Алгоритм практичної навички № 79

.

"Застосування міхура з льодом"

Показання: гострий запальний процес у черевній порожнині (го­стрий апендицит і гострий холецистит); кровотеча; травма (у першу добу); висока гарячка; запалення грудної залози.

 

Протипоказання: хронічні запальні процеси; затримка сечі.

 

Послідовність дій	Обґрунтування
Обладнання Міхур для льоду, лід, рушник або пе­люшка, серветки, рідке мило, одноразо­вий рушник, посуд із 0,2 % розчином дезактину або 0,2 % розчином хлорантоїну
Підготовка медичної сестри до роботи Вимити руки, висушити рушником	Забезпечення інфекційної безпеки
Наповнити міхур шматочками льоду або снігу на 2/3 об'єму	Талий лід підтримує темпе­ратуру води 10—12 °С. За­побігання переохолоджен­ню шкіри
Витиснути з нього повітря і закрити корком	Забезпечення герметич­ності. Міхур набуває плос­кої форми
Міхур з льодом загорнути в рушник. При мозкових травмах міхур підвішують над головою на відстані 2 см	Запобігання переохолод­женню пацієнта
Техніка процедури Покласти міхур із льодом пацієнту на призначене лікарем місце. Кожні 20— ЗО хв слід робити інтервали по 10—15 хв	Запобігання переохолод­женню пацієнта
Міхур із льодом можна використовува­ти протягом доби
Стежити за самопочуттям пацієнта, щоб в місці накладання не було переохолод­ження
У міру танення льоду воду зливати і класти нові шматочки льоду в міхур
Дезінфекція Після використання звільнити міхур від води. Витерти насухо, двічі з інтервалом у 15 хв протерти серветками, змочени­ми в одному із дезінфекційних розчинів	Забезпечення інфекційної безпеки

Алгоритм практичної навички № 80 "Накладання медичних п'явок"

 

Показання: гіпертонічна хвороба; передінфарктний стан та ін­фаркт міокарда; тромбофлебіт; застійні явищі в печінці; зовніш­ній і внутрішній геморой.

 

Протипоказання: анемія; зниження зсідання крові; лікування антикоагулянтами; сепсис; алергійний стан.

 

Послідовність дій	Обґрунтування
Обладнання Медичні п'явки (мал. 59), пробірка, пін­цет; стерильні: лоток, ватні кульки, серветки; церата, пелюшка, бинт, липкий пластир, 70 % розчин етилового спирту, 3 % розчин водню пероксиду, ампула з розчином глюкози, вода, рідке мило, одноразовий рушник, посуд із 0,2 % роз­чином дезактину або 0,2 % розчином хлорантоїну
Ділянки для накладання п'явок (мал. 60): • на соскоподібний відросток (відстань 1 см від вушної раковини); • на ділянку серця в третьому—п'ятому міжребрових проміжках зліва від грудни­ни на відстань 1 см; • уздовж затромбованої вени, відступив­ши на 1 см від неї в боки. Якщо п'янки треба накласти по вертикалі одну над іншою, починають з нижньої ділянки; • на ділянку правого підребер'я вздовж ребрового краю
Користуватися можна тільки медичними п'явками, придбаними в аптеці
Підготовка медичної сестри до роботи Вимити руки, висушити рушником, на­дягнути гумові рукавички	Забезпечення інфекційної безпеки
Ніжки пінцета обмотати ватою	Запобігання травмуванню п'явки
На лоток покласти пінцет, ватні кульки, серветки з розчином водню пероксиду, ампулу з глюкозою
Підготовка пацієнта Пояснити пацієнту хід процедури. Одер­жати згоду на її проведення	Мотивація пацієнта до співпраці. Дотримання прав пацієнта на інформацію
Провести психологічну підготовку па­цієнта
Положення пацієнта лежачи або напівлежачи	Запобігання напруженню м'язів, забезпечення ком­форту пацієнта
Шкіру перевірити на відсутність волосся і гноячкових захворювань. За наявності волосся — поголити	Запобігання виникненню ускладнень під час проце­дури
Під ділянку тіла покласти церату, зверху пелюшку	Забезпечення чистоти білизни
Техніка процедури Шкіру протерти ватною кулькою, змоче­ною спиртом або 3 % розчином водню пероксиду	Забезпечення очищення шкіри
Серветкою, змоченою гарячою водою, змити дезінфекційний розчин 2—3 рази. Змазати шкіру ватною кулькою, змоче­ною в розчині глюкози	Забезпечення видалення залишків дезінфекційного розчину
За допомогою пінцета опустити п'явку и пробірку хвостовим кінцем донизу і при­класти пробірку до тіла пацієнта у визна­ченому місці, до прокушування шкіри	Тепла вода сприяє розши­ренню судин шкіри. За­побігання контакту п'явки з рукою медичної сестри
При прокушуванні п'явкою шкіри з'являються хвилеподібні рухи її тіла	П'явка, опинившись у замкненому просторі, за 5—10 хв прокусить шкіру і присмокчеться
Забрати пробірку. Під задню присоску підкласти тонкий шар марлі	Запобігання присмоктуван­ню п'явки задньою присоскою, що значно знижує активність смоктання. Серветка вбирає рідину, що стікає з тіла п'явки
Таким чином накласти другу п'явку. П'явки тримають протягом 20—40 хв. Якщо п'явку потрібно зняти раніше, тре­ба змочити її спинку ватною кулькою, змоченою у підсоленій воді. Із рани виті­кає 10—40 мл крові. Одночасно наклада­ють 6—12 п'явок
Використані п'явки зібрати в лоток з формаліном	Забезпечення інфекційної безпеки. П'явки не підля­гають повторному вико­ристанню
Стежити за пульсом, артеріальним тис­ком пацієнта під час процедури. Наклас­ти на рану суху стерильну пов'язку з ве­ликою кількістю вати. Стежити за станом пов'язки, якщо вона просочиться кров'ю, її потрібно підбинтувати ватою і бинтом. Через добу змінити пов'язку. Якщо кро­вотеча припинилася, обробити рану 3 % розчином водню пероксиду і ще на 2 доби накласти суху асептичну пов'язку. Якщо ж кровотеча не припинилася, обробити рану розчином калію перманганату і на­класти суху стисну пов'язку	Запобігання виникненню ускладнень. Забезпечення інфекційної безпеки
Зняти рукавички, вимити руки	Забезпечення інфекційної безпеки
Дезінфекція Пінцет і лоток помістити в один із дезін­фекційних розчинів на 60 хв	Забезпечення інфекційної безпеки
Прополоскати проточною водою 3 хв
Прополоскати дистильованою водою 1 хв

Алгоритм практичної навички № 81 "Підготовка і проведення лікувальної ванни"

 

Послідовність дій	Обґрунтування
Обладнання Ванна, рушник, простирадло, підставка для ніг, водяний термометр, процедурний го­динник, лікарські препарати згідно з при­значенням, рідке мило, одноразовий руш­ник, посуд із 0,2 % розчином дезактину або 0,2 % розчином хлорантоїну
Підготовка медичної сестри до роботи Вимити руки, висушити рушником	Забезпечення інфекційної безпеки
Перевірити готовність ванної кімнати до процедури. Температура повітря має бути не нижча за 25 °С	Забезпечення комфорту пацієнта
Закрити отвір ванни корком. Заповнити ванну спочатку холодною водою, а потім гарячою на половину або на 2/3 об'єму	Запобігання утворенню пари
Виміряти температуру за допомогою во­дяного термометра. Температура води — 36-37 °С	Забезпечення комфорту пацієнта
Додати певну лікарську речовину, пере­мішати воду	Склад ванни призначає лікар
Техніка процедури Допомогти пацієнту сісти у ванну. Якщо пацієнт не дістає стінки вапни ногами, то підкласти підставку	Запобігання можливості травмування пацієнта
Включити процедурний годинник. Трива­лість ванни згідно з призначенням лікаря	Забезпечення точної три­валості процедури
Спостерігати за загальним станом пацієнта, кольором шкіри, пульсом. Па­цієнта під час приймання будь-якої ванни не можна залишати самого. Якщо пацієнт зблід, необхідно припинити процедуру, допомогти йому вийти з ванни. Витерти пацієнта. Пок­ласти на тапчан і підняти ножний кінець. Обтерти обличчя холодною водою. Приклас­ти до голови рушник, змочений холодною водою. Викликати лікаря	Запобігання погіршенню стану пацієнта
У кінці процедури допомогти пацієнту встати і витертися	Запобігання травмуванню пацієнта
Простежити, щоб пацієнт після ванни відпочив протягом ЗО хв, лежачи па тап­чані. Укрити пацієнта ковдрою	Запобігання можливості погіршення стану пацієн­та. Забезпечення поступо­вого охолодження тіла
Дезінфекція Випустити воду з ванни
Помити ванну щіткою з милом	Забезпечення інфекційної безпеки
Прополоскати проточною водою
Дворазове з інтервалом 15 хв протерти ванну серветками, змоченими одним із дезінфекційних розчинів
Прополоскати ванну проточною водою

Алгоритм практичної навички № 82 "Застосування УФО"

 

Показання: загартування; оздоровлення; підвищення опірності організму до інфекційних захворювань; вагітним для профілак­тики рахіту в дітей; при багатьох захворюваннях (бронхіт, пнев­монія, гіпертонічна хвороба, плеврит, виразкова хвороба, гаст­рит, екзема, трофічні виразки, невралгія).

 

Протипоказання: злоякісні пухлини; схильність до кровотеч; гі­пертиреоз; захворювання крові; туберкульоз легень; гіпертонічна хвороба III стадії.