Загальні криміналістичні ознаки

Боєприпасів вогнепальної стрілецької зброї

 

3.1. Належність об'єкта до боєприпасів вогнепальної стрілецької зброї визначається за наявністю в нього сукупності наступних загальних криміналістичних ознак:

- призначення для ураження цілі снарядом, що отримав спрямований рух у результаті пострілу з вогнепальної стрілецької зброї (далі – «призначення для ураження цілі»);

- придатність для ураження цілі;

- призначення конструкції для одноразового використання [14, 21].

3.1.1. Призначення для ураження цілі визначається за наявністю у об'єкта сукупності конструктивних ознак, характерних для певного типу, виду, моделі або зразка боєприпасів вогнепальної стрілецької зброї.

3.1.2. Придатність об'єкта для ураження цілі визначається за наявністю можливості проведення ним пострілу з вогнепальної стрілецької зброї з забезпеченням снаряду, що входить до конструкції об'єкту, енергетичних характеристик, достатніх для ураження цілі.

Призначення конструкції для одноразового використання характеризується конструктивно обумовленим руйнуванням об'єкта в процесі пострілу й неможливістю проведення повторного пострілу з використанням цього ж об’єкту.

Об'єкти, у яких відсутня хоча б одна із зазначених загальних криміналістичних ознак, до боєприпасів вогнепальної стрілецької зброї не належать.

Непридатність патронів вогнепальної стрілецької зброї промислового виробництва до стрільби в наслідок механічної деформації, корозійних змін, хімічного розкладання метального заряду або капсульного складу не повинна розглядатися як відсутність у об'єктів криміналістичних ознак боєприпасів вогнепальної стрілецької зброї. Це характеризує їх стан (ступінь придатність до стрільби), але не цільове призначення, яке не залежить від стану об'єкта.

 

Конструктивні ознаки боєприпасів

Вогнепальної стрілецької зброї

 

4.1. Конструктивні ознаки боєприпасів вогнепальної стрілецької зброї характеризують їхнє цільове призначення та підрозділяються на основні й додаткові [21].

4.2. До основних конструктивних ознак відноситься наявність:

- снаряду;

- метального заряду;

- пристрою запалення метального заряду;

- конструкції, що поєднує в одне ціле всі ці елементи.

Об'єкти, у яких відсутня хоча б одна з цих ознак, до боєприпасів вогнепальної стрілецької зброї не належать.

4.3. До додаткових конструктивних ознак відносяться наявність гільзи, пристроїв для обтюрації газів (пижі, прокладки), елементів кріплення снаряду в гільзі (прокладка на дріб і т. ін.), контейнерів для дробу і підкаліберних куль, пристрою запирання порохових газів у гільзі й передачі їхньої енергії снарядові. Ці конструктивні ознаки підвищують ефективність застосування боєприпасів вогнепальної стрілецької зброї й теж указують на їхнє призначення.

 

Енергетична характеристика снаряда

 

Енергетична характеристика снаряда визначає його здатність заподіяти людині чи тварині небезпечні для життя або смертельні ушкодження. Ця здатність характеризується величиною питомої кінетичної енергії стріляного снаряда. Достатньою вражаючою здатністю володіють снаряди, що мають величину питомої кінетичної енергії рівну і більшу за 0,5 Дж/мм² або 0,05 кгс∙м/мм² (кгс∙м/мм² – застаріла одиниця виміру, що підлягає вилученню з ужитку при проведенні фізичних розрахунків) [14, 16, 21]. При вирішенні питання про належність об'єкту до боєприпасів вогнепальної стрілецької зброї вимір швидкості польоту стріляного снаряду для розрахунку величини його питомої кінетичної енергії повинний здійснюватися на відстані 1 метр від дулового зрізу ствола зброї.

 

Порядок проведення досліджень

 

Підготовчий етап.

6.1.1. Ознайомлення із супровідними документами:

- встановлення відповідності їх оформлення законодавчим і нормативним вимогам;

- ознайомлення з обставинами справи;

- ознайомлення з поставленими перед експертом питаннями;

- визначення належності поставлених питань до компетенції судового эксперта-баліста;

- визначення відповідності складності поставлених питань рівню технічної й матеріальної оснащеності експертної лабораторії, до якої надійшли матеріали дослідження.

6.1.2. Ознайомлення з об'єктами дослідження:

- вивчення реквізитів упаковки об'єктів та стану її цілістності;

- визначення відповідності фактичної кількості об'єктів та їх зовнішніх відмітних ознак даним, зазначеним у супровідних документах.

6.1.3. У випадках встановлення на підготовчому етапі обставин, що перешкоджають проведенню досліджень (невідповідність поставлених питань компетенції судового эксперта-баліста, невідповідність кількості або зовнішніх відмітних ознак об'єктів і т.д.), експерт зобов'язаний діяти у відповідності до нормативних актів, що регламентують організацію проведення судових експертиз.

 

6.2. Аналітичне дослідження. (роздільне, детальне)

6.2.1. Виявлення та вивчення ознак, що характеризують конструкцію, стан об'єкта і спосіб його виготовлення:

- фіксація зовнішнього вигляду об'єкта;

- визначення загальних конструктивних, розмірних і вагових характеристик об'єкта;

- визначення конструктивних, розмірних і вагових характеристик та інших властивостей частин і елементів конструкції об'єкта;

- вивчення стану об’єкта, виявлення ознак впливу зовнішніх факторів, що могли вплинути на можливість використання його за призначенням;

- встановлення принципу взаємодії частин і елементів об'єкта, достатності їх наявної сукупності для здійснення пострілу з вогнепальної стрілецької зброї;

- встановлення правильності складання частин і елементів об'єкта;

- вивчення маркувальних позначень і клейм (при їх наявності);

- визначення способу виготовлення об'єкта.

6.2.2. Визначення конструктивних, розмірних і вагових характеристик та інших властивостей частин і елементів конструкції об'єкта здійснюється після його демонтажу.

Кількість демонтовуваних патронів одного й того ж типу, виду, зразка залежить від кількості наданих на дослідження об'єктів – від 1-10 % при великій кількості об'єктів (100 та більш патронів) до 50 % при відносно малій кількості об'єктів (до 100 патронів). Основним критерієм достатності обраної для демонтажу кількості патронів є встановлення у них стійкої повторюваності характеристик, що визначаються.

При демонтажі патронів експерт зобов'язаний діяти відповідно до правил безпеки, викладених у нормативних актах, що регламентують організацію проведення судових експертиз, і методичних рекомендаціях.

Кількість демонтованих патронів вказується у висновку експерта.

6.2.3. Забороняється використання демонтажних пристроїв інерційного типу для проведення демонтажу патронів з кулями, що мають підривач та розривний заряд – пристрілочними, пристрілочно-запалювальними, МДЗ тощо.

6.2.4. При відсутності яких-небудь деталей, елементів конструкції об'єкта, наявності інших дефектів оцінюється вплив цього на можливість проведення пострілу. Це повинно бути відображене у висновку експерта.

6.2.5. У випадку якщо встановлено, що речовина метального заряду відрізняється за основними морфологічними ознаками (колір, розмири, форма зерен) від відповідних ознак димного чи бездимного пороху, то для встановлення групової належності цієї речовини до виконання експертизи залучається судовий експерт, що має допуск до проведення експертизи вибухових речовин і продуктів вибуху (пострілу). Якщо експертиза призначена не як комплексна, але при її проведенні з’ясувалось, що вирішення поставлених питань потребує застосування даних, які належать до різних галузей знань, керівник експертного підрозділу або установи повинен організувати її виконання за правилами виконання комплексної експертизи.

6.2.6. Визначення способу виготовлення об'єкта здійснюється виходячи з особливостей його конструкції, обробки частин і деталей, способів їх з'єднання, використаних для їх виготовлення матеріалів, а також наявності й змісту маркувальних позначень і клейм.

6.2.7. На даному етапі з використанням фото або відеозйомки фіксується зовнішній вигляд досліджуваного об'єкта, маркувальні позначення й клейма (при їх наявності), дефекти, що перешкоджають проведенню стрільби; при дослідженні об'єктів, виготовлених або перероблених саморобним способом, ілюструються ознаки способу їх виготовлення й особливості конструкції.

 

Порівняльне дослідження.

6.3.1. Встановлені конструктивні ознаки об'єкта порівнюються методом зіставлення з довідковими даними різних зразків боєприпасів вогнепальної стрілецької зброї та конструктивно подібних до неї виробів, а також зі зразками натурних криміналістичних колекцій.

6.3.2. При збігу конструктивних ознак об'єкта з ознаками боєприпасів вогнепальної стрілецької зброї промислового виробництва визначається тип, зразок патрона, основні дані виробника (країна, фірма тощо) досліджуваного зразка.

У випадку, якщо встановлено належність досліджуваного патрона до певного типу, зразка боєприпасів вогнепальної стрілецької зброї промислового виробництва і його відповідність вимогам, викладеним у п.3.1 цієї методики, формулюється висновок про належність об'єкта до боєприпасів.

6.3.3. Якщо при збігу конструктивних ознак патрона з ознаками боєприпасів промислового виробництва встановлена наявність у об'єкта конструктивних змін, внесених саморобним способом, на цьому етапі експерт констатує наявність у об'єкта конструктивних ознак боєприпасів, визначає тип, зразок патрона, основні дані виробника (країна, фірма тощо) досліджуваного зразка і вказує, які саме зміни внесені до його конструкції.

6.3.4. У випадку, якщо встановлена належність досліджуваного об'єкта до певного типу, зразка боєприпасів вогнепальної стрілецької зброї промислового виробництва, але при цьому патрон непридатний до стрільби в наслідок корозійних змін або механічної деформації, формулюється висновок про належність об'єкта до боєприпасів та його непридатність до стрільби у наданому вигляді із вказівкою конкретної причини. Дослідження на цьому етапі завершується.

6.3.5. У випадку встановлення збігу ряду конструктивних ознак об'єкта з боєприпасами вогнепальної стрілецької зброї промислового виробництва певного типу, зразка при відсутності у досліджуваного об'єкта внаслідок його розукомплектовування (демонтажу) хоча б однієї основної конструктивної ознаки з числа зазначених у п.4.2 цієї методики, дослідження на даному етапі завершується й об'єкт визнається частиною (частинами) боєприпасу вогнепальної стрілецької зброї.

6.3.6. При збігу конструктивних ознак об'єкта саморобного виготовлення з конструктивними ознаками боєприпасів вогнепальної стрілецької зброї на цьому етапі експерт указує на наявність у досліджуваного об'єкта цих ознак.

6.3.7. Якщо об'єкт виготовлений саморобним способом з використанням частин патронів промислового виробництва, то при збігу конструктивних ознак такого об'єкта з конструктивними ознаками боєприпасів вогнепальної стрілецької зброї на даному етапі констатується наявність у досліджуваного об'єкта таких ознак. При цьому визначається також тип, зразок, основні дані виробника (країна, фірма тощо) патронів, частини яких використані для виготовлення об'єкта.

6.3.8. Якщо в досліджуваного об'єкта встановлена наявність певних конструктивних ознак, властивих боєприпасам вогнепальної стрілецької зброї, але він не призначений для ураження цілі, формулюється висновок про те, що об'єкт не є боєприпасом із зазначенням його належності до певної групи виробів спеціального призначення (сигнально-освітлювальні патрони, навчальні, холості патрони тощо).

6.3.9. Якщо в досліджуваного об'єкта встановлена наявність окремих конструктивних ознак боєприпасів вогнепальної стрілецької зброї, але він призначений для стрільби зі зброї іншого виду (заснованої на інших принципах дії та ураження цілі), формулюється висновок про те, що об'єкт не є боєприпасом, із зазначенням належності його до певного типу, зразка патронів зброї іншого виду (патрони до газових пістолетів і револьверів, патрони до спеціальних пристроїв, призначених для стрільби гумовими кулями тощо).

6.3.10. Якщо в досліджуваного об'єкта встановлена тільки зовнішня подібність до боєприпасів вогнепальної стрілецької зброї, при відсутності властивих цим боєприпасам загальних криміналістичних ознак, дослідження завершується і на даному етапі робиться висновок про те, що досліджуваний об'єкт не є боєприпасом. При цьому вказується його належність до певної групи виробів господарсько-побутового, виробничого, спеціального призначення (сувеніри, брелоки тощо).