Програма тестів контролю здійснення операцій по оплаті праці.

Вид операції	Вид контролю	Можливі помилки	Тести контролю
Нарахування	1.Розподіл	Відсутність	Опитування.
заробітної	обов'язків	розподілу обов'язків	Спостереження,
плати		(виконання однією	Вивчення підписів на
		особою оформлення	відомостях по
		документів по	нарахуванню
		нарахуванню	заробітної плати.
		заробітної плати та
		безпосереднє їх
		виконання)
	2.Документальн	1) Нереальність	Перевірка відомостей
	а перевірка	облікової	нарахування заробітної
		інформації по	плати та утримань із
		операціях,	заробітної плати
		пов'язаних з
		оплатою праці
		2) Неналежне	Вивчення відомостей
		оформлення	по нарахуванню
		документів по	заробітної плати.
		оплаті праці	Перевірка заповнення
			усіх реквізитів.
		3) Неповнота обліку	Просдідковування
			записів по
			нарахуванню
			заробітної плати від
			первинного документу
			до реєстру обліку
			(Журнал по
			кредиту рахунку 661) і
			Головної книги по
			рахунку 661
			"Розрахунки за
			заробітною платою".
		4) Арифметична	Перевірка за
		неточність	допомогою розрахунку
			сум з по нарахуванню
			заробітної плати у

			відомостях нарахувань
			заробітної плати.
		5) Неправильна	Перевірка змісту
		кореспонденція	операцій по
		рахунків	нарахуванню
			заробітної плати на
			підставі первинних
			документів та
			співставлення з
			кореспонденцією у
			реєстрах обліку
II Видача	1.Розподіл	Виконання однією	Опитування та
заробітної	обов'язків	особою операцій з	вивчення підписів на
плати		оформлення	відомостях на видачу
		відомостей на	заробітної плати
	видачу заробітної
	плати
2. Санкціонува-	1) Відсутність	Перевірка наявності
ння	дозволу на видачу	підписів працівника,
	заробітної плати	який отримує
	заробітну плату у
	відомостях на видачу
	заробітної плати
2) Нереальність	Прослідковування у
інформації	напрямку від реестра
	обліку по кредиту
рахунка "Розрахунки з
оплати праці" до
Журналу-ордеру по
кредиту рахунку 661,
65 та відомості на
видачу заробітної
плати
3) Неналежне	Перевірка відомостей
оформлення	на видачу заробітної
документів	плати на правильність
	їх оформлення
4) Арифметична	Перерахунок виданих
неточність	сум на заробітну плату
	згідно "Касової книги",
реєстру обліку
"Головної книги" по
			кредиту рахунку

			"Розрахунки з оплати
праці"
5) Неправильна	Перевірка
кореспонденція	кореспонденції рахунків по утриманню зборів із заробітної плати
рахунків

 

 

Тема 10 Контроль і ревізія витрат на виробництво і собівартості продукції

1. Завдання, послідовність і джерела ревізії

Затрати на виробництво промислової продукції охоплюють усі матеріальні, трудові та грошові витрати, пов'язані з виробничо-гос­подарською діяльністю.

Контроль і ревізія витрат на виробництво і собівартість продукції допомагають виявити невикористані резерви, непродуктивні витра­ти і втрати.

У зв'язку з цим основними завданнями ревізії і контролю є перевірка:

— обґрунтування формування витрат виробництва за їх елемента­ми і калькуляційними статтями в бухгалтерському облікові й фінан­совій звітності;

— дотримання норм витрачання сировини та матеріалів і виходу готової продукції;

— правильності розподілу витрат між готовою продукцією й неза­вершеним виробництвом;

— дотримання кошторису видатків на обслуговування виробниц­тва й управління;

— виявлення непродуктивних витрат і втрат у виробництві й попе­редження їх виникнення в майбутньому;

— знаходження резервів зниження собівартості продукції тощо.

Для виконання вищевказаних завдань ревізію доцільно проводи­ти у такій послідовності. Спочатку досліджують питання формуван­ня витрат виробництва за їх елементами та розглядають правильність і обґрунтованість кошторисів за окремими видами видатків. Потім перевіряють правильність складання калькуляцій собівартості про­дукції за статтями витрат. Далі вивчають собівартість продукції і ви­шукують резерви її зниження.

Основними джерелами контролю є. первинна документація, каль­куляції собівартості продукції, кошториси витрат, бухгалтерські за­писи на рахунках витрат за елементами (80 "Матеріальні витрати", 81 "Витрати на оплату праці", 82 "Відрахування на соціальні заходи",

83 "Амортизація", 84 "Інші операційні витрати") і витрат діяльності (90 "Собівартість реалізації", 91 "Загальновиробничі витрати", 92 "Адміністративні витрати", 93 "Витрати на збут", 94 "Інші витрати операційної діяльності", 95 "Фінансові витрати", 98 "Податки на при­буток" тощо); регістри бухгалтерського фінансового обліку — журнал й відповідні відомості; дані фінансової звітності (баланс, звіт про фінансові результати), статистична й оперативна звітність; дані податкового обліку й звітності тощо.

 

2. Контроль і ревізія витрат виробництва за елементами затрат і калькуляційними статтями

Під час контролю і ревізії витрат ревізору слід керуватися Поло­женням (стандартом) бухгалтерського обліку 16 "Витрати", за­твердженим наказом Міністерства фінансів України від 31.12.99 №318.

При цьому ревізору слід встановити, чи всі операційні витрати за відповідний звітний період віднесені на витрати виробництва за таки­ми елементами (рис. 9.1):

— матеріальні витрати;

— витрати на оплату праці;

— відрахування на соціальні заходи;

— амортизація;

— інші операційні витрати (за видами затрат);

— інші затрати (за видами витрат).

Рахунки класу 8 "Витрати за елементами" призначені для уза­гальнення інформації про витрати підприємства протягом звітного року.

Досліджуючи витрати за елементами, є можливість встановити не тільки загальну суму затрат, а і їхню структуру, питому вагу окремих затрат, розмір доходу. Крім того, поелементний поділ витрат може бути успішно використаний під час аналізу витрат виробництва для визначення факторів, що позитивно чи негативно впливають на ефек­тивність виробництва. Поелементне групування витрат є підставою для складання кошторисів.

Крім вищенаведеної класифікації за елементами, для контро­лю за складом витрат у місцях їх проведення й визначення собівар­тості за видами вироблюваної продукції потрібно знати, на який вид продукції і коли їх віднести. Собівартість реалізованої про­дукції (робіт, послуг) складається з виробничої собівартості про­дукції, яка була реалізована протягом звітного періоду, нерозпо­ділених постійних загальновиробничих витрат та понаднорматив­них виробничих витрат.

 

Групування витрат операційної діяльності за економічними елементами

Матеріальні ви­трати	Витрати на оплату праці	Відрахування на соціальні захо­ди	Амортизація	Інші операційні витрати
Сировина та інші матеріали	Заробітна плата за окладами й тарифами	Відрахування на пенсійне забез­печення	Сума нарахованої амортизації:	Витрати на відрядження
Купівельні напів­фабрикати та комплектуючі ви­роби	Премії та заохочення	Відрахування на соціальне стра­хування	а) основних засобів	Витрати на послуги зв'язку
Паливо і енергія Будівельні матері­али	Компенсаційні ви­плати	Страхові внески на випадок безро­біття	б) нематеріальних активів	Витрати на виплату матері­альної допомоги
Запасні частини	Оплата відпусток та іншого невідпрацьованого часу
Тара і тарні мате­ріали		Відрахування на ін­дивідуальне стра­хування персоналу підприємства	в) інших необорот­них активів	Плата за розра­хунково-касове обслуговування тощо
Допоміжні та інші матеріали	Інші витрати на оплату праці	Відрахування на інші соціальні заходи

 

До виробничої собівартості продукції (робіт, послуг) належать: прямі матеріальні витрати; прямі витрати на оплату праці; інші прямі витрати; загальновиробничі витрати.

За умов ринкової економіки перелік і склад статей калькулювання виробничої собівартості продукції (робіт, послуг) встановлюються са­мим підприємством.

Витрати на обслуговування й управління ви­робництвом змінюються прямо пропорційно зміні обсягу діяльності й розподіляються на кожен об'єкт витрат із використанням бази розпо­ділу (годин праці, заробітної плати, обсягу діяльності, прямих витрат), виходячи з фактичної потужності звітного періоду.

І навпаки, постійні виробничі витрати залишаються незмінними
при зміні обсягу діяльності. Нерозподілені постійні загальновиробничі витрати включаються до складу собівартості реалізованої продукції в періоді їх виникнення. Причому загальна сума розподілених і нерозподілених постійних загальновиробничих витрат не може перевищувати їх фактичної величини, що показано в розрахунку розподілу загальновиробничих витрат.

Шляхом зіставлення даних матеріальних складів про відпуск си­ровини і матеріалів у виробництво з показниками цехів про надходжен­ня їх у виробництво та на підставі аналізу записів з кредиту рахунка 201 "Сировина і матеріали" і дебету рахунка 23 "Виробництво" реві­зор може підтвердити списання матеріальних витрат на виробничі потреби й включення їх у собівартість продукції.

З іншого боку, ревізор перевіряє правильність списання суми витрат і фінансові результати наприкінці звітного року або щомісяця.

Так, за дебетом рахунків класу 9 "Витрати діяльності" відображаються суми витрат, за кредитом — списання суми витрат на раху-к 79 "Фінансові результати".

Рахунки класу "Витрати діяльності" призначені для узагальнення формації про витрати операційної, інвестиційної, фінансової діяльності та витрати з метою запобігання надзвичайним подіям і ліквідації наслідків.

Для перевірки правильності визначення фактичної собівартості сировини й матеріалів ревізору необхідно дослідити первинні документи постачальника (накладні, рахунки-фактури, товарно-транспортні накладні), у яких зареєстровану ціну, зокрема націнки (над-вки), транспортні та інші видатки, пов'язані з придбанням матеріалів. Товарно-транспортні документи зіставляють з даними бухгалтерського фінансового обліку (книгою обліку надходження вантажів, журналом-ордером, відомістю), у яких показано кількість отриманих матеріалів та їхню вартість. Затрати на сировину і матеріали перевіря­ються шляхом визначення правильності застосування технічно об­ґрунтованих норм їх витрачання.

Не менш вагома стаття витрат "Заробітна плата", яка включається в собівартість продукції. Тому доцільно не тільки перевірити видатки на оплату праці, нараховану відповідно до встановлених розцінок, тариф­них ставок і посадових окладів, а й допоміжні виплати (премії, надбав­ки до тарифних ставок і окладів, компенсаційні виплати тощо).

Ретельній перевірці підлягають також розрахунки за соціальним страхуванням, амортизаційні відрахування, сплата податків і зборів (обов'язкових платежів), штрафних санкцій, видатків на від­рядження, на ремонт основних засобів.

Важливим питанням ревізії є вивчення планової собівартості оди­ниці окремих видів продукції. При цьому планову собівартість у розрізі окремих калькуляційних статей витрат зіставляють із плано­вою і фактичною собівартістю за минулий звітний період, із нормати­вами витрат і фактичним рівнем затрат за аналізований період. Та­ким порівнянням можна виявити значні відхилення планових показ­ників від фактичних (перевитрати чи економію). У цьому разі ревізо­ру слід з'ясувати причини й винних осіб.