Практичний тренінг по темі 9

9.1. Тестові завдання. Оберіть вірну відповідь:

1. Комплекс просування формують такі елементи:

А) реклама, стимулювання продажу, зв’язки з громадськістю та презентації;

Б) реклама, стимулювання продажу, персональний продаж та виставки;

В) зв’язки з громадськістю, персональні продажі, реклама, стимулювання продажу.

 

2. Суттєвою особливістю процесу міжнародного маркетингового комунікування є наявність:

А) перешкод (шумів);

Б) поля спільного цивілізаційного досвіду;

В) проблем з кодування інформації.

 

3. До безпосередніх методів міжнародної маркетингової комунікації належать:

А) переговори, презентації, реклама;

Б) стимулювання продажу, виставки-ярмарки, відрядження;

В) презентації, переговори, відрядження.

 

4. Високі витрати, необхідність адаптації, відсутність швидкого зворотного зв’язку, непрогнозованість сприйняття — це недоліки:

А) реклами;

Б) стимулювання продажів;

В) персональних продажів;

Г) зв’язків з громадськістю.

 

5. Короткостроковими заходами, що не розв’язують проблему кардинально, є:

А) рекламування;

Б) стимулювання продажів;

В) персональні продажі;

Г) зв’язки з громадськістю.

 

6. Миттєвий зворотний зв’язок забезпечує такий елемент міжнародного комплексу просування, як:

А) реклама;

Б) стимулювання продажів;

В) персональні продажі;

Г) зв’язки з громадськістю.

 

7. Майже повною неконтрольованістю характеризується такий елемент міжнародного комплексу просування, як:

А) реклама;

Б) стимулювання продажів;

В) персональні продажі;

Г) зв’язки з громадськістю.

 

8. Найефективнішим для рекламування вже добре відомого товару є такий канал:

А) радіо;

Б) газети;

В) рекламні щити;

Г) розсилання рекламних матеріалів поштою;

Ґ) телебачення.

 

9. Найвищий ступінь орієнтації на цільовий сегмент забезпечує такий канал комунікації:

А) телебачення;

Б) радіо;

В) газети та журнали;

Г) розсилання рекламних матеріалів поштою.

 

10. Необхідність адаптації, високі витрати, відсутність швидкого зворотного зв’язку, непрогнозованість сприйняття — це недоліки:

А) реклами;

Б) стимулювання продажів;

В) персональних продажів;

Г) зв’язків з громадськістю.

 

11. Неконтрольованість і неможливість повторення є характерними рисами:

А) персональних продажів;

Б) стимулювання продажів;

В) зв’язків з громадськістю;

 

12. Оперативність, помірна ціна, можливість збереження інформації, широка аудиторія — є перевагами такого каналу поширення рекламної інформації:

А) телебачення;

Б) радіо;

В) газети;

Г) журнали;

Ґ) рекламні щити;

Д) розсилка рекламних матеріалів по пошті.

 

13. Рекламні щити використовують, як правило, для рекламування нових товарів при їх виводі на ринок:

А) так;

Б) ні.

 

14. Заходи зі стимулювання збуту спрямовані тільки на споживачів:

А) так;

Б) ні.

 

15. Найвищим ступенем орієнтації на цільовий сегмент, однак при низькому рівні зворотного зв’язку, характеризується такий канал поширення рекламної інформації:

А) телебачення;

Б) радіо;

В) газети;

Г) журнали;

Ґ) рекламні щити;

Д) розсилання рекламних матеріалів по пошті.

 

Розгляд дискусійних питань

1. Чи впливає рівень інтернаціоналізації фірми на вибір методів міжнародного маркетингового комунікування? Доведіть.

2. «При збільшенні поля спільного цивілізаційного досвіду кількість помилок в комунікуванні також збільшується». Чи згодні Ви з таким твердженням? Чому? Поясніть.

3. «З погляду міжнародного маркетингу участь у міжнародній виставці (ярмарку) є ефективнішою, ніж розробка рекламного кліпу». Чи згодні Ви з таким твердженням? Чому? Поясніть.

9.3. Контроль виконання навчальних завдань

Підготувати письмові відповіді на запитання наступної маркетингової ситуації.

Маркетингова ситуація: реклама United colors of BENETTON

Свій початок історія компанії Benetton бере у 1955 році у повоєнній Італії, де типова італійська сім’я змушена була заробляти на хліб усіма можливими способами. Бенеттони мешкали у невеличкому місті Тревізо. Найстарший брат Лючіано (1935 року народження) у 15 років змушений був покинути школу та заробляти на життя спершу розносячи газети, потім працюючи продавцем у магазині чоловічого одягу. У нього було двоє молодших братів, Джильберто й Карло, яким у 1955 році виповнилося, відповідно, 14 та 12 років, та 18-річна сестра Джуліана, яка теж працювала у тревізькому магазині. Крім звичайної роботи по господарству Джуліана у вільний час плела з шерсті яскраві, різнокольорові, оригінальні светри, які дуже вирізнялися з-поміж похмурого чорно-сірого одягу, що ним торгували в магазинах.

Саме тоді Лючіано вмовив сестру спробувати працювати лише на себе. Продавши акордеон та велосипед, вони купили машину для плетіння, і робота пішла швидше. Незабаром сім’я вже мала 18 светрів, які Лючіано вигідно продав у місцеві магазини.

З цього й розпочався сімейний бізнес. Обсяги продажу швидко збільшувалися, за декілька років сім’я змогла відкрити невелику фабрику та взяти на роботу кількох робітниць, а Лючіано відвідав Велику Британію, де вивчав технологію, організацію праці, принципи збуту — тобто те, що потрібно підприємцю.

З цієї подорожі Бенеттон привіз кілька вдалих ідей, завдяки яким його сімейне підприємство стало крупною корпорацією. Завдяки певним змінам сімейна продукція, якість якою була вищою від середньої, продавалася за відносно низькими цінам — цієї політики компанія дотримується й нині. Врешті-решт, усім добре відомий такий бенеттонівський винахід як фарбування готового виробу замість фарбування ниток.

Проте найреволюційніші інновації Лючіано стосувалися збуту. Так, власники магазину отримували 10 відсоткову знижку, купуючи продукцію, якщо розплачувалися одразу ж готівкою, коли надходила продукція.

1963 року ще одна ідея Лючіано була реалізована, коли відкрився перший власний магазин Бенеттонів у Тревізо, а потім ще декілька в інших містах, де продавалася лише продукція сімейного підприємства. 1965 року сім’я відкриває першу фабрику в селищі Понзано, що неподалік від Тревізо.

1966 року до сімейного підприємства приєднався французький дизайнер Лісон Бонфілс, під керівництвом якого створювалися нові моделі.

Кількість магазинів поступово збільшувалася, 1969 року Лючіано відкрив магазин у Парижі. Проте надії не зовсім виправдалися, і Бенеттони зосередилися на італійському ринку, де вже на початку 1978 року було близько 200 магазинів. Одним із секретів успіху компанії була безліч торгових марок. Продукція випускалася під марками Sisley, Tomato, О-12, Merceria та ін. Це дозволяло захоплювати різні сегменти ринку одягу та водночас убезпечувало від серйозних втрат.

На початку 80-х років компанія почала широку кампанію експансії в Західну Європу. Фірмові магазини відкривалися в багатьох країнах, одяг від Бенеттонів носили британська принцеса Діана та принцеса Кароліна з князівства Монако, що принесло фірмі всесвітню славу. На кінець 1983 року кількість фірмових магазинів у Західній Європі перевищувала дві з половиною тисячі, а обсяг продажу становив близько $351 млн.

За Європою настала черга й інших континентів. На кінець 1983 року торгові точки Бенеттона з’явилися в 31 японському універмазі та 27 пасажах США. У 1986 році компанія була реорганізована в акціонерне товариство, а потім стала першою у світі децентралізованою компанією, що почала працювати за принципом аутсорсінгу (передача другорядних функцій стороннім підрядникам).

Бенеттони залишили три фабрики з семи (за основними напрямами виробництва), інші продали підрядникам. Власних магазинів у компанії було не більше 20 по всьому світу, майже уся продукція продавалася через незалежних торговців, проте франчайзингові угоди ніколи не підписувалися. Продавці не виплачують ні роялті за використання торгової марки, ні відсотків від прибутків. Проте вони мають виконувати певні обов’язкові вимоги.

По-перше, це — ексклюзивність. У магазинах Benetton має продаватися одяг лише цієї фірми. По-друге, усі магазини мають дотримуватися фірмової концепції мерчандайзингу, що передбачає украй аскетичний дизайн магазину та викладку яскравих і кольорових предметів одягу на відкритих полицях. По-третє, оформлення магазину підлягає жорстким правилам. І, нарешті, особливі вимоги висуваються до продавців.

Крім того, у збутовій мережі Benetton проводиться жорстка централізована політика в ділянках асортименту, ціноутворення та реклами. Рекламні матеріали в магазинах Benetton завжди однакові, незалежно від того, в якій країні розміщена торгова точка. Роздрібні торговці мають право розміщувати рекламу в місцевих ЗМІ (переважно в газетах), проте уся вона має бути попередньо схвалена центральним правлінням. Ціни на всю продукцію також визначаються централізовано і при відправленні вже вказуються на ярличках у місцевій валюті. Ця система дозволяє керівництву компанії здійснювати керівництво усією своєю міжнародною виробничо-збутовою системою як єдиним підприємством.

Нині компанія представлена більше ніж у 120 країнах світу, має близько 5 тисяч магазинів, її дохід сягє близько 2 млрд (з них — понад 200 млн прибутку). Крім основних видів продукції Benetton випускає взуття під торговою маркою Tip-Top, парфуми Color та Tribu. У 90-х роках фірма почала продукувати спортивний одяг і знаряддя під торговими марками «Принц» (тенісні ракетки), «Нордіка» (лижне взуття), «Роллерблейд» (роликові ковзани), а також «Касл», «Байкс», «Асоло», «Ектелон», які спеціалізуються на велосипедах, сноубордінгу, фітнесі тощо.

Бенеттонам належить мережа швидкого харчування Autogrill (9 країн Європи) та фінансова компанія, що інвестує в малі та середні компанії країн Західної Європи.

Компанія виступала спонсором регбійного клубу в рідному місті, баскетбольної та волейбольної команд, які потім отримали її назву. Крім того, Benetton заснувала власну конюшню «Формули-1» під своїм іменем. 1994 та 1995 роках пілот «Бенеттона» Міхаель Шумахер став чемпіоном світу, а 1995 року команда завоювала ще й кубок конструкторів.

Проте на думку багатьох, однією з найцікавіших сторін компанії є її реклама. На ранніх етапах своєї діяльності Benetton користувалася рекламними послугами місцевих агенств, проте

1972 року Лючіано Бенеттон вирішив передати всі функції до рук однієї компанії — паризького агенства Eldorado. Десять років потому з компанією Benetton почав співпрацювати талановитий фотограф Олів’єро Тоскані. Так було покладено початок одному з найефективніших співробітництв в історії світової реклами.

Спершу рекламні матеріали компанії мали традиційний характер — моделі демонстрували зразки продукції компанії. Проте 1982 року було запропоновано пов’язати торгову марку Benetton з поняттям кольору, підкреслити розмаїття фарб продукції, поставити на перший план різноманітність та екстравагантність. Символізувати усі ці речі мали люди різних народів із різним кольором шкіри.

Рекламна компанія 1984 року стартувала під гаслом «All the world’s colors». На зроблених Тоскані макетах, призначених для постерів і друкованої реклами, були фотографії шістьох дітей та шістьох дорослих у барвистих національних строях. Наступного року поодинокі фото змінили образи: двох дівчинок, що ділять один светр на двох; двоє темношкірих дітей, які цілуються, з намальованими на щічках прапорцями СРСР і США; дві жінки та імпозантні светри п’яти різних відтінків... Завдяки одному з урядовців ЮНЕСКО, який, побачивши продукцію компанії, вигукнув: «This is the United Colors here!», у Benetton з’явився слоган «United colors». Нова рекламна компанія 1986 року стартувала вже під новим девізом.

Проте реклама Benetton дедалі менше нагадувала рекламу. Зображення сорочок і светрів узагалі зникли з постерів, а натомість почали з’являтися інтернаціональні пари, що тримали глобус (єврей і німець, іранець та іракець); тварини (вовк і ягня, кіт і собака), руки людей з різним кольором шкіри.

З 1989 року постери Benetton являли собою фотографії, що зробив Олів’єро Тоскані. Про компанію нагадував лише її логотип і знизу кадру. Чорне та біле поєднувалося у неймовірних варіаціях — гра на піаніно у чотири руки (великі чорні руки допомагають маленьким білим), два малюки (чорний і білий) на горщиках один проти одного хлібопекар та шахтар...

З 1991 року сюжети Тоскані стають провокаційними, епатажними, соціально та політично некоректними. Різнокольорове опале листя на поверхні брудної нафтової плями говорило про забруднення навколишнього середовища, ряди хрестів на американському військовому кладовищі нагадували про смерть. Неоднозначну реакцію викликали постери із зображенням священика, який цілується з черницею, та новонародженої дитини в крові з неперерізаною пуповиною. Останні навіть були заборонені в окремих країнах, розміщення деяких було не рекомендовано на білбордах.

1992 року на одній з фотографій з’явилася людина, яка помирає від СНІДу, зі своїми родичами, на іншій — солдат якоїсь африканської повстанської армії з автоматом Калашникова та людською кісткою в руках. На постерах з’являлися все більш провокаційні сюжети, викликаючи суспільне невдоволення.

На звинувачення у свій бік Олів’єро Тоскані відповідав: «Реклама має значити набагато більше, ніж просто продаж товарів. Це верх цинізму — сприймати людей винятково як споживачів, продавати їм удавані мрії, запевняти їх, що вони стануть красивішими, якщо куплять той чи інший продукт». Здається, сам Тоскані сприймав свої сюжети виключно як мистецтво. Що ж до Лючіано Бенеттона, то для нього, мабуть, усе вирішували цифри. За 18 років співпраці з Тоскані обсяг продажу компанії зріс у 20 разів. Досягнута ціль виправдовувала засоби.

2000 року компанія Benetton випустила постери із зображенням 26 смертників із в’язниць США. Напис на них був таким: «We, on Death Row». На думку Тоскані, вони виражали протест проти смертної кари. Після цього вибухнув скандал, причиною якого — за версією захисників прав постраждалих — було проголошення компанією Benetton героями вбивць, забуваючи про їхні жертви. Безліч судових процесів та публічних протестів призвела до офіційного вибачення перед родичами загиблих від рук злочинців, зображених на постерах, та певних виплат до фонду захисту жертв злочинів. Рекламна компанія, що коштувала

$ 20 млн, довелося згорнути, проте ще серйознішою втратою для Benetton стало розірвання зв’язків з однією з найбільших торгових компаній США Sears, Roebuck & Co., яка після появи постерів з обличчями злочинців відмовилася продавати одяг від Benetton. Після цих подій Тоскані перейшов працювати до нью-йоркського журналу, а компанія повернулася до «спокійнішої» реклами.

Сьогодні Benetton продовжує нарощувати свої прибутки та обсяги продажу, на рекламних постерах компанії — обличчя людей різних народів. Щодо соціальної спрямованості — Benetton підтримує добровольців ООН. Проте колишнього благородного божевілля, що було у Тоскані, в роботах не простежується...

Проблемні запитання

1. Які методи міжнародного маркетингового комунікування використовує компанія Benetton?

2. Як Ви вважаєте, чи можна назвати рекламу компанії справді «рекламою» (відповідно до маркетингового визначення)?

3. Чи була рекламна кампанія Benetton ефективною? Завдяки чому?

4. Як би Ви вирішили ситуацію, яка склалася після виходу останніх рекламних сюжетів Олівє’ро Тоскані?

5. Дайте пораду компанії щодо подальшої рекламної діяльності.

 

 

Практичні завдання

 

Завдання 1

Розробіть листки опитування (не менше 10 питань у кожному) щодо вивчення чинників зовнішнього середовища міжнародного маркетинга, які описують:

1) тенденції ринкових змін;

2) поведінку покупців;

3) збутові можливості;

4) структуру конкуренції;

5) економічне середовище;

6) науково-технологічну культуру;

7) соціально-демографічне та культурне середовище;

8) політичне середовище;

9) міжнародне середовище;

10) економічне середовище;

11) правове середовище;

12) виробничий потенціал фірми;

13) управлінський потенціал фірми;

14) основний потенціал фірми;

15) оборотний капітал фірми;

16) організаційну структуру управління;

17) трудові ресурси;

18) фінансові ресурси;

19) інформаційні ресурси.

 

Завдання 2.

Оцінити параметри, наведені в табл.4. 2, які характеризують різні способи організації міжнародної діяльності фірми, за 3-х бальною шкалою:

1 бал – низький рівень;

2 бали – середній рівень;

3 бали – високий рівень.

Таблиця 2.

Характеристика способів організації міжнародної діяльності

Параметри	Експорт	Спільні підприємства	Пряме володіння
Причетність
Ресурсні вимоги
Контроль
Ризик
Гнучкість

 

Завдання 3

Мережа готелів „Марріот” пропонує асортимент послуг:

1) Готелі високої якості з ціною, що декілька разів перевищує середній рівень – „Готелі Марріот”;

2) Мережа більш престижних готелів „Маркіз Марріот”, з ще більш високим рівнем якості та ціни;

3) Мережа готелів „Кортерд”, а внизу маленькими літерами написано „У Марріота”;

4) ще більш дешева мережа готелів під назвою „Фейрфілд інн” і утримався від використання всім відомого імені.

Таким чином, компанія „Марріот” створила чотири мережі готелів з чотирма рівнями цін: 280$, 180$, 80$, 50$. Кожна мережа передбачає різний набір послуг та рівень комфорту. Яку товарну стратегію вибрала компанія при формуванні свого асортименту? Які засоби маркетинґу були при цьому використані? Обґрунтуйте відповідь.

 

Завдання 4

Корпорація „JMS”, яка виробляє спеціалізоване обладнання для нафтопереробних підприємств, здійснює збут продукції на внутрішньому ринку безпосередньо клієнтам. На зовнішній ринок корпорація реалізує продукцію через мережу організацій-посередників, загальним числом 4, кожна з яких, відповідно, спеціалізується на країнах близького зарубіжжя, країнах Африки та Азії, країнах СНГ та розвинених країнах Європи.

Наведіть схематичне зображення каналів розподілення корпорації, визначіть кількість рівнів, довжину та ширину. Обгрунтуйте відповідь.

Завдання 5

При представлені на ринок свого нового автомобіля „Лексус” компанія „Тойота” розіслала потенційним клієнтам відеокасету з рекламним роликом, в якому дуже детально та барвисто розповідалося про високі якості нового автомобіля та його переваги перед „Мерседесом” (основним конкурентом).

Наприклад, в одному епізоді механік поставив по склянці води на двигун „Мерседесу” та „Лексусу” та включив запалення. Блок двигуна „Лексусу” залишився практично нерухомим, тоді як у „Мерседеса” він помітно тремтів. Які види реклами були використані менеджерами „Лексусу”? Обгрунтуйте відповідь.

Завдання 6

Компанія „Нестле” замовила рекламній агенції „Теленеделя” рекламу своєї нової иарки шоколадного батончику в 5 регіонах України. За даними таблиці розрахуйте середню вартість реклами на одного читача.

Таблиця 6. Вартість рекламної компанії за регіонами

Регіональні центри	Середня чисельність аудиторії одного номеру, чол.	Вартість реклами в одному випуску, грн.
Харків
Київ
Дніпропетровськ
Запоріжжя
Одеса

 

Завдання 7

Внаслідок проведення компанією „Нестле” реклами нової марки шоколадного батончику у щотижневику „Теленеделя” обсяг збуту по регіонах країни зріс за місяць проведення акції в середньому на 12% і склав (дивись дані таблиці). Розрахуйте середньомісячну рентабельність рекламної акції „Нестле”.

Таблиця 7 Рентабельність рекламної акції

Регіональні центри	Обсяг збуту за місяць, шт.	Вартість реклами в одному випуску щотижневика, грн.
Харків
Київ
Дніпропетровськ
Запоріжжя
Одеса

Завдання 8

Відомий шведський підприємець І. Кемпред, засновник компанії „ІКЕА”, яка на сьогоднішній день є найбільшою світовою мережею роздрібного продажу меблів, знайшов можливість запрпонувати споживачам меблі високої якості з цінами, значно нижчими за ціни конкурентів.

Після другої світової війни Кемпред бачив, що для багатьох молодих сімей ціни на вітчизняні меблі є недоступними через високу якість та великі роздрібні надбавки, і молоді люди вимушені були або купувати дешеві імпортні меблі низької якості, або брати позички під великий процент.

Стратегія Кемпреда полягала у наступному:

1) роздрібна компанія отримувала та замовляла великі партії меблів, щоб отримувати їх за низькою ціною;

2) меблі були сконструйовані таким чином, що легко розбиралися, внаслідок чого різко впали витрати на перевезення;

3) замовники мали змогу подивитися на меблі у зібраному вигляді, зробити свій вибір (самообслуговування), заплатити за покупку і відвезти її додому, щоб зекономіти на доставці;

4) покупці самі збирали меблі, знижуючи цим їх вартість;

5) магазини „ІКЕА” продавали меблі за низькими роздрібними цінами, на 20% менше, ніж у конкурентів, збільшуючи обсяги продажу.

Яку цінову стратегію використала компанія „ІКЕА”? Обгрунтуйте відповідь.

Завдання 9

Ваша компанія готується вийти на зовнішній ринок. Проведіть кабінетне дослідження і дайте відповідь на наступні питання

1. Визначте трьох найбільш важливих для компанії споживачів, тобто тип споживача:

-Як вони зміняться протягом наступних трьох років?

-До якої міри товари компанії задовольняють їх потребам сьогодні і задовольнятимуть через три роки?

-Які споживачі купуватимуть товар компанії через три роки?

2. Перерахуйте основні товари, які компанія продає, в порядку їх прибутковості.

3. Вкажіть для трьох найбільш прибуткових товарів:

-Чому споживачі їх купують?

-Яка передбачувана потреба буде в цих товарах наступного року?

-Вкажіть інших можливих споживачів цих товарів.

Якщо вам важко дати точні відповіді на поставлені питання, значить, компанії необхідно провести додаткові, у тому числі польові дослідження.

 

Завдання 10

Ваша компанія потребує вироблення конкурентної цінової політики для виходу на зовнішній ринок. Для визначенні своїх позицій дайте відповідь на наступні питання:

1. Як ваші ціни відображають вимоги ринку на ваші товари?

2. Чи відповідає ваша цінова політика довгостроковим цілям компанії?

3. Чим відрізняються ваші довгострокові цілі від цілей головних конкурентів?

4. Як співвідносяться ваші ціни з цінами конкурентів?

5. Чи можете ви виправдати відмінності, якщо ваші ціни вищі?

6. Яку стратегію ціноутворення обрали ваші конкуренти і який, у зв'язку з цим, необхідно дотримуватися вам? Проаналізуйте отримані відповіді і сформулюйте свою обгрунтовану цінову політику на зовнішньому ринку.

 

Завдання 11

Вашій компанії потрібно проаналізувати ефективність системи розподілу. Для визначення своїх позицій дайте відповідь на наступні питання:

1. Чи відповідає ваш метод розподілу або контакту зі споживачем його вимогам?

2. Чи є цей метод найдешевшим?

3. Чи є цей метод самим надійним для вас?

4. Коли ви останній раз приділяли увагу цьому питанню і як часто ви проводите оцінку каналів розподілу?

5. У чому можливості зміни існуючих каналів розподілу?

6. Наскільки існуючі канали ефективні для збільшення обсягу продажів і кількості споживачів?

7. Які методи сприяння продажам більше підходять компанії?

Проаналізуйте отримані відповіді, сформулюйте і обгрунтуйте власну політику в галузі розподілу.

 

Завдання 12

У розробці брендинговой політики компанії необхідно звернути увагу на упаковку: "Упаковка захищає те, що продається, і продає те, що захищається". Прокоментуйте цю подвійну функцію упаковки взагалі і на прикладі кондитерських виробів:

■ для домогосподарок;

■ для роздрібної торгівлі.

У чому причина особливої уваги, що обертається на упаковку?

 

Завдання 13

Які елементи економічного, політичного, правового і культурного середовища повинна проаналізувати компанія до ухвалення рішення про інвестування в створення власного підприємства за кордоном? Обгрунтуйте обрані елементи середовища.

Завдання 14

Обговоріть переваги і недоліки окремих інструментів міжнародного маркетингового дослідження:

■ телефонне інтерв'ю;

■ запитальник, що розсилається поштою;

■ особисте інтерв'ю.

Які особливості має кожен представлений інструмент для дослідження на внутрішньому і зовнішньому ринках?

РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА

1. Акулич. Международный маркетинг: Учеб. пособие. — Минск: БГЭУ, 2007. — 496 с.

2. Багиев Г. Л., Моисеева Н. К., Никифорова С. В. Международный маркетинг. — СПб: Питер, 2009. — 512 с.

3. Гареев Т.Р. Основы международного маркетинга: Учебное пособие. — Калининград: Изд-во РГУ им. И.Канта, 2008. — 241с.

4. Каніщенко О. Л. Міжнародний маркетинг: Навч.посібник — К.: ІВЦ «Видавництво», 2003. — 152 с.

5. Каніщенко О. Л. Міжнародний маркетинг у діяльності українських підприємств – Київський національний університет ім. Тараса Шевченка. — К.: Знання, 2007. — 446 с.

6. Карпова С.В. Международный маркетинг: Учебник — М.: Феникс, 2009. — 320 с.

7. Карпова С.В. Международный маркетинг для студентов вузов: Учебник — М.: Феникс, 2010. — 192 с.

8. Котлер Ф. Маркетинг-менеджмент: Экспресс-курс 2-е издание: Пер. с англ./Под общ.ред. С.Г. Божук. — СПб.: Питер, 2006. — 464с.

9. Моргунов В.И. Международный маркетинг: Учебное пособие / Под ред.проф. Л.П. Дашкова — 2-е изд. — М.: Издательско-торговая корпорация «Дашков и Ко», 2006. — 152с.

10. Ноздрева Р.Б. Международный маркетинг: Учебник — М.: Экономистъ, 2005. — 990 с.

11. Овечкина О.М. Международный маркетинг: Учебник — М.: Амалфея, 2009. — 136с.

12. Циганкова Т. М. Міжнародний маркетинг: Навч.-метод. Посібник для самостійн.вивчення дисциплін — К.: КНЕУ, 2005. — 236 с.

13. Черенков В.И. Международный маркетинг-менеджмент: Курс лекций с пакетом учебно-методической поддержки — М.: Феникс, 2007. — 608с.

14. Черномаз П. А. Международный маркетинг: Учеб.-практ. пособие. — Х.: Консул, 2000. — 160 с.