Істина та проблема критерію істинності пізнання

 

 

 

 

Форми істини

 

Висновки

_____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

 

Питання для самоконтролю

1. Чим відрізняється філософське та наукове пізнання за своїм предметом?
2. Чи можливий математичний аналіз без синтезу?
3. Чому є неправомірною абсолютизація виокремлення індукції та дедукції?
4. Які форми істини Ви знаєте?
5. У чому полягає критерій істинності самої практики?
6. Чим відрізняється істина від правди?
7. В якому розумінні теорію відносності Ейнштейна можна назвати істиною?
8. Чи можна погоджуватися з Сократом що «істина це пристрасть»?

ТЕМА 6. ДІАЛЕКТИКА – ВСЕЗАГАЛЬНА ТЕОРІЯ РОЗВИТКУ

План лекції 1

1. Сутність діалектики та її історико-філософські форми.

2. Закони діалектики.

Рекомендована література

Основна: 10, с. 65 – 97; 12, с. 394 –425; 17.

Додаткова: 20; 32.

Інтернет-ресурси: 51;52.

Міні-лексикон:

діалектика, суперечність, протилежність, основа, тотожність, єдність, кількість, якість, міра, заперечення, марне заперечення, розв’язання суперечностей.

 

Сутність діалектики та її історико-філософські форми.

Історичні форми діалектики

 

 

В чому конкретно полягають ці характеристики?

 

 

 

 

____________________________________________________

______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

 

Закони діалектики.

 

Відмінність законів діалектики від законів природознавства полягає у їх універсальності. Існує три закони діалектики, які були узагальнені у відповідних розділах “Науки логіки” Гегеля: закон взаємопереходу кількості та якості у розділі “Вчення про буття”; закон єдності та боротьби протилежностей у розділі “Вчення про сутність”; закон заперечення заперечення у розділі “Поняття”.

Закон єдності та боротьби протилежностей є джерелом розвитку. Основними ступенями розгортання суперечності є:

 

Форми суперечностей

 

 

Якщо ж така байдужість у формі зіткнення інтересів зникає, зовнішні основи перетворюються на антагонізм.

 

___________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

 

Закон взаємопереходу кількості та якості являє собою закон єдності та боротьби протилежностей на рівні механізму розвитку, який розкривається через співвідношення якості, кількості та міри.

Відмінність кількісно-якісних змін у межах однієї міри, від таких, у межах зміни однієї міри на іншу, не можна зрозуміти поза розгортанням суперечностей певної основи. Таким чином, зміна міри відмінюється від простих кількісно-якісних змін у межах певної міри тим, що тут відбувається розв’язання суперечностей старої основи і виникає нова основа нових суперечностей. Тобто, відбувається стрибок у нову основу нової міри як конкретно-індивідуальної тотожності кількості та якості.

_____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

 

Закон заперечення заперечення є виразом попередніх двох законів і відображає напрямок розвитку.

Важливою категорією закону заперечення заперечення виступає категорія “зняття”, яка означає, що коли певна суперечність розв’язується, з викиданням старої форми минулої основи зміст минулого розвитку не зникає повністю, а сходить на новий рівень розвитку. Таким чином, при розв’язанні суперечностей історичного розвитку, від попередніх етапів до нового періоду переходять продуктивні сили певного рівня розвитку та їх ідеальне вираження у формі понять, категорій пізнання.

Із законом заперечення заперечення, оскільки він відображає напрямок розвитку, пов’язані категорії “прогресу” та “регресу”.

Висновки

_______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

 

Питання для самоконтролю по темі

1. Чим відрізняються “внутрішні” суперечності від “зовнішніх”?

2. Яким чином розв’язуються внутрішні суперечності?

3. Яким чином розв’язуються антагонізми як форма зовнішніх суперечностей?

4. Що входить у зміст категорії “зняття”?

5. Чим обумовлене друге заперечення?

6. Що собою являє марне заперечення?

 

План лекції 2

1. Принципи діалектики.
2. Система категорій діалектики.

Рекомендована література

Основна: 10, с. 65 – 97; 12, с. 394 –425; 17.

Додаткова: 20; 32.

Інтернет-ресурси: 51;52.

Міні-лексикон:

«категорія», «принцип», «становлення», «сутність», «дійсність», «зміст», «форма», «Реальність», «причина», «наслідок», «необхідність», «свобода», «випадковість», «можливість», «всезагальне», «особливе»; «детермінізм», «волюнтаризм».

 

Принципи діалектики

Якщо закон є філософською категорією, яка відображає необхідне, істотне, стійке, повторюване, всезагальне відношення між явищами об’єктивної реальності, то принцип тлумачиться як першопочаток, який лежить в основі певної сукупності фактів, теорії науки.

________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Всезагальними принципами діалектики є наступні: