Лекція 3. Економічне зростання і сталии розвиток.

Мета: розкрити сутність економічного зростання та економічного розвитку, як головні макроекономічні цілі будь - якої країни, визначити що є їх передумовами та які чинники на них впливають, розглянути теорії сталого розвитку.

План

1. Економічний розвиток та економічне зростання.
2. Фактори економічного зростання і сталий розвиток.
3. Слабка та сильна стійкість.

Література: [11 с.15-26]; [13 с.27-41]; [14 с.35-59].

 

1. Економічний розвиток та економічне зростання.

Економічний розвиток відноситься до найважливіших понять макроеконо мічної науки. Він є процесом глибокої трансформації та модернізації еконо­мічної та соціальної систем. Поряд із зростанням доходів і виробництва він також передбачає зміни в інституційній, соціальній, адміністративній систе­мах, управлінні суспільними процесами.

Найбільш загальний (філософський) підхід до поняття суспільного розвитку характеризує його як якісні зміни об'єктів, появу нових суспільних форм, інно­вацій, а також трансформацію внутрішніх та зовнішніх зв'язків між об'єктами будь-якої, в тому числі і економічної системи.

Економічний розвиток - це виникнення якісних змін в економічній системі суспільства, які приводять до підвищення ефективності її функціонування та вдосконалення базових елементів основних структур.

У документах, науковій та навчальній літературі нерідко використовують термін «соціально-економічний розвиток», підкреслюючи тим самим тісний зв'язок між рівнем економічного розвитку і вирішенням соціальних проблем. Таке підкреслення було необхідне тому, що раніше, практично до 80-х рр. ми­нулого століття економічний розвиток нерідко був відмежований від соці­альних проблем. Сьогодні під соціально-економічним розвитком частіше за все розуміють процес безупинної зміни матеріального базису виробництва, а також усієї сукупності різноманітних відносин між економічними суб'єктами, соціальними групами населення.

Соціально-економічний розвиток - складний суперечливий процес, у якому взаємодіють позитивні і негативні фактори, а періоди прогресу змінюються періодами регресу. Політичні і військові потрясіння, соціальні конфлікти, екологічні катастрофи можуть призупинити розвиток економіки будь-якої країни, відкинути її на кілька десятиліть назад, а іноді привести і до остаточ­ної загибелі, як це було із стародавніми цивілізаціями.

В основі розвитку економіки лежать досягнення науки, технічного прогресу, розширення їхнього технологічного застосування, що дозволяє частково за­міщувати гостродефіцитні ресурси, знижувати загальну ресурсоємність ви­робництва, витримувати екологічні вимоги й обмеження. Усе це впливає на обсяги і структуру виробництва та валового внутрішнього продукту (ВВП). Економічний розвиток передбачає таку поведінку та зростання здібностей працюючих, які б утверджували новітні технології; він базується на сучасній освіті, інфраструктурі та інституціях; означає систематичне і довготривале поліпшення матеріальних і духовних умов життя людей на основі зростання продуктивності праці та капіталу.

В той же час в суспільстві змінюються стандарти рівня життя, освіти, культури, охорони здоров'я, інформаційного забезпечення населення і бізнесу, фор­муються нові і розвиваються традиційні потреби суспільства. Зростає роль міжнародного наукового співробітництва, наприклад, в освоєнні космічного простору, в області генетики й енергетики майбутнього. Отже, соціально- економічний розвиток на тривалих часових інтервалах можна розглядати як прогресивний,поступальний процес.

Однією з характеристик економічного розвитку макроекономічна наука роз­глядає економічне зростання.

Економічне зростання - це кількісна характеристика змін параметрів еко­номічної системи: збільшення ВВП, обсягів споживання, сукупного попиту, робочої сили, населення, капіталу, інвестицій тощо, які, як правило, сприяють соціально-економічному розвиткові.

Розвиток та зростання не слід ототожнювати: розвиток передбачає якісну зміну елементів системи, а зростання - кількісну. Отже, економічне зростан­ня пов'язане із кількісною зміною обсягів виробництва і споживання ВВП. Воно буває позитивним, якщо реальні (порівняні) обсяги ВВП в аналізовано­му періоді перевищують його рівень у базисному році, і негативним - падіння обсягів виробництва та споживання.

Поняття "розвиток" і "зростання" знаходяться між собою у співвідношенні: зростання валового продукту супроводжується змінами в технології ви­робництва, появою нових видів продукції і цілих галузей. Іншими словами, зростання викликає якісні зміни в економіці, сприяє її загальному розвитку. Зі своєї сторони позитивні якісні зміни у відносинах власності, розподілу і перерозподілу доходів, фінансової стабілізації активно впливають на еконо­мічне зростання.

Економічне зростання є однією з головних макроекономічних цілей будь- якої країни, досягнення якої зумовлене необхідністю випереджаючого зростання національного доходу в порівнянні із зростанням чисельності населення для підвищення рівня життя в країні. Показниками економічно­го зростання виступають: збільшення реального ВВП (чистого валового продукту (ЧВП) або національ­ного доходу (НД)) в абсолютних величинах за певний проміжок часу; збільшення реального ВВП (ЧВП або НД) в розрахунку на душу населення; збільшення реального ВВП (ЧВП або НД) в розрахунку на одного зайнятого. Незалежно від того, яке із наведених визначень обране для аналізу, еконо­мічне зростання завжди вимірюється річними темпами зростання.

Виділяють два типи економічного зростання - екстенсивний та інтенсивний.

Екстенсивний тип передбачає зростання на основі збільшення кількості за­лучених у процес виробництва ресурсів.

Інтенсивний тип - здійснюється на основі зростання ефективності (віддачі) використання ресурсів.

Найважливішими проблемами теорії економічного зростання є: відшукання джерел зростання; забезпечення довготривалої сталості; темпи оновлення та структура національного господарства; економічні наслідки технічного про­гресу; підходи до вимірів факторів та результатів.

За сучасних умов економічний розвиток набув глобального характеру, ви­ходячи за межі окремих країн і регіонів, що потребує внесення коректив у функціонування світової соціально-економічної системи. Щоб економічний розвиток мав сталу тенденцію і визначені перспективи, він повинен бути збалансованим, врівноваженим у системі „економіка - природа - соціум" та самопідтримуваним.

У зв'язку із поширенням у світі концепції сталого розвитку в категоріальний апарат економічної науки увійшли поняття «сталий економічний розвиток» та «стале економічне зростання».

Сталий економічний розвиток (sustainable economic development) - про­цес структурної перебудови економіки відповідно до потреб збалансованого розвитку виробництва, соціальної сфери, населення і навколишнього при­родного середовища, технологічного і соціального прогресу.

Стале економічне зростання (sustainable economic growth) - це одна з основних цілей макроекономічної політики, досягнення якої забезпечує ви­переджальний ріст реального обсягу продукції (ВВП) у порівнянні з ростом населення для підвищення життєвого рівня, не виходячи за межі господар­ської ємності екосистем.

Суть структурної перебудови економіки для цілей сталого розвитку полягає в переорієнтації матеріальних, трудових, фінансових ресурсів на користь енергоефективних, ресурсозберігаючих, високотехнологічних, наукомістких та екологічно безпечних галузей. Сталий економічний розвиток забезпечу­ється за рахунок сталого економічного зростання.