Заглавная страница Избранные статьи Случайная статья Познавательные статьи Новые добавления Обратная связь КАТЕГОРИИ: АрхеологияБиология Генетика География Информатика История Логика Маркетинг Математика Менеджмент Механика Педагогика Религия Социология Технологии Физика Философия Финансы Химия Экология ТОП 10 на сайте Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрацииТехника нижней прямой подачи мяча. Франко-прусская война (причины и последствия) Организация работы процедурного кабинета Смысловое и механическое запоминание, их место и роль в усвоении знаний Коммуникативные барьеры и пути их преодоления Обработка изделий медицинского назначения многократного применения Образцы текста публицистического стиля Четыре типа изменения баланса Задачи с ответами для Всероссийской олимпиады по праву Мы поможем в написании ваших работ! ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
Влияние общества на человека
Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации Практические работы по географии для 6 класса Организация работы процедурного кабинета Изменения в неживой природе осенью Уборка процедурного кабинета Сольфеджио. Все правила по сольфеджио Балочные системы. Определение реакций опор и моментов защемления |
Зміни груп приголосних -цьк-, -ськ-, -зьк-, -ск-, -шк-, -зк-, -ст-1. При словотворенні приголосні звуки часто змінюються. а) Група приголосних - цьк - змінюється на - чч - при творенні іменників із суфіксом -ин(а): во я цький — во я ччина, коз а цький — Коз а ччина, нім е цький — Нім е ччина, тур е цький — Тур е ччина; але: г а лицький – Галичин а. б) Групи приголосних - ськ -, -ск- змінюються на -щ- при творенні іменники із суфіксом - ин(а): віск — вощ и на, піс о к (піск у) — піщ и на, полт а вський — Полт а вщина; в) Групи приголосних - ск-, - шк- змінюються в -щ - при творенні прикметників та іменників із суфіксом - ан - (-ян-): віск — вощ а н и й – вощ а нка, д о шка — дощан и й, піс о к (піск у) — піщ а ний. г) Групи приголосних -ск-, -ст- змінюються в щ, група -зк- у -жч - при творенні багатьох форм дієслів ІІ дієвідміни: в е реск — верещ а ти, верещ у, верещ и ш і т. д.; прост и ти — прощ а ти, прощ а ю, прощ а єш і т. д.; прощ у, але прост и ш, прост и ть і т. д.; брязк — бряжч а ти, бряжч у, бряжч и ш і т. д. д) Групи приголосних -ськ -, -зьк - відповідно змінюються на -щ -, - жч - при творенні прізвищ на - енко, -ук: Васьк о — В а щенко — Ващ у к, Іськ о — І щенко — Іщ у к, Он и сько — Он и щенко — Онищ у к, Водол а зький — Водол а жченко, Кузьк о — Кужч е нко. Примітка. У присвійних прикметниках від власних імен із групами -ск -, -ськ - с на письмі зберігається, а к переходить у ч: Пар а ска — Пар а счин, Он и ська — Он и сьчин; -шк- дає щ: Мел а шка — Мел а щин. Зміни приголосних перед -СЬК(ИЙ), -СТВ(О) 2. Перед суфіксами -ськ(ий), -ств(о) деякі приголосні при словотворенні змінюються, змінюючи й самі суфікси. а) К, ць, ч + -ськ(ий), - ство(о) дають - цьк(ий), - цтв(о): гірн и к — гірн и цький, молод е ць — молод е цький, молод е цтво, п а рубок — паруб о цький — паруб о цтво, ткач — тк а цький — тк а цтво. б) Г, ж, з + -ськ(ий), - ств(о) дають -з ьк(ий), -зтв(о): бояг у з — бояг у зький — бояг у зтво, Запор і жжя – запор і зький, Пар и ж – пар и зький, Пр а га – пр а зький, уб о гий — уб о зтво. в) Х, ш, с + - ськ(ий), -ств(о) дають -ськ(ий), -ств(о): зал і сся — зал і ський, птах — пт а ство, тов а риш — товар и ський — товар и ство. Інші приголосні перед суфіксами -ськ(ий), -ств(о) на письмі зберігаються: баг а тий — баг а тство, брат — бр а тський — бр а тство, зав о д — заводськ и й, інтеліг е нт — інтеліг е нтський, люд — людськ и й – л ю дство, пропаганд и ст — пропаганд и стський, студ е нт — студ е нтський — студ е нтство. Примітка. Про творення прикметників із суфіксом - ськ(ий) від географічних назв і назв народів див. § 113. Зміни приголосних перед -Ш(ИЙ) у вищому ступені прикметників (прислівників) 3. У вищому ступені прикметників і прислівників г, ж, з перед суфіксом - ш(ий) змінюються в - жч(ий), а с + ш(ий) – у - щ(ий): вис о кий — в и щий (в и ще), вузьк и й — в у жчий (в у жче), дорог и й — дор о жчий (дор о жче), д у жий — д у жчий (д у жче), низьк и й — н и жчий (н и жче), але: легк и й — л е гший (л е гше). Це стосується й дієслів, утворених від прикметників вищого ступеня: бл и жчати, в у жчати, кр а щати та ін., і похідних від них іменників: підв и щення (від підв и щити), подор о жчання (від подор о жчати). -ЧН-, -ШН- 4. Приголосні звуки к, ц(ь) перед суфіксом - н - змінюються на ч: безп е ка — безп е чний, безп е чність, безп е чно; вік — в і чний, в і чність, в і чно; кін е ць – кін е чний, м і сяць — м і сячний, ок о лиця — ок о личний, пшен и ця — пшен и чний, рік — річн и й, с е рце — серд е чний, с о нце — с о нячний, яйц е — я є чня. Приголосний основи ч зберігається: п о міч — помічн и й, помічн и к; ніч — нічн и й, ячм і нь — я чний (або ячм і нний). Виняток становлять слова: двор у шник, мір о шник, рушн и к, рушн и ця, серд е шний (у значенні «бідолашний»), с о няшник, тор і шній. Примітка 1. Приголосні ж, ч, ш, щ, т(ь) у давальному та місцевому відмінках іменників (жін. р.) та в дієсловах перед постфіксом -ся на письмі зберігаються: д і жці, дочц і, кв і тці, кн и жці, ю шці; не вр і жся, не мор о чся, не м о рщся, р а дишся, сп и ться. Примітка 2. Глухі приголосні основи перед дзвінкими на письмі зберігаються: боротьб а (бо бор о ти), молотьб а (бо молот и ти), пр о сьба (бо прос и ти). Так само й дзвінкі перед глухими на письмі зберігаються: б а бка, бор і дка, в о гкий, дігт я р, к і гті, кн и жка, легк и й, н і гті. Але: з а тхлий, зітхн у ти (хоч д и хати), натхн у ти, тхір. Спрощення груп приголосних Ж(Д)Н-, -З(Д)Н-, -С(Т)Н-, -С(Т)Л- 1. У групах приголосних -ждн-, -здн-, -стл-, -стн - випадають д і т: т и ждень — т и жня — тижн е вий; виїзд и ти — виїзн и й, по ї зд — поїзн и й, л е стощі — ул е сливий, щ а стя — щасл и вий; вість — в і сник, к о ристь — кор и сний, честь — ч е сний, я кість — я кісний. Але в словах: зап’ я стний, кістл я вий, пестл и вий, хвастл и вий, хвастн у ти, хворостн я к, шістн а дцять літера т зберігається. Примітка. У прикметниках, утворених від іменників іншомовного походження з кінцевим - ст, літера т у групі приголосних -стн- зберігається, хоч відповідний звук і не вимовляється: аванп о ст — аванп о стний, бал а ст — бал а стний, комп о ст — комп о стний, контр а ст — контр а стний, форп о ст — форп о стний. -3(К)Н-, -С(К)Н- 2. У групах приголосних -зкн-, -скн- випадає к при творенні дієслів із суфіксом -ну -: бр и зки — бр и знути, брязк — бр я знути, блиск — бл и снути, писк — п и снути, плюск — пл ю снути, тріск — тр і снути, але: в и пуск — випускн и й, виск — в и скнути, риск – рискн у ти. -С(Л)Н- 3. У групі приголосних -слн - випадає л: м а сло — масн и й, мисль — ум и сний, навм и сне; ремесл о — ремісн и к.
|
||
Последнее изменение этой страницы: 2017-01-26; просмотров: 300; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы! infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 52.14.1.136 (0.005 с.) |