміни конфігурації фальцапаратів рулонних машин сприятимуть підвищенню про­дуктивності виробництва.

Очікується зростання обсягів плоского офсетного друку без зволоження. Разом з цим, посилення попиту на персоніфікова­ну продукцію і терміновість виконання замовлень сприятиме розвитку числових друкувальних пристроїв великих форматів.

Стрімкий розвиток числового друку беззаперечний. Але поки що його можливості щодо швидкості опрацювання інформації дещо обмежені. У цьому аспекті він поступається класичним. Числова друкарська машина Quickmaster DI фірми Heidelberg Druckmaschinen AG, наприклад, здатна продукувати 34 повно-колірних відбитка формату А4 за хвилину, а аркушева Speed-master формату 72 х 100 см для двостороннього повноколірно-го друку — 270 таких відбитків, рулонна офсетна — до 65 тис. на годину.

У числовому друці вже сьогодні здійснена нова оригінальна розробка: рулонні струминні принтери та системи нагнітання тонеру на задруковуване полотнище типу Elcography, застосу­вання якої не пов'язане з проблемами ширини рулону. Отже, можливо, що за період, який нами прогнозується, швидкість об­робки інформації із застосуванням плоского офсетного та чис­лового друку зрівняються. Майже однаковою стане й якість відтворення інформації.

Розділ 3. Методики розробки передпроектної документації

Окремо слід наголосити на можливому перспективному роз­витку у цей період числового друку змінної інформації у видан­нях. Для малих та середніх тиражів його використання вже сьо­годні та, звичайно, й у перспективі є і буде доцільним.

Отже, на наступному довгостроковому етапі (2021-2050 pp.) слід очікувати створення якісно нових комп'ютерних проце­сорів, систем, мереж.

У результаті проведених у США досліджень встановлено, що ЗО % друкованої інформації вже сьогодні не прочитується, тому що повідомлення під час друку застарівають. А в Інтернеті інформація поширюється практично миттєво. Тому слід прогно­зувати поширення нового типу видавництв — Інтернет-видав-ництв. Вже сьогодні кожен може відкривати таке видавництво з web-сервером.

Технологія видавничої підготовки до публікації книг, газет і журналів неупинно змінюється у напряму комп'ютеризації. Сю­ди входять етапи редагування, оформлення тексту, підготовка ілюстрацій, а далі верстання видань та виготовлення електрон­ної та друкованої версій оригінал-макетів. Сьогодні вони готу­ються у різних верстальних пакетах програм. Слід очікувати най­ближчим часом розробки інтегрованих програм, тим більше, що перші кроки у цьому напрямі вже зроблено.

З часом різниця між цими пакетами програмного забезпе­чення все більше стирається: інструменти редакторів стають все потужнішими і гнучкими, а їх можливості розширюються. Су­часні версії таких програмних редакторів мають панелі інстру­ментів для генерації окремих елементів. Створено спеціальні шаблони для полегшення роботи зі складними елементами типу таблиць. У таких програмних редакторах наявні також можли­вості синтаксичної перевірки запису текстів, що дозволяє авто­матизувати процес знаходження синтаксичних та морфо­логічних помилок. Принцип W/SIWYG (What you see is what you get) «що ти бачиш, те і одержиш» виконує функції віртуального конструктора сторінки.

Що ж до технологічних процесів, то існує теорія «вузьких місць», коли деякі операції мають виконуватися чітко й послідо­вно, а продуктивність устаткування визначається саме

Розділ 3. Методики розробки пєредпроектної документації _____________

швидкістю виконання найбільш повільної операції. Коли проце­сори набудуть якісно нового рівня продуктивності, проблеми «вузьких місць» у системах обробки інформації стануть менш. відчутними й у видавничо-поліграфічних процесах відбудуться кардинальні зміни. Значно зросте інтелектуальний рівень комп'ютерної техніки. Вона здатна буде працювати «з дотику» та «з голосу», комплексно виконувати всі редакційні та видавничі операції (без втручання людини — «по замовчуванню»). Вер­бальні команди зможе виконувати й друкарська машина. Систе­ма голосового управління складною технікою має низку пере­ваг: руки оператора виконують певні операції, очі спостерігають та контролюють технологічний процес, а голос керує ним. Ко­манди можуть подаватися і з певної відстані. Діалогова система «людина-машина» надасть нові можливості з інтелектуального управління технологічним процесом.

Поняття «віртуальний» в останні роки укорінилося, практично стало ужитковим. Звичними вже стали віртуальні книжкові крам­ниці, які поширюють книги через мережу Інтернет, не маючи ніякого торгового об'єкта в реальному світі, навіть простого кіоску. Для ознайомлення з електронними чи друкованими ви­даннями можна звернутися до електронної (віртуальної) бібліотеки, віртуальної крамниці, «зайти» на сайт видавництва.

Для подальшого розвитку друкарства необхідні: розвиток існуючих і розробка нових видів енергії та методів кодування інформації; пристосування їх до можливостей нанесення інфор­мації на будь-який матеріал, здатний її відтворити і зберегти на визначений час; відображення нових технологій у проектах.

XXI століття прогнозується як століття прогресу інформацій­них технологій — в тому числі і нового розвою класичних, спе­ціальних і нових способів і методів друку на базі числових техно­логій, існуючих і нових видів енергії, розповсюджених і невідо­мих сьогодні методів кодування, на вдосконаленому елітному папері та на нових носіях інформації з використанням витратних матеріалів з технічно прогнозованими властивостями.

До середини XXI ст. деякими футурологами передбачається й створення нового комп'ютера з унікальним монітором. Звичай­ним стане прочитання інформації з монітору (подібного до дру-

__________ Розділ 3. Методики розробки передпроектної документації

кованої паперової сторінки), але з об'ємними та рухомими ілю­страціями. Повноколірну електронну сторінку, за зручністю ви­користання, неможливо буде відрізнити від друкованої. У пам'яті такого комп'ютера зберігатиметься декілька тисяч книг, за його допомогою можна буде отримати через Інтернет будь-яку довідку, не підключаючись до стаціонарних мереж зв'язку чи енергії. Учні та студенти зможуть вільно користуватися таким багатофункціональним комп'ютером-підручником та організа­тором дозвілля. Працюватимуть видавничо-інформаційні цент­ри, які забезпечать виготовлення видань у будь-якому можливо­му на той час комбінованому комплексному вигляді за індивіду­альними замовленнями споживача.

Уже сьогодні у світі ринок друкарської продукції щорічно зро­стає на 3...5 %. Успіхи в економіці України і світу, а також у інфор­маційних технологіях сприятимуть цьому зростанню. І можна передбачити — до 2020 року випуск друкованої продукції в Ук­раїні зросте майже удвічі, а до 2050 року ще подвоїться.

3.5. Методичні рекомендації для перевірки знань