Природа філософського знання.

 

Природа філософського знання обумовлюється універсальністю та загальнозначущістю. Цим обумовлюється і універсум проблематики філософського пізнання. Разом з тим, будь-який тип пізнання має свою основу, яка у філософії отримала назву «основного питання філософії», яке визначає позицію щодо матеріального чи ідеального походження світу.

 

 

______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

 

 

 

Історія філософії – об’єктивний процес розвитку світової філософської думки

 

 

 

 

Історія філософії перебуває у безпосередньому зв’язку з філософією та логікою історії

Основні етапи історії філософії:

Етапи	Історичний період, країна	Основні представники	Проблема
Стародавня філософія
Антична філософія
Філософія Середньовіччя
Філософія Нового часу(ранній Новий час, Просвітництво та Німецька класична філософія)
Некласична філософія
Посткласична філософія

Питання для самоконтролю

1. У чому полягає специфіка філософського освоєння дійсності?

2. Який, на вашу думку, зміст мають слова відомого німецького філософа Г. Гегеля: «Філософія – це епоха, осягнена розумом»?

3. У чому полягають особливості об’єкту та предмету філософії?

4. Які рівні самосвідомості властиві філогенезу?

5. Чому філогенез не може не повторювати онтогенез?

6. У чому полягає сутність матеріалістичного та ідеалістичного напрямів у філософії?

7. Які методи філософії Ви знаєте?

8. Які ви знаєте основні типи світогляду, назвіть їх основні риси.

9. Розкрийте співвідношення філософії, історії філософії та філософії історії.

Тема 2. онтологія. філософське розуміння світу.

План лекції

1. Історико-філософські концепції онтології.

2. Рух та розвиток. Єдність світу.

3. Простір та час як модуси буття. Особливості суспільного часу та простору.

 

Рекомендовані джерела:

Основні: 10, с. 249-278; 12, с. 471-486; 16, с. 367-384; 14, 19, с. 160-167.

Додаткові: 22; 31; 35; 39; 40; 45; 47; 50.

Міні-лексикон:

буття, відображення, дуалізм, ідеальне, існування, космологія, матерія, небуття, онтологія, пантеїзм, плюралізм, природа, розвиток, рух, світ, синергетика, субстанція, суще, час, простір.

 

Історико-філософські концепції онтології.

 

 

 

 

____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

 

Рух та розвиток. Єдність світу.

Рух є невід’ємною формою буття світу. Рух є матеріальним, матерія перебуває у стані руху. Під рухом матерії розуміється не тільки механічне переміщення тіл у просторі, але й будь-які взаємодії, а також зміни стану об’єктів, що викликані цими взаємодії. Рух не має початку та кінця і є процесом виникнення, розгортання та розв’язання суперечностей.

_____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

_________________________________________________________________

 

Спостерігаючи різноманітність буття, людина задавалася питанням, що лежить в основі розмаїття речей і подій, їх мінливості, поліморфності, калейдоскопічної строкатості.

Єдність буття, причинність всіх змін і гранична основа чуттєвої раціональності складають поняття субстанції.

Матеріалістичний монізм невичерпність різноманітність світу зводить до матеріальної субстанції, яка у своєму розвитку породжує мислення як власного атрибуту і перебуває з ним у сутнісній єдності.

На користь матеріальної єдності світу свідчать полягання природознавства:

- закон збереження і трансформації енергії

- періодичний закон Д. Менделєєва

- теорія еволюції

- сучасні досягнення в галузі фізики

___________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

 

Простір та час як модуси буття. Особливості суспільного часу та простору.

Структурна організованість і плинність буття виражені через простір і час як невід’ємних форми існування матерії, названих філософією модусами буття.

 

________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Питання для самоконтролю

1. Назвіть закономірності зміни тлумачень онтології в історії філософії;
2. Пояснять значення поняття «субстанції»4
3. Чому рух та матерія невід’ємні один від одного?
4. Назвіть форми матеріального руху та їх особливості;
5. Обґрунтуйте залежність класифікації наук від генезису форм матеріального руху?
6. Чим відрізняються рух та розвиток?
7. У чому полягає єдність світу?
8. Чим визначається зміст часу?
9. Чим визначається зміст простору?
10. У чому полягають особливості суспільного часу?
11. У чому полягають особливості суспільного простору?

ТЕМА 3. Філософська антропологія. філософія людини

План лекції 1.

1.Людина як предмет філософського осмислення.

2. Людина в класичних філософських концепціях.

 

Рекомендовані джерела:

Основні: 10, с. 98–126; 11, с. 336–367.

Додаткові: 19, с. 116–121; 50; 54; 55.

Міні-лексикон:

філософська антропологія, людина, індивід, індивідуальність, особистість, людина і людство

1. Людина як предмет філософського осмислення.

Людське буття проблематичне – людина проблема для самої себе. Людина не дорівнює сама собі, вона виходить за рамки свого наявного стану.

 

Людський спосіб буття визначається не зовнішньою ціллю, що знаходиться поза нею, а вільно покладеною метою, цілеспрямованою діяльністю.

Людина – є причиною своєї власної діяльності. Її буття задане їй як задача