ІІІ. Виховання загальних мовних навичок.

1. Формування правильного мовного діафрагмального дихання та довготривалого повільного ротового видиху (4-5 сек.).

2. Розвиток інтонаційної виразності, ритмічності мовлення, модуляції голосу (вправа „Приїхали – уїхали”) – голосні [і - а] [і - е] [і - о] [і - у] [о -у] [і - и].

3. Розвиток мовного наслідування, спів голосних та складів з приголосними (п, б, м, т, д, н, й, к, г, х) типу:

Ма – ми – ме – мо - му.

Ба – би - бе – бо – бу.

4. Формування звуковимовлення в складових вправах: у складі слова, звертаючи увагу на звуки: (ИТЬ) в закінченнях дієслів 3- ї особи однини теперешнього часу дійсного способу, де [И] знаходиться під наголосом (сидить, спить).

5. Виховання правильного, помірного темпу мовлення (мовлення з рухами, спів з рухами), розвиток уміння виконувати серію рухів узгоджуючи їх з мовленням, музикою (темп, ритм, регістр).

6. Розвиток у дітей емоційно – виразних жестів, міміки.

ІV. Формування фонематичного сприйняття, промовляння та диференціації звуків.

1. Розвиток навичок промовляння. Продовження роботи над диференціацією голосних, близьких за артикуляцією [е - а], [о - у], [и - і], а також порівняння приголосних [м - п], [м - н], [п - м], [н - т], [п - т], [т - к] у відкритих складах.

2. Відстукування складів в словах з певною звуко – складовою структурою.

V. Розвиток активного словника.

1. Уточнення словника іменників та його збагачення.

2. Формування словника дієслів: активне засвоєння інфінітиву, питального та наказового способу дієслів (Можна співати? Хочу їсти).

3. Уточнення та збагачення уявлень дітей про розмір, колір, форму; введення в мовлення прикметників, що позначають ознаки та якості предметів.

4. Збагачення активного словника дітей прислівниками, які позначають місцезнаходження предмета (там, тут, ось, ось тут), кількість (мало, багато, нічого), порівняння (більше – менше), та оцінку дій (добре, погано, голосно, тихо); відчуття (тепло, холодно, смачно).

5. Поступове введення в активний словник займенників: я, він, вона, вони, (ти, ви), числівників (один, два, три, жодного), прийменників: на, в, під, за, у) сполучника І.

6. Формування складової структури слів.

7. Відтворення наголошеного складу та інтонаційно – ритмічного малюнка в словах зі складовою структурою типа:

ПГ+ПГП (лимон, батон)

ПГП+ПГП (зайчик)

ПГ+ПГ+ПГ (малина, молоко)

ПГ+ПГ+ППК (корівка, доріжка), утворення іменників за допомогою зменшувально – пестливих суфіксів.

8. Формування звуковимови в складі слова.

Звуки [м], [п], [б], [к], [г], [х], [т’], [д], [н], [c’], [з’].

VІ. Формування граматичної будови мовлення.

Навчання дітей різним засобам словозмінення та стандартним, найбільш продуктивним засобам словотворення (на матеріалі предметних і сюжетних малюнків; відповіді на питання за демонстрацією дій, повтор відповідей кількома дітьми).

1. Утворення давального відмінку іменників зі значенням суб’єкта (Кому?).

2. Утворення орудного відмінку іменників із закінченням – ом із значенням знаряддя (сокирою).

3. Утворення родового відмінку іменників з прийменником У (Кошеня у кішки).

4. Закріплення вміння утворювати множину іменників чоловічого роду в називному відмінку.

5. Утворення іменників із зменшувально – пестливими суфіксами: -ик, - ок, - чик (носик, зайчик), - очк, - ята.

6. Уміння вживати дієслова в декілька формах: інфінитиві, наказовому та дійсному способі теперешнього часу 3- ї особи однини та множини.

7. Закріплення уміння утворювати форму наказового способу дієслів. (Йди, стрибай, стій).

8. Утворення дійсного способу дієслів від дієслів наказового способу засобом „нарощування” звука [т’] (лежи – лежить, сиди – сидить).

9. Утворення та диференціація дієслів 3-ї особи однини і множини дійсного способу (за демонстрацією дій, за сюжетними малюнками), а також диференціація питань до цих дієслів (Що робить? – сидить, спить. Що робить? – сидять, сплять).

10. Навчання дітей вживанню зворотної форми дієслів 2-ї особи однини теперешнього часу дійсного способу (за малюнками: вмивається, одягається).

11. Навчання узгодженню підмета і присудка у формі 2–ї особи однини та множини теперешнього часу дійсного способу. (Він іде. Вони йдуть. Хлопчик спить. Діти сплять).

12. Узгодження прикметників, які позначають ознаки, котрі діти можуть почути, побачити, доторкнутися з іменниками чоловічого та жіночого роду в називному відмінку однини.

13. Узгодження іменників з прикметниками в непрямих відмінках.

14. Узгодження займенників моя, мій з іменниками (Мій м’ячик, моя лялька).

15. Правильне вживання займенників „мене”, „мені” в родовому відмінку та давальному відмінках (У мене, мені).

16. Диференціація роду та числа дієслів минулого часу (впав – впала – впали).

VІІ. Розвиток діалогічного мовлення.

Формування простого двоскладового речення типу: С+П, С+П+О

1. Навчання відповідям на запитання за простим сюжетним малюнком. (Хто це? Що це? Що він (вона) робить?); підбір дієслів до іменників.

2. Підбір іменників до дієслів (Сидить хто? – Дівчинка, кішка, мама, тато).

3. Розвиток вміння самостійно складати речення за сюжетним малюнком з однією діючою особою, складати речення типу:

а). С+П (суб’єкт + предикат) (Діти співають).

б). С+П+О (суб’єкт + предикат + об’єкт)

пряме доповнення (Хлопчик годує кішку).

непряме доповнення (Мама ріже ножем).

4. Розвиток уміння правильно вживати інфінітив засвоєних дієслів та активно використовувати їх в словосполученнях, висловлюючи свої бажання або питаючи дозволу.

а) зі словами: хочу, йди, треба, дай, можна + інфінітив. (Хочу їсти. Йди гратись. Можна погратись?).

б) звернення + хочу, йди, треба, дай + інфінітив. (Мама, хочу спати. Оля, іди гратись).

в) займенник + дієслово + інфінітив. (Ми ідемо гуляти. Я хочу гуляти).

5. Утворення словосполучень типу: можна, треба, не треба + іменник в родовому відмінку. (Можна хліба? Не треба молока!).

6. Договорювання слів та словосполучень в віршах, що вивчаються.

7. Розвиток вміння договорювати, під час спільного з логопедом переказу, окремі слова (групи слів) віддзеркальненно або самостійно.

8. Слухання невеликих оповідей, казок, віршів (з опорою на малюнок), розвиток уміння розуміти прості питання за змістом та відповідати на них).

9. Вчити напам’ять невеликі вірші, потішки, пісеньки (3-4 строки с опорою на малюнок).

10. Розучування віршів (договорювання закінчення строк).

11. Розвиток вміння передавати зміст знайомої казки за серією картин за допомогою логопеда.

VІІІ. Розвиток зорово – просторових функцій, часових та елементарних математичних уявлень.

1. Подальший розвиток орієнтації у просторі та часі. Розрізнення понять „сьогодні”, „вчора”, „завтра’’,,,ранок’’,,, день”.

2. Порівняння контрастних та однакових предметів за довжиною, шириною, висотою, товщиною, об’єму в цілому, користуючись прийомами накладання, прикладання та порівняння на зір (великий, середній, маленький, самий маленький, ще менше, ще більше).

3. Розвиток орієнтації на площині.

Засвоєння навичок користування планом для відтворення взаємного розміщення предметів в обмеженому просторі.

4. Угрупування та відтворення з елементів плоских та об’ємних геометричних фігур (коло, квадрат, трикутник, прямокутник, овал, куля, куб). Розвиток вміння користуватися планом – зразком.

5. Навчання дітей вмінню з’ясовувати, в якої з груп більше (менше, порівну) предметів, користуючись прийомом накладання.

Рахунок (до 3х) та порівняння предметів (в кількості 3-5: багато, мало, стільки ж, однаково).

6. Навчання відтворенню заданої кількості звуків та рухів (в межах 1-3) без рахунка та надання чисел, вміння знаходить картку, на якій зображено стільки ж предметів.

7. Закріплення у дітей знань основних кольорів (червоний, синій, зелений, жовтий). Розвиток уміння диференціювати їх.

8. Закріплення навичок роботи правою (ведучою рукою) в напрямку зліва направо.