Одиниці виміру титру і типи пошкоджень тест-об’єктів.

Методики визначення титру вірусів.

Поняття про титр вірусів

Схема дослідження патологічного або клінічного матеріалу передбачає проведення не тільки якісних аналізів (світлова мікроскопія, реакція імунофлюоресценції, певні види серологічних реакцій). Більшість схем діагностики передбачає використання кількісних аналізів. При проведенні останніх велике значення має концентрація повноцінних вірусів, внесених із досліджуваним матеріалом. Тому визначення кількості активних вірусів в матеріалі (визначення титру вірусу) обов’язково виникає при:

· експериментальному зараженні культур клітин, курячих ембріонів та лабораторних тварин;

· здійсненні різних етапів лабораторної діагностики (реакція нейтралізації, реакція гемаглютинації, імуноферментний аналіз, полімеразна ланцюгова реакція тощо).

Крім того, відомості про кількість активних вірусів в матеріалі необхідні при виготовленні живих та інактивованих вірусних вакцин, діагностичних препаратів (сирі та очищені антигени, імунні сироватки та ін.).

Підрахунки маси, об’єму, загальної кількості вірусів у виготовленій суспензії (навіть при можливості проведення таких вимірів) не дали б відповіді на головне питання: скільки активних вірусних агентів, здатних до розмноження в клітині-хазяїні, знаходиться в даному матеріалі? Питання про активні віруси є таким важливим, тому що тільки вони активні або повноцінні віруси здатні викликати інфекційний процес, за проявами якого і спостерігає дослідник.В процесі даної взаємодії в зараженій системі можна спостерігати:

1. специфічні зміни. Ними є – помітні пошкодження систем клітин (віспини в хоріоналантоїсній оболонці курячих ембріонів, бляшки в моношарі культур клітин, взаємодія вірусу з ерітроцитами);

2. прояви інфекційного процесу. В такому випадку це – загибель курячих ембріонів, клінічні ознаки хвороби або загибель лабораторних тварин, цитопатичні зміни в культурах клітин.

Одиниці виміру титру вірусів

Для визначення дії вірусу необхідно забезпечити його контакт із живою системою: лабораторною, сільськогосподарською, свійською твариною, культурою клітин, курячим ембріоном, що призводить до певних змін в життєдіяльності зазначених об’єктів (табл.9.1). Вважається, що кожне таке порушення відбувається внаслідок розмноження в тест-об’єкт активних віріонів, які знаходились в певному об’ємі (дозі) патматеріалу. Тому кількість вірусу вимірюють по його титру – кількості одиниць активності вірусу в 1 см³ вірусовмісного матеріалу.

Табл.9.1 Типи пошкоджень тест-об’єктів при дії вірусів.

 

Об’єкт дослідження	Результат дії вірусу	Метод визначення активності вірусу
Лабораторна тварина	Загибель	Одиниці 50% дії: (летальна), ЛД 50
Клінічні ознаки хвороби, потім - патанатомічні зміни в органах	Одиниці 50% дії: (інфекційна), ІД 50
Курячий ембріон	Загибель	Одиниці 50% дії: (ембріональна Летальна), ЕЛД 50
Патанатомічні зміни після розтину	Одиниці 50% дії: (ембріональна інфекційна), ЕІД 50
Некротичні вузли (віспини) на хоріоналантоісній оболонці	Одиниці локальних пошкоджень
Культура клітин	Зміни в життєдіяльності (цитопатичні зміни)	Одиниці 50% дії: (цитопатична), ЦПД 50
Особливий вид цитопатичних змін: ділянки мертвих клітин округлої форми (бляшки)	Одиниці локальних пошкоджень
Еритроцити тварин певних видів	Взаємодія між вірусом та ерітроцитом (аглютинація)	Гемаглютинуючі одиниці

 

ОДИНИЦІ ВИМІРУ ТИТРУ.

Інфекційні одиниці Гемаглютинуючі одиниці

 

локальних пошкоджень 50% дії вірусів

 

Рис. 9.1 Одиниці виміру активності вірусної суспензії.

Визначення титру в одиницях локальних пошкоджень.

Титр в одиницях локальних пошкоджень вираховують, звертаючи увагу на такі специфічні пошкодження штучних систем, як кількість бляшок* в культурі клітин або віспин* в курячому ембріоні. Тому одиницями активності є бляшкоутворюючі (БУО) або віспиноутворюючі (ВУО) одиниці.

* Примітка. Віспина – некротичний вузол в ХАО курячих ембріонів.

Бляшка – ділянка мертвих клітин в шарі живих (культура клітин).