Урок 21. Царство народних танців (продовження) 


Мы поможем в написании ваших работ!



ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Урок 21. Царство народних танців (продовження)



Мета (формувати компетентності):

· ключові: уміння вчитися (уміння зосереджено слухати вчителя; переключатися з одного виду діяльності на інший); загальнокультурну (формувати естетичне став­лення до навколишньої дійсності); здоров'язбережувальну (формувати правильну поставу; підтримувати сприятливий емоційний настрій); соціальну (співпрацюва­ти з однокласниками й учителем); громадянську (усвідомлювати свою приналеж­ність до певного соціально-культурного середовища); інформаційно-комунікатив- ну (оперувати інформацією, отриманою на уроці);

· предметні: розуміти особливості емоційного змісту, засоби музичної виразно­сті, красу музичних народних традицій; опанувати поняття «лезгинка», «полька»; удосконалювати вміння висловлювати враження від музичних творів, вокальні на­вички; розвивати спостережливість, чуття ритму; прищеплювати музичний смак, шанобливе ставлення до світової музичної спадщини, інтерес до музики та співу, до дослідження музичних образів.

Музичний матеріал: М. Мусоргський. Гопак (із опери «Сорочинський ярмарок»); М. Глінка. Лезгинка (із опери «Руслан і Людмила»), «Полька»; чеська народна пісня «Полька»; О. Зозуля «А метелиця».

Обладнання: фонохрестоматія; музичні інструменти; ТЗН.

Наочні посібники: підручник; портрет М. Глінки.

Тип уроку: комбінований урок.

 

ХІД УРОКУ

Учні входять до класу під музику (Гопак (із опери «Сорочинський ярма­рок») М. Мусоргського).

 

ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

 

ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ Й МЕТИ УРОКУ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Учитель. Кожен народ має свою музику — танці, пісні. З-поміж народ­них танців різних країн деякі відомі в усьому світі. Сьогодні ми дізнаємося про такі танці.

 

АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

· Як виник танець?

· Які українські народні танці ви пам’ятаєте?

· Назвіть характерні риси українських народних танців.

 

ОСНОВНА ЧАСТИНА

Слухання музики

Учитель. Сьогодні наш друг Танцювальний Кит знову запрошує у цар­ство народних танців. Скільки тут танців! (Розглядання мапи царства Народ­них Танців на с. 89 підручника.) А супроводжуватимуть нас танці Угорщини, Росії, Польщі, Чехії та інших країн.

Отже, наша перша подорож — на Кавказ. Одним із найвідоміших і найпо- пулярніших танців народів Кавказу є лезгинка. Віддавна її танцюють на гір­ських схилах Кавказу і на прилеглих рівнинах старі й малі, на весіллі й після збирання врожаю, під час усіляких святкових заходів. Цей танець містить чіт­кі й різкі випади, що робить його не схожим на жоден інший. Батьківщиною лезгинки є Дагестан. Саме тут уперше так назвали цей популярний і шанова­ний на Кавказі танець. У лезгинці поєднано м’який, граційний дівочий танець і швидкий, із запальним ритмом, чоловічий танець. Лезгинка — старовинний кавказький танець, що чудово підкреслює мужність і дух його виконавців. За однією з версій, лезгинка спочатку була танцем воїнів, що допомагав їм на­лаштуватися на бій. Під час лезгинки чоловіки виборюють звання найневтомнішого і найспритнішого джигіта, танцюючи войовничо та чітко, із невелики­ми підскоками, ускакуванням на пальці та різкими опусканнями навколішки, виробляючи різні трюки один перед одним, супроводжуючи вигуком «Ас-са!». Рухи рук відтворюють рухи крил орла. Спочатку жінки не могли брати участі у лезгинці, пізніше з’явився її парний різновид.

Російський композитор Михайло Глінка 1823 року подорожував Кавказом. Він чудово знав і високо цінував музичну творчість кавказьких народів. Зго­дом він написав оперу «Руслан і Людмила» за однойменною поемою видатного російського поета Олександра Пушкіна. Опера — найбагатший і найскладні­ший жанр музики, у якому поєднано поезію й драматургію, вокальну й інстру­ментальну музику, танці й живопис, декорації й костюми. Отже, зазирнімо на оперну сцену: у замку чаклуна Чорномора відбувається бал, гості танцю­ють. Зазвучала музика лезгинки, основою якої є національні наспіви, музика, танці кавказьких народів.

· Послухайте Лезгинку з опери М. Глінки «Руслан і Людмила». Який танець ви уявляєте під таку музику?

Слухання Лезгинки з опери М. Глінки «Руслан і Людмила»

· Назвіть особливості музики цього танцю.

· Оберіть слова, що визначають його характер: рішучий, енергійний, спокій­ний, плавний, веселий, жартівливий.

· Які зміни відбуваються у розвитку музики?

· Послухайте Лезгинку М. Глінки ще раз, супроводжуючи слухання оплес­ками або рухами.

Повторне слухання Лезгинки з опери М. Глінки «Руслан і Людмила»

 

Найпопулярніший чеський танець — полька. Характерними для неї є жва­вий темп, дводольний розмір, чіткий ритм. Польку пари виконують по колу — рухаючись півкроками, легкими стрибками з поворотом. Назва походить від чеського слова «pulka» — «половина, півкрок». Згодом полька стала бальним танцем та набула широкої популярності, утративши певні національні риси.

· Послухайте музику польки. Яким є характер цього танцю?

Слухання «Польки» М. Глінки, визначення особливостей музики танцю

Написав музику цього танцю М. Глінка. Послухайте польку ще раз і легки­ми рухами рук, ніби танцюючи, підкресліть пульс музики.

Повторне слухання «Польки» М. Глінки

Вокально-хорова робота

Учитель. Танець відбиває національні особливості кожного народу: ши­роту душі росіян, завзятість українців, азарт молдаван, пристрасть грузинів.

· Який танець нагадує музика чеської народної пісні?

Слухання чеської народної пісні «Полька»

· Які «кити» потоваришували у ньому?

Ця чеська народна пісня має назву «Полька» (с. 92—93 підручника).

Розучування чеської народної пісні «Полька» (із тактуванням, складання до приспіву рухів або супроводу на дитячих музичних інструментах)

Продовження розучування пісні О. Зозулі «А метелиця»

 

ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ

Учні виходять із класу під музику (Лезгинка (з опери «Руслан і Людми­ла») М. Глінки).

 

Урок 22. ЦАРСТВО БАЛЬНИХ ТАНЦІВ

Мета (формувати компетентності):

· ключові: уміння вчитися (уміння зосереджено слухати вчителя, переключатися з одного виду діяльності на інший); загальнокультурну (формувати естетичне став­лення до навколишньої дійсності); здоров'язбережувальну (формувати правильну поставу; підтримувати сприятливий емоційний настрій); соціальну (співпрацюва­ти з однокласниками й учителем); громадянську (усвідомлювати свою приналеж­ність до певного соціально-культурного середовища); інформаційно-комунікатив­ну (оперувати інформацією, отриманою на уроці);

· предметні: розуміти особливості емоційного змісту, засоби музичної виразності, красу музичних народних традицій; опанувати поняття «бальні танці», «полонез», «менует», «вальс», «мазурка»; удосконалювати вміння висловлювати враження від музичних творів, вокальні навички; розвивати спостережливість, чуття ритму; при­щеплювати музичний смак, шанобливе ставлення до світової музичної спадщини, інтерес до музики та співу, до дослідження музичних образів.

Музичний матеріал: М. Глінка. Лезгинка (із опери «Руслан і Людмила»); Ф. Шопен «По­лонез», «Мазурка № 5» В dur; Й. С. Бах «Менует»; Й. Штраус. Вальс «Весняні голоси»; польська народна пісня «Зозуля»; чеська народна пісня «Полька».

Обладнання: фонохрестоматія; музичні інструменти; ТЗН.

Наочні посібники: підручник; портрети Ф. Шопена, Й. С. Баха, Й. Штрауса.

Тип уроку: комбінований урок.

 

ХІД УРОКУ

Учні входять до класу під музику (Лезгинка (з опери «Руслан і Людми­ла») М. Глінки).

 

ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ Й МЕТИ УРОКУ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Учитель. Сьогодні ми отримали листа, у якому нас запросили на бал. А щоб туди потрапити, звернімося до музики, адже це — справжня чародійка. Вона ознайомить нас із бальними танцями різних країн світу.

 

ОСНОВНА ЧАСТИНА

Слухання музики

Учитель.

Бальними танцями називають танці для виконання на танцювальних вечорах (балах). Усі бальні танці є парними, тобто їх виконують у парі. Більшість із них мають народне походження: полонез, мазурка, мену­ет, вальс, полька та ін.

 

Розпочинає бал урочистий полонез — один із найвідоміших польських тан­ців. Він з’явився у ХУ ст. як весільний танець-хода. Назва танцю походить від скорочення французького вислову danse polonaise, тобто «польський танець». Музика полонезу нагадує урочисту ходу, але тільки на три долі. Із XVI ст. по­лонез поширився як придворний танець у багатьох європейських країнах. Ве­личним танцем розпочинали бали. Польський композитор Фридерик Шопен пи­сав чудові полонези для фортепіано, що стали музичними символами Польщі.

· Послухайте «Полонез» Ф. Шопена та оберіть слова, що характеризують му­зику цього танцю: блискуча, урочиста, ніжна, героїчна, велична, тендіт­на, тридольна, дводольна.



Поделиться:


Последнее изменение этой страницы: 2016-09-19; просмотров: 650; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.145.130.31 (0.015 с.)