Проан діяльність політ сил національно-визвольної революції 1917-1920 рр.

Всі форми державності, що існували в Укр протягом революційної доби 1917-1920 рр., були спробою реалізації партійних ідеалів і настанов тої чи іншої політ сили. Укр революція 1917-1920 рр. стала періодом, коли вперше склалися реальні умови для формування багатопартійності в Укр, протягом якого оформився фактично повний партійний спектр – від лівих до правих, понад 20 партій,які розгорнули активну діяльність Найчисельніші та найвпливовіші партіями революції були:Укр партія соціалістів-революціонерів(УПСР,есери),Укр соціал-демократична партія(УСДРП), Укр партія соціалістів-федералістів(УПСФ) та Комуністична партія Укр (КП(б)У)(більшовики). УПСР з перших кроків діяльності висувала ідею національно-територіальної автономії Укр, націоналізації великих земельних володінь, популяризувала принципи дрібноселянського господарювння. У соціальній стратегії орієнтувалася на селянство та солдатські маси. Метою ставила завдання побудови Української незалежної самостійної держави. УПСФ складалася переважно з інтелігенції, яка проводила національно-культурну роботу, маючи найкращі з усіх партій фахові кадри. УСДРП визнавала марксистську ідеологію; складалася з інтелігенції, частково з робітників і селян. Підкреслюючи національне питання і домагаючись автономії Укр, УСДРП вела свою діяльність незалежно від Російської соціал-демократичної робітничої партії. Ідеологічною платформою КПУ був марксизм-ленінізм, орг. принципом — демократ. централізм програмною метою — побудова соціаліст. і комуніст. сусп-ва. Норми внутр. життя визначалися статутом КПРС.

23.8.Проанал процес прискорення індустріалізації та її насл для Укр. Хоч на базі непу у середині 20-х років було в основному досягнуто рівня розвитку 1913 р., проте СРСР суттєво відставав від індустріально розвинених держав. Менше вироблялося електроенергії, сталі, чавуну, видобувалося вугілля та нафти. Зокрема, металу в Рад Союзі вироблялося у десять разів менше, ніж у США. Тому цілком природним стало проголошення у др. пол 20-х років курсу на індустріалізацію. Однією з особл здійснення індустріалізації в Укр були досить масштабні капіталовкладення у її промисловість. У 1930 р. вони досягли рівня всіх попередніх років мирного будівництва (1921-1928). Усього ж за роки 1 п'ятирічки на промислову модернізацію Укр було виділено понад 20% загальносоюзних капіталовкладень. Крім того, із 35 ключових промислових об'єктів СРСР в Укр споруджувалося 12: Дніпрогес, Харківський тракторний завод, Краматорський машинобудівний завод, металургійні заводи у Запоріжжі, Кривому Розі, Маріуполі тощо. Із 1500 промислових підприємств СРСР у роки 1 п'ятирічки в Укрспоруджувалося та реконструювалося понад 400.Форсована індустріалізація дуже швидко призвела до значних екон перетворень та кардинальних змін у складі робітничого класу. Якщо у період промислового буму в ХІХст. на спорудження кількох десятків великих підприємств пішли десятки років, то вже наприкінці 30-х років промисловий потенціал Укр у 7 разів перевищував рівень 1913 р. За рівнем розв галузей важкої індустрії Укр випередила цілий ряд західноєвропейських країн. У промисловості Укр на початку 1929 р. процювало 690 тис. робітників, а наприкінці 1932 р. - 1275 тис., тобто майже вдвічі більше. Більша частина приросту робітничого класу забезпечувалася за рахунок сільських жителів.

Наслідки: форсована індустріалізація Укр не призвела до підвищення життєвого рівня народу. У 1930-ті pp. знову з'явилися величезні черги, продовольчі картки, дефіцит. Урбанізація призвела до значного ускладнення житлової та продовольчої проблеми.У часи індустріалізації посилилася централізація управління промисловістю, утвердилися командно-адміністративні методи управління; було взято курс на мілітаризацію промисловості. Фактично зник матеріальний принцип стимулювання праці. Промисловий потенціал Укр (формувався диспропорційно: посилювалися і розширювалися традиційні індустріальні райони — Донбас і Придніпров'я, а промисловість досить густо заселеного Правобережжя помітно відставала у темпах розвитку. У роки довоєнних п'ятирічок у надто тяжких умовах тоталітарного режиму трудящі Укр ств могутню індустріальну базу, що за окремими показниками вивела Укр на рівень економ розв країн світу. Кількість промисл підприємств зросла в 11 разів. В Укр було побудовано 100 нових шахт. Республіка стала металургійною, вугільною, машинобудівною базою СРСР.У 1930-х pp. в Укр змінилася структура господарства: зросла частка промисловості у порівняні з часткою сі госп в загальному обсязі валової продукції республіки; у валовій продукції промисловості зросло виробництво засобів виробництва; велика індустрія стала витісняти дрібну промисловість.За роки перших п'ятирічок удвічі зросла чисельність робітників. У 1930-ті pp. сформувався національний український робітничий клас і технічна інтелігенція.

 

24.8.Проан політику воєнного комунізму на НЕП в Укр. Політ більшовиків під час гром війни спричинила розвал економіки. Прагнучи установити соціалістичний лад в економіці й водночас забезпечити продуктами Червону армію та голодуючі рос міста, більшовики ввели сувору економ політику, відому під назвою воєнного комунізму. Вона включала націоналізацію всієї землі та промисл підприємств, примусову трудову мобілізацію, раціонування урядом продуктів і товарів та експропріацію зерна у селян (“продрозверстку”). При підтримці озброєних загонів більшовицькі чиновники конфісковували зерно для потреб уряду. Селянинові дозволялося залишати собі всього близько 30 фунтів збіжжя на місяць. У відповідь на це більшість селян зовсім припинила виробництво. Водночас із загостренням дефіциту продуктів харчування великі райони Південної Росії та України охопила посуха, насл чого став голод 1921—1922 р.Катастрофічне становище в економ призвело до різкого зростання невдоволення більшовиками, що вилилося у військові заколоти, робітничі страйки та селянські повстання, які у 1921 р. охопили Рос та Укр. Хоч. Ленін був змушений визнати провал політики воєнного комунізму й необхідність піти на поступки, особливо селянам. 21 бер 1921 р. на Х з'їзді партії він переконує всіх на проведення нової економічної політики (непу). Основне завд непу зводилося до того, щоб заспокоїти селянство й забезпечити йому стимули до підвищення виробництва продуктів. Замість реквізицій зерна уряд обклав селянство помірним податком. Сплативши його, селянин міг продавати надлишки зерна за будь-якими ринковими цінами. Бідні селяни взагалі не мали сплачувати податку. Уряд також відступив від політ ств колективних господарств. На Укр більшість земель, націоналізованих Центральною Радою ще у 1918 р., тепер перерозподілялася між бідними селянами.Щоб стимулювати інші сектори економіки, неп скасовував урядовий контроль над внутр торгівлею, знову віддавав в оренду колишнім власникам невеликі виробництва й навіть заохочував чужоземні капіталовкладення. Проте Ленін ішов тільки на тимчасовий компроміс із капіталізмом і не збирався відмовлятися від мрії створити соціалістичну економіку. Тому уряд лишав за собою контроль за важкою промислов, банками, транспортом і зовн торгівлею. Неп виявився великим досягненням. Маючи гарантовану можливість продавати продукти голодним мешканцям міст, 5 млн укр селянських господарств швидко підвищили свою продуктивність. У 1927 р. оброблялося вже на 10 % більше землі, ніж у 1913 р. Тим часом виробництво предметів споживання, яке стимулювали так звані непмани, або дрібні підприємці, що діяли з дозволу уряду, також сягнуло довоєнного рівня. Відставала лише важка промисловість, що перебувала під контролем уряду.