Який найбільш ймовірний діагноз у хворого Я.?

 

Еталон відповіді.

Діагноз: Отруєння парацетамолом (панадолом). Гострий медикаментозний гепатит. Гостра печінково-ниркова недостатність. Олігурія.

 

 

Ситуаційна задача 1.7.

Хворий М., 53 років, дератизатор обласної санепідемстанції, доставлений в ургентному порядку в інфекційну лікарню із скаргами на виражену загальну слабість, сонливість вдень та безсоння вночі, пожовтіння шкірних покривів.

Об’єктивно: загальний стан хворого важкий, він апатичний, на запитання відповідає із забрудненням; шкіра та слизові оболонки жовті – типу flavin icterus, на шкірі тулуба і кінцівок петехіальний висип; в легенях вислуховується везикулярне дихання на всьому протязі; тони серця ритмічні, ослаблені, частота серцевих скорочень – 100/хв.; артеріальний тиск – 100/60 мм рт. ст.; живіт дещо здутий, при пальпації м’який, чутливий у правому підребер’ї; печінка на 3-4 см нижче краю реберної дуги по l.medioclavicularis destra, край заокруглений, болючий. В крові: білірубін загальний – 32,9 мкмоль/л, прямий – 18,3 мкмоль/л, АсАТ – 1,3 мкмоль/мл х год, АлАТ – 5,4 мкмоль/мл х год, тимолова проба – 12 одиниць, протромбіновий індекс – 58%.

Який найбільш ймовірний діагноз у хворого М.?

 

Еталон відповіді.

Діагноз: Лептоспіроз, гостра печінкова енцефалопатія, ІІ стадія.

 

Ситуаційна задача 1.8.

 Хворий Н., 73 років, який 3 роки тому назад переніс інфаркт міокарда- (STEMI з локалізацією у базальних і середніх переднє-бічних сегментах лівого шлуночка), доставлений приватним транспортом до сімейного лікаря із скаргами на часті напади задухи та кашлю з виділенням пінистого рожевого кольору харкотиння. Лікар звернув увагу, що хворий намагається бути в положенні сидячи, має сіре обличчя, шкіра холодна, суха. В легенях – ослаблене везикулярне дихання, вологі дрібно- та середньоміхурцеві хрипи, які прослуховуються на  понад 50% площі легень. Серце: тони ослаблені, над верхівкою та у V точці прослуховується протодіастолічний ритм галопу, ЧСС – 115 уд/хв, АТ – 125/78 мм.рт.ст.

ЕКГ: ритм синусовий, правильний з частотою 115 уд/хв, у відведеннях V₅-V₆ реєструються комплекси QS з елевацією сегмента ST на 12-20 мм над ізолінією з від'ємним зубцем T. В порівнянні з попередніми електрокардіограмами динаміки немає.

ЕхоКГ: діаметр лівого шлуночка – 8,3 см, зона акінезії займає переднє-бічні базальні, середні та верхівковий сегменти лівого шлуночка (4.2, 8.9,14.) ФВ – 37%. Рівень серцевого Тропоніну І дорівнює 0,05 нг/мл.

 

Який найбільш ймовірний діагноз у хворого Н.?

 

Еталон відповіді.

Діагноз:: ІХС: ішемічна кардіоміопатія (STEMI  в  переднє-бічних базальних, середніх та верхівкових сегментах лівого шлуночка, 2002). Хронічна аневризма лівого шлуночка. Гостра декомпенсаційна серцева недостатність, Killip-ІІІ, Forrester-III. ХСН ІІА стадія, із систолічною дисфункцією лівого шлуночка, ІІІ ФК (NYNA).

 

 

Ситуаційна задача 1.9.

Хворий І., 23 років, під час перебування в зоні бойових дій відмітив появу відчутття «піску» в очах, подразнення в горлі, стиснення в грудях, кашель, запаморочення. Після видалення із зони бойових дій всі вказані вище ознаки зникли. Через 3 години з’явились приступоподібний вологий кашель з відкашлюванням рясного пінистого харкотиння, ядуха, «клекітне» дихання, гарячка (температура тіла – 40⁰С).

Об’єктивно: загальний стан важкий; шкіра і видимі слизові оболонки бліді. В легенях вислуховується жорстке дихання з обох сторін, дрібно-, середньо- й великоміхурцеві вологі хрипи понад 50% площі легень. Тони серця ослаблені, ритмічні. Артеріальний тиск – 90/60 мм.рт.ст. Частота серцевих скорочень – 115/хв. В крові: вміст гемоглобіну – 160 г/л; еритроцитів – 6,0х1012/л; лейкоцитів – 12,3х109/л, в тому числі паличкоядерних нейтрофілів – 17%; фібриногену – 6 г/л; ШОЕ – 30 мм/год.

Який найбільш ймовірний діагноз у хворого І.?

 

Еталон відповіді.

Діагноз: Гостре отруєння фосгеном; набряк легень – гостра серцева недостатність, Killip-ІІІ.

 

Ситуаційна задача 1.10.

Хворий П., 37 років, працівник хімічного комбінату, звернувся у амбулаторію сімейної медицини міської поліклініки із скаргами на гіркоту та присмак мигдалю в роті, відчутті оніміння язика, запаморочення, нудоту, блювання, загальну слабість, серцебиття, біль в ділянці серця, виражене почервоніння обличчя.

Об’єктивно. Загальний стан середньої важкості. Шкіра обличччя різко гіперемована, гіпергідроз шкіри. В легенях везикулярне дихання. Тони серця ясні ритмічні, частота серцевих скорочень – 120/хв.. Артеріальний тиск – 110/70 мм.рт.ст. Живіт при пальпації м’який, болючий в епігастрії. Печінка на 1 см виступає з-під краю правої ребрової дуги по l.mediaclavicularis dextra. Периферійні набряки відсутні.