Значення бухгалтерського обліку та історія його розвитку

Значення бухгалтерського обліку та історія його розвитку

Бухгалтерський облік відображає господарську діяльність підприємств, організацій та установ. Він охоплює всі засоби господарства, джерела їх формування, всі господарські процеси і результати діяльності. Бухгалтерський облік призначений для виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про господарську діяльність підприємства зовнішнім та внутрішнім користувачам для прийняття рішень.Метою є надання користувачам для прийняття рішень повної правдивої та неупередженої інформації про фінансовий стан підприємства. У загальному циклі управління підприємством облік виконує такі функції: інформаційна (забезпечення інформації про фін стан підприємства), контрольна (контроль збереження та ефективного використання ресурсів), оціночна (вимір та оцінка ресурсів, визначення вартості та собівартості виробленої продукції, оцінка рентабельності), аналітична (здійснення на основі первинних та зведених данних економічного аналізу наявності, стану і руху ресурсів та результатів діяльності підприємства)

Історія Бух облік використовується вже значний час. У стародавньому єгипті писарі з метою контролю достовірності отриманих данних вели на звитках папірусу облік рухомого та нерухомого майна, видачі срібла й хліба. В Персії оплата виконаних робіт здійсн частково грошима, частково натурою Працівник отримував вимогу-наряд у конторі й подавав його казначею, який записував документ у платіжну відомість і робив позначку про видачу грошей. Облік вели писарі а достовірність перевіряли незалежні контролери. У Середньовіччі формуються дві основні парадигми обліку – камеральна і проста бухгалтерія. Перша виходила з того, що основним обєктом обліку є каса й очікувані надходження, а також виплати з неї Друга пропонувала облік майна, включаючи касу, а доходи і витрати визначав обліковець. Удосконалюється форма обліку – виникає подвійна бухгалтерія. Пізніше зявились друкарські книги, виникає „печатна бухгалтерія”. Виникнення повязуть з Бенедіто Кортульї та Пачолі. Початок базисної моделі, яка використовується і тепер, поклав Пачолі. Він описав методику, яка була відома італійським купцям і застосовувалась для обліку їх торговельних справ. Але в трактаті не було ні теорії обліку, ні науки. Він описував лише облікову процедуру, розглянув пять основних принципів бухгалтерського обліку

 

Нормативні і законодавчі акти, що регулюють і визначають методику й організацію ведення бухгалтерського обліку

Нормативні та регулюючі документи:

1. Конституція України

2. Закон України ”Про підприємства в Україні” від 21 березня 1991 р. №887-XII

3. Закон України „Про господарські товариства” від 19 вересня1991 р. №1576- XII

4. Закон України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” від 16 липня 1999 р. №966

5. Закон України „Про державну статистику” від 13 липня 2000 р.

6. Закон України „Про аудиторську діяльність” від 22 квітня 1993 р.

Регулюючі органи:

1.Мінфін затверджує національні положення обліку, інші нормативно-правовц акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності

2.Нацбанк порядок ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в банках

3. Державне казначейство ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності про виконання бюджетів та госпрозрахункових операцій бюджетних установ

4. Методологічна рада з бухгалтерського обліку при мінфіні

Види обліку

В Україні господарський облік поділяють на три види: оперативний, статистичний, бухгалтерський.,кожен з яких має свої завдання, обєкти обліку, способи одержання й обробки інформації, функції.

Оперативний облік – використовується для спостереження й контролю за окремими операціями і процесами на найважливіших ділянках господарської діяльності з метою управління ними в міру їх здійснення. Він тісно повязаний з контролем, не має певної системи документації, використовує всі вимірники, забезпечує оперативність одержаної інформації.

Статистичний облік – вивчає та контролює масові суспільно-економічні та окремі типові явища і процеси. При цьому кількісні аспекти статистика досліджує в нерозривному звязку з якісним змістом у конкретних умовах місця й часу. Статистика застосовує різні вимірники і властиві їй способи спостереження (масові та вибіркові), систему показників (абсолютні, середні та відносні величини) Дані статистичного обліку застосовують для макроекономічного аналізу й управління, тому оперативний і бухгалтерський облік підпорядковують завданням державної стстистики.

Бухгалтерський облік - відображає господарську діяльність підприємств, організацій та установ. Він охоплює всі засоби господарства, джерела їх формування, всі господарські процеси і результати діяльності. Бухгалтерський облік – це процес виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про господарську діяльність підприємства зовнішнім та внутрішнім користувачам для прийняття рішень

Предмет та об’єкти БО.

Господарське життя кожного підприємства складається з окремих господарських операцій, які поєднуються в процеси і стадії кругообігу господарських засобів. Господарська операція – це дія або подія, яка викликає зміни в засобах підприємства та в джерелах їх утворення. В процесі кругообігу господарських засобів виділяються наступні господарські процеси:

1. процес постачання: в цьому процесі підприємство закуповує у постачальників необхідні для його для його діяльності сировину, матеріали, основні засоби та проводить розрахунки з постачальниками. На цій стадії грошові кошти перетворюються в засоби виробництва і ресурси праці.

Об’єктами обліку на цій стадії є:

· 1) номенклатура; 2) якість; 3)кількість; 4) вартість придбаних товарів, матеріальних цінностей

· Проведення взаєморозрахунків з постачальниками і підрядниками і іншими кредиторами

· Порядок відображення суми податкового кредиту з придбаних товарів, матеріальних цінностей.

2. процес виробництва – це стадія кругообігу господарських засобів, на якій створюються матеріальні блага шляхом поєднання засобів виробництва з робочою силою.

Об’єктами обліку на цій стадії є:

· витрати на виробництво готової продукції (засоби праці в розмірі зношеної частини через нарахування амортизації, що виражається в сумі амортизації; робоча сила, що виражена через суму нарахованої заробітної плати; предмети праці, що визначені загальною сумою їх використання)

· номенклатура, якість, кількість готової продукції

· порядок і методика визначення собівартості виробленої продукції завдяки проведенню калькуляції

· наявність і рух готової продукції

3. процес реалізації – це стадія кругообігу господарських засобів, на якій реалізується вироблена продукція і вона набуває грошової форми

Об’єктами обліку на цій стадії є:

· кількість і якість товарної продукції

· порядок проведення розрахунків покупцями, замовниками і іншими дебіторами

· порядок сплати зборів і платежів з реалізації продукції (ПДВ, акцизний збір та ін.)

· обчислення доходу та фінансового результату від процесу реалізації

4. стадія розподілу і споживання – це стан, де частина суспільного продукту виділяється для задоволення потреб суспільства в цілому на охорону, на соціальне забезпечення, освіту і т.д. Накопичення відповідних фондів і бюджетів здійснюється через застосування системи оподаткування

Об’єктами обліку на цій стадії є:

· розрахунки з бюджетом по їх формуванню

· правильність нарахування податків і своєчасність їх сплати

В процесі розподілу виділяється частина для виробничого і індивідуального споживання. Виробниче споживання – це придбання засобів виробництва для здійснення нового процесу виробництва. Індивідуальне споживання виражається в процесі нарахування заробітної плати робітникам. Об’єкти: правильність нарахування заробітної плати і своєчасність її виплати.

Отже, предметом обліку є господарські засоби і процеси, пов’язані з виробництвом і обігом суспільного продукту, а також його невиробничим споживанням, що в своїй сукупності складають його об’єкти.

Облік касових операцій.

Порядок ведення касових операцій у нац.валюті затверджено постановою правління НБУ від 02.02.95р.зі змінами та доповненнями.грошові кошти є найбільш ліквідними активами. вони присутні на початкових і кінцевих етапах облікового циклує,який включає придбання товарів виробництвр продуктц,використання робіт,надання послуг а також їх продаж та отримання виручки.під грош.коштами розуміють готівку,кошти в банках і депозити до запитання.під готівкою розуміють вал.Укр.,іноземну валюту.для здійснення розрахунків готівкою кожне п-во повинне мати касу.каса-спец.обладнене та ізольоване приміщення яке призначене для приймання видачі та тимчасового зберіг.готівки.також це вся сукупність готівки та грош.документів що є у п-ва.гроші поділяються на готівкові,безготівкові і інші нац.кошти.безготівкові-які зберігаються в установах банку.інші грошові кошти-грошові документи і інші грошові кошти в дорозі.грошові документи,документ в який вкладено певну суму грошей,але який не принесе ніякої вігоди.завдання обліку грошовіх засобів-1)забезпечити збереження грошей в касі та рахунках.2)контроль за раціон. і цільовим використанням.3)своєчасне і точне відображення наявності і руху грошей.а)первинні документи.б)облік реєстрації.в)в с-мі звітності.певне п-во має певний обсяг готівкових грошей.ця готівка зберігається в касі.мінімальний обсяг встановлюється самим п-вом.всі готівкові кошти понад встановлений ліміт повинні здаватися на рахунки в банках.операції з надходженням і видачі грошей в касі регулюються порядком ведення кас операцій в нац.валюті.при одержанні грошей з рахунку у банку виписується грошовмй чек що є банківським документом на рух безготівкових грошей.основним документом для видачі грошей з каси є видатковий касовий ордер №ко2.всі прибутки і видатки кас.ордери підлягають реєстрації в журналі реєстрації прибутків і видатків кас.документів форми №ко3.журнал заводять окремо 2 штуки.кожна операція видачі та отримання грошей в касі на підставі виданих документів відображу.касиром в касовій книзі форми №ко4.касова книга звіт касира ведеться 1-5 днів.в кінці дня (3-5)днів відривна частина касової книги здається до бухгалтерії,де і ведеться облік касових операцій.в бухгалтерії облік веде головний бухгалтер,заступник.

 

Організація обліку запасів.

Однією з важливих умов правильної організації обліку матеріалів є попередня розробка норми запасу матеріалів по кожному номенклатурному номеру і норм витрат кожного виду матеріалів на кожний вид вироблюваної продукції.

Таким чином, необхідними умовами правильної організації обліку запасів є:

-правильна організація складського господарства;

-наявність інструкції з обліку запасів;

-правильне групування (класифікація) запасів;

-розробка номенклатури запасів;

-розробка норм запасу і норм витрат запасів. Сировина, основні та допоміжні матеріали, паливо, куповані

напівфабрикати і комплектуючі вироби, запасні частини, тара, що використовується для пакування і транспортування продукції (товарів), інші матеріальні ресурси відображаються в обліку звітності за їх фактичною собівартістю, давальницька сировина відображається по балансу за цінами, зазначеними у договорі. Поточний облік матеріалів здійснюють частіше не за фактичною собівартістю, а за раніше встановленими цінами (наприклад, за минулий місяць).

Обліковими цінами можуть бути оптові ціни промисловості, договірні тощо.

Фактична собівартість матеріальних ресурсів визначається, виходячи з витрат на їх придбання, включаючи оплату процентів за придбання в кредит, наданий постачальником цих ресурсів, націнку (надбавку), комісійну винагороду, сплачену постачальником і зовнішньоекономічним організаціям.

Облік готової продукції

Готова продукція-це продукція, що повністю закінчена обробкою на даному підприємстві, пройшла всі стадії технічного випробування, відповідає технічним умовам і стандартам, не потребує подальшої обробки на цьому підприємстві і здана на склад.

На складі готова продукція обліковується в кількісному виразі за її видами на картках або в книгах складського обліку. В картці або книзі визначаються назва продукції, її номенклатурний номер, одиниця виміру, розмір, марка, ціна за одиницю. Облік готової продукції на складі ведеться в міру її надходження на склад або відпуску зі складу. В картках або книгах складського обліку робляться записи про надходження та відпуск готової продукції і щоденно виводяться її залишки.

Для синтетичного обліку готової продукції призначено активний рахунок № 26 „Готова продукція”. На дебеті цього рахунка відображається надходження готової продукції власного виробництва на склад за фактичною виробничою собівартістю, на кредиті-відпуск готової продукції за фактичною виробничою собівартістю. Залишок є тільки дебетовим і показує фактичну виробничу собівартість готової продукції на кінець звітного періоду.

Якщо готова продукція повністю спрямована на використання на самому підприємстві, то на рахунку № 26 „Готова продукція” вона може не оприбутковуватись, а враховуватися на субрахунку №201 „Сировина і матеріали” або інших залежно від призначення цієї продукції.

Значення бухгалтерського обліку та історія його розвитку

Бухгалтерський облік відображає господарську діяльність підприємств, організацій та установ. Він охоплює всі засоби господарства, джерела їх формування, всі господарські процеси і результати діяльності. Бухгалтерський облік призначений для виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про господарську діяльність підприємства зовнішнім та внутрішнім користувачам для прийняття рішень.Метою є надання користувачам для прийняття рішень повної правдивої та неупередженої інформації про фінансовий стан підприємства. У загальному циклі управління підприємством облік виконує такі функції: інформаційна (забезпечення інформації про фін стан підприємства), контрольна (контроль збереження та ефективного використання ресурсів), оціночна (вимір та оцінка ресурсів, визначення вартості та собівартості виробленої продукції, оцінка рентабельності), аналітична (здійснення на основі первинних та зведених данних економічного аналізу наявності, стану і руху ресурсів та результатів діяльності підприємства)

Історія Бух облік використовується вже значний час. У стародавньому єгипті писарі з метою контролю достовірності отриманих данних вели на звитках папірусу облік рухомого та нерухомого майна, видачі срібла й хліба. В Персії оплата виконаних робіт здійсн частково грошима, частково натурою Працівник отримував вимогу-наряд у конторі й подавав його казначею, який записував документ у платіжну відомість і робив позначку про видачу грошей. Облік вели писарі а достовірність перевіряли незалежні контролери. У Середньовіччі формуються дві основні парадигми обліку – камеральна і проста бухгалтерія. Перша виходила з того, що основним обєктом обліку є каса й очікувані надходження, а також виплати з неї Друга пропонувала облік майна, включаючи касу, а доходи і витрати визначав обліковець. Удосконалюється форма обліку – виникає подвійна бухгалтерія. Пізніше зявились друкарські книги, виникає „печатна бухгалтерія”. Виникнення повязуть з Бенедіто Кортульї та Пачолі. Початок базисної моделі, яка використовується і тепер, поклав Пачолі. Він описав методику, яка була відома італійським купцям і застосовувалась для обліку їх торговельних справ. Але в трактаті не було ні теорії обліку, ні науки. Він описував лише облікову процедуру, розглянув пять основних принципів бухгалтерського обліку