Хімічні властивості галогенозаміщенних кислот

 

Кислотні властивості

Галогенозаміщені кислоти мають більш сильні кислотні властивості, ніж відповідні карбонові кислоти. Вони залежать від природи галогенів, їх кількості та взаємного розташування. Вплив різних галогенів на силу кислот зростає у ряду: F, Cl, Br, I.

Дисоціація кислот:

а)	Самий нестабільний іон, так як +І-ефект метильної групи дестабілізує його	Ка = 1,8·10^-5
б)	Достатньо стабільний аніон, оскільки –І-ефект атома галогену стабілізує його	Ка = 150·10^-5
в)	Самий стабільний аніон у ряду хлорзаміщених оцтових кислот	Ка = 20000·10^-5
г)	b-галогенозаміщені кислоти мають менші кислотні властивості, ніж a-, так як в b-положенні поганіше проходить стабілізація іона.	Ка = 9·10^-5

2. Для галогенозаміщених кислот характерні два типи хімічних перетворень:

а) реакції нуклеофільного заміщення (S_N) атома галогену на інші угруповання (NH₂, OH, CN, NO₂) – як у галогенопохідних вуглеводнів.

б) утворення всіх функціональних похідних за карбоксильною групою (галогеноангідриди, ангідриди, аміди, естери, нітрили, солі тощо).

3. Особливості хімічних властивостей -відношення галогенозаміщених кислот до води при нагріванні.

a-Галогенозаміщені кислоти при нагріванні з водою вступають в реакції нуклеофільного заміщення (S_N) з утворенням оксикислот:

b-Галогенозаміщені кислотив цих умовах відщеплюють галогеноводень з утворенням ненасичених кислот:

g-Галогенозаміщені кислоти в цих умовах утворюють внутрішній циклічний естер – g-лактон:

Амінокислоти

 

Амінокислоти можна розглядати як заміщені карбонові кислоти, у яких у карборадикалі знаходиться аміногрупа – NH₂.

а)		a-амінооцтова кислота, 2-аміноетанова	гліцин, глікокол
б)		a-амінопропіонова кислота, 2-амінопропанова кислота	a-аланін
в)		b-амінопропіонова кислота, 3-амінопропанова кислота	b-аланін
г)		g-аміномасляна кислота 4-амінобутанова кислота

В залежності від взаємного розташування аміно- та карбоксильної груп розрізняють a, b и g-кислоти.

Способи одержання амінокислот

Універсальним способом є гідроліз білків (кислотний, основний та ферментативний). При такому гідролізі одержують суміш близько 20 різних амінокислот.

Одержання a-амінокислот

а) З галогенозаміщених кислот реакцією з аміаком (S_N) за Фішером:

За цим методом можна одержувати a, b та g-кислоти.

б) Реакція Штрекера-Зелінського –взаємодія альдегідів з аміаком у присутності HCN.

Зелінський спростив цю реакцію і запропонував замість NH₃ і HCN використовувати NH₄CN.

Одержання b-амінокислот

а) З ненасичених карбонових кислот реакцією з аміаком:

б) метод Родіонова – взаємодія малонового естера з альдегідами в присутності NH₃:

3. Одержання g-амінокислот з галогенозаміщених кислот реакцією амоноліза (з NH₃).