Розділові знаки при прямій мови

Пряма мова береться з обох боків в лапки, причому в лапки береться також і знак питання, знак оклику або три крапки, якщо вони в ній вживаються.

Крапка і кома виносяться за лапки (але якщо вже є знак питання, знак оклику чи три крапки, ані кома, ані крапка вже не вживаються ): "Ганьба!" - несподівано закричав хтось на площі.

Якщо слова автора стоять перед прямою мовою, то після них ставляться двокрапка з тире; пряма мова розпочинається з великої літери: Тоді він нам і каже: - Що ж мені з вами робити?

Якщо слова автора стоять всередині прямої мови, розриваючи її, то перед словами автора, а також після них ставиться тире: -Ну ось і все.- подумав я.- Розпочалося…

У випадку, коли речення першої частини прямої мови ще не закінчене, наступний її фрагмент пишеться з малої букви: - Гляньте, - несподівано вигукнув Степан - ось там, попереду!

Якщо слова автора стоять після прямої мови, то після прямої мови ставиться тире:

- Хлопці, все буде добре.- сказала мені Наталка.

Якщо пряма мова передається в формі діалогу, кожна репліка починається з нового рядка, перед нею ставлять тире і не використовують лапок. Інші розділові знаки вживаються так само, як і звичайно при прямій мові:

· - Пробачте, це ви Василь Романович?

· - Я. А ти ж хто будеш?

· - А я Таня. Дочка лісника. Ми ось тут недалеко живемо (І.Цюпа)

РОЗДІЛОВІ ЗНАКИ ПРИ НЕПРЯМІЙ МОВИ

При передачі прямої мови непрямою слова автора перетворюються на головного члена речення. Сама ж непряма мова стає підрядним реченням, причому особа займенників і дієслів в ній змінюється відповідно до тієї особи, від імені якої тепер передається чужа мова. Тому при непрямій мові вживання розділових знаків таке саме, як і звичайно на письмі: Він мав на увазі її слова про те, що вона добре співає.

Після непрямого запитання знак запитання не ставиться.

Порівняйте:

Пряма мова

Вчитель раптом запитав:
- Де Мар'яна?

Непряма мова

Вчитель раптом запитав, де Мар'яна.

РОЗДІЛОВІ ЗНАКИ У ЦИТАТАХ

У цитаті не можна нічого змінювати.

Якщо цитата наводиться не повністю, то пропуски в ній позначаються трьома крапками: Шевченкове ""…треба миром, Громадою обух сталить…" завжди звучить як гасло...

Цитати можуть вживатися як:

· пряма мова (розділові знаки вживаються так само, як і при прямій мові): Михайло Коцюбинський… в новелі "Intermezzo" писав: "Сонце! Я вдячний тобі. Ти сієш у мою душу золотий заспів - хто знає, що вийде з того насіння. Може, вогні?" (Н.Калениченко)

· доповнення авторського речення, виступаючи як його складова частина (цитата береться в лапки і розпочинається з малої букви): Інколи літературу кінця римської республіки і початку імперії (Іст. до н.е.- ІІст н.е.) об'єднують під назвою "римська класична література" або "римська класична література";

· віршова цитата, записана у вигляді строфи (в лапки не береться): Ну що б, здавалося, слова… Слова та голос - більш нічого. А серце б'ється - ожива, Як їх почує!… (Т.Шевченко);

· вказівка на джерело, яке стоїть безпосередньо після цитати (береться в дужки; після другої дужки ставиться крапка): Найвища краса - краса вірності (О.Гончар).;

· епіграф (у лапки не береться; вказівка на джерело пишеться під епіграфом справа без дужок; крапка після неї не ставиться);

ДІАЛОГ

Зв'язне висловлювання однієї людини називається монологом (від грец. monos — один, logos — слово). Розмова двох або кількох осіб називається діалогом (від грец. dialogos — бесіда, розмова).

Слова кожного з учасників діалогу називаються реплікою. Репліка може складатися з кількох речень. Записуючи діалог, кожну репліку починають із нового рядка. Перед нею ставлять тире.

Харциз під'їхав до сотника.

— Братіки, козаки! Слава Богу, що я з вами стрінувся! — Р1!

— Ти звідкіля? Р1...

— Я з татарської неволі втік. П'ять літ мене поганці мучили... — Р2?

— Будь нашим гостем — Р2. (Чайковський).

Якщо репліка супроводжується словами автора, то ставлять ті самі знаки, що й у прямій мові, але без лапок.

Німфи промовляли: А:

— Ми не дивуємося, що ти в такій гіркій жалобі за Нарцисом. Адже він був такий прекрасний. — Р1.

— Але чи був Нарцис прекрасний? — запитав ставок. — Р2? — а.

— Кому ж це знати краще, ніж тобі?! — здивувалися німфи — Р1? — а. (Уайльд).

ПУНКТУАЦІЙНИЙ РОЗБІР ТЕКСТА

1. Прочитайте текст.

2. Знайдіть в тексті всі розділові знаки, визначте їх кількість.

3. Виділіть в тексті парні знаки.

4. Розберіться, згідно з яким пунктуаційним принципом (структурним, смисловим чи інтонаційним) вжитий кожний знак.

Практичний блок

Вправа 1. Прочитайте речення, правильно їх інтонуючи. Визначте пряму мову і слова автора.
1. Журавлі курличуть: «Летимо у вирій!» (Б. Чалий). 2. А я сказав журавлику: «Мене не забувай». (М. Сингаївський). 3. «Уже осінь!» — верещить вересень. (Народна творчість). 4. Питала синичка у копанки: «А ти, криничко, не полетиш у теплий край?» (М. Воробйов).
Вправа 2. Поясніть уживання у реченнях розділових знаків.

Прочитайте, визначте пряму мову і слова автора. Поясніть уживання розділових знаків. Перепишіть. Накресліть схеми речень.
І. 1. «Козацькому роду нема переводу!» — співають в народі давно. (В. Дворецька). 2. Пита земля мене, питають ріки: «Чи ти Вкраїні син, чи син навіки?» (Д.Пилипчук). 3. «Ти до землі всім серцем прихились», — мені шепоче рідна Україна. (І. Гончар). 4. «Чи ж буває Вкраїна без верби й калини?» — дивуються наші земляки. (В. Супруненко).
II. 1. Хочеться мовити собі й кожному: «Бережімо свої таланти!» (А. Камінчук). 2. «Чим багата людина в цьому світі?» — запитують. «Собою», — відповідаю я. {О. Довгий). 3. Приказка є у народу: «З другом хорошим сміло іди у вогонь і воду». (М. Познанська). ♦ Обговоріть у парах думку, що висловлена в останньому реченні.
РОЗДІЛОВІ ЗНАКИ В РЕЧЕННЯХ ІЗ ПРЯМОЮ МОВОЮ
Слова автора: «Пряма мова! (?)» Са: «Пм!(?)«Під'їхав юнак на коні і сказав: «Дай, дівчино, напитись мені!» (В. Сосюра). Питають друзі: «Що шукаєш ти?»
(А. Малишко).
Слова автора: «Пряма мова». Са: «Пм». Я прощаюся з літом, і воно мені каже: «Прощай». (Л. Костенко).
«Пряма мова!(?)» — слова автора. «Пм!(?)» - са. «Беріть черешні!» — звернувся хлопчак до Богдана. (М. Стельмах). «Куди ти йдеш?» — журилась мати. (А. Семенюк).
«Пряма мова», — слова автора. «Пм», — са. «Добрий вечір вам», — заспівав позаду дівочий голос. (М. Стельмах).

Вправа 3. Перепишіть речення, додавши вибрані з довідки речення з прямою мовою. Розставте розділові знаки.
1. Ходить гарбуз по городу, питається свого роду:....
2. Обізвалась жовта диня, гарбузова господиня:....
Довідка. Усі живі, всі здорові та й родичі гарбузові! Ой чи живі, чи здорові всі родичі гарбузові
Вправа 4. Перепишіть, розставте пропущені розділові знаки.
1. А мати кличе нас Дивіться діти он воду із Дніпра веселка позича. (А. Малишко). 2. Я тобі і небо сину прихилила б каже мати. (М. Познанська). 3. Приїжджай Михайлику і книжку гарну привозь попрохала дівчина. (М. Стельмах). 4. Осінь каже Я все розфарбую. (Народна творчість).
♦ Визначте в реченнях звертання. Поясніть, чому вони найчастіше трапляються в реченнях із прямою мовою.
♦ Визначте фразеологізм, поясніть його значення.
♦ У виділених словах визначте орфограми.

Вправа 5. Прочитайте речення. Усно перебудуйте їх на речення з прямою мовою. Новостворені речення вимовте з належною інтонацією.
1. Мати каже, що найбільше див у світі робиться на світанні. (М. Стельмах). 2. І сонечко тихенько запитало, чи тепло у душі моїй сьогодні. (О. Омельченко). 3. Колись люди говорили, що наша земля наповнена молоком і медом. (/. Захарченко). 4. Із гордістю сина кажу я про те, що мати мені Україна. (М. Луків).
♦ Які слова вам довелося пропустити?

Вправа 6. Прочитайте речення. Визначте етикетні формули («слова ВВІЧЛИВОСТІ»). Складіть і запишіть три речення з прямою мовою, використайте в них формули етикету.
1. «Добрий ранок, тітко Ганно!» — гукає Мар'яна. (М. Стельмах). 2. «Здорові були!» — пробасив Василь. (О. Миронюк). 3. «Доброго здоров'ячка!» — скоромовкою відповіла молодиця. (М. Стельмах). 4. До косарів знімав шапку і кричав на все поле: «Бог на поміч вам!» (В. Земляк). 5. Встала вона, пирогів напекла, мандрівника до воріт провела... Ще й уклонилась: «Щасти тобі, доле!» (Л. Костенко).6.«Добрий вечір вам!» — проспівав знайомий голос. (М. Стельмах). 7. Шапку узяв і почав її м'яти: «Що добраніч, пора вирушати...» (Л. Костенко). 8. «Ходи здоровий, ходи здоровий, ходи здоровий!» — тричі сказав садівник. (М. Стельмах).
Вправа 7. Речення з прямою мовою запишіть у вигляді діалогів.
1. «Чим ви, хлопці, вдома втираєтесь?» — «Батько — рукавом, мати —подолом, а я на печі так сохну!» 2. «Хтовинен?» — «Невістка». — «Так її вдома нема!» — «Та он її плахта висить!» (Народна творчість). 3. «Де голки твої розкішні?» — запитали їжака. Каже той: «Служу у Вовка на посаді колобка». (За Г.Єлишевичем).
♦ Знайдіть у тлумачному словничку лексичне значення виділеного слова.

Вправа 8. До поданих етикетних формул доберіть із довідки синонімічні.
Складіть діалог «В універмазі» (або «У потязі»). Використайте утворені синонімічні ряди.
Спасибі, будь ласка, прощавайте, вибачте.
Дякую (дуже вдячний); прошу; бувайте (до побачення,
до зустрічі, на все добре, бувайте здорові, ходіть здорові, з Богом); перепрошую (прошу вибачити, даруйте).
Вправа 9. Продовжіть діалог двома самостійно складеними репліками. Уживайте вставні слова.
— З усіх істот лише людина вміє сміятися.
—А в Австралії є птах кокабура, який теж уміє сміятися.
—Навіщо нам Австралія? У нас в Україні є сич, він регоче майже щоночі. Я розповім вам історію про сича.
— Мабуть, щось моторошне?
За П. Загребельним.
Вправа 10. Перепишіть, розставте пропущені розділові знаки.
1. На осінньому осонні зумкотіли оси сонні Позіхає ведмедисько значить вже морози близько! (Г. Химич). 2. Вовки в нас цілі Вівці ситі! Ведмідь зазначив у річному звіті. (С. Коваль). 3. З-під кущика сміється колючий їжачок А хто з вас доторкнеться до гострих колючок? (Н. Забіла). 4. Свиня говорила Коли б мені крила то я б полетіла в блакить! (Г. Бойко). 5. Ми в колективі дружнім жить не проти перемовлялись між собою Шпроти. (С. Коваль).

Самостійна робота №5

Тема: Студентський проект удосконалення власного мовлення

Студент: розробляє проект поглиблення власних знань з мови й мовлення і вдосконалення відповідних умінь, навичок, усунення виявлених недоліків;

самостійно здійснює розроблений проект.

План-завдання

Студентський проект удосконалення власного мовлення (проведення діагностичної роботи і визначення індивідуальних проектів змісту, форм і методів удосконалення мовної і мовленнєвої компетенції студентів)

Додаткова довідка:

ТЕКСТ

Текст (від лат. textum- тканина, сплетіння, з'єднання)- максимальна одиниця мови.

Для тексту характерні такі ознаки:

· структурна єдність (всі мовні елементи пов'язані між собою за структурою);

· смислова єдність (всі мовні елементи пов'язані між собою за смислом);

· комунікативна цілеспрямованість;

· жанрова віднесеність.

У тексті завжди про щось повідомляється. Це його тема.

СКЛАД ТЕКСТУ

Текст складається з інших мовленнєвих одиниць, об'єднаних смисловим зв'язком: речень, висловлювань, абзаців, розділів.

АБЗАЦ

Текст ділиться на абзаци. Абзац включає в себе одне або декілька речнь, зв'язаних між собою за змістом.

Абзаци також зв'язані між собою за змістом. Кожний абзац починається з нового рядка.

ОСНОВНІ ЧАСТИНИ ТЕКСТУ

Будь-який текст умовно можна поділити три логічні частини:

· зачин (початок розповіді);

· основна частина (розгортання думки чи подій у тексті);

· висновок (кінець розповіді).

ВИДИ ТЕКСТІВ

Тексти бувають:

текст
1.	· розмовно-побутовий; · художній; · науковий; · офіційно- діловий; · публіцистичний
2.	усний і писемний
3.	· текст- розповідь; · текст- опис · текст- роздум
4.	з ланцюговим зв'язком; з паралельним зв'язком