Опис предмета навчальної дисципліни

Курс: 2, 3                                 Напрям, спеціальність,      Характеристика навчального

Підготовка бакалаврів     освітньо - кваліфікаційний                        курсу

                                                          рівень

                                                  

Кількість кредитів:            Шифр та назва напряму          Обов’язковий

національних –    4               6.0200301- філософія 

ECTS -             6                                                                       Рік підготовки: 2, 3

                                                                                                       Семестри: 4, 5

                         

Модулів: 4                       Освітньо - кваліфікаційний        Лекції -                    44 Змістових модулів: 4               рівень бакалавр                    Семінари -              44

                                                                                                      Самостійна робота - 130

Загальна кількість

годин: 218                                                                                            

                                                                                                       Види підсумкового

Тижневих годин:                                                                          контролю: залік, екзамен                                                

 

 

Пояснювальна записка.

Навчальна і робоча програма з естетики складена відповідно до вимог фахової підготовки студентів за спеціальністю 6.030100-“Філософія”. Вивчення даного курсу має на меті цілісне опанування предметного поля естетичної науки, історії її становлення, а також її місця в системі психології та інших загальногуманітарних та спеціальних дисциплін.

Досягненню навчальної мети слугує вирішення низки завдань, які визначають змістдисципліни і в своїй послідовності утворюють її структуру. Завершуючи вивчення дисципліни студенти мають знати теоретико-методологічних засади конституювання естетики як відносно самостійної галузі філософського знання, історію естетичної думки, її основні етапи та головний зміст провідних естетичних вчень, категорії естетики, теорії мистецтва, художньої творчості та естетичного переживання.

В ході викладання дисципліни застосовуються пошуковий, дослідницький, продуктивно – пізнавальний, репродуктивний та інформаційно – продуктивний методи. Знання студентів оцінюються шляхом опитування на семінарських заняттях, перевірки контрольних робіт та опитування на екзамені.

Методичне забезпечення: навчальні посібники, підручники, монографії, наукові статті, опорні конспекти лекцій.

Ресурси: наукова бібліотека ЧНУ, обласна наукова бібліотека ім. Т.Г. Шевченка, Інтернет.

 

 

Змістовий модуль 1.

 

Тема 1. Естетика як наука.

 

Сфера естетичного і основні підходи до визначення  предмета, проблемного поля  та завдань естетичної науки.

Співвідношення предмета та методу естетичного пізнання. Плюралізм методів і проблема методологічного синтезу. Ідіографічний та номотетичний методи. Філософські методи в естетиці. Конкретно – наукові методи, експеримент. 

 Естетика в системі міждисциплінарних зв’язків. Естетика і філософія, мистецтвознавство, історія мистецтв, психологія, соціологія.

 

 

Тема 2. Антична естетика доби ранньої класики.

Естетичні аспекти космології та психології досократиків. Поняття Космосу та формування уявлень про прекрасне, піднесене та низьке, ритм, гармонію. Принцип тотожності макро - та мікрокосму, його естетичне значення. Вчення про душу: онтологічні засади та специфіка естетичного переживання. Поняття калокагатії.

Філософсько-естетичне вчення піфагорійців. Вчення про числа та космологічна естетика піфагорійців. “Музика небесних сфер”. Акустика Архіта. Вчення про душу. Роль музики в душевному очищенні, вдосконаленні людини та у гармонізації суспільних відносин. Вплив естетики піфагорійців на античне мистецтво.

Космологічна естетика Геракліта. Поняття гармонії, її діалектична природа. Художня творчість як наслідування об’єктивної діалектики космічної гармонії. “Прихована” та “явна” гармонія. Відносність прекрасного.

Естетичні погляди Демокріта. Міметична природа та суспільна обумовленість мистецтва. Природа художньої творчості.

 

Тема 3. Антична естетика класичної доби.

Естетичні погляди софістів. Поняття діяльності та її естетичні аспекти, “техне” як мистецтво. Риторика як загальна модель діяльності та художньої творчості. Релятивістське та суб’єктивістське тлумачення мистецтва та естетичного смаку. Ілюзорний характер мистецтва та ігрова природа естетичного сприйняття, їх гедоністична спрямованість.

Поняття мистецтва в філософії Сократа. Мистецтво як доцільна діяльність, її структура та діалектика. Благо як мета та системоутворюючий принцип мистецтва. Поняття калокагатії. Краса як організуючий принцип та мета діяльності. Релятивізм утилітарного тлумачення краси. Міметичний характер художньої творчості. Моральна спрямованість наслідування. Змістовний та формальний критерії досконалості твору мистецтва.

Філософсько-естетичне вчення Платона. Природа та активно-перетворюючий характер мистецтва. Краса та благо. Ідея загального блага як критерій краси одиничного та його естетичної оцінки.

Природа та суть поезії. Поняття мімезису в контексті платонівського вчення про ідеї. Критика мистецтва.

Задоволення як принцип естетичного переживання. Розрізнення розумного та нерозумного задоволення і критика гедоністичної настанови в естетичному переживанні. Морально-етична альтернатива гедонізму. Естетичне виховання.

Метафізичні засади естетики Арістотеля.

Природа та сутність мистецтва. Антропологічні чинники виникнення мистецтва. Природа та мистецтво: спільне та відмінне. Мистецтво як вдосконалення природи.

Вчення Арістотеля про мімезис. Здатність до наслідування як психологічний корелят дієвої та цільової причини – форми. Психологічні засади художньої творчості. Актуалізація здатності до наслідування, її основні етапи. Генезис художніх узагальнень та співвідношення видів художніх мистецтв. Трагедія як вищий рівень художнього наслідування. Розрізнення платонівської та арістотелівської концепції мімезису.

Арістотель про естетичне переживання. Реципієнт як психофізична єдність. Естетичне задоволення як етично визначене переживання. Види задоволення та їх функціональне розрізнення. Поняття катарсису, його суть та механізм дії. Естетичне переживання як розумна насолода. Розрізнення видів мистецтв за їх відношенням до естетичного переживання.

Морально-етичні та соціальні функції мистецтва.