ТЕМА 13. Сучасний стан та перспективи розвитку стратегічного управління в Україні 


Мы поможем в написании ваших работ!



ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

ТЕМА 13. Сучасний стан та перспективи розвитку стратегічного управління в Україні



Алгоритм вивчення теми


Термінологічний словник

Призначення стратегічного управління забезпечення виживан­ня організації в майбутньому через встановлення динамічного балансу потенціалу підприємства з оточенням.

Система стратегічного управління – система управління під­приємством, заснована на стратегічному плануванні, доповненому ме­ханізмом узгодження поточних рішень (тактичних і оперативних) зі стратегічними рішеннями, а також механізмом корегування й конт­ролю над процесом реалізації стратегії.

Семінарське заняття 13
Сучасний стан та перспективи розвитку стратегічного управління в Україні

План

1. Сучасний стан стратегічного управління на вітчизняних підпри­єм­ствах.

2. Формування системи стратегічного управління.

3. Умови ефективного здійснення стратегічного управління.

Практичні завдання до теми

Для закріплення знань із даної теми необхідно виконати практичні завдання та підсумковий тест (тестування проводиться під час семі­нар­ського заняття).

Практичне завдання 1

Проаналізуйте ситуацію, виявіть сильні та слабкі сторони підпри­ємства на підставі відомої інформації й макроекономічної ситуації, що склалася в економіці України. Які ваші прогнози щодо перспектив підприємства?

ДП «Інкерманський завод марочних вин» (м. Севастополь) було створено в 1961 р. Підприємство виробляє в основному сухі марочні вина (70 % обсягу випуску). У 2001 р. завод розширив свій асортимент і випустив ще 10 найменувань нових видів продукції, у тому числі вина довголітньої витримки, кріплені та напівсухі вина, напівсолодкі червоні вина.

Головне багатство підприємства – підвали й дубова тара для вит­римки.

У 2000 р. на заводі було введено в експлуатацію комплекс із роз­ливу високоякісних марочних вин. У даний час тут діють дві лінії розливу: одна з них працює ще з радянських часів, а на інший вста­новили сучасне італійське устаткування. Але це устаткування пот­ребує відповідної пляшки. У випадку появи некондиційної віт­чизняної пляшки виходить з ладу вся лінія. Ця обставина змусила керівництво підприємства виділити додаткових робітників, що вручну перевіряють діаметр шийки пляшки.

Завод не має власних виноградних угідь, а тому закуповує вино­матеріали в 20 радгоспів Криму, розташованих у Севастопольській зоні, Бахчисарайському, Сімферопольському районах. Основна труд­ність полягає в тому, що з моменту збору ягід і до початку їхньої переробки згідно з технологічними правилами повинно пройти не бі­льше 2 год. Також на збільшення випуску винної продукції впливають погодні умови. Так, у 2000 р. був високий урожай винограду, а в цьому році посуха внесла свої корективи. Крім того, посадки фізично старіють. Середній вік українських виноградників – 12–15 років.

Підприємство вивозить за кордон 8 % своєї продукції, головний покупець – Росія. Ведуться переговори щодо продажу продукції в Із­раїль, Канаду, США.

Практичне завдання 2

1. Складіть план заходів для здійснення змін в організації. Роз­робіть графік та бюджет для впровадження розробленого плану.

2. Наявна ситуація (яка саме?).

3. Бажана ситуація (яка саме?).

4. Чинники «за».

5. Чинники («проти»).

6. План дій.

Практичне завдання 3

Кожний процес розвитку передбачає зміни та реорганізацію сис­теми відповідно до нових цілей і стратегій. Внутрішнє середовище ор­ганізації включає в себе: цілі, структуру, задачі, технологію та людей. Перед вами постає задача проаналізувати й описати причини опору змінам і методи його подолання. Після аналізу змін слід згрупувати причини опору та методи його подолання, що використовуються в ор­ганізації.


Тести для контролю знань студентів до теми
«Сучасний стан та перспективи розвитку стратегічного управління в Україні»

Тест 1. Створюються за обсягами реалізації з урахуванням витрат на неї та одержаним доходом (про які автономні децентралізовані формування йде мова):

а) центри прибутків;

б) центри реалізацій;

в) центри інвестицій.

Тест 2. Трансфертні ціни – це:

а) умовно-розрахункові ціни, за якими структурні підрозділи під­приємства передають один одному товари або надають послуги;

б) відбирають нормативні та граничні витрати;

в) встановлюють поточні або ринкові ціни на нову продукцію або продукти-аналоги.

Тест 3. «Наскрізний метод» управління витратами на всіх ієрархічних рівнях управління підприємством – це:

а) фінансовий аналіз;

б) функціонально-вартісний аналіз;

в) економічний аналіз.

Тест 4. Визначте автономні децентралізовані формування, що створюються для самостійного обслуговування СЗГ:

а) центри прибутків;

б) центри реалізацій;

в) центри інвестицій.

Тест 5. Вартісна оцінка функцій управління передбачає:

а) заробітну плату;

б) витрати на відрядження;

в) витрати на виробництво;

г) утримання споруд та інвентарю;

д) витрати на маркетинг;

ж) відрахування на соціальне страхування.

Тест 6. Групи показників, за якими звітують перед вищим керівництвом СГЦ:

а) поточно-виробнича господарська діяльність;

б) виконання робіт відповідно до загальних стратегічних планів;

в) розрахункові показники прибутків;

г) рівень рентабельності.

Тест 7. Трансфертні ціни встановлюються на базі:

а) ринкових цін;

б) фактичної ціни готової продукції;

в) витрат на виробництво;

г) договорів між окремими підрозділами.

Тест 8. Є основою для вибору альтернативи, що зумовлює природу та напрями організації фінансових відносин як поза межами, так і всередині підприємства (про яку функціональну стратегію йде мова):

а) стратегія розвитку;

б) інноваційна стратегія;

в) інвестиційна стратегія;

г) фінансова стратегія.

Тест 9. Визначте стратегію, що передбачає визначення відносин зі страховими, кредитними організаціями та акціонерами.

а) стратегія розвитку;

б) інноваційна стратегія;

в) інвестиційна стратегія;

г) фінансова стратегія.

Тест 10. Стратегія щодо боргів підприємства є компонентом:

а) стратегії розвитку;

б) інноваційної стратегії;

в) інвестиційної стратегії;

г) фінансової стратегії.

Тест 11. У чому заключається принципова відмінність «стратегіч­но­го і ринкового» мислення керівника підприємства?

а) керівник, який володіє стратегічним мисленням не обмежується в роботі на одних і тих самих ринках, з одними й тими категоріями покупців чи груп товарів;

б) керівник, який володіє стратегічним мисленням, під час побу­до­ви організаційної структури управління орієнтується, перш за все, на інноваційну реакцію організації;

в) керівник, який володіє стратегічним мисленням, не боїться онов­лювати асортимент товарів для підтримки стійких позицій фірми на вже основних національних ринках.

Тест 12. Ситуації для яких необхідно використання системи управ­лін­ня на основі гнучких термінових рішень:

а) для ситуацій, коли перед фірмою починають виникати важливі за­дачі так стрімко, що їх неможливо своєчасно передбачити;

б) для управління на основі екстраполяції;

в) для випадків, коли неефективними являються ситуації стратегіч­ного управління.

Тест 13. На чому зосереджують свою увагу в управлінській діяль­ності керівники творчого складу мислення?

а) на новизні підходів до продукції фірми, оригінальності ринкової стратегії;

б) на оптимізації взаємодії центрального штабу управління фірмою та її лінійних підрозділів;

в) на поєднанні різних реакцій організацій в залежності від ситуації зовнішнього середовища діяльності фірми.

Тест 14. Концепцією якого напряму є система ідей та уявлень, що визначає цілі функціонування організацій, характер відносин між су­б’єктом та об’єктом цих підсистем:

а) управління опором;

б) організаційного розвитку;

в) удосконалення структур управління.

Тест 15. Визначте позитивні фактори, що сприяють технології про­ведення змін в організації:

а) організаційна криза;

б) зміни цінностей та норм у працівників;

в) організаційна інерція;

г) протиріччя в цілях;

д) зміни стилю управління;

ж) бюрократичність структури.

Тест 16. Визначте негативні фактори, що стримують процес про­ведення змін в організації:

а) організаційна криза;

б) зміни цінностей та норм у працівників;

в) організаційна інерція;

г) протиріччя в цілях;

д) зміни стилю управління;

ж) бюрократичність структури.

Тест 17. Погоджений у часі та просторі потік ресурсів, а також їх запасів, що допомагають балансувати та підтримувати ці потоки для отримання запланованих результатів діяльності – це:

а) концепція підприємства;

б) діяльність підприємства;

в) управління підприємством.

Тест 18. Інтегрована частина управління, що дає змогу усві­до­мити майбутнє, керуючись наявною та базовою позицією, способами життя підприємства – це:

а) ГМП;

б) філософія підприємства;

в) цілі підприємства.

Тест 19. Метод управління опором організаційним змінам, що пот­ребує великих витрат і небажаний із точки зору негативних соціа­льних наслідків:

а) адаптація;

б) примушування;

в) «стартовий майданчик».

Тест 20. Управління на основі передбачення змін – це:

а) управління на основі фактичних результатів, попередніх періодів діяльності фірми

б) управління в умовах високого ступеню невизначеності ризику;

в) управління в умовах виникнення несподіваних явищ і приско­рення темпу змін, але зі збереженням можливості передбачити май­бутні зміни й можливу реакцію на них.

Питання для самостійного опрацювання

1. Чинники, що сприяють або перешкоджають становленню стра­тегічного управління на вітчизняних підприємствах.

2. Етапи становлення системи стратегічного управління.

3. Підходи до визначення поняття «система стратегічного управ­ління».

4. Складові системи стратегічного управління та механізм їх взає­модії.

5. Необхідність формування адекватного управлінського потенціа­лу у процесі становлення стратегічного управління на підприємстві.

Для засвоєння матеріалу з питань самостійної роботи слід скористатись літературними джерелами, періодичними виданнями та ресурсами Інтернету.

Теми рефератів

1. Особливості застосування стратегічного управління на під­при­ємствах України.

2. Система стратегічного управління: її особливості та складові.

3. Управлінський потенціал як основа формування системи стра­тегічного управління на підприємстві.

4. Організаційна культура підприємства: суть та способи форму­ван­ня.

Література: 1–3, 5, 15, 16, 20, 24.

[До змісту] [Попереднє] [Наступне]

[До змісту] [Попереднє] [Наступне]

ІНДИВІДУАЛЬНЕ НАВЧАЛЬНО-ДОСЛІДНЕ ЗАВДАННЯ
ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ
ТА МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДО ЙОГО ВИКОНАННЯ

Індивідуальним завданням для самостійної роботи студента про­тягом семестру є написання рефератів із теми за вибором. Захист рефератів проводиться під час індивідуальних занять під керівницт­вом викладача, а також під час семінарських та практичних занять.

Оптимальний обсяг роботи 10–15 сторінок друкованого тексту, виконаного на одній стороні окремих пронумерованих аркушів паперу відповідності до стандарту на виконання документів із використанням друкуючих та графічних пристроїв приводу ПЕОМ.

Робота оформлюється на аркушах формату А4 (210–297 мм) через 1,5 інтервали, розмір шрифту 14, шрифт «Times New Roman». Розмір поля: верхнє, нижнє та ліве –20 мм, праве – 10 мм.

Порядок розміщення структурних елементів роботи наступний: перша сторінка - титульний аркуш, зміст роботи, у якому вказуються сторінки, вступ, потім основний текст, перелік літератури й додатки.

Структурні елементи: «ЗМІСТ», «ВСТУП», «ВИСНОВКИ», «ПЕРЕЛІК ЛІТЕРАТУРИ» не нумерують, а їх найменування є заголовком струк­турного елементу. Допускається простий план (без параграфів та під­заголовків).

Сторінки роботи нумеруються арабськими цифрами у правому верхньому кутку сторінок, зі збереженням наскрізної нумерації всього тексту. Титульний аркуш теж включають до нумерації, але номер сто­рінки не ставлять.

Ілюстрації необхідно розміщувати безпосередньо після тексту, у яко­му вони згадуються вперше, або на наступній сторінці. На всі ілюстрації мають бути посилання в роботі. Ілюстрації нумеруються арабськими цифрами в межах розділу та називаються «Рисунок», що разом із назвою ілюстрації (у разі необхідності) розміщується під рисунком, наприклад, «Рисунок 3.2.........».

Цифровий матеріал оформлюють у вигляді таблиць. Таблицю слід розміщувати безпосередньо після тексту, у якому вона згадується вперше, або на наступній сторінці. На всі таблиці мають бути по­силання в тексті, нумеруються вони аналогічно ілюстраціям. Слово «Таблиця» розміщують справа над таблицею, після чого йде її назва.

Посилання в тексті на бібліографічні джерела слід пода­вати. вказуючи порядковий номер за списком літерату­ри, взятий у квадратні дужки, наприклад [5].

У разі потреби посилаються на стандарти, технічні умови, інст­рук­ції та інші подібні документи, на доку­мент у цілому або на його роз­діли, вказуючи позначення й найменування документа, номера та назви розділу. По­силання на джерела документальної інформації дається не лише на порядковий номер, а й на конкретні сторін­ки, наприклад [16, с. 45−47. Цього правила необхідно додержувати у всіх випадках запозичення чужого тексту, цифрових даних та ін., а та­кож використання цитат із творів інших авторів.

Бібліографічний опис літературних джерел, використаних у кур­совій роботі, – ПЕРЕЛІК ЛІТЕРАТУРИ, наводиться лише з вклю­чен­ням обов’язкових елементів. Опис книжок почи­нається з прізвища ав­тора в називному відмінку. Після прізвища автора вказують його іні­ціали, назву книги, місце видання, видавництво, рік видання, кількість сто­рінок.

Приклад:

Салчук В. К. Аналіз господарської діяльності сільськогосподар­ських підприємств: підручник. – К.: Урожай, 1995. − 328 с.

Бібліографічний опис на статті, опубліковані в серіальних ви­дан­нях, наводять у такому порядку: автор, заголовок, джерело публікації, рік видання (число й місяць для газет), номер, випуск, том (для жур­налів та видань, що продовжуються), сторінки, на яких надрукована стаття (крім газет обсягом шість і менше сторінок).

Приклад:

Мазур В. Пріоритети промислової політики // Урядовий кур’єр. – 1995. – 5 грудня.

Штрадт Б., Петрах О. Контролінг у реалізації інформаційної функ­ції // Бухгалтерський облік і аудит. − 1995. − № 7. − С. 35− 39.

[До змісту] [Попереднє] [Наступне]

КАРТА САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТА

Види самостійної роботи Планові терміни виконання Форми контролю та звітності Максимальна кількість балів
Денна форма навчання
1. Обов’язкові види СРС
1.1. Підготовка до семінарських занять Систематично, від­повідно до роз­кладу аудиторних занять Активна робота на семінарських заняттях 20 (2 б×10)
1.2. Підготовка до мо­дульних контро­льних робіт (2 мо­дулі) Останнє заняття від­повідного модуля Перевірка пра­ви­льності виконання модульних робіт 24 (12 б×2)
1.3. Виконання ІНДЗ Останнє заняття Перевірка прави­льності виконання завдань  
Разом балів за обов’язкові види СРС 70**
2. Вибіркові види СРС
2.1. Написання ре­фератів за заданою тематикою ІІ семестр Захист матеріалів реферату під час індивідуально-консультативної роботи (ІКР).  
2.2. Аналітичний огляд нової літера­тури з дисципліни «Стратегічний менеджмент» (навчальної та науково-методичної) ІІ семестр Розгляд підготовлених матеріалів під час аудитор­них занять або індивідуально-консультативної роботи (ІКР)  
2.3. Участь в роботі клубу «Менеджер» Відповідно до графіка роботи клубу Доповідь на одне із засідань, підготовка тематичної стінгазети 10 (за кожний вид роботи)
2.3. Підготовка доповіді на наукову студентську конференцію Квітень Виступ із допо­від­дю 5–10
Разом балів за вибіркові види СРС      

70** − 1 бал додається в разі відвідування не менше 90 % лекцій.

Система нарахування балів під час вивчення дисципліни
«Стратегічне управління підприємством»

У процесі навчання студенти здобувають необхідні знання під час лекційних занять, виконуючи практичні завдання щодо стратегічного аналізу зовнішнього та внутрішнього середовища підприємства, виз­на­чення сильних і слабких сторін його потенціалу, виявлення мож­ливостей і загроз із боку зовнішніх чинників впливу, вибору та обґ­рун­тування загальних, конкурентних і функціональних стратегій. Най­більш складні питання винесено на розгляд і обговорення під час се­мінарських занять.

Оцінювання знань, умінь та навичок студентів враховує види за­нять, що згідно з програмою навчальної дисципліни «Стратегічне уп­равління підприємством» передбачають лекційні, семінарські та прак­тичні заняття, а також самостійну роботу та виконання інди­відуальних завдань.

Перевірка та оцінювання знань студента проводяться кількома ме­тодами:

1. Оцінювання знань студента під час семінарських і практичних занять.

2. Виконання індивідуального навчально-дослідного завдання.

3. Написання рефератів.

4. Виконання завдань для самостійної роботи.

5. Проведення проміжних тестів.

6. Проведення поточного модульного контролю.

7. Проведення підсумкового письмового іспиту.

Оцінювання знань студента під час семінарських і практичних занять та виконання індивідуальних завдань проводиться за такими критеріями:

1) розуміння, ступінь засвоєння теорії та методології проблем, що розглядаються;

2) ступінь засвоєння фактичного матеріалу навчальної дисципліни;

3) ознайомлення з рекомендованою літературою, а також із су­час­ною літературою з питань, що розглядаються;

4) уміння поєднувати теорію з практикою під час розгляду ви­роб­ничих ситуацій, розв’язанні задач, проведенні розрахунків під час ви­ко­нання індивідуальних завдань і завдань, винесених на розгляд в ау­диторії;

5) логіка, структура, стиль викладу матеріалу в письмових роботах і при виступах в аудиторії, вміння обґрунтовувати свою позицію, здійс­нювати узагальнення інформації та робити висновки.

Поточне оцінювання знань студентів

Поточний контроль знань студентів проводиться як під час се­мі­нарських аудиторних занять, так і під час індивідуально-консуль­та­тивної роботи викладача. Основними формами поточного контролю є усне опитування, тестування, захист або презентація індивідуальних навчально-дослідних робіт, модульні контрольні роботи.

Об’єкти поточного контролю: відвідування семінарських занять та активність роботи протягом семестру; результати виконання мо­ду­льних контрольних робіт; підготовка та захист індивідуальних нав­чально-дослідних робіт (проектів); участь у наукових конференціях та науково-дослідній роботі кафедри тощо. Бальна оцінка цих видів робіт проводиться згідно карти самостійної роботи студента.

Модульний контроль – це контроль рівня засвоєння студентами нав­чального матеріалу тематичних модулів за програмою дисципліни. Модульний контроль проводиться за навчальним матеріалом окремих модулів після завершення лекційних і практичних занять. Програма дисципліни на другий семестр включає один проміжний модульний контроль та екзамен.

На модульний контроль виносяться питання, що розглядалися на лекціях та семінарських заняттях, а також питання, які були зап­ропо­новані студентам для самостійного опрацювання й наведені в цьому навчальному посібнику.

Схема розподілу балів за видами занять із дисципліни
«Стратегічне управління підприємством» для студентів спеціальності
7.050107, 8.050107 «Економіка підприємства»

Види занять Бали за одним видом оцінювання Загальна кількість балів Алгоритм розрахунку балів
       
Основні: Усна відповідь на прак­тичних заняттях     17 занять × 1 бал: «5» – 1 б; «4» – 0,8 б; «3» – 0,5 б
Виконання самостійної роботи: а) тестування 0,5 8,5 З кожного практичного заняття проведення тесту. Тест має 5 питань, при­вільна відповідь – 0,1 б (5 × 0,1 б × 17 занять)
б) реферат 0,5 2,5 Підготовка рефератів по 5 основних темах (5 × 0,5 б)
Присутність на лекціях 0,5   (10 лекцій × 0,5 б)
Присутність на прак­тичних заняттях 0,47   (17 занять × 0,47 б)
Участь у ділових іграх та вміння логічно фор­мулювати думку у ви­рі­шен­ні практичних завдань 1,5   Провести дві ділові гри (теми на вибір); (2 гри × 1,5 б)
Модульна контрольна робота: Модуль 1 Модуль 2   0,5 0,5   8 занять, 2 питання з кожної теми, в тому числі 2 практичних, або розгляд ситуації (16 × 0,5 б)
Максимальна кількість балів за обов’язкові види самостійної роботи 60(17+8,5+2,5+5+8+3+8+8)
Додаткові: Захист рефератів із пре­зентацією   2,5   2,5
Участь у роботі клубу «Менеджер» та виступ на конференції   2,5   2,5
Максимальна кількість балів за вибіркові види самостійної роботи 5(2,5 + 2,5)
Складання екзамену: за тестами за вирішен­ням практичного зав­дан­ня   1,2   Екзаменаційний білет складається з 10 тестів (за одну правильну від­повідь – 1,5 б) та прак­тич­ного завдання – макси­ма­ль­но – 25 б
Максимальна кількість балів за екзамен 40

1−34 – «не зараховано» з обов’язковим повторним вивченням дис­ципліни;

35−60 – студент складає екзамен;

60 і більше балів – студент має право не складати екзамен і от­римати оцінку за поточними результатами.

[До змісту] [Попереднє] [Наступне]

[До змісту] [Попереднє] [Наступне]



Поделиться:


Последнее изменение этой страницы: 2016-08-15; просмотров: 377; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.144.98.13 (0.055 с.)