Заглавная страница Избранные статьи Случайная статья Познавательные статьи Новые добавления Обратная связь КАТЕГОРИИ: АрхеологияБиология Генетика География Информатика История Логика Маркетинг Математика Менеджмент Механика Педагогика Религия Социология Технологии Физика Философия Финансы Химия Экология ТОП 10 на сайте Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрацииТехника нижней прямой подачи мяча. Франко-прусская война (причины и последствия) Организация работы процедурного кабинета Смысловое и механическое запоминание, их место и роль в усвоении знаний Коммуникативные барьеры и пути их преодоления Обработка изделий медицинского назначения многократного применения Образцы текста публицистического стиля Четыре типа изменения баланса Задачи с ответами для Всероссийской олимпиады по праву Мы поможем в написании ваших работ! ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
Влияние общества на человека
Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации Практические работы по географии для 6 класса Организация работы процедурного кабинета Изменения в неживой природе осенью Уборка процедурного кабинета Сольфеджио. Все правила по сольфеджио Балочные системы. Определение реакций опор и моментов защемления |
Сучасні підходи до формування декоративного саду
1 питання №6 Мікродобрива та їх роль в рості і розвитку декоративних рослин Мікродобрива не в змозі замінити основні види мінеральних добрив, але без них не можна забезпечити повноцінного живлення рослин. У розсадниках застосовують різні мік-родобрива, найчастіше у складі основних: борні (борний суперфосфат, бормагнійсульфат, бура, боркарбонат кальцію), молібденові (молібденовий суперфосфат, молібден амонію, мо-лібдат амонію-натрію, марганцеві (сульфат марганцю, марганізований суперфосфат), кобальтові (азотнокислий і сірчанокислий кобальт) та ін. Використання на ділянці фосфорних, азотних і калійних добрив не завжди дає бажаний результат. Причина в нестачі, а іноді і повній відсутності в грунтах мікроелементів – хімічних елементів, що містяться в живих організмах в низьких концентраціях і необхідні для нормальної життєдіяльності. Отже, для отримання високоякісних урожаїв необхідно використовувати не тільки основні елементи мінерального живлення рослин, але і поповнювати запаси мікроелементів у грунті. Мікродобрива – це особлива група добрив, в яких, поряд з іншими компонентами є необхідні рослинам мікроелементи. У сільському господарстві знаходять широке застосування борні, марганцеві, кобальтові, молібденові, мідні та цинкові добрива. Все частіше використовуються й підгодівлі з великим вмістом йоду. Варто відзначити, що мікродобрива не будуть зайвими не тільки на великих сільськогосподарських угіддях, а й на невеликих за розмірами присадибних ділянках. Борні добрива Бор – це безбарвна тверда кристалічна речовина, яка в чистому вигляді в природі не зустрічається. Вміст рухомого (доступного рослинам) бору, представленого в грунті борною кислотою та її розчинними солями, залежить не тільки від наявності даного хімічного елемента в основній грунтоутворюючій породі, але і від механічного складу грунту. Про те, що рослини потребують борної підгодівлі, свідчить ряд ознак: сповільнюється, а потім і зовсім зупиняється ріст коренів і стебла культури, порушується утворення хлорофілу, листя жовтіє, біліє, а потім відмирає. Рослина починає відставати в розвитку, тим не менш вона сильно кущиться, однак активний ріст молодих пагонів, що спостерігається в перші дні, незабаром також припиняється.
Борні добрива використовують по-різному: одні вносять у грунт, іншими обробляють насіння перед посівом, третіми здійснюють позакореневу підгодівлю культурних рослин. Серед добрив першої групи можна виділити борний суперфосфат (0,2% B) і бормагніеву суміш (13% H3BO3 і 20% MgO), які вносять у грунт разом з насінням під час посіву. Для позакореневої підгодівлі рослин найчастіше використовують розчин борної кислоти певної концентрації. Молібденові добрива Молібден – стійкий світло-сірий метал, зустрічається в природі як у чистому вигляді, так і в поєднанні з іншими хімічними елементами. Він грає важливу роль в ряді фізіологічних процесів, що забезпечують нормальний ріст і розвиток рослин, зокрема азотний обмін. Коли вміст рухомого молібдену в грунтових шарах досягає критичної позначки, у рослин починається молібденовий голод: в міжвузлях листя з’являються бурі плями, самі листя набувають блідо-жовтого забарвлення і незабаром відмирають, крім того, в уражених рослин спостерігається різке відставання у розвитку. Застосування молібденових добрив сприяє не тільки підвищенню врожайності, але і поліпшенню їх якості. Молібденові добрива, зокрема молібденово-кислий амоній, використовують як засіб для передпосівної обробки насіння. Позакореневу підгодівлю рослин здійснюють молібденово-кислим амонієм (0, 02 г на 10 м2 посіву) в період бутонізації або початку цвітіння. Марганцеві добрива Недолік марганцю стає причиною загинання догори країв листя і появи на них хлоротичних плям, які з часом буріють, уражені тканини відмирають, і листя гине. Відомий ряд випадків, коли гостра марганцева недостатність охоплювала не тільки листя, але і всю рослину повністю. У цей момент воно ставало млявим і неживим, поганий ріст супроводжувався зниженням продуктивності. Особливо гостро це проявлялося у черешня, малина, яблуня. Однак ознаки марганцевого дефіциту в рослинах можуть не тільки посилюватися (найчастіше це спостерігається в посушливий період), але і послаблюватися і навіть зникати зовсім (після дощів, коли вологість грунту підвищується і рухливі мікроелементи стають більш доступними).
Марганцеві добрива, використовувані для некореневої і кореневої підгодівлі, а також для обробки насіння перед посівом, роблять позитивний вплив на врожайність, Для некореневої підгодівлі використовується 0,15-0,2 г сірчанокислого марганцю на 10 м2 засіяної площі. Позитивні результати дає і передпосівна обробка сірчанокислим марганцем насіння рослин. Мідні добрива При мідному голодуванні у них розвивається ряд специфічних захворювань: хлороз листя (вони стають млявими і жовтими) та суховершість у плодових дерев, рослини починають відставати в розвитку і погано ростуть. Мідні добрива, які сприяють підвищенню врожайності культур та поліпшують якість плодів та насіння, використовують по-різному: одні вносять у грунт, іншими здійснюють позакореневу підгодівлю і передпосівну обробку насіння. Грунтові підгодівлі мідними добривами здійснюють один раз на 4-5 років. Процедуру передпосівної обробки насіння (опудрювання) здійснюють за допомогою ретельно висушеної і подрібненої в порошок сірчанокислої міді (на 1 кг насіння потрібно 0, 5-1 г добрива). Щоб обробка була більш ефективною, опудрювання бажано поєднувати з протравленням насіння. Кращим добривом даної групи, щовикористовується для позакореневої підгодівлі культур, визнається сірчанокисла мідь. Її розчиняють у воді в пропорції 20-30 г на 10 л води і обприскують рослини в ранній період їх розвитку. Однак листова поверхня культур в цей час повинна бути досить розвиненою. Цинкові добрива Вміст цинку в рослинах залежить від їх приналежності до того чи іншого виду. Найбільш яскраво цинкова недостатність проявляється у яблуні, груші, винограді, а також у цитрусових, зернових і деяких овочевих культурах. При недостачі цинку рослини починають відставати в розвитку, стають млявими, крім того, спостерігається хлороз листя. Використання цинкових добрив має благотворний вплив не тільки на фізичний стан культур, але і на їх продуктивність. На відміну від інших мікродобрив, цинкові добрива використовують тільки для позакореневої підгодівлі і обробки насіння перед посівом, в грунт закладати їх не рекомендується. Передпосівна обробка насіння здійснюється сухим способом, іменованим інакше опудрювання. Позакореневе підживлення проводиться розчиненим у воді сірчанокислим цинком (1 г добрива і 10 л води на 10 м2 засадженої площі) під час формування бутонів і цвітіння рослин. Плодові культури також обприскують навесні, але не в період бутонізації, а коли розпуститься листя, і роблять це сумішшю сульфату цинку (60 г) з гашеним вапном (60 г) і водою (10 л). У південних районах недолік цинку в грунті ліквідується в зимовий період при позитивних температурах. Кобальтові добрива Кобальтова недостатність часто стає причиною ряду захворювань рослин, наприклад хлорозу листя. Кобальтові добрива (сірчанокислий, азотнокислий і хлористий кобальт) використовують як для внесення в грунт так і позакореневої підгодівлі (0,05% розчин добрива) та для обробки насіння перед посівом (у цьому випадку беруть 0,5% розчин кобальту).
|
||||||
Последнее изменение этой страницы: 2017-01-19; просмотров: 98; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы! infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.145.64.132 (0.005 с.) |