Порівняльна продуктивність капітальних вкладень.

цінювання та основні напрями підвищення продуктивності капітальних вкладень. Економічна теорія та виробнича практика розрізняють загальну (абсолютну) та порівняльну продуктивність (ефективність) капітальних вкладень. Абсолютна продуктивність капітальних вкладень — це їх загальна віддача за певний період часу. Коли існує кілька інвестиційних проектів, спрямованих на досягнення певної підприємницької мети, то визначається порівняль­на продуктивність капітальних вкладень. Це здійснюється з тією метою, аби визначити найоптимальніший варіант інвестування. Абсолютна та реальна продуктивність капітальних вкладень тісно пов’язані між собою. Так, визначення найбільш вигідного проекту капітальних вкладень здійснюється порівнянням їх абсолютної віддачі (ефективності). У свою чергу абсолютна віддача (ефективність) зіставляється із нормативною.

Існує два взаємозв’язані показники, за допомогою яких визначають абсолютну продуктивність капітальних вкладень перший (прямий) — коефіцієнт продуктивності (ефективності, прибутковості) капітальних вкладень (Ер); другий (зворотний до першого) — період (строк) окупності капітальних вкладень

Основними напрямами підвищення продуктивності капітальних вкладень є:

постійна оптимізація структури капітальних вкладень, спрямованих на пріоритетне оновлення чи створення активної частини основних фондів;

урахування в проектно-кошторисній документації найновітніших досягнень у галузі науки й техніки;

постійне скорочення тривалості всіх стадій інвестиційного циклу — від проектування до освоєння впроваджених у дію об’єктів виробництва;

удосконалення системи управління інвестиційними процесами.

Класифікація зовнішніх інвестицій і їх вплив на рівень продуктивності.

Класифікація іноземних інвестицій

За інституціональною природою (джерелами)

=приватні, =державні, =міждержавних організацій, =недержавних, =організацій, =змішані

За метою інвестування

досягнення фінансової мети, =досягнення підприємницької мети, =досягнення іншої мети

За формою оформлення

явні інвестиції, =приховані інвестиції, =«чорні інвестиції»

За характеристиками потоків капіталу

Геополітична спрямованість: =Ступінь повернення: =За ступенем первинності: =За величиною

За характеристиками приймаючої сторони

За режимами приймаючої сторони: =За характером використання інвестиційних капіталів: =За формами здійснення інвестицій:

Зростання частки іноземного капіталу не обов’язково означає зростання обсягу реального необоротного капіталу. Виходячи з технологічних переваг підвищення середньої продуктивності відбувається за умови надходження одиниці капіталу з продуктивністю вище середньої. Наприклад, додаткове залучення прямих іноземних інвестицій може також призводити до витіснення місцевих фірм з ринку. Якщо надходження прямих іноземних інвестицій призводить до витіснення місцевих фірм, що знаходяться на низькому рівні продуктивності, середній рівень продуктивності місцевих компаній зросте. Негативним буде лише зменшення зайнятості.

 

Собівартість продукції.

Собівартість продукції — це виражені в грошовій формі сукупні витрати на підготовку і випуск продукції. В більш узагальненому вигляді собівартість можна визначити як грошовий вираз величини ресурсів, використаних з конкретною метою. Таке визначення собівартості містить у собі три важливих моменти:

— собівартість відображає, скільки і яких ресурсів було використано у виробництві;

— величина використаних ресурсів представлена в грошовому виразі, що дозволяє розраховувати загальну вартість ресурсів;

— конкретна мета використання ресурсів зумовлює необхідність чітко встановити об'єкт собівартості (виробництво чи реалізація).

Собівартість продукції як грошовий вираз витрат підприємства на виробництво і реалізацію продукції характеризує ефективність усього процесу виробництва на підприємстві, тому що цей показник відображає:

— рівень організації виробничого процесу;

— продуктивність праці;

— технічний рівень.

На практиці не завжди собівартість продукції є повним відображенням дійсних витрат на її виробництво: одні з них мають відношення до процесу виробництва продукції, але відшкодовуються за рахунок прибутку, а інші входять у собівартість, але не мають прямого зв'язку з виробництвом.