Заглавная страница Избранные статьи Случайная статья Познавательные статьи Новые добавления Обратная связь КАТЕГОРИИ: АрхеологияБиология Генетика География Информатика История Логика Маркетинг Математика Менеджмент Механика Педагогика Религия Социология Технологии Физика Философия Финансы Химия Экология ТОП 10 на сайте Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрацииТехника нижней прямой подачи мяча. Франко-прусская война (причины и последствия) Организация работы процедурного кабинета Смысловое и механическое запоминание, их место и роль в усвоении знаний Коммуникативные барьеры и пути их преодоления Обработка изделий медицинского назначения многократного применения Образцы текста публицистического стиля Четыре типа изменения баланса Задачи с ответами для Всероссийской олимпиады по праву Мы поможем в написании ваших работ! ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
Влияние общества на человека
Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации Практические работы по географии для 6 класса Организация работы процедурного кабинета Изменения в неживой природе осенью Уборка процедурного кабинета Сольфеджио. Все правила по сольфеджио Балочные системы. Определение реакций опор и моментов защемления |
Виробництва та їх взаємозв’язок
В економічній науці і практиці роботи промислових підприємств техніко-економічний рівень виробництва (ТЕРВ) розглядається як інтегральний показник ефективності виробництва. Об’єм ТЕРВ визначається кількістю і ступенем досконалості техніки, технології і організації виробництва, соціально-економічними і екологічними факторами. Визначення, аналіз і планування ТЕРВ є початковим і заключним етапом розробки заходів технічного розвитку підприємства. Техніко-економічний рівень виробництва включає у свій склад чотири компоненти виробничого процесу: техніко-технологічний (ТТРВ), організаційний (ОРВ), соціально-економічний (СЕРВ) і екологічний рівні виробництва. Взаємозв’язок зазначених компонентів виробничого процесу представлений на рисунку 5.2. Приведена схема відтворює систему загальних показників, властивим підприємствам будь-якої галузі промисловості. Конкретний зміст кожного показника визначається особливостями виробничого процесу. Наприклад, у чорній металургії показник “одинична потужність технологічного устаткування презентується корисним обсягом і продуктивністю доменних печей; ємністю і потужністю сталеплавильних агрегатів; типом, потужністю і призначенням прокатних станів; у машинобудуванні – потужністю і призначенням металорізальних верстатів, ковальсько-пресового устаткування тощо. Основним структурним елементом системи ТЕРВ є техніко-технологічний рівень виробництва. Досконалість ТТРВ в остаточному підсумку визначає ефективність виробничої, організаційної, фінансової, соціально-економічної діяльності підприємства. Роль керування процесами підвищення технічного рівня складається з удосконалювання діючих і використання нових методів і форм організації виробництва і праці: спеціалізації, кооперування, комбінування тощо. Організаційні інновації не створюють нових технологічних процесів, а лише забезпечують максимальне використання потенційних можливостей техніко-технологічної бази виробництва. Аналогічна роль належить і іншим компонентам виробничого процесу: соціально-економічному, екологічному. Таким чином, ТТРВ визначає прогресивність технології і потенційні можливості випуску продукції високої якості, що відповідає вимогам ринку. Тому розробка плану техніко-економічного розвитку підприємства завжди починається з оцінки фактичного стану ТТРВ і зіставлення його з кращими вітчизняними і закордонними аналогами. Така оцінка дозволяє визначити пріоритетні напрямки розвитку підприємства і розробити конкретні заходи щодо їх здійснення.
Показники і методи оцінки техніко-технологічного рівня Виробництва
У загальному виді під ТТРВ розуміється ступінь удосконалювання засобів і предметів праці стосовно світових науково-технічних досягнень. В умовах ринкової економіки ТТРВ оцінюється при розробці і обґрунтуванні бізнес-плану, який являє собою структурний опис стратегії розвитку і удосконалювання техніко-технологічної бази підприємства і нарощування інвестиційного потенціалу в перспективі. Для оцінки ТТРВ і пріоритетних напрямків розвитку підприємства використовуються різні методи, що умовно можна розділити на дві групи. До першої групи відносяться матричні методи, а до другого – методи, що засновані на розрахунку інтегрального показника ТТРВ. У матричних методах як оціночні критерії ТТРВ використовуються зрілість галузі, положення підприємства на ринку, конкурентоспроможність продукції і т.д. Матричні методи дозволяють установити технічний стан підприємства і дають принципові рекомендації з його подальшого розвитку. Приклад матричного методу вибору стратегії розвитку підприємства представлений у таблиці 5.2. Слід зазначити, що матричні методи не мають чіткого кількісного критерію ідентифікації, наприклад, зрілості галузі або визначення положення підприємства на ринку. У цих методах аналіз ситуації на ринку та обґрунтування пріоритетних напрямків технічного розвитку підприємства носить досить загальний характер і базується, головним чином, на якісних залежностях. Методи, засновані на визначенні інтегрального показника ТТРВ широко використовуються при розробці бізнес плану для вибору найбільш придатної технології з погляду цілей проекту. Фактори ТТРВ, як у цілому і фактори ТЕРВ, можуть оцінюватися в балах, наприклад, за десятибальною шкалою. Як правило, для визначення перспектив розвитку розглядаються різноманітні розробки інвестиційних проектів.
Різноманітні дослідження на першій стадії інвестиційного циклу служать підставою для розробки конкретних проектних рішень по удосконалюванню техніки, технології й організації виробництва. Правило вибору технології серед альтернативних передбачає розрахунок інтегрального показника. Ключовими факторами вибору є: · колишнє використання технологій; · комунальні послуги і комунікації;
· доступність сировини (запаси сировини і її постачальники, виробничі потужності постачальників сировини, якість сировини, інші споживачі сировини, вартість постачання тощо); · наявність патенту чи ліцензії; · пристосованість технології до місцевих умов; · завантажувальний фактор (ступінь використання потужності, час освоєння проектної потужності тощо); · безпека і екологія; · капітальні і виробничі витрати. Приклад типового багатоваріантного методу оцінки стану техніко-технологічної бази підприємства з використанням бальної системи приведений у таблиці 5.3. Розрахунок узагальнюючого критерію проводиться по формулі G = , (5.1) де Wi – вага окремого критерію; gi – величина окремого критерію. Узагальнююча оцінка технологічних процесів може бути також розрахована за допомогою функції Харрингтона: Те = d1m1 x d2m2 x … dnmn ; (5.2)
де Те – технологічна оцінка процесу; di – умовна оцінка і-того показника в балах; n – кількість показників; mi – значимість і-того показника.
Таблиця 5.3 - Вибір кращої технології
Найкращим вважається варіант технічного рішення, що має найбільше значення інтегрального критерію. У розглянутому прикладі альтернативні технології А і D майже однакові, але можна віддати перевагу технології D.
Слід зазначити, що величина окремих факторів у приведеному прикладі, яка виражена в балах, встановлюється експертним шляхом. У цьому випадку можуть виникнути утруднення в точному визначенні окремих величин, наприклад, таких як доступність сировини, комунальні послуги, комунікації тощо. Таке ж зауваження можна висловити і до встановлення значимості (ваги) окремих критеріїв. Інтегральний коефіцієнт ТТРВ може бути визначений також шляхом зіставлення фактичного стану техніки і технології на конкретному виробництві з рівнем передових вітчизняних чи закордонних аналогів, прийнятих як еталон порівняння. При цьому перелік показників, які прийняті як окремі критерії, різний для різних виробництв і відображає специфіку технологічного процесу і устаткування, що використовується Основними вимогами до вибору критеріїв є їхня інформаційна забезпеченість і повнота охоплення, з погляду впливу на кінцеві показники ефективності роботи підприємства. Однак для будь-якого виробництва вони повинні ототожнювати ступінь технічної оснащеності праці, рівень прогресивності технології, що використовується, технічний рівень виробничого устаткування, рівень механізації й автоматизації основного і допоміжного виробництва. Найбільш загальні показники технічного рівня виробництва приведені в таблиці 5.4. Оцінка окремих критеріїв визначається відношенням базового показника до еталонного, помноженим на коефіцієнт вагомості цього параметра Кi = , (5.3) де Пбi,ПЕі – значення базового і еталонного і-того показника; Зi – коефіцієнт вагомості i-того показника.
Таблиця 5.4- Основні показники техніко-технологічного рівня виробництва
Для розрахунку коефіцієнта вагомості приватних критеріїв спочатку визначили ефект як різницю від зниження собівартості і додаткових поточних витрат по кожному фактору, а потім цей ефект віднесли до загального ефекту від впливу усіх факторів, прийнятих для оцінки ТТРВ. Таким чином установили частку кожного фактора в загальних результатах роботи доменних печей. Якщо фактор має зворотний вплив (чим менше значення показника, тим вище ефективність роботи), тоді критерій визначається як відношення еталона до базового показника. Інтегральний коефіцієнт являє собою суму часток коефіцієнтів: = , (5.4)
Методика оцінки ТТРВ доменного виробництва ілюструється на прикладі атестації доменної печі обсягом 1233м3 МК «Азовсталь» (таблиця 5.5). Приведені в таблиці розрахунки показують, що ТТРВ доменної печі обсягом 1233м3 МК «Азовсталь» на 35,1% нижчий за еталонний, знос основного устаткування на 40% вищий за еталонний, а період експлуатації на 25% перевищив нормативний термін служби основного металургійного устаткування. Глибина і масштаби реконструкції основних фондів визначаються абсолютним відхиленням фактичного стану техніки і технології від рівня еталону, а можливість їхнього здійснення – вартістю, трудомісткістю, наявністю капіталовкладень, тривалістю заходів технічного розвитку підприємства. Заходи, що не вимагають значних капіталовкладень і можуть бути реалізовані силами підприємства включаються у відповідні розділи планів технічного і економіко-соціального розвитку підприємства. При необхідності здійснення корінної реконструкції підприємства, що вимагає значних капіталовкладень і тривалого періоду реалізації, підприємство розробляє бізнес-план інвестиційного проекту і техніко-економічне завдання на розробку проекту реконструкції з залученням консалтингових фірм і проектних організацій.
Таблиця 5.5- Оцінка ТТРВ доменної печі
Таким чином, система оцінки ТТРВ дозволяє підготувати необхідні дані для обґрунтування корінного відновлення основних фондів і стає складеним елементом механізму впровадження нової техніки і технології.
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Последнее изменение этой страницы: 2016-08-12; просмотров: 256; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы! infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 18.118.200.197 (0.03 с.) |