Д. ТЕЛА дрібних розгалужень.

39 Правильною схемою лікування стрептокіназою при ТЕЛА є одна з перелічених:

А. Внутрішньовенно крапельно в дозі 1 млн од. в 100 мл 0,9% натрія хлориду за 30-60 хв.

Б. Внутрішньовенно струминно в дозі 1,5 млн од. в 50 мл 0,9% натрія хлориду за 10 хв.

В. Внутрішньовенно крапельно в дозі 1,5 млн од. в 100 мл 0,9% натрія хлориду за 30-60 хв.

Г. Внутрішньовенно крапельно в дозі 1,5 млн од. в 100 мл 0,9% натрія хлориду за 30 хв.

Д. Внутрішньовенно струминно в дозі 1,5 млн од. в 50 мл 0,9% натрія хлориду за 10 хв.

40 Показаннями до емболептомії є всі, крім:

А. Субмасивної ТЕЛА з клінічно-стабільною геодинамікою.

Б. Масивної ТЕЛА з гіпотензією.

В. Масивної ТЕЛА з гострим легеневим серцем.

Г. Масивної ТЕЛА при протипоказаннях до тромболітичної терапії.

1.2.2 Хронічне легеневе серце (ХЛС)

 

41 Найбільш частою групою серед основних причин ХЛС є:

А. Захворювання паренхіми легень.

Б. Захворювання повітроносних шляхів.

В. Ураження легеневого судинного русла.

Г. Торакодіафрагмальні захворювання.

Д. Порушення функції дихального центру.

 

42 Серед захворювань паренхіми легень найбільш частою причи-ною ХЛС є:

А. Пневмосклерози.

Б. Фіброз легень внаслідок туберкульозу.

В. Фіброз легень внаслідок пневмоконіозів.

Г. Фіброзний альвеоліт.

Д. Хронічні пневмоніти і фіброз легень при дифузних хворобах сполучної тканини.

43 Серед захворювань повітроносних шляхів найбільш частою причиною ХЛС є:

А. Бронхіальна астма.

Б. Бронхоектази.

В. Хронічний обструктивний бронхіт.

Г. Хронічна обструктивна емфізема легень.

Д. Стеноз трахеї.

44 Серед уражень легеневого судинного русла найбільш частою причиною ХЛС є:

А. Первинна легенева гіпертензія.

Б. Васкуліти при дифузних хворобах сполучної тканини.

В. Вузликовий періартеріїт та інші генералізовані васкуліти.

Г. Рецидивні тромбоемболії і тромбози дрібних гілок легеневої артерії.

Д. Основна не названа.

45 Серед торакодіафрагмальних захворювань найбільш частою причиною ХЛС є:

А. Великі плевральні спайки (шварти).

Б. Фіброторакс.

В. Кіфосколіоз.

Г.Нейром’язові захворювання.

Д. Основна не названа.

 

46 Серед порушень функції дихального центру найбільш частою причиною ХЛС є:

А. Ожиріння (синдром Піквіка).

Б. Ідіопатична альвеолярна гіповентиляція.

В. Синдром нічного апное центрального походження.

Г. Тривале перебування у високогірній місцевості.

Д. Основна не названа.

47 Основним механізмом легеневої артеріальної гіпертензії у хворих з ХЛС є:

А. Гіпоксична легенева вазоконстрикція.

Б. Вплив гіперкапнії і ацидозу.

В. Анатомічні зміни легеневого судинного русла.

Г. Порушення бронхіальної прохідності.

Д. Всі разом взяті.

48 До додаткових факторів, що впливають на формування легеневої артеріальної гіпертензії відносять:

А. Підвищену в’язкість крові.

Б. Агрегацію тромбоцитів.

В. Збільшення хвилинного об’єму.

Г. Тахікардію.

Д. Всі перелічені.

49 Основними змінами гемодинаміки при ХЛС є:

А. Гіпертрофія правого шлуночка.

Б. Поступове зниження систолічної функції правого шлуночка.

В. Тенденція до збільшення об’єму циркулюючої крові, затримки натрію і води в організмі.

Г. На пізніх стадіях захворювання – зниження серцевого викиду і рівня артеріального тиску.

Д. Всі разом взяті.

50 Найбільш характерним суб’єктивним проявом легеневої АГ є:

А. Тахікардія. Г. Слабість, підвищена втома.

Б. Кардіалгії. Д. Набряки на ногах.

В. Задишка.

51 Основними клінічними об’єктивними проявами компенсованого ХЛС є всі, крім:

А. Центрального ціанозу.

Б. Розширення і збільшення кількості судин на шкірі і кон’юнктивах.

В. Правостороннього гідротораксу.

Г. Тахіпное, сухих і/або вологих хрипів, крепітації.

Д. Ознак емфіземи.

 

52 Для декомпенсованого ХЛС характерними є всі симптоми, крім:

А. Вираженого ціанозу змішаного характеру.

Б. Набряків нижніх кінцівок.

В. Набряків шийних вен.

Г. Абдомінально-югулярного рефлюксу (збільшення набряку шийних вен при натискуванні рукою на передню черевну стінку).

Д. Холодних кінцівок.

53 Для ХЛС характерними є зовнішній вигляд обличчя, що має назву:

А. Лице Гіппократа.

Б. Лице воскової ляльки.

В. Лице Брайта.

Г. Лице Корвізара.

Д. Набряки лиця з комірцем Стокса.

54 Для хворих з ХЛС при обстеженні характерним є всі перелічені симптоми, крім:

А. Розповсюдженої пульсації зліва від груднини і в епігастрії.

Б. Розширення абсолютної тупості серця.

В. Тахікардії.

Г. Акценту ІІ тону над легеневою артерією.

Д. Систолічного шуму над верхівкою серця.

55 Для хворих з ХЛС при анамнезі крові нехарактерним є:

А. Еритроцитом. Г. Анемія.

Б. Збільшення гематокриту. Д. Тромбоцитоз.

В. Збільшення гемоглобіну.

56 При ЕКГ-обстеженні хворих ХЛС найбільш ранніми ознаками є:

А. Гіпертрофія правого шлуночка. Г. Фібриляція передсердь.

Б. Гіпертрофія правого передсердя. Д. Всі разом взяті.

В. Блокада правої ніжки пучка Гісса.

57 Залежно від рівня тиску в легеневій артерії величини м’язової маси правого шлуночка і вираженості супутньої емфіземи легень, при ХЛС виявляють такі типи ЕКГ-змін, крім:

А. Помірної гіпертрофії - rSR`-тип. В. Вираженої емфіземи – S-тип.

Б. Вираженої гіпертрофії – qR-тип. Г. Конкордантності RS-T-типу.

 

58 До рентгенологічних ознак, що вказують на збільшення розмірів правого шлуночка і наявність легеневої АГ, відносять:

А. Вибухання гирла легеневої артерії в правій передній косій проекції і рідше в прямій проекції (розширення ІІ дуги лівого контуру серця).

Б. Розширення коренів легень.

В. Збільшення розмірів правого шлуночка в правій і лівій передній, а також в лівій боковій проекціях і зменшення ретростернального простору.

Г. Значне вибухання заднього контуру тіні серця навіть до звуження ретрокардіального простору.

Д. Розширення гирла і центральних гілок легеневої артерії, що поєднуються з збіднінням судинного малюнка на периферії.

Е. Всі вищезазначені.

 

59 Ехокардіографічне обстеження у хворих ХЛС проводиться для:

А. Об’єктивного підтвердження наявності гіпертрофії правого шлуночка і правого передсердя.

Б. Визначення регургітації на тристулковому клапані.

В. Оцінки систолічної функції правого шлуночка.

Г. Опосередкованого визначення тиску в легеневій артерії.

Д. Всі разом взяті.

60 Для оцінення систолічної функції правого шлуночка у хворих ХЛС визначають кінцево-діастолічний розмір правого шлуночка, який при його дилатації, як правило, перевищує:

А. 15 мм. Г. 23 мм.

Б. 18 мм. Д. 26 мм.

В. 20 мм.

61 При катетеризації порожнин серця і легеневої артерії у хворих ХЛС виявляють достовірні ознаки легеневої гіпертензії, а саме:

А. Значення тиску в легеневій артерії більше 15 мм рт.ст. у спокої і більше 25 мм рт.ст. при навантаженні.

Б. Значення тиску в легеневій артерії більше 20 мм рт.ст. у спокої і більше 30 мм рт.ст. при навантаженні.

В. Значення тиску в легеневій артерії більше 25 мм рт.ст. у спокої і більше 35 мм рт.ст. при навантаженні.

Г. Значення тиску в легеневій артерії більше 30 мм рт.ст. у спокої і більше 40 мм рт.ст. при навантаженні.

Д. Значення тиску в легеневій артерії більше 35 мм рт.ст. у спокої і більше 45 мм рт.ст. при навантаженні.

 

62 Основними завданнями дослідження функції зовнішнього дихан-ня (ФЗД) у хворих ХЛС є:

А. Діагностика порушень ФЗД і об’єктивна оцінка тяжкості дихальної недостатності.

Б. Диференційна діагностика обструктивних і рестриктивних розладів легеневої вентиляції.

В. Обґрунтування патогенетичної терапії дихальної недостатності.

Г. Оцінення ефективності здійснюваного лікування.

Д. Всіма переліченими.

 

63 Найбільш інформативними показниками ФЗД, що використо-вують для оцінення функціонального стану легень у хворих ХЛС, є такі:

А. Загальна і життєва ємність легень.

Б. Залишковий об’єм легень і функціональна залишкова ємність.

В. Об’єм форсованого видиху за першу секунду.

Г. Індекс Тиффно (ОФВ₁/ФЖЄЛ) і пікова об’ємна швидкість видиху.

Д. Всі вищеназвані.

64 Успіх лікування хворих ХЛС залежить першочергово від:

А. Покращання альвеолярної вентиляції.

Б. Корекції артеріальної гіпоксемії.

В. Зменшення гіперкапнії.

Г. Зменшення ацидозу.

Д. Всіх вищеназваних.

65 Найбільш ефективними методами корекції альвеолярної вентиляції хворих ХЛС є:

А. Інгаляція кисню. В. Застосування антибіотиків.