Побудова активних, пасивних і активно-пасивних рахунків.

Активні рахунки – це рахунки, які призначені для обліку руху господарських засобів підприємства. До них відносять рахунки 1,2,3,8,9 класу „ПЛАНУ РАХУНКІВ”. Їх сальдо записують в активі бухгалтерського балансу. Початкове і кінцеве сальдо на активних рахунках записують у дебеті. У бухгалтерському обліку збільшення господарських засобів за складом і розміщенням на активних рахунках записують у дебеті, а зменшення – у кредиті. Щоб визначити кінцеве сальдо на активному рахунку, необхідно до початкового сальдо додати дебетовий оборот і відняти кредитовий оборот.

Пасивні рахунки – це рахунки, призначені для обліку джерел утворення господарських засобів. Їх сальдо є у пасиві бухгалтерського балансу. Початкове і кінцеве сальдо на пасивних рахунках записують у кредиті. На пасивних рахунках збільшення джерел формування господарських засобів відображають у кредиті, а їх зменшення у дебеті. Щоб визначити кінцеве сальдо на пасивному рахунку, необхідно до початкового сальдо додати кредитовий оборот і відняти дебетовий оборот.

Активно – пасивні рахунки – це рахунки, в яких поєднуються властивості активних і пасивних рахунків, тобто на них відображуються зміни як господарських засобів, так і джерел їх утворення. Залишок цих рахунків може бути як в дебеті, так і в кредиті. В активно – пасивних рахунках може статися так, що на кінець звітного періоду сальдо буде і в дебеті, і в кредиті рахунку. Це називається „розгорнуте сальдо”. На активно – пасивних рахунках збільшення(зменшення) об’єкта обліку можна відображати або в дебеті, або в кредиті рахунку. Щоб визначити кінцеве сальдо на активно – пасивному рахунку, треба знати зміст господарських операцій, які спричинили зміни на цьому рахунку, тобто розглядати цей рахунок окремо як два рахунки: один активний і один пасивний.

Види діяльності підприємства.

Згідно з чинним законодавством України всі підприємства повинні забезпечити ведення бухгалтерського обліку. Будь-який господарюючий суб’єкт здійснює облік постійно, облік відповідає єдиним принципам і вимогам, використовує один і той же вимірник (грошовий), має єдину техніку і технологію ведення. Проте йому притаманна певна специфіка залежно від виду здійснюваної діяльності.

Існує два види діяльності підприємства: звичайна і надзвичайна. Під звичайною діяльністю розуміють будь-яку діяльність підприємства, а також операції, які її забезпечують або виникають внаслідок здійснення такої діяльності. До надзвичайної діяльності відносять такі операції або події, які відрізняються від звичайної діяльності і не відбуваються часто або регулярно (стихійне лихо, пожежа тощо).

Звичайна діяльність, у свою чергу, поділяється на операційну та іншу (фінансову й інвестиційну). Операційна діяльність – це основна діяльність підприємства, а також інші види діяльності, що не є інвестиційною або фінансовою діяльністю. До основної діяльності відносять операції. пов’язані з виробництвом або реалізацією продукції (товарів. послуг), які є визначальною метою створення підприємства і забезпечують основну частку його доходу. Інша операційна діяльність включає реалізацію іноземної валюти, інших оборотних активів, операційну оренду активів, отримання доходів або понесених втрат від операційної курсової різниці, створення резервів сумнівних боргів тощо.

Інвестиційною діяльністю вважається придбання і реалізація тих необоротних активів, а також тих фінансових інвестицій, які не є складовою частиною еквівалентів грошових коштів. Під фінансовою діяльністю розуміють діяльність, яка призводить до змін розміру і складу власного та позикового капіталу підприємства.