Розкрийте процес утв єдиного національно-господарського комплексу (друга пол хіх – поч хх ст). Формування Укр нації.

Проан процес примусової колективізації в Укр та голодомору 1932-33 рр

Колективізація – система держ заходів, спрямованих на об’єднання дрібних приватних селянських господарств у великі виробничі колективні господарства через кооперацію. Вищою формою кооперації вважалися колгоспи.

У 1927 р. XV з'їзд ВКП(б) прийняв рішення про об'єднання й перетворення дрібних індивідуальних господарств на великі колективні. У лист 1929 Пленум ЦК ВКП(б) прийняв рішення про примусову колективізацію в Укр.5 січ 1930 р. вийшла постанова ЦК ВКП(б) "Про темпи колективізації і заходи допомоги держави колгоспному будівництву". Відповідно до постанови колективізацію в Укр мали завершити до весни 1932 р. З цього часу інші форми сільськогосподарської кооперації втратили своє значення і фактично перестали існувати. Почалося здійснення суцільної, насильницької колективізації. Селян, які не вступали до колгоспу, вважали ворогами радянської влади, злочинцями. Їх могли застрілити, ув’язнити або вислати у віддалені райони СРСР. Особливо нещадним був наступ проти заможних селян–"куркулів". Почалася кампанія"ліквідації куркульства як класу".

Основними завданнями колективізації були: - прискорення процесу індустріалізації за рахунок пограбування села;, - забезпечення промислов дешевою роб силою;- вирішення хлібної проблеми в країні;- повне одержавлення сільського господарства.

Основними заходами колективізації стали: - насильницьке створення колгоспів;- «розкуркулення»- обмеження з боку влади процесу переселення селян до міст(запровадження паспортів, які видавалися лише жителям міст та ін.).

Соціально-економічні наслідки колективізації:- встановлення повного контролю комуністичного режиму над сіль госп;- держ закріпачення селян;- підпорядкув сіль госп командно-адміністративній системі управління;- Голодомор 1932-1933 pp.- порушений баланс у розв промисловості й сільс госп;- постійне відставання сільськогосп виробництва;- фізичне знищення найбільш кваліфікованих і працьовитих господарів;- руйнування продуктивних сил на селі.

Голодомор 1932-33 років знищив від 7 до 10 мільйонів українців.

Розкрийте процес утв єдиного національно-господарського комплексу (друга пол ХІХ – поч ХХ ст). Формування Укр нації.

У другій пол XIX ст. в умовах зародження укр політ нації з*являються ідеї здобуття культурно-національної автономії Укр. Виникає нац-визвольний рух, у якому беруть участь представники демократичних верств суспільства.

Соц-економ і національна дискримінація породжувала в укр відчуття несправедливості, розуміння нерівноправного порівняно з іншими народами імперії становища, була важливою, але не єдиною передумовою формування у селян нац свідомості. Також пробудженню свідомості і гідності селянських мас сприяли значною мірою суспільно-політичні рухи – народовський і радикальний та густа мережа укр культурно-освітніх господарських і молодіжних товариств та організацій. Передумовами формування національної свідомості селян й залучення їх до національно-визвольних змагань були:соціальний статус селян, їх важке соціально-економічне становище, наявність ідеологічних засад, в основі яких лежала ідея створення незалежної соборної держави України, з чим пов’язувалося остаточне вирішення аграрно-селянського питання, створення українських політичних партій (РУРП, УНДП, УСДП), які послідовно опрацьовували цю ідею, роз’яснювали, поширювали та агітували за неї селянство, діяльність товариств „Просвіта”, „Сокіл”, „Січ”тощо.

17.6.Проан становлення та розв Укр політ руху у скл Рос імперії та її основних течій (ХІХ ст) Перші укр нац партії виникли ще наприк XIX ст. Русько-Українська радикальна партія(1890 р. в Зах Україні). Програма партії будувалась на ідеях демократії, соціалізму і соборності укр земель. Укр автономя в скл Австро-Угорщини, а в перспективі ставили мету ств соціалістичної, незал Укр держави. В1899 р.з Радикальної партії заснували Укр соціал-демократ партію.

У Наддніпрянській Укр в 90-х роках виникають гуртки так званих "свідомих укр", які прагнули культурно-освітній рух перетворити на політ. 1892 р. - "Братство Тарасівців": б-ба за самовизначення укр народу, відродження укр мови, культури, освіти.

Громади об'єдналися в 1897 р. у Загальну Укр організацію, яка намагалася спрямувати нац рух і надалі в культурно-освітньому напрямку. Але вже через три роки виникає перша партія в Наддніпрянській Україні-РУП.- Революційна українська партія – (1900 р. Харків Д Антоновичем, М. Русовим). Програмні вимоги - розроблені М.Міхновським у брошурі "Самостійна Україна",("одна, єдина, нероздільна, вільна, самостійна Україна від Карпатів аж по Кавказ"), завдання - повернення укр прав, гарантованих російським царем у 1654 р. за Переяславською угодою. З 1903 р. перейшла на соціал-демократичні позиції.

УНП - Українська народна партія (1902 р. М.Міхновським): "10 заповідях", де лозунг "Україна для українців". УНП була єдиною партією в Наддніпрянській Україні, яка стояла на засадах держ самостійності Укр.

"Спілка" -Укр соціал-демократичний союз, вийшла у 1904 р. із РУП. Вони хотіли приєдналися у 1905 р. до рос меншовиків на правах автономної організації.

УДП - Укр демокр партія, (1904 р. С.Єфремовим, Є.Чикаленком, Б.Грінченком)-ліберальна орієнтація. Мета: встановлення конституційного правління, здобуття нац прав Укр в межах Рос держави, автономія Укр з своїм крайовим сеймом, українізація адмін апарату, освіти, культури.

На поч XX ст. великої активності набув земський рух: масові культурно-просвітні заходи. (відкриття в Полтаві пам'ятника І.П.Котляревському). Це сприяло зростанню нац самосвідомості укр.

Відбувається піднесення робітничого та селянського руху.Особливо грізним був загальний політ страйк 1903 р., що охопив усі укр промислові центри. Посилюються студентські виступи з вимогами академічних свобод. Царський уряд був змушений іти на поступки. Студентам було дозволено створювати гуртки, каси, бібліотеки, скликати студентські збори.

В лист 1904 р. було дозволено скликати земський з'їзд, на якому і знову вимагали "народного представництва з законодавчими правами".12 гр 1904 р. було оголошено царський указ про поступове зрівняння селян у правах з іншими станами, розширення прав земств, про введення держ страхування робітників. Одночасно обговорювалося питання про скасування обмежень щодо укр мови.