Особливості міжнародної торгівлі науково-технічними знаннями на сучасному етапі

 

Міжнародний технологічний обмін - багаторівнева система обміну, у якій товаром є технологія. У цьому аспекті багаторівневість міжнародного технологічного обміну визначається тим, що його суб’єктами можуть бути:

• на моно- і макрорівнях - університети та наукові заклади, венчурні фірми, бізнес-центри, інноватори-індивідуали, на частку яких припадає до 2/3 світового обсягу "чистих" новацій;

• на мезорівні - ТНК і МНК, національні компанії й науково-технічні комплекси (дослідницькі, технологічні парки та ін.), які є провідними патентувачами, впроваджувачами, що забезпечують комерційну і виробничу реалізацію до 2/3 світового обсягу інновацій;

• на макрорівні - держави і національні науково-технічні системи, роль яких в еволюції світового ринку технологій є визначальною;

• на мегарівні - міждержавні утворення та інтеграційні угруповання, в межах яких зусилля зосереджуються на окремих ключових напрямах НТР;

о на метарівні - міжнародні організації, насамперед системи ООН, серед численних функцій яких особливо слід вирізнити технічне сприяння країнам, що розвиваються (некомерційна дифузія технології), а також формування світового ринку екологічно безпечних технологій.

Світовий ринок технологій - це система постійних відносин між країнами світу щодо купівлі-продажу технології.

В основі обох визначених термінів (міжнародний технологічний обмін і світовий ринок технологій) лежить поняття технології, яка виступає як специфічний товар. Ця специфічність полягає в тому, що технологія, будучи сукупністю науково-технічних знань, може як становити нематеріальний об’єкт, так і виступати в конкретних предметно-речових формах.

Технологія (від гр. techno - мистецтво, майстерність, уміння і logos - слово, вчення) - опис виробничих процесів, мистецтв, ремесел чи наука про це. У сучасній економічній літературі поняття технології розглядають у двох аспектах.

Технологія як сукупність знань про впровадження чи вдосконалення машин, устаткування, виробництв, що забезпечують обробку, виготовлення, зміну стану, можливостей і форми сировини, матеріалів чи напівфабрикатів, а також реалізованої продукції, іноді визначається як "software". До цієї категорії відносять патенти, ліцензії, товарні знаки, технічні послуги у сфері дизайну, контролю підвищення якості, методів управління і маркетингових "ноу-хау".

Технологія як сукупність способів виробництва благ і послуг ("hardware") - це матеріалізована технологія, тобто втілена в машинах, устаткуванні і т.п., що виступає як ресурс і має вирішальне значення для соціально-економічного розвитку, оскільки є основою сучасного розширеного відтворення в масштабах світового господарства.

Виділяють три групи технологій:

1) технологія товарів;

2) технологія виробництва;

3) технологія управління.

Носіями технології є:

1) товари, які мають високотехнологічні характеристики;

2) фактори виробництва:

- капітал є носієм технології у випадку міжнародної торгівлі високотехнологічними капіталомісткими товарами;

- робоча сила є носієм технології у випадку міграції висококваліфікованих фахівців;

- земля є носієм технології у випадку міжнародної торгівлі ресурсами, для розробки яких використовуються нові технологічні досягнення.

Переваги міжнародного технологічного обміну

Переваги продавців технологій:

- міжнародна передача технологій є альтернативою торгівлі, коли експорт товарної продукції, що виготовляється за даною технологією, неможливий через економічні або політичні обмеження;

- передача технологій часто супроводжує рух капіталу;

всередині країни буває неможливо або невигідно застосуванні чи комерціалізувати технологію (наприклад, обмежений попит на інноваційну продукцію, відсутня виробнича база);

- продаж ліцензії на технологію дає змогу компенсувати витрати на її розробку або може бути прибутковою операцією;

- правовий захист дає змогу продавцям тимчасово зберегти комерційну таємницю та повні права на технологію;

- коли інновація проходить пік життєвого циклу у своїй країні, її доцільно запропонувати на інших ринках з метою подальшого отримання надприбутків;

- валютний ефект від реалізації технології на світовому ринку набагато вищий, ніж від експорту звичайних товарів;

- міжнародна передача технологій дає можливість задовольнити широке коло економічних інтересів, що зовсім не замикаються на традиційному для будь-якого власника товару відшкодуванні вартості і зміни її форми.

Переваги покупців технологій:

- економія коштів та часу на розробку технологій (найбільш масштабний приклад досягнення такого ефекту - придбання Японією у 60-х роках патентів, ліцензій та іншої науково-технічної продукції, розробка якої власними силами потребувала б у 23 рази більших коштів та декілька десятків років);

- підвищення технічного рівня виробництва за короткий термін (імпорт технологій у більшості випадків має наукомісткий та інноваційний характер);

- можливість не тільки оновити, а й розширити виробництво, оскільки передача технологій часто супроводжується вкладанням капіталу;

- зростання конкурентоспроможності;

- збільшення експорту продукції;

- очікувані прибутки від технологічних та інших інновацій.