Суб’єкти, що намагаються обслуговувати одні й ті самі ринки ;

3) суб’єкти одного рівня;

4) немає правильної відповіді;

 

23.  Характеристиками каналів розподілу є:

1)  довжина і ширина;

2)  віддаленість постачальника від споживача;

3)  юридична адреса постачальника;

4)  висота і глибина;

 

24.  Рівень каналу розподілу - це:

1)  кількість рівнів або посередників у каналі розподілу;

2)  будь-який посередник, що виконує ту або іншу роботу щодо наближення товару і права власності на нього до кінцевого споживача;

3)  кількість посередників на кожному рівні каналу розподілу;

4)  немає правильної відповіді;

 

25.  Ширина каналу розподілу - це:

1)  кількість рівнів або посередників у каналі розподілу;

2)  будь-який посередник, що виконує ту або іншу роботу щодо наближення товару і права власності на нього до кінцевого споживача;

3)   кількість посередників на кожному рівні каналу розподілу;

4)  немає правильної відповіді;

 

26.  Довжина каналу розподілу - це:

1)   кількість рівнів або посередників у каналі розподілу;

2)  будь-який посередник, що виконує ту або іншу роботу щодо наближення товару і права власності на нього до кінцевого споживача;

3)  кількість посередників на кожному рівні каналу розподілу;

4)  немає правильної відповіді;

 

27.  Канал нульового рівня має місце, якщо підприємство використовує систему розподілу:

1) виробник – споживач;

2) виробник – роздрібна торгівля – споживач;

3) виробник – оптова торгівля – роздрібна торгівля – споживач;

4) багато покупців і посередників;

 

28.  Однорівневий канал має місце, якщо підприємство використовує систему розподілу:

1) виробник – споживач;

2) виробник – роздрібна торгівля – споживач;

3) виробник – оптова торгівля – роздрібна торгівля – споживач;

4) багато покупців і посередників;

 

29.  Дворівневий канал розподілу має місце, якщо підприємство використовує наступну схему:

1)  виробник – споживач;

2)  виробник – роздрібна торгівля – споживач;

3)   виробник – оптова торгівля – роздрібна торгівля – споживач;

4)  багато покупців і посередників;

 

30.  У каналах розподілу конфліктувати можуть:

1) представники різних рівнів того самого каналу;

2) комплексні системи, що обслуговують конкретний ринок;

3) системи, що намагаються обслуговувати одні й ті самі ринки;

4) немає правильної відповіді;

 

31.  У каналах розподілу конкурувати можуть:

1)  представники різних рівнів того самого каналу;

2)  представники одного рівня;

3)   системи, що намагаються обслуговувати одні й ті самі ринки;

4)  немає правильної відповіді;

 

32.  Якщо послідовні етапи виробництва та розподілу перебувають в одноосібному володінні, то мова йде про такий тип вертикальних маркетингових систем, як:

1) договірні;

2) корпоративні;

3) керовані;

4) конструктивні;

 

33.  Складні логістичні утворення взаємопов’язаних ланок, які поєднують кілька логістичних ланцюгів – це:

1) логістичні канали;

2) логістичні ланцюги;

3) логістичні мережі;

4) логістичні системи;

 

34.  Технологічна схема визначає:

1) напрями переміщення матеріалів;

2) стислий опис (характеристику) обладнання;

3) норму часу на кожну операцію;

4) вказівки з техніки безпеки;

 

35. Розподільча логістика — це управління матеріальними потоками:

1) у процесі створення матеріальних благ або надання мате­ріальних послуг;

2) у процесі забезпечення підприємства матеріальними ре­сурсами;

3) у процесі доведення готової продукції до споживача;

4) на транспортних ділянках;

 

36.  Канал розподілу, який складається із виробника і спожи­вача, є каналом:

1) нульового рівня;

2) однорівневим;

3) дворівневим;

4) трирівневим;

 

37.  Канали розподілу, які складаються з виробника і одного або декількох посередників, що діють як єдина система, є:

1) горизонтальними;

2) вертикальними;

3) ексклюзивними;

4) селективними;

 

38.  Посередником типу "від свого імені і за свій рахунок" є:

1) дилер;

2) дистриб'ютор;

3) комісіонер;

4) агент;

 

39.  Посередником типу "від чужого імені і за чужий рахунок" є:

1) дилер;

2) дистриб'ютор;

3) комісіонер;

4) брокер;

 

40.  Посередником типу "від чужого імені і за чужий рахунок" є:

1) агент;

2) дистриб'ютор;

3) комісіонер;

4) дилер;

 

41.  Комісіонер належить до посередників типу:

1) від свого імені і за свій рахунок;

2) від чужого імені і за свій рахунок;

3) від свого імені і за чужий рахунок;

4) від чужого імені і за чужий рахунок;

 

42.   Логістична концепція організації виробництва включає таке найважливіше положення:

1) відмову від надлишкових запасів;

2) усунення внутрішньозаводських перевезень;

3) відмова від недоброзичливих постачальників;

4) правильної відповіді немає;

 

43.   Якими способами може здійснюватися управління мате­ріальними потоками в рамках внутрішньовиробничих систем?:

1) динамічним і статичним;

2) гальмуючим і прискорюючим;

3) штовхаючим і тягнучим;

4) додатнім і від’ємним;

 

44.  Логістичні системи, які розглядає виробнича логістика, мають назву:

1) внутрішньовиробничих логістичних систем;

2) зовнішньовиробничих логістичних систем;

3) усі відповіді правильні;

4) правильної відповіді немає;

 

45. Оптимальним є таке розташування розподiльчого центру:

1) у мiсцi споживання матерiального потоку;

2) поблизу виробника;

3) на територiї з розвиненою iнфраструктурою;

4) у місці, максимально наближеному до генераторів і споживачів ма­тері­аль­но­го потоку з найбільшим товарооборотом;

           

46.  Недоліки "штовхаючих" внутрішньовиробничих логістичних систем (ВЛС):

1) можливість застосування за умови масового розповсю­дження обчислювальної техніки і сучасних інформаційних технологій;

2) відсутність залежності роботи підприємства від своєчас­ності постачань;

3) спрощення контролю за організацією виробничого проце­су, оскільки управління ними централізоване;

4) усі відповіді правильні;

 

47.  Переваги "тягнучих" ВЛС:

1) не вимагають загальної комп'ютеризації виробництва;

2) передбачають високу дисципліну і дотримання усіх пара­метрів постачань;

3) вимагають підвищеної відповідальності персоналу всіх рівнів, особливо виконавців;

4) спрощення контролю за організацією виробничого проце­су, оскільки управління ними централізоване;

 

48.  Недоліки "тягнучих" систем:

1) не вимагають загальної комп'ютеризації виробництва;

2) не потребують створення значних запасів матеріальних ресурсів;

3) передбачають високу дисципліну і дотримання всіх пара­метрів постачань;

4) спрощення контролю за організацією виробничого проце­су, оскільки управління ними централізоване;

 

«ЛОГІСТИКА ЗАПАСІВ І СЛАДУВАННЯ»

1. До мотивів створення підприємцями запасів належать:

1) ймовірність порушення встановленого графіка постачань;

2) спекулятивні мотиви;

3) знижки за покупку великої партії товарів;

4) усі перелічені;

 

2. Основна частина виробничих і товарних запасів, які призначені для забезпечення неперервності процесу виробництва і збуту між двома черговими постачаннями, – це:

1) поточні запаси;

2) страхові запаси;

3) буферні запаси;

4) цільові запаси;

 

3. Запаси, призначені для безперервного постачання спожива­чеві за непередбачених обставин, – це:

1) поточні запаси;

2) страхові запаси;

3) підготовчі запаси;

4) цільові запаси;

 

4. До категорії «виробничий запас» належить:

1) товари на шляху від постачальника до споживача;

2) товари на складах оптових баз;

3) товари на складах сировини підприємств промисловості;

4) товари на складах готової продукції підприємств вироб­ни­ків;

 

5. До категорії «товарний запас» належать:

1) запаси на складі сировини взуттєвої фабрики;

2) запаси металопрокату на складі готової продукції металургій­но­го комбінату;

3) запаси борошна на складах хлібозаводу;

4) запаси зерна на складі комбінату хлібопродуктів;

 

6. До регулюючих параметрів системи управління запасами з фіксованим розміром замовлення належать:

1) точка замовлення;

2) розмір замовлення;

3) фіксований період замовлення;

4) правильні відповіді «1» і «2»;

 

7. До регулюючих параметрів системи управління запасами з фіксо­ваною періодичністю замовлення належать:

1) максимальний розмір замовлення;

2) розмір замовлення;

3) фіксований період замовлення;

4) правильні відповіді «1» і «3»;

 

8. Параметр, який характеризує систему управління запасами з встановленою періодичністю поповнення за­пасів до постійного рівня, є:

1) точка замовлення;

2) розмір замовлення;

3) інтервал між замовленнями;

4) усі перелічені;

 

9. У системі управління запасами «Мінімум-максимум» замовлення робляться, якщо запаси на складі:

1) менші або дорівнюють встановленому мінімальному рівню;

2) більші за встановлений мінімальний рівень;

3) дорівнюють встановленому максимальному рівню;

4) більші за встановлений максимальний рівень;

 

10.  Відповідно до методу Паретто множина керованих об'єктів поділяється на дві частини у пропорції:

1) 10/90;

2) 20/80;

3) 40/60;

4) 50/50;

 

11. Диференціація запасів за методом АВС проводиться на основі:

1) витрат на придбання запасів;

2) ступеня рівномірності попиту і точності прогнозування;

3) конкурентоспроможності товарної позиції;

4) життєвого циклу товарів;

 

12.  Згідно з аналізом АВС до групи «А» зараховують:

1) найбільш дорогі та коштовні товари, на частку яких припадає приблизно 75-80% загальної вартості запасів, але вони склада­ють лише 10-20% загальної кількості товарів, які знаходяться на зберіганні;

2) середні за вартістю товари, частка яких у загальній сумі запасів становить приблизно 10-15%, але у кількісному відношенні ці запаси складають 30-40% продукції, яка зберігається;

3) найдешевші товари, які становлять 5-10% від загальної вар­тості виробів, які зберігаються, і 40-50% від загального обсягу збе­рігання;

4) усі перелічені;

 

13.  Диференціація запасів за методом ХУZ, проводиться на основі:

1) витрат на придбання запасів;

2) ступеня рівномірності попиту і точності прогнозування;

3) конкурентоспроможності товарної позиції;

4) життєвого циклу товарів;

 

14.  Згідно з аналізом ХУZ товари із сезонним характером попиту можуть бути зараховані до групи:

1)  Х;

2)  У;

3)  Z;

4)  W;

 

15.  Регулюючими параметри системи постачань з фіксованим розміром замовлення є:

1) точка замовлення (фіксований рівень запасу);

2) розмір замовлення (величина партії постачання);

3) максимальний обсяг постачання;

4) правильні відповіді «1», «2»;

 

16. Регулюючими параметри системи постачань із заданою періодичністю поповнення запасів до встановленого рівня є:

1) точка замовлення (фіксований рівень запасу);

2) розмір замовлення (величина партії постачання);

3) період часу між замовленнями;

4) максимальний обсяг постачання;

 

17.  У системі управління запасами “точка замовлення” – це:

1) розрахункова величина запасів, яка досягається під час чергової закупівлі;

2) мінімальний (контрольний) рівень запасів, за умови досягнення якого необхідне їх поповнення;

3) місце здійснення замовлення;

4) максимальний обсяг постачання;

 

18.  Для системи з фіксованим розміром замовлення яке визначення є вірним?:

1) поповнення запасів є величиною постійною, а чергове постачання здійснюється при зменшенні запасів до критичного рівня (точки замовлення);

2) поповнення запасів здійснюється певними фіксованими партіями

3) всі відповіді вірні;

4) немає правильної відповіді;

 

19.  До функцій складів не належить:

1) консолідація вантажів;

2) розукрупнення вантажів;

3) перетворення виробничого асортименту в споживчий;

4) немає правильної відповіді;

 

20.  Щодо функціональних базисних областей логістики виділяють скла­ди:

1) постачання, виробництва, розподілу;

2) сировини, матеріалів, комплектуючих, незавершеного виробни­ц­тва, готової продукції, тари, зворотних відходів;

3) власних і логістичних посередників;

4) вузькоспеціалізовані, обмеженого асортименту, широкого асортименту;

 

21.  Початковим етапом процесу вибору раціональної системи складування є:

1) вибір загальної спрямованості технічної оснащеності складської системи;

2) проведення техніко-економічної оцінки кожного конкурентоспроможного варіанта;

3) визначення місця складу в логістичному ланцюзі та його функцій;

4) вибір елементів кожної складської підсистеми;

 

22. Логістичний процес на складі не включає:

1) розвантаження і приймання товарів;

2) складування і зберігання вантажів;

3) надання послуг клієнтам;

4) немає правильної відповіді;

 

23. Для раціоналізації виконання складських операцій на часовому відрізку розробляють:

1) технологічні карти;

2) технологічні графіки;

3) технологічні завдання;

4) технологічні паспорти;

 

24.  Мотиви створення матеріальних запасів:

1) ймовірність порушення встановленого графіка постачань;

2) можливість рівномірного здійснення операцій з вироб­ництва і розподілу;

3) заповнення складських площ;

4) цього вимагають нормативні акти;

 

25.  Мотивами створення матеріальних запасів є:

1) знижки за покупку великої партії товарів;

2) можливість рівномірного здійснення операцій з вироб­ництва і розподілу;

3) заповнення складських площ;

4) цього вимагають нормативні акти;

 

26.  Що ми не відносимо до мотивів створення матеріальних запасів?:

1) імовірність порушення встановленого графіка постачань;

2) можливість коливання попиту;

3) сезонні коливання виробництва деяких видів товарів;

4) можливість рівномірного здійснення операцій з вироб­ництва і ро­з­­поділу;

27.  Не відноситься до мотивів створення матеріальних запасів?:

1) можливість коливання попиту;

2) сезонні коливання виробництва деяких видів товарів;

3) знижки за покупку великої партії товарів;

4) заповнення складських площ;

 

28.  Що не виступає до мотивами створення матеріальних запасів?:

1) імовірність порушення встановленого графіка постачань;

2) сезонні коливання виробництва деяких видів товарів;

3) знижки за покупку великої партії товарів;

4) цього вимагають нормативні акти;

 

29.  За місцем продукції в логістичному ланцюзі запаси поді­ляються на:

1) на запаси матеріальних ресурсів;

2) запаси в постачанні;

3) запаси у виробництві;

4) запаси у дистрибуції;

 

30. За місцем продукції в логістичному ланцюзі запаси поді­ляються на:

1) запаси готової продукції;

2) запаси в постачанні;

3) запаси у виробництві;

4) запаси у дистрибуції;

 

31.  За фазами процесу відтворення запаси поділяються на:

1) запаси незавершеного виробництва;

2) запаси готової продукції;

3) запаси зворотних відходів;

4) запаси у дистрибуції;

32.  Щодо ланки логістичного ланцюга або логістичних посе­редників запаси поділяються на:

1) на запаси в постачальників;

2) складські запаси;

3) транспортні запаси;

4) запаси вантажопереробки;

 

33. Стосовно комплексних логістичних активностей запаси поділяються на:

1) запаси у споживачів;

2) запаси в торгових посередників;

3) запаси в посередників у фізичному розподілі;

4) складські запаси;

34. Основна частина виробничих і товарних запасів, які при­значені для забезпечення неперервності процесу виробництва і збуту між двома черговими постачаннями — це:

Поточні запаси;

2) страхові запаси;

3) підготовчі запаси;

4) сезонні запаси;

 

35.   Запаси, призначені для безперервного постачання спожи­вачеві за непередбачених обставин — це:

1) підготовчі запаси;

2) страхові запаси;

3) запаси просування;

4) сезонні запаси;

 

36.   Диференціація запасів за ХУZ - методом проводиться на основі:

1) витрат на придбання запасів;

2) ступеня рівномірності попиту і точності прогнозування;

3) конкурентоспроможності товарної позиції;

4) життєвого циклу товарів;

 

37.  До категорії «виробничий запас» належать:

1) товари на шляху від постачальника до споживача;

2) товари на складах оптових баз;

3) товари на складах сировини підприємств промисловості;

4) товари на складах готової продукції підприємств-виробників;

 

38.  До основних систем управління запасами не належить:

1) система управління запасами з фіксованим розміром за­мовлення;

2) система управління запасами з фіксованим часовим ін­тервалом між замовленнями;

3) система з встановленою періодичністю поповнення запа­сів до встановленого рівня;

4) «трибункерна» система управління запасами;

 

39.   До регулюючих параметрів системи управління запаса­ми з фіксованим роз­міром замовлення належать:

1) точка замовлення;

2) максимальний розмір запасу;

3) розмір замовлення;

4) правильні відповіді «1» і «2»;

 

40.   До регулюючих параметрів системи управління запаса­ми з фіксованим роз­міром замовлення належать:

1) точка замовлення;

2) розмір замовлення;

3) правильні відповіді «1» і «2»;

4) фіксований період замовлення;

 

41.  До регулюючих параметрів системи управління запаса­ми з фіксованою періодичністю замовлення належать:

1) точка замовлення;

2) розмір замовлення;

3) фіксований період замовлення;

4) правильні відповіді «1» і «2»;

 

42.   До регулюючих параметрів системи управління запаса­ми з фіксованою періодичністю замовлення належать:

1) точка замовлення;

2) фіксований період замовлення;

3) максимальний розмір замовлення;

4) правильні відповіді «1» і «2»;

43.   У системі управління запасами «Мінімум-максимум» за­мовлення робляться, якщо запаси на складі:

1) менші або дорівнюють встановленому мінімальному рівню;

2) більші за встановлений мінімальний рівень;

3) дорівнюють встановленому максимальному рівню;

4) більші за встановлений максимальний рівень;

 

44.  До категорії «товарний запас» належать:

1) запаси борошна на складі хлібозаводу;

2) запаси борошна на складі борошномельного підприємства;

3) запаси на складі сировини швейної фабрики;

4) запаси сировини на борошномельному підприємстві;

 

45.  Згідно з АВС - аналізом до групи «С» зараховують:

1) найбільш дорогі та коштовні товари, на частку яких при­падає приблизно 75-80 % загальної вартості запасів, але вони становлять лише 10-20 % загальної кількості товарів, які знаходяться на зберіганні;

2) середні за вартістю товари, частка яких у загальній сумі запасів становить приблизно 10-15 %, але у кількісному від­ношенні ці запаси становлять 30-40 % продукції, яка зберігається;

3) найдешевші товари, які становлять 5-10 % від загальної вартості виробів, які зберігаються, і 40-50 % від загального обсягу;

4) немає правильної відповіді;

 

46.  Згідно з АВС - аналізом до групи «В» зараховують:

1) найбільш дорогі та коштовні товари, на частку яких при­падає приблизно 75-80 % загальної вартості запасів, але вони становлять лише 10-20 % загальної кількості товарів, які знаходяться на зберіганні;

2) середні за вартістю товари, частка яких у загальній сумі запасів становить приблизно 10-15 %, але у кількісному від­ношенні ці запаси становлять 30-40 % продукції, яка зберігається;

3) найдешевші товари, які становлять 5-10 % від загальної вартості виробів, які зберігаються, і 40-50 % від загального обсягу;

4) немає правильної відповіді;