Заглавная страница Избранные статьи Случайная статья Познавательные статьи Новые добавления Обратная связь КАТЕГОРИИ: АрхеологияБиология Генетика География Информатика История Логика Маркетинг Математика Менеджмент Механика Педагогика Религия Социология Технологии Физика Философия Финансы Химия Экология ТОП 10 на сайте Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрацииТехника нижней прямой подачи мяча. Франко-прусская война (причины и последствия) Организация работы процедурного кабинета Смысловое и механическое запоминание, их место и роль в усвоении знаний Коммуникативные барьеры и пути их преодоления Обработка изделий медицинского назначения многократного применения Образцы текста публицистического стиля Четыре типа изменения баланса Задачи с ответами для Всероссийской олимпиады по праву Мы поможем в написании ваших работ! ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
Влияние общества на человека
Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации Практические работы по географии для 6 класса Организация работы процедурного кабинета Изменения в неживой природе осенью Уборка процедурного кабинета Сольфеджио. Все правила по сольфеджио Балочные системы. Определение реакций опор и моментов защемления |
Альтернативні і безальтернативні
Альтернативні – це утрачена вигода, коли вибір або прийняття одного рішення потребує відмовитися від іншого (альтернативного) рішення. Наприклад, підприємство розглядає альтернативу використання вільних грошей: покласти їх у банк на депозит або придбати комп’ютер і здати його в оренду.
Відповідно до третього напрямку класифікації витрат, витрати поділяють на: § Контрольовані § Неконтрольовані Контрольовані – це витрати, які управлінці на підприємстві можуть проконтролювати або істотно впливати на них. У зв’язку з цим необхідно створення центів витрат і центрів відповідальності і ведення обліку витрат у розрізі цих центрів, що дозволяє не тільки виявити загальну суму економії або перевитрати, але і точно визначити на якій ділянці і по чиїй провині це сталося. За етапами формування витрат в залежності від ступеня готовності продукції до реалізації розрізняють такі види собівартості: - технологічна – сума витрат цеху, які безпосередньо пов’язані з виконанням технологічних операцій. Використовується для економічної оцінки варіантів нової техніки та вибору найбільш ефективного з них; - цехова собівартість – включає всі витрати цеху на виробництво певного виду продукції; - виробнича – загальні витрати підприємства на виробництво даного виду продукції. Складається із цехової собівартості та загальнозаводських витрат; - повна (комерційна) – відображає витрати на виробництво та збут продукції. Включає виробничу собівартість та позавиробничі витрати. У залежності від часу формування витрат розрізняють: Планова собівартість передбачає попереднє планування і розраховується на основі раніше досягнутого рівня витрат з урахуванням зниження, що передбачається. Звітна (фактична) собівартість характеризує фактичний рівень витрат за минулий (звітний) період. Вона розраховується по звітним даним за відповідний період і використовується для визначення результатів виробничої діяльності і виявлення резервів для зниження витрат. Кошторисна собівартість характеризує витрати на виробництво виробу або замовлення, що виконують у разовому порядку. По тривалості розрахункового періоду розрізняють собівартість: · місячну; · квартальну;
· річну. По складу продукції розрізняють: Собівартість валової продукції. З кошторису витрат вираховують витрати, що не включаються у виробничу собівартість (витрати на підготовку й освоєння нової продукції, якщо вони не фінансуються з прибутку, невиробничі витрати, утрати від браку), віднімається приріст суми зменшення залишків витрат майбутніх періодів, підсумовується приріст зменшення залишків майбутніх платежів (відпускні, винагороди за стаж роботи, підготовчі роботи в сезонних виробництвах). Собівартість товарної продукції – це собівартість валової продукції за відрахуванням приросту залишків незавершеного виробництва плюс витрати по збуту.
Собівартість реалізованої продукції - це собівартість товарної продукції мінус приріст залишків нереалізованої (готової) продукції. Собівартість незавершеного виробництва. У промисловості розрізняють: індивідуальну і галузеву собівартість. Індивідуальна собівартість обумовлюється конкретними умовами, у яких діє те або інше підприємство. Галузева собівартість - це витрати, пов'язані із виробництвом і реалізацією якогось виду продукції по групі однорідних підприємств або галузей. Середньогалузева собівартість визначається в середньому по галузі. Під структурою собівартості розуміється її склад по елементах або статтям і їхня частка в повній собівартості продукції, виражена у відсотках.
Чинники, що впливають на структуру собівартості: 1. Специфіка підприємства. Виходячи з цього розрізняють: трудомісткі підприємства, матеріалоємкі, фондоємкі, енергоємкі. 2. Прискорення науково-технічного прогресу. Цей чинник впливає на структуру собівартості багатопланово. Але основний вплив полягає в тому, що під впливом цього чинника частка живої праці зменшується, а частка уречевленої праці в собівартості продукції збільшується. 3. Рівень концентрації, спеціалізації, кооперування, комбінування і диверсификації виробництва. 4. Географічне місце знаходження підприємства. 5. Інфляція і зміна процентної ставки банківського кредиту.
Структуру собівартості продукції характеризують наступні показники:
· співвідношення між живою та уречевленою працею; · частка окремого елемента або статті в повних витратах; · співвідношення між постійними і перемінними витратами, між основними і накладними витратами, між виробничими і комерційними, між прямими і непрямими та ін. Систематичне визначення та аналіз структури витрат на підприємстві мають дуже важливе значення, у першу чергу для управління витратами на підприємстві з метою їхньої мінімізації. Структура витрат дозволяє виявити основні резерви по їхньому зниженню і розробити конкретні заходи щодо їхньої реалізації на підприємстві (рис.1). За останні роки структура витрат істотно змінилася, на що вплинули наступні чинники: · Інфляційний процес. Вартість матеріальних ресурсів, основних фондів, робочої сили змінювалася неадекватно, відносно одне одного, це і відбилося на структурі витрат; · випередження процесу вибуття основних фондів над процесом їхнього введення, що призвело до зниження частки амортизації. Вплинув і той факт, що кількаразова переоцінка основних фондів не відповідала рівню інфляції; · збільшення процентних ставок по кредитах; · істотне підвищення ролі досліджень, просування товарів в т.ч. реклами, а отже, більше коштів витрачається на маркетингові заходи.
Рис. 1. Класифікація резервів зниження собі вартості продукції
|
||||||
Последнее изменение этой страницы: 2017-01-21; просмотров: 232; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы! infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 18.118.145.114 (0.009 с.) |