Сучасні підходи до формування декоративного саду

1 питання №6

Мікродобрива та їх роль в рості і розвитку декоративних рослин

Мікродобрива не в змозі замінити основні види мінеральних добрив, але без них не можна забезпечити повноцінного живлення рослин. У розсадниках застосовують різні мік-родобрива, найчастіше у складі основних: борні (борний суперфосфат, бормагнійсульфат, бура, боркарбонат кальцію), молібденові (молібденовий суперфосфат, молібден амонію, мо-лібдат амонію-натрію, марганцеві (сульфат марганцю, марганізований суперфосфат), кобальтові (азотнокислий і сірчанокислий кобальт) та ін.

Використання на ділянці фосфорних, азотних і калійних добрив не завжди дає бажаний результат. Причина в нестачі, а іноді і повній відсутності в грунтах мікроелементів – хімічних елементів, що містяться в живих організмах в низьких концентраціях і необхідні для нормальної життєдіяльності. Отже, для отримання високоякісних урожаїв необхідно використовувати не тільки основні елементи мінерального живлення рослин, але і поповнювати запаси мікроелементів у грунті.

Мікродобрива – це особлива група добрив, в яких, поряд з іншими компонентами є необхідні рослинам мікроелементи. У сільському господарстві знаходять широке застосування борні, марганцеві, кобальтові, молібденові, мідні та цинкові добрива. Все частіше використовуються й підгодівлі з великим вмістом йоду. Варто відзначити, що мікродобрива не будуть зайвими не тільки на великих сільськогосподарських угіддях, а й на невеликих за розмірами присадибних ділянках.

Борні добрива

Бор – це безбарвна тверда кристалічна речовина, яка в чистому вигляді в природі не зустрічається. Вміст рухомого (доступного рослинам) бору, представленого в грунті борною кислотою та її розчинними солями, залежить не тільки від наявності даного хімічного елемента в основній грунтоутворюючій породі, але і від механічного складу грунту.

Про те, що рослини потребують борної підгодівлі, свідчить ряд ознак: сповільнюється, а потім і зовсім зупиняється ріст коренів і стебла культури, порушується утворення хлорофілу, листя жовтіє, біліє, а потім відмирає. Рослина починає відставати в розвитку, тим не менш вона сильно кущиться, однак активний ріст молодих пагонів, що спостерігається в перші дні, незабаром також припиняється.

Борні добрива використовують по-різному: одні вносять у грунт, іншими обробляють насіння перед посівом, третіми здійснюють позакореневу підгодівлю культурних рослин. Серед добрив першої групи можна виділити борний суперфосфат (0,2% B) і бормагніеву суміш (13% H3BO3 і 20% MgO), які вносять у грунт разом з насінням під час посіву. Для позакореневої підгодівлі рослин найчастіше використовують розчин борної кислоти певної концентрації.

Молібденові добрива

Молібден – стійкий світло-сірий метал, зустрічається в природі як у чистому вигляді, так і в поєднанні з іншими хімічними елементами. Він грає важливу роль в ряді фізіологічних процесів, що забезпечують нормальний ріст і розвиток рослин, зокрема азотний обмін.

Коли вміст рухомого молібдену в грунтових шарах досягає критичної позначки, у рослин починається молібденовий голод: в міжвузлях листя з’являються бурі плями, самі листя набувають блідо-жовтого забарвлення і незабаром відмирають, крім того, в уражених рослин спостерігається різке відставання у розвитку.

Застосування молібденових добрив сприяє не тільки підвищенню врожайності, але і поліпшенню їх якості. Молібденові добрива, зокрема молібденово-кислий амоній, використовують як засіб для передпосівної обробки насіння. Позакореневу підгодівлю рослин здійснюють молібденово-кислим амонієм (0, 02 г на 10 м2 посіву) в період бутонізації або початку цвітіння.

Марганцеві добрива

Недолік марганцю стає причиною загинання догори країв листя і появи на них хлоротичних плям, які з часом буріють, уражені тканини відмирають, і листя гине. Відомий ряд випадків, коли гостра марганцева недостатність охоплювала не тільки листя, але і всю рослину повністю. У цей момент воно ставало млявим і неживим, поганий ріст супроводжувався зниженням продуктивності. Особливо гостро це проявлялося у черешня, малина, яблуня.

Однак ознаки марганцевого дефіциту в рослинах можуть не тільки посилюватися (найчастіше це спостерігається в посушливий період), але і послаблюватися і навіть зникати зовсім (після дощів, коли вологість грунту підвищується і рухливі мікроелементи стають більш доступними).

Марганцеві добрива, використовувані для некореневої і кореневої підгодівлі, а також для обробки насіння перед посівом, роблять позитивний вплив на врожайність,

Для некореневої підгодівлі використовується 0,15-0,2 г сірчанокислого марганцю на 10 м2 засіяної площі. Позитивні результати дає і передпосівна обробка сірчанокислим марганцем насіння рослин.

Мідні добрива

При мідному голодуванні у них розвивається ряд специфічних захворювань: хлороз листя (вони стають млявими і жовтими) та суховершість у плодових дерев, рослини починають відставати в розвитку і погано ростуть.

Мідні добрива, які сприяють підвищенню врожайності культур та поліпшують якість плодів та насіння, використовують по-різному: одні вносять у грунт, іншими здійснюють позакореневу підгодівлю і передпосівну обробку насіння. Грунтові підгодівлі мідними добривами здійснюють один раз на 4-5 років. Процедуру передпосівної обробки насіння (опудрювання) здійснюють за допомогою ретельно висушеної і подрібненої в порошок сірчанокислої міді (на 1 кг насіння потрібно 0, 5-1 г добрива). Щоб обробка була більш ефективною, опудрювання бажано поєднувати з протравленням насіння.

Кращим добривом даної групи, щовикористовується для позакореневої підгодівлі культур, визнається сірчанокисла мідь. Її розчиняють у воді в пропорції 20-30 г на 10 л води і обприскують рослини в ранній період їх розвитку. Однак листова поверхня культур в цей час повинна бути досить розвиненою.

Цинкові добрива

Вміст цинку в рослинах залежить від їх приналежності до того чи іншого виду. Найбільш яскраво цинкова недостатність проявляється у яблуні, груші, винограді, а також у цитрусових, зернових і деяких овочевих культурах. При недостачі цинку рослини починають відставати в розвитку, стають млявими, крім того, спостерігається хлороз листя.

Використання цинкових добрив має благотворний вплив не тільки на фізичний стан культур, але і на їх продуктивність. На відміну від інших мікродобрив, цинкові добрива використовують тільки для позакореневої підгодівлі і обробки насіння перед посівом, в грунт закладати їх не рекомендується. Передпосівна обробка насіння здійснюється сухим способом, іменованим інакше опудрювання.

Позакореневе підживлення проводиться розчиненим у воді сірчанокислим цинком (1 г добрива і 10 л води на 10 м2 засадженої площі) під час формування бутонів і цвітіння рослин. Плодові культури також обприскують навесні, але не в період бутонізації, а коли розпуститься листя, і роблять це сумішшю сульфату цинку (60 г) з гашеним вапном (60 г) і водою (10 л). У південних районах недолік цинку в грунті ліквідується в зимовий період при позитивних температурах.

Кобальтові добрива

Кобальтова недостатність часто стає причиною ряду захворювань рослин, наприклад хлорозу листя. Кобальтові добрива (сірчанокислий, азотнокислий і хлористий кобальт) використовують як для внесення в грунт так і позакореневої підгодівлі (0,05% розчин добрива) та для обробки насіння перед посівом (у цьому випадку беруть 0,5% розчин кобальту).