Види мотивів і їх вплив на рівень продуктивності.

Розрізняють такі види мотивів:

. Мотиви спонукання (істинні реальні мотиви, що активізують до дій);

. Мотиви судження (проголошувані, відкрито визнані, несуть в собі функцію пояснення собі та іншим своєї поведінки);

. Мотиви гальма (утримують від певних дій, діяльність людини обгрунтовується одночасно кількома мотивами або мотиваційним ядром).

Мотиви-судження пояснюють собі і оточуючим свою поведінку. Мотиви-спонукання реально спонукають до активної трудової діяльності, вони є внутрішніми, істинними мотивами. В цілому різноманіття мотивів можна представити наступними їх видами: мотив стадності, грунтується на потребі бути в колективі; мотив самоствердження (властивий в основному для працівників високої кваліфікації та освіти); мотив самостійності, полягає в прагненні бути господарем, керівником, і формується в результаті прагнення до ризику, до нових видів діяльності; мотив стабільності полягає у перевагу надійності трудової діяльності та буття; мотив придбання нового (знань, речей і т. д.); мотив справедливості; мотив змагальності, в тій чи іншій мірі властивий кожній людині та ін.

Третю групу формують специфічні мотиви прийняття рішень, що мають назву мотивів гальмування рішень. Йдеться про ситуації, коли особи, уповноважені приймати рішення, уникають їх прийняття, затягують процедуру вибору, обговорення, обґрунтування, остаточного прийняття та здійснення рішення.

До причин подібної поведінки необхідно віднести:

побоювання повноважних осіб, що внаслідок гостроти і складності проблеми, виникнуть труднощі впоратися з нею (неприйняття рішення стано-

вить менше загроз, ніж прийняття завідомо ризикованого рішення);

небажання приймати на себе відповідальність, прагнення перекласти рішення і відповідальність за його прийняття на інших осіб;

пасивність, інертність.

 

 

63. Бізнес – план санаційних заходів на підприємстві

санація — система заходів щодо попередження оголошення підприємства-боржника банкрутом і йото ліквідації.

Санацію підприємство проводить у трьох основних випадках:

— до порушення кредиторами справи про банкрутство, якщо підприємство звертається до зовнішньої допомоги у спробі вийти з кризового стану;

— якщо підприємство, звернувшись до господарського суду із заявою про банкрутство, одночасно пропонує умови своєї санації (характерно для державних підприємств);

— якщо рішення про проведення санації виносить господарський суд на основі одержаних пропозицій задовольнити вимоги кредиторів до боржника і виконати його зобов’язання перед бюджетом.

Бізнес-план санації може складатися із вступу і чотирьох розділів.

У вступі відображається загальна характеристика об’єкту санації: подаються дані про його правову форму організації діяльності, форму власності, організаційну структуру, сферу діяльності та життєвий цикл існування (коротка історична довідка).

У першому розділі відображається вихідна ситуація на підприємстві, яка передувала реабілітації, включаючи аналіз чинників зовнішнього середовища і характер їх впливу на підприємство, аналіз сильних і слабких сторін підприємства,

У другому розділі розкриваються стратегічні цілі санації, цільові орієнтири і розробляється стратегія санації підприємства.

Третій розділ є основною частиною бізнес-плану санації, оскільки він містить конкретний план заходів щодо відновлення прибутковості і конкурентоспроможності підприємства на тривалу перспективу. Складовими частинами розділу є план маркетингу і оцінювання ринків збуту.

Четвертий розділ містить розрахунок ефективності санації, а також перелік заходів щодо реалізації плану і контролю за ходом його реалізації. У цьому розділі також прогнозуються можливі ризики і збитки.

Основні критерії оцінювання ефективності санації: ліквідність і платоспроможність; прибутковість; додаткова вартість, створена в результаті санації; конкурентні переваги.

 

 

1. Сутність продуктивності.

2. Стратегічні цілі суспільства та їх вплив на продуктивність (економічні, соціальні, демографічні, еколологічні)

3. Експорт готової продукції і її влив на рівень продуктивності.

4. Негативний вплив бідності населення на динаміку продуктивності.

5. Демографічні структурні зміни і їх вплив на рівень продуктивності.

6. Зв’язок соціальної продуктивності і реальних доходів населення.

7. Необхідність врахування екологічних збитків при вимірюванні продуктивності.

8. Оптимальний рівень інтенсивності праці як фактор зростання продуктивності

9. Екстенсивна складова продуктивності.

10. Інтенсивна складова продуктивності.

11. Багатофакторний підхід оцінки продуктивності

12. Вплив соціальних збитків на рівень продуктивності.

13. Закон спадної продуктивності.

14. Модель «пастки» спадної продуктивності.

15. Макрорівневі та макрорівневі чинники продуктивності

16. Матеріально-технічні чинники продуктивності, їх характеристика

17. Соціально-організаційні чинники продуктивності, їх характеристика

18. Інтеграційні чинники продуктивності, їх характеристика

19. Склад та характеристика макрорівневих чинників продуктивності

20. Земля як фактор продуктивності.

21. Взаємозв’язок платоспроможного попиту населення і динаміки продуктивності.

22. Структурні зміни в зайнятості як фактор зростання продуктивності.

23. Механізм регуляторної політики та його стадії

24. Вплив регуляторної політики на продуктивність

25. Вплив національної безпеки держави на рівень продуктивність.

26. Роль фінансово - кредитної політики у вирішенні проблем підвищення продуктивності.

27. Заробітна плата як фактор продуктивності.

28. Матеріаловіддача і її вплив на рівень продуктивності.

29. Негативний вплив масштабів виробництва на рівень продуктивності.

30. Механізм підвищення продуктивності за рахунок внутрішніх інвестицій

31. Структурний підхід доктора Куросави до вимірювання продуктивності на підприємствах.

32. Підхід Гоулда до вимірювання в продуктивності.

33. Підхід Лоулора до вимірювання продуктивності.

34. Вплив податкової політики на рівень продуктивності.

35. Суть реструктуризації виробництва і необхідність її здійснення.

36. Економічна безпека держави і її вплив на рівень національної продуктивності.

37. Суть інноваційних процесів.

38. Гранична і середня продуктивність, їх взаємозв’язок.

39. Цінність продукту і його вплив на рівень продуктивності.

40. Основні засоби і вплив їх структури на рівень продуктивності.

41. Класифікація якісних параметрів виробів.

42. Виробнича потужність підприємства як фактор продуктивності.

43. Вплив технічного стану основних засобів на рівень продуктивності.

44. Фондовіддача і її вплив на рівень продуктивності.

45. Вплив вікового стану основних засобів на рівень продуктивності.

46. Шляхи недопущення недобросовісної конкуренції як негативного фактора продуктивності.

47. Раціональне використання матеріальних ресурсів як фактор зростання продуктивності.

48. Коефіцієнт використання матеріалів і його вплив на рівень продуктивності.

49. Характеристика соціальних нововведень і їх вплив на рівень продуктивності

50. Основні параметри виробу, що задовольняють потреби покупця.

51. Підвищення продуктивності за фактором "виріб".

52. Кошторис виробництва.

53. Склад об’єктів інтелектуальної власності, що охороняються авторськими та суміжними правами.

54. Матеріаловіддача і її вплив на рівень продуктивності.

55. Порівняльна продуктивність капітальних вкладень.

56. Класифікація зовнішніх інвестицій і їх вплив на рівень продуктивності.

57. Собівартість продукції.

58. Зазначення походження товару і фірмових найменувань в системі факторів підвищення продуктивності.

59. Система захисту інтелектуальної власності.

60. Склад об’єктів промислової власності.

61. Призначення нематеріальних активів і їх роль у підвищенні продуктивності.

62. Види мотивів і їх вплив на рівень продуктивності.

63. Бізнес – план санаційних заходів на підприємстві