Збалансованість подачі інформації, безсторонність і багатоманітність точок зору

Незбалансована подача інформації завжди є пропагандою на чиюсь користь!

4.1. СУТЬ ЗБАЛАНСОВАНОЇ ПОДАЧІ ІНФОРМАЦІЇ

Інформаційні редакції ЗМІ обов’язково представляють позиції усіх сторін будь-якого конфлікту, або неоднозначного, спірного питання. Збалансованість подачі матеріалу — це запорука неупередженості ЗМІ у будь-якій спірній чи конфліктній ситуації.

У разі, якщо оперативно неможливо взяти коментар однієї із сторін, щоб представити її точку зору в межах одного сюжету чи випуску, редакція має докласти зусиль до того, щоб викласти цю точку зору, принаймні, в наступному випуску чи наступного дня. У цьому випадку обов'язково слід загострювати увагу споживача інформаційного продукту ЗМІ на тому, що на проблему є різні точки зору, а також повідомити причину, з якої поки що не вдалося взяти коментар певної сторони і повідомити, коли цей коментар може бути оприлюднено.

4.2. ВИМОГИ ДО СПІВРОБІТНИКІВ ЩОДО ЗБАЛАНСОВАНОЇ ПОДАЧІ ІНФОРМАЦІЇ

Співробітники ЗМІ повинні у будь-якій ситуації шукати якомога ширший спектр думок і ретельно подавати його у своїх матеріалах.

Інформаційні служби ЗМІ завжди прагнуть надати чесний шанс на відповідь тому, кого у чомусь публічно звинувачують!

При висвітленні конфліктів чи спірних питань журналісти і редакції мають докласти також зусиль до того, щоб знайти нейтрального експерта, “третейського суддю”. При цьому слід чітко дати зрозуміти споживачам інформації ЗМІ, чому саме ця людина коментує ту чи іншу подію, чи має цей коментатор достатній експертний рівень і наскільки ця людина є незацікавленою в конфлікті стороною.

Збалансованість подачі інформації досягається насамперед бажанням, твердим наміром та енергійністю самих журналістів.

4.3. ВІДМОВА ВІД КОМЕНТАРЯ

Відмова сторони від коментаря – також є коментарем. Редакція обов'язково повідомляє про таку відмову, про її причини, але завжди залишає за цією стороною-«відмовником» право прокоментувати ситуацію у наступних випусках новин. Водночас, редакція повинна докласти всіх можливих зусиль до того, щоб переконати сторону, яка відмовилася, прокоментувати чи спростувати звинувачення, викласти свою позицію.

4.4. ВИМОГИ ДО ФОРМАТУ ПОДАЧІ КОНФЛІКТНИХ ЧИ СПІРНИХ ПИТАНЬ

Позиції різних сторін конфлікту мають подаватися у однаковому форматі, без будь-яких переваг (хронометражних, емоційних тощо) будь-якій із сторін. Слід також пам’ятати, що врівноважувати сторони конфлікту редакція має не просто математично (два синхрони “правих” – два синхрони “лівих”). Слід чітко викласти позиції кожної сторони. Якщо є важливою аргументація позицій — так само викласти і аргументацію. Балансуючи позиції сторін, ЗМІ по суті створюють в сюжетах чи випусках повноцінний „діалог” між ними.

При запрошенні сторін до студії ведучі не повинні віддавати – ні змістом чи гостротою питань, ні інтонаційно, ні за часом на відповіді, — жодної переваги жодній із сторін.

Журналістам і редакторам ЗМІ слід регулювати й такі речі, як надуживання інтерв'ю з одними й тими самими політиками або експертами. Задля цього редакції повинні докладати планомірних і постійних зусиль до розширення кола коментаторів з боку кожної політичної чи іншої сили, інституції, а також до розширення кола експертів з різної тематики.

Подаючи інформацію, надану редакції зацікавленою стороною, слід зазначати цю зацікавленість для глядача, слухача чи читача в разі, якщо ця зацікавленість є підтвердженою фактами або висловлюваннями самої зацікавленої сторони.

Тележурналісти повинні уникати переказу позиції однієї зі сторін конфлікту у стенд-апі, оскільки саме такий спосіб викладу може надавати цій стороні певну емоційну перевагу, а глядач може сприйняти журналіста або ж ЗМІ як прихильника цієї сторони.

4.5. ВИСВІТЛЕННЯ АКЦІЙ ПРОТЕСТУ

Збалансованість подачі матеріалу охоплює і деякі інші аспекти. При висвітленні будь-яких акцій протесту (пікети, мітинги тощо) слід обов'язково подавати дані про кількість учасників з двох джерел – від організаторів акції, і від правоохоронців. Цього можна не робити лише в тому випадку, коли кількість людей є незначною і кореспондент може цілком точно підрахувати, скільки їх.

При висвітленні акцій протесту теленовинами жодним чином – за рахунок зйомки та монтажу — не повинна порушуватися правдива картинка. Всі сили, присутні на акції повинні бути показані однаковою кількістю загальних планів, щоб глядач міг правильно оцінити масштабність акції і кількість прихильників кожної зі сторін. Крім того, слід пам'ятати, що у багатолюдних акціях зазвичай беруть участь різні люди. Категорично забороняється спеціально добирати на середніх та широких планах лише певний типаж.

При висвітленні акцій протесту слід подавати позиції всіх сторін, залучених до акції: тих, хто протестує, і тих, проти кого вони протестують.

Телевізійникам також слід бути уважними до гасел та транспарантів, які потрапляють до кадру, оскільки на них можуть бути зображені або написані шокуючі речі або речі, які ображають честь та гідність окремих осіб чи організацій.

4.6. ВИКОРИСТАННЯ БЛІЦ-ОПИТУВАНЬ

При включенні до журналістського матеріалу опитувань людей (бліц-опитування) слід пам'ятати, що жодне бліц-опитування навіть і приблизно не відображає стану громадської думки з будь-якого питання! Це можливо лише, коли йдеться про невелику референтну групу (яку можна опитати всю або майже всю), і найчастіше така група в матеріалі виступатиме однією зі сторін конфлікту. Про використання бліц-опитувань заздалегідь і конкретно треба повідомити споживачів інформації.

Використання “бліц-опитувань” є доцільним лише для демонстрації спектру думок, але не кількісного співвідношення їх прихильників, і є можливим лише за дотримання таких правил:

з будь-якого конфліктного, спірного чи навіть просто непевного питання – слід представити бліцами весь спектр думок без жодної переваги (хронометражної, неприпустимим є використанняnемоційної тощо) будь-якій одній з них, бліц-опитувань на підтвердження лише однієї позиції чи точки зору на проблему,

опитані мають давати відповідь на чітке й однакове для всіх запитання,

слід намагатися при цьому представляти різні стать, вікові групи, якщо нема контекстуальних обмежень (наприклад, потрібна чітка референтна група).

Бліц-опитування є допустимими, а інколи й необхідними, якщо проблема, рішення, заява, подія, про які йдеться в сюжеті, можуть викликати широкий суспільний резонанс (оскільки зачіпають інтереси великих соціальних груп).

Вільно можна ілюструвати бліц-опитуваннями лише безумовно позитивні враження або поняття.

4.7. БЕЗПІДСТАВНІ УЗАГАЛЬНЕННЯ

У матеріалах ЗМІ не повинно бути безпідставних узагальнень (“студенти вважають...”, “одесити проти...”). Узагальнення можуть бути лише в таких випадках:

це суб’єктивна думка сторонньої людини, при цьому чітко ідентифіковано цю людину,

є відповідні, цілком достовірні, науково обгрунтовані соціологічні дослідження,

референтна група є настільки малою, що журналіст має змогу самотужки повноцінно дослідити баланс думок у ній.

4.8. БАЛАНС ПОЗИТИВУ ТА НЕГАТИВУ В НОВИНАХ

Редактори мають також при плануванні сюжетів і випусків стежити за тим, щоб у новинах ЗМІ дотримувався баланс негативної та позитивної інформації, щоб у глядачів, слухачів чи читачів не залишалося гнітючого відчуття щодо реальності. З цієї ж причини доцільно прагнути закінчувати випуски новин позитивною інформацією (нарис про цікаву людину чи місцевість, культурна тематика та інше).

ДевізЗМІ: «Ми надаємо слово всім зацікавленим і не стаємо ні на чий бік!»

5. ВІДОКРЕМЛЕННЯ ФАКТІВ ВІД КОМЕНТАРІВ ТА ОЦІНОК

Громада повинна точно знати чий це коментар чи оцінка!

5.1. ПОДАЧА ФАКТІВ, А НЕ ЖУРНАЛІСТСЬКИХ КОМЕНТАРІВ

Подаючи будь-яку інформацію, інформаційні редакції ЗМІ, чітко і недвозначно відокремлюють виклад фактів від коментарів і обов'язково при цьому позначають джерело суб'єктивної думки. Будь-яка інформація ЗМІ не містить у собі також і редакційних чи журналістських оцінок.

Подібний підхід ЗМІ пояснюють простою тезою: «новинний журналіст – це лише свідок, а не учасник подій».

Будь-які коментарі чи оцінки (суб'єктивна думка) подаються в новинах ЗМІ лише з чітким і недвозначним вказанням на їхнє джерело, незалежно від того, чи подається вона прямою мовою (синхроном), цитатою чи журналістським переказом.

5.2. ВИМОГИ ЩОДО УНИКНЕННЯ ЖУРНАЛІСТАМИ СУБ’ЄКТИВІЗМУ

Співробітникам інформаційних редакцій ЗМІ категорично заборонено коментувати факти, які вони подають у своєму матеріалі, або ж подавати чиюсь думку як свою. Також заборонено давати власні оцінки фактам, явищам, подіям та персонам.

Співробітники інформаційних служб ЗМІ, готуючи матеріал, повинні безумовно уникати власних емоцій, щоб емоції не стали частиною цього матеріалу. Глядач дивиться новини, щоб одержати інформацію про подію, а не оцінки журналіста чи редакції, а тим більше – їхнє ставлення до цієї події!

Висвітлюючи конфлікт, співробітники інформаційних служб ЗМІ не мають права висловлювати (в тому числі й за рахунок інтонації, міміки тощо) свій особистий висновок чи симпатію. Можна ретранслювати в матеріалі емоційно забарвлені висловлювання інших людей. Права на трансляцію власних емоцій у журналістів-інформаційників немає. Єдиним частковим винятком можуть бути прямі включення з місць тих подій, які викликають підвищені емоції. Це може виправдовуватися тим, що в такому випадку журналіст, крім іншого, є очевидцем. Утім, навіть у надзвичайних випадках співробітники ЗМІ повинні докласти максимум зусиль до того, щоб стримувати власну емоційність.

5.3. ОЦІНЮВАЛЬНА ЛЕКСИКА

У матеріалах інформаційних редакцій ЗМІ не повинно бути лексики, яка має оцінювальне значення.

Задля зменшення ризику оцінки інформаційні редакції ЗМІ прагнуть не використовувати прикметники, віддаючи перевагу дієсловам! Оцінювати подію, персону, вчинок тощо має право користувач, якого ЗМІ мають забезпечити усією необхідною для цього інформацією.

5.4. ДОПУСТИМИЙ РІВЕНЬ АНАЛІТИКИ В НОВИНАХ

Мінімальна аналітика є прийнятною у новинній продукції ЗМІ лише для пошуку відповіді на запитання: «що було причиною події?» і «якими можуть бути наслідки події?» Однак і в таких випадках журналісти новинних служб мають покладатися насамперед на пошук широкого спектру думок, представляючи позиції різних сторін і висновки нейтральних експертів, а не висловлювати власні судження.

Журналістам новин слід мати на увазі, що висловити власні оцінки чи коментарі до фактів, подій чи висловлювань, вони мають змогу в авторських програмах ЗМІ (як автори, або ж як гості студії).

5.5. КОМЕНТАРІ ТА ОЦІНКИ В АВТОРСЬКИХ ПРОГРАМАХ

На відміну від новин, інформаційно-аналітичні та публіцистичні програми чи статті у ЗМІ є авторськими. Відтак журналіст-автор має право коментувати факти з точки зору причин та наслідків. У межах журналістського розслідування автор-журналіст має право на озвучення власної версії (гіпотези) з наступним пошуком фактів, що підтвердили б її.

Разом з тим, стандарт відокремлення фактів від коментарів є чинним і для авторських програм у тій частині, що свої висновки чи судження автор повинен чітко відділяти від суджень інших учасників програми і від викладу фактів (“На мою думку...”, “Вважаю...” тощо). Так само чинним є вимога до того, що ведучий не має права використовувати чужу думку, як власну. Необхідно чітко посилатися на автора цієї думки.

Крім того, у авторських програмах є обов’язковим дотримання автором таких стандартів, як точність, достовірність, збалансованість і повнота подачі інформації.