Місце і роль Карпатського економічного регіону в розвитку економіки країни

Карпатський економічний регіон розташований на крайньому за­ході України і межує з Польщею, Словаччиною, Угорщиною, Руму­нією і Молдовою. До його складу входять чотири області: Закарпатсь­ка, Івано-Франківська, Львівська і Чернівецька. Прикордонне його по­ложення, специфічні природні умови вплинули на формування на­родногосподарського комплексу і визначили місце в загальнодержав­ному територіальному поділі праці.

Загальна площа території економічного регіону складає 56,6 тис. км², або 9,4 % території України. Карпатський економічний регіон має досить вигідне географічне положення. Він розташований у центрі Європи на перетині шляхів сполучення із Заходу на Схід та з Півночі на Південь.

У межах регіону розташовані основні вугленосні площі Львівсько-Волинського басейну у складі Межріченського, Тячівського і Карпатсь­кого родовищ. Вугільний басейн характеризується високоякісним енер­гетичним та коксівним вугіллям, глибина залягання коливається від 330 до 600 м.

Трудові ресурси. За останні роки чисельність населення у пра
цездатному віці дещо зменшилась., але при цьому збільшилась кількіст
працюючих пенсіонерів. Для Карпатського економічного регіону, я
трудонадлишкового, така ситуація є небажаною тенденцією, оскількі
рівень прихованого безробіття є високим і значно вищим від природ
ного рівня.

У регіоні йде перерозподіл трудових ресурсів до галузей, які зорієн товані на надання послуг населенню, із галузей матеріального вироб ництва до сфери нематеріального виробництва. Позитивним у регі оні є те, що йде процес введеная нових робочих місць, особливо і сфері будівництва, що сприяє залученню до активної суспільної прац громадян працездатного віку. Це також сприяє створенню нових ма лих підприємств, розширенню виробництва та зменшенню безробіт тя працездатного населення.

> Розселення населення. Карпатський регіон мас свої особли
вості в розселенні. У складі регіону знаходяться Ужгородська і Хуст-
ська міжрайонні системи розселення (Закарпатська обл.), Івано-
Франківська, Коломийська і Калуська (Івано-Франківська обл.).
Львівська і Дрогобицька міжрайонні системи розселення (Львівська
обл.) та Чернівецька (Чернівецька обл.).

Області регіону мають дуже вигідне економіко-географічне поло­ження. У Закарпатській обл. сконцентрована досить висока густота населення. Крім обласного центру, тут розташовані міські поселення: Мукачеве, Берегове, Виноградів, [ршава, Чоп. У структурі міської ме­режі переважають міста з чисельністю до 50 тис. чол., а сільська ме­режа включає як великі села з чисельністю понад 1000 чол., так і малі та середні села (до 500 і 100 чол.).

Івано-Франківська обл. має свою специфіку

Територіальна і галузева структура економічного регіону має свої особливості. Галузями спеціалізації регіону є: деревообробна і,целю-лозно-паперова, легка та харчова промисловість, електроенергетика, паливна, хімічна і нафтохімічна промисловість, машинобудування і металообробка, промисловість будівельних матеріалів. У регіоні роз­винутий агропромисловий комплекс, транспорт, галузі соціально-куль­турної сфери. Однак частка промислового виробництва у регіоні мен­ша, ніж у середньому по Україні. У регіоні достатньо висока питома вага сільськогосподарського виробництва. Регіон також спеціалізується у галузі культурно-оздоровчого та туристичного напряму, маючи роз­винутий рекреаційний комплекс, який перевищує середній по Україні.

Особливий вплив на економічний регіон чинить Львівська обл., де вартість основних виробничих і невиробничих фондів приблизно однакова. Це характеризує розвиток в області виробництва товарів та сфери послуг. Серед виробничих фондів за балансовою вартістю в регіоні на першому місці - промисловість. Іншою істотною особливі­стю Карпатського регіону є переважання в структурі фондів транс­порту і зв'язку, де зосереджена третина основних фондів. Це пов'яза­но з транскордонною торгівлею, міжнародними перевезеннями дер­жавного значення.

S Агропромисловийкомплекс Як уже було сказано, Карпатський економічний регіон характеризується сприятливими кліматичними природними ресурсами для ведення і розвитку сільськогосподарсько­го виробництва. Однак регіон має свої специфічні особливості. Його північна частина розташована в поліській зоні, східна - це лісостепо­ва зона, тепла - Закарпатська, південна- гірська Карпатська. Карпа­ти поділяють на 6 сільськогосподарських виробничих підзон: Перед-карпатську низовину, Передкарпатську передгірську, Гірську західну, Гірську східну, Закарпатську передгірську, Закарпатську низинну.

Ч*, Передкарпатська низовина -підзона, що характеризується роз­витком тваринництва і технічних культур. У тваринництві переважає м'ясо-молочне скотарство та напівсальне свинарство. Тут сприятливі умови для розвитку птахівництва і риборозведення. Посіви зернових і технічних культур у цій підзоні займають найбільшу питому вагу в Карпатському регіоні. З технічних культур провідне місце займають цукрові буряки, льон, соняшник, ріпак озимий, тютюн.

% У Передкарпатській передгірській підзоні провідне місце зай­має тваринництво. Питома вага рільництва незначна, але тут зростає частка садівництва. У тваринництві переважає молочно-м'ясне ско­тарство.

Реформування системи управління і подальшого розвитку потре­бує агропромисловий комплекс як складне багатопрофільне вироб­ниче утворення. У першу чергу це стосується раннього овочівницт­ва, тваринництва, вівчарства, впровадження кращих місцевих сортів і видів рослин та тварин, проведення комплексу заходів із захисту ґрунтів від паводків і ерозії.

Важливим напрямом комплексного розвитку є підвищення ефек­тивності паливно-енергетичного та мінерально-сировинного комп­лексу за рахунок пошуків і розширення ресурсної бази, модернізації потужностей з добування та переробки палива і сировини та комп­лексного використання багатокомпонентних ресурсів, рекультивації відпрацьованих кар'єрів.

У розвитку лісового господарства треба збалансувати переробні галузі і йти шляхом поглиблення переробки деревини, організувати і впроваджувати безвідходні технології.

У цілому територіальна організація продуктивних сил Карпатсько-" го регіону в перспективі має бути зорієнтована на:

♦ удосконалення територіальної структури виробництва за ра­ хунок переорієнтації промислових комплексів великих міст на середнє і точне машинобудування, радіотехніку, електронну та комп 'ютер- ну галузі промисловості;

*♦• сільськогосподарське машинобудування і автомобілебудуван­ ня, розвиток хімічної промисловості, підприємств легкої, харчової промисловості та лісового господарства;

+ комплексне використання мінерально-сировинних ресурсів, впровадження безвідходних технологій, що значно поліпшить еко­логічну ситуацію;

+ більш повне і ефективне використання рекреаційних ресурсів, створення оздоровчо-туристичного комплексу загальноєвропейсько­ го значення;