Основні терміни, визначення, класифікація об'єктів

 

2.1. Боєприпаси – спеціально виготовлені вироби одноразового використання, які призначені забезпечить ураження цілей в умовах збройній боротьбі, самооборони, полювання, спорту.

2.2. Боєприпаси вогнепальної зброї – боєприпаси, призначені для проведення пострілу із вогнепальної зброї снарядом, що одержує направлений рух у стволі (за допомогою сили тиску газів, які утворюються в результаті згоряння метального заряду) та має достатню кінетичну енергію для ураження цілі, що знаходиться на визначеній відстані.

2.3. Боєприпаси вогнепальної стрілецької зброї – боєприпаси (патрони), призначені забезпечить ураження цілей при стрільби з вогнепальної стрілецької зброї.

2.4. Класифікація боєприпасів (патронів) вогнепальної стрілецької зброї:

2.4.1. За цільовим призначенням: бойові, мисливські й спортивні:

- бойові - призначені для ураження людини та (або) техніки;

- мисливські - призначені для ураження тварин і птахів під час полювання;

- спортивні - призначені для ураження цілей у ході спортивних тренувань і змагань [14, 21].

2.4.2. За способом виготовлення:

- боєприпаси промислового виробництва – патрони, виготовлені підприємствами й фірмами-виробниками в умовах технічно оснащеного промислового виробництва з дотриманням вимог відповідних стандартів або визначених технічних умов;

- боєприпаси, пристосовані для стрільби з позаштатної для них зброї – боєприпаси промислового виробництва, в конструкцію яких саморобним способом внесені зміни, в результаті яких боєприпаси набули нових якостей, не втративши при цьому первісних (наприклад, установка в кільцеві проточки пістолетних патронів розрізної чеки для використання їх для стрільби з револьвера);

- боєприпаси, перероблені саморобним способом – боєприпаси промислового виробництва, в яких саморобним способом різною мірою змінена конструкція основних частин; при цьому конструктивні зміни мають незворотний характер;

- боєприпаси, споряджені саморобним способом – патрони, складання яких виконане саморобним способом зі складових частин промислового виробництва з дотриманням основних правил і умов споряджання [2, 11, 13, 14]; допускається використання снарядів, пижів, прокладок саморобного виготовлення для споряджання патронів для гладкоствольних рушниць;

- саморобні боєприпаси – патрони, виготовлені без дотримання будь-яких стандартів або технічних умов цілком саморобним способом чи з використанням окремих частин боєприпасів і (або) конструктивно подібних до них виробів промислового виробництва.

2.4.3. За розміщенням ініціюючого складу: шпилькові, кільцевого запалення, центрального запалення [14, 21].

2.4.4. За видами використовуваної зброї: пістолетні, револьверні, проміжні, гвинтівкові (гвинтівково-кулеметні), кулеметні, рушничні та спеціальні.

2.4.5. За видами каналу ствола використовуваної зброї: до нарізної, до гладкоствольної.

2.4.6. За видом снаряда: кульові, картечні, дробові, з комбінованим снарядом.

2.5. Кулі боєприпасів вогнепальної стрілецької зброї поділяються:

2.5.1. За особливостями оболонки: оболонкові, напівоболонкові, безоболонкові [14];

2.5.2. За призначенням:

- звичайні кулі;

- спеціальні кулі:

1) одинарної дії: трасуючі, бронебійні, запалювальні, пристрілочні;

2) комбінованої дії: бронебійно-запалювальні, пристрілочно-запалювальні, бронебійно-трасуючі, бронебійно-запалювально-трасуючі [14, 20, 21].

2.6. При проведенні судово-балістичних досліджень можуть використовуватися класифікації боєприпасів та їхніх частин за іншими ознаками [21].

2.7. Заряди (неунітарні патрони) до дульнозарядної зброї, а також конструктивно не поєднані в один або кілька виробів гільзи, кулі, шрот, картеч, порох, капсулі, пижі, прокладки, концентратори, є складовими частинами боєприпасів (елементами спорядження) або елементами заряджання й у такому вигляді до боєприпасів не відносяться.

2.8. Придатність боєприпасу до стрільби – стан боєприпасу, який дозволяє його використати для здійснення пострілу з вогнепальної зброї певного типу, виду, зразка із забезпеченням ураження цілі стріляним снарядом.