Розділ 3. Інженерно-конструктивне 


Мы поможем в написании ваших работ!



ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Розділ 3. Інженерно-конструктивне



ВИРІШЕННЯ ПРОЕКТУ.

 

1.БУДІВЕЛЬНІ КОНСТРУКЦІЇ.

КонструктивнА СХЕМА СПОРУДИ. Конструктивна схема будівлі – каркасно-стінова. Стіни наземної частини внутрішнього щілєпобібного простору виконані з монолітного залізобетону у поєднанні з зовнішньою каркасною системою. Перекриття плоскої частини також виконано із «живого» залізобетону.

Зовнішнє огородження – двокамерний склопакет.

Перекриття – збірно-монолітне залізобетонне.

Покриття – кровля, профільований настил по металевих балках, утеплювач, пароізоляція, підшивна стеля.

Підлога – наливні підлоги, стійка до стирання декоративна плитка.

Двірні отвори – дерев’яні щитові полотна, скляні.

Внутрішнє оздоблення – штукатурка, пофарбування.

Фундамент. Будинок запроектований на фундаменті з монолітної залізобетонної плити, через великий тиск грунтових вод.

Каркасна, шарнірна, стрижнева система із спиранням на колони шагом 6х6м. Використовуємо пальові фундаменти, які перев’язуються ростверком. П’ята колони торцюється та кріпиться до закладних деталей болтами. Між крайніми колонами встановлюються діафрагми жорсткості, шляхом об’єднання з перекриттями. Вузли структури спираються на колони, з’єднання болтове. Всі металеві деталі захищаються термостійкою сумішшю та фарбою для отримання необхідного часу вогнестійкості.

Ділянка забудови знаходиться на східному схилі гори, що має нахил 30-45 % і знижується в сторону Набережного шосе. Нормативна сейсмічність 3 бали при 5 % ймовірності перевищення розрахункової сейсмічної активності. З точки зору стійкості схилу, ділянка розташована у підніжжя давнього стабільного схилу, який виробив профіль стійкого врівноваження. Згідно з багаторічними спостереженнями, немає ніяких ознак сучасних оповзневих деформацій на території будівництва.Фундамент стоїть на бульбових буро-набивних палях.

Для утримання рель’єфу слід використовувати підпорні стіни, що йдуть глибоко в материковий грунт тримають вагу. Консоль основного входу тримається на металевих розтяжках,а співвідношення зажатої та консольної частини знаходиться у межах допустимого.

Несучі елементи- стіни та колони,перекриття монолітне залізобетонне

Стіни підвалу і опорної стіни з монолітного бетону класу В-25

Бетон для фундаментів та стін прийнятий класу В-25

Сходові марші з монолітного залізобетону використовуються в технічних поверхах, а в виставкових з металу та скла або новітніх композитних матеріалів.

2.ІНЖЕНЕРНЕ ОБЛАДНАННЯ

В проекті передбачено обладнання всіма необхдіними інженерними комунікаціями та обладнанням відповідно до діючих норм та технічних умов санітарно-технічних служб,також передбачена система пожежогасіння,система клімат-контролю,відеоспостереження та вентиляції.Громадські споруди потребують розвиненої мережі інженерного обладнання різного призначення та складності. Особливо насичені інженерним оснащенням э поліфункціональні споруди, до яких належить Мистецький Медіа-центр в Києві, який проектується як випускна бакалаврська робота. В проекті передбачено оснащення будинку Медіа-центру всіма необхідними інженерними рішеннями відповідно до діючих норм та технічних умов санітарно-технічних служб. В проекті використаний тип вертикальних збірних вентеляційних каналів.

До інженерного обладнання громадських споруд відносять санітарно-технічне обладнання опалення, вентиляції, кондиціонування повітря, холодного та гарячого водопостачання, каналізації; електрообладнання: слабкострумові мережі телефону, радіо та телебачення, обладнання за доглядом за будівлями та приміщеннями; системи сміттєзбору, пиловидалення, внутрішні вертикальні комунікації (сходи, ліфти), холодильне та транспортне обладнання харчоблоків буфету. Споруду забезпечено всіма необхідними мережами. Багато громадських споруд оснащують спеціальним інженерним обладнанням технологічного характеру, повۥязаним з функціональним призначенням цих споруд, - наприклад, обладнання кухні в підприємствах громадського харчування, холодильних установок в різних складських приміщеннях та магазинах та ін. Деяке інженерне обладнання потребує для свого розміщення спеціальних приміщень, іноді доволі значних, які повинні знайти своє місцезнаходження в загальному планувальному рішенні споруди.

ВНУТРІШНІЙ ВОДОПРОВІД передбачений роздільними: господарсько-питьовий та протипожежний. Споживання внутрішніх водопровідних мереж здійснюється двома вводами, які приєднуються до зовнішньої кільцевої водопровідної мережі. Внутрішній протипожежний водопровід передбачається автоматичним. В зальних приміщеннях та книгосховищі улаштовуються внутрішні пожежні крани та сплінкерне устаткування. Пожежні крани влаштовують на кожному з трьох поверхів при входах на східцеві майданчики, а також в паркінгу.

ОПАЛЕННЯ. У великих громадських спорудах використовують системи повітряного опалення, які сполучаються з поточними вентиляцією. Джерелом тепла в цих системах слугують спеціальні нагрівальні пристрої – калорифери. Підігріте ними повітря подається роспридільними каналами в різні зони приміщень. При наявності в приміщеннях великих низько розміщенних скляних поверхонь струмені теплого повітря подаються через щілини під вітринами. При вході у тамбур перед вестибюлем також влаштовують підігріте повітря – теплову завісу. Опалення приміщень здійснюється за допомогою радіаторів.

ВЕНТИЛЯЦІЯ призначена для створення мікроклімату приміщень та виконує дві функції – створює сприятливі умови для людей та зберігає конструкції й обладнання. Мікроклімат включає температуру, вологість, чистоту та рухливість повітря. Особливо вентиляція важлива для зберігання книжкових та медіа-фондів.

Вентиляція – припливно-витяжна система, самостійні для курильних, санітарних вузлів, підсобних при буфетах, світлопроекційних. Вентиляція приміщень Медіа-центру – загальнообмінна припливно-витяжна система суміщена з повітряним опаленням. Температура припливного повітря не перевищує 40ºС.

Вентиляція курильних та санітарних вузлів об’єднана. Вентиляція здійснюється подачею в приміщення чистого зовнішнього повітря після певної його обробки – приточна вентиляція, а також видалення з приміщень брудного повітря – витяжка. Як правило, вони обۥєднуються, утворюючи поточно-витяжну систему. При цій системі вентиляція може бути:

- централізованою, яка працює на всю будівлю або групу приміщень, та

- децентралізованою, яка працює на окремі приміщення. Перша є основним видом вентиляції громадських споруд.

Найбільш доцільним та сучасним методом створення мікроклімату в приміщеннях є кондиціонування повітря. Кондиціонери представляють собою комплекс приточних та витяжних вентиляційних установок. Доцільно використовувати віконні кондиціонери, але їх вигляд псує загальне архітектурне рішення споруди й недоречне у випадку з Медіа-центром.

ВЕРТИКАЛЬНІ КОМУНІКАЦІЇ ПРОЕКТОВАНОЇ СПОРУДИ. Вертикальний зв»язок в приміщеннях Медіа-центру здійснюють сходи та ліфти.

Сходи є найважливішим елементом вертикальних комунікацій. Розміщення і їх кількість в будівлі залежать від поверховості споруди, планування та інтенсивності потоків. Основні вимоги, предۥявлені сходам, - зручність в експлуатуванні та відповідність вимогам пожежної безпеки. В Медіа-центрі усі сходи крім одних у щільоподібному ядрі споруди, які є одномаршевими (мал 2, в) - двохмаршеві (мал 2, б), тобто мають двохмаршеву конструкцію. У тому числі й два східцеві блоки закритого типу, які включають в собі протипожежні двомаршеві сходи. Усі сходи функціонально та композиційно повۥязані з горизонтальними комунікаціями. Ширина маршів складає 2 м

Ліфти - основний вид вертикального транспорту. По своєму призначенню розподіляються на пасажирські, грузопасажирські, грузові, та спеціальні. В даному обۥєкті застосовано пасажирські (головний хол комплексу) та грузо-пасажирські (для доставки літератури та інших грузів та евакуації відвідувачів на випадок пожежі). Пасажирські ліфти, що знаходяться у головному холі-вестибулі будівлі - круглі в плані і повністю скляні, а ті, що розміщуються в двох східцевих блоках закритого типу, мають одну з стінок скляну, підіймаючись люди можуть спостерігати та милуватися місцевим краєвидом. Для забезпечення протипожежної безпеки ліфти, які відіграють роль звۥязків між поверхами, дублюються східцями, розміщенними в вогнестійких східцевих клітинах.

ВИКОНАННЯ ПРОТИПОЖЕЖНИХ ВИМОГ. Евакуація відвідувачів: дотримання вимог пожежної безпеки та забезпечення умов евакуації людей є найважливішою задачею при проектуванні громадських споруд, які вирішуються як конструктивним, так і планувальним заходом.

Вся система горизонтальних та вертикальних комунікацій Медіа-центру складає оптимальну схему шляхів евакуації, що в інших спорудах є традиційно серйозною проблемою. Кількість евакуаційних виходів з будівлі та приміщень Медіа-центру становить три виходи – два розведені в різні кінці по торцях споруди й один в середині, не перевищуючи відстань одного протипожежного виходу до іншого в 30 м. Прийняті в проекті рішення відповідають протипожежним стандартам: «Евакуаційним вважається вихід з приміщення в коридор або прохід, який веде до сходів, які мають вихід на вулицю або через вестибуль».

Вогнестійкість споруди визначається за її призначенням та поверховістю. Ступінь вогнестійкості даної споруди – I-й. Несучі конструкції та перекриття над залами Медіа-центру виконані з негорючих матеріалів. Приміщення технічного призначення відділені від зальних структур протипожежними перегородками 1-го типу і мають окремий вихід у коридори.

Шляхами евакуації є двомаршеві незадимляємі та центральні одномаршеві сходи, кількість підйомів між площадками дорівнює від 11 до 16 на сходах різних частин споруди та поверхів, що не заперечує протипожежним нормам. Сходові марші і площадки мають огородження з поручнями. Сходові клітки мають природне освітлення та ширину в найвужчому місці 2,0 м.

Відомо, що внутрішній протипожежний водопровід для громадських споруд є обов'язковим. В цьому випадку об'єднується система господарсько-протипожежного водопроводу. Обладнання систем автоматичного пожежегасіння має бути запроектовано таким чином, щоб напори у внутрішніх пожежних кранів могли забезпечити отримання компактних пожежних водяних стовпів висотою, необхідною для гасіння пожежі у будь-який час на протязі доби в найвіддаленішій частині будівлі. Внутрішні пожежні крани слід влаштовувати при входах, на опалюваних площадках сходових клітин, у вестибулях, коридорах, проходах та інших найбільш доступних місцях, але при цьому їх розміщення не повинно заважати евакуації людей. В приміщеннях де встановлені установки автоматичного пожежегасіння, внутрішні пожежні крани допускається розміщувати на водяній спринклерній сітці після вузлів управління.

 

ОПОРЯДЖУВАЛЬНІ МАТЕРІАЛИ

Спільність матеріалів і близькість фактур в інтер'єрі й екстер'єрі робить рішення художньо-правдивим, а в композиційному відношенні - цілісним. І головне - прийнятий у проекті підхід дозволяє максимально виявити не тільки архітектурно-конструктивні і художні особливості проектованого об'єкта, але і продемонструвати необмежені можливості застосованих у розробці матеріалів і конструкцій.

 

СКЛІННЯ ФАСАДІВ. Для вирішення завдань проекту пропонується пожежобезпечне скло, що є це багатошаровим ламінованим склом з прозорими, в яких проміжні шари, розширюються при дії високої температури. У випадку пожежі, при температурі біля 120ºС, ці шари змінюють свої фізичні характеристики та скло перетворюється в жорстку та непрозору захисну конструкцію, яка дозволяє склу зберегти:

· цільність, тобто гарантує відсутність наскрізний тріщин або отворів, через які на простір, який захищається, проникає вогонь та дим;

· теплоізолюючу властивість, яка перешкоджає передачі тепла на простір, який захищається від вогню;

· можливість не руйнуватись гарантує, що вогонь та дим не пройдуть;

Цей матеріал може бути астосованим в будь-яких випадках, де будівельними нормами передбачається високий рівень пожежної безпеки і де, в той же час, потребується природнє освітлення та гарний огляд. Нав ідміну від армованого скла в структурі немає ніякого дроту, а його світлопропускна можливість відмінна. може бути використаний в спеціальних конструкціях, включаючи інші продукти, такі як сонцезахисні, низькоемісійні, візирункові або пофарбованими в масі скла. Може входити в склад антивандального та пуленепробивного скла.

АКУСТИЧНА ШТУКАТУРКА - це вид облицьовки стін, який має більш високий рівень звукопоглинання, тому що в розчин додається алюмінієвий порошок, який у сирому вигляді виділяє газ. Цей газ залишається в штукатурці, надаючи їй пористу структуру. Звукоізоляційні якості акустичної штукатурки залежить від текстури її поверхні та пористості. Акустична штукатурка – рішення для покращення акустики в приміщеннях. Вражаюча поверхнева структура та гарні звукопоглинаючі якості характеризують цей вид легко та швидкооброблюваної штукатурки. Гіпсова штукатурка з легкими мінеральними домішками.

 

 

Список використаної літератури:

1. Архитектура гражданских и промышленных зданий. Общественные здания / Б.Я.Орловский, П.П.Сербинович. – М.: Высшая школа, 1978.

2. БАРХИН Б.Г. Методика архитектурного проектирования. - М.: Стройиздат, 1982. – 224 с.

3. ЛОШАКОВ И.И. Теория архитектуры и градостроительства (психология восприятия архитектурных объектов): Учебн. пособие для архит. спец. – К.: УМК ВО, 1988. – 91 с.

4. РОССИНСКАЯ Е.И. Новые методы анализа выразительности архитектуры. – М.: ЦНТИ по гражд. строит-ву и архит-ре, 1981. – 48 с.

5. ШИМКО В. Т. Архитектурно-дизайнерское проектирование. Основы теории. – М.: Архитектура-С, 2004. – 296 с.

6. БАРТЕНЕВ И.А. Форма и конструкция в архитектуре. – Л.: Изд-во лит-ры по строит.,

7.Архитектурное проектирование общественных зданий и сооружений: Учебник / Под общ. ред. И.Е.Рожина и А.И.Урбаха. - М.: Стройиздат, 1985. – 540 с.

8. КАТЕРНОГА М.Т. Архитектура музейных и выставочных залов. – К., 1952. – 124 с.

9. НОВИКОВА Е.Б. Интерьер общественых зданий. - М.: Стройиздат, 1990.

10. РЕВЯКИН В.И. Архитектура музеев 1980-х годов. – М.: ЦНТИ, 1979. – 40 с.

11. РЯБУШИН А.В. Новые горизонты архитектурного творчества 1970-1980-е годы. - М.: Стройиздат, 1990. – 326 с.

ДБН 360-92

ДБН В.2.22-9-99

ДБН В 2.4-1

15.ХАЗАНОВ Д.Б., ШЕРЕНЦИС А.А., ЭСКЛЕР Л.С. Стандартизация и качество в архитектуре и строительстве. – М.: Строительство, 1977.

ДОДАТКИ.

Ілюстрації:

Головна перспектива.

Фасади.

Перспективні зображення.

Інтерьер.

 

Пошукові ескізи.

 

 

 

 



Поделиться:


Последнее изменение этой страницы: 2016-08-01; просмотров: 176; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 18.191.189.85 (0.048 с.)