Побудова та функції обліково-операційного апарату

 

Структура операційно-облікового апарату банку

 

 

Відповідальний виконавець – довірений працівник банку, якому доручається одноосібно оформляти й підписувати грошово-розрахункові документи за визначеним колом операцій, ним виконуваних;

працівник банку, який контролює правильність оформлення документів та здійснює відображення банківських операцій в обліку

Розподіл робіт між бухгалтерськими працівниками здійснюється:

через закріплення за працівниками відповідних бухгалтерських рахунків;

через закріплення за відповідальними виконавцями окремих видів операцій.

 

Банківська документація, види банківських документів та документообіг

 

Банківський документ – це письмове розпорядження клієнта чи відповідального працівника банку на проведення грошово-розрахункової або іншої операції банку

 

Під банківською документацією розуміють сукупність доку­ментів, які є письмовим свідченням виконання операцій і підставою для відображення їх в обліку

 

Класифікація банківських документів

Касові

 

- прибуткові – об’ява на внесення готівки; прибутковий касовий ордер, повідомлення;

- видаткові – грошовий чек, видатковий касовий ордер

 

Меморіальні

(для безготівкових перерахувань за рахунками)

 

- платіжні доручення;

- платіжні вимоги-доручення;

- розрахункові чеки;

- заяви на акредитив;

- меморіальні ордери

 

Позабалансові

(для проведення операцій з цінностями, які відображені на позабалансових рахунках)

- прибуткові позабалансові ордери;

- видаткові позабалансові ордери.

Облікові реквізити банківських документів:

- назва документа;

- номер та дата складання документа;

- назва підприємства (банку), від імені якого складено доку­мент;

- назва одержувача коштів;

- зміст операції;

- сума операцій (цифрами та прописом);

- номери рахунків за дебетом і кредитом;

- назви банків (одержувача та платника коштів), їхні номери за МФО;

- підписи осіб, відповідальних за здійснення операцій та відтиск печатки юридичної особи

 

Документообіг у банках — комплекс норм і правил, що визначають проходження документів за підрозділами банку, порядок їх обробки і оформлення при здійсненні банківських операцій.

 

 

Операційний час –це час роботи банку з клієнтами. Особливість його в тому, що всі розрахункові документи, що надійшли в банк впродовж цього часу, мають бути виконані у той же день

 

Робочий день банку, протягом якого банк здійснює приймання, передавання, оброблення документів; вимірювання, облік та контроль операцій має назву операційний день

Питання для обговорення

 

1. Дайте порівняльну характеристику видів бухгалтерського обліку.

2. Дайте характеристику системи правового регулювання бухгалтерського обліку в Україні.

3. Охарактеризуйте сутність принципу обачності.

4. Дайте характеристику системам організації бухгалтерського обліку

5. Дайте визначення облікової політики банку. Назвіть основні складові елементи облікової політики.

6. Назвіть функції обліково-операційних працівників банку.

7. Що таке банківський документ? За якими ознаками класифікують бан­ківські документи?

8. Які касові та меморіальні документи ви знаєте? Назвіть обов'язкові реквізити банківських документів.

9. Що таке документообіг за банківськими операціями? З якою метою він здійснюється?

Тема 2. Побудова плану рахунків бухгалтерського обліку банків, організація аналітичного обліку

 

1. Сутність і структура Плану рахунків

2. Характеристика Плану рахунків бухгалтерського обліку за класами

3. Параметри аналітичного обліку

 

Сутність і структура Плану рахунків

План рахунків банківських установ – систематизований перелік рахунків бухгалтерського обліку, що використовується для де­тальної та повної реєстрації всіх банківських операцій.

 

Усі балансові рахунки класифікуються:

- за видами контрагентів;

- характером операцій;

- ступенем зниження ліквідності.

 

Характеристика Плану рахунків бухгалтерського обліку за класами

У першому класі Плану рахунків обліковують казначейські та міжбанківські операції комерційних банків. До казначейських інструментів належать: готівкові кошти; банківські метали; цінні папери, що їх рефінансує Національний банк України; кошти Національного банку України в комерційному банку; кошти комерційного банку в Національному банку України.

Рахунки другого класу використовують для обліку операцій з клієнтами банку - суб'єктами господарської діяльності, органами загального державного управління та фізичними особами. За та­кими рахунками обліковуються кошти на поточних рахунках, кре­дити, депозити, кошти на транзитних рахунках, дебіторська і кре­диторська заборгованість за операціями з клієнтами.

У третьому класі Плану рахунків обліковуються операції з цінни­ми паперами (окрім цінних паперів, що рефінансуються НБУ і дов­готермінових вкладень), інші активи й зобов'язання банку, зокрема товарно-матеріальні цінності, розрахунки між установами одного банку, позиція банку за іноземною валютою та банківськими мета­лами, дебіторська і кредиторська заборгованість установи.

У четвертому класі зосереджено групи рахунків, на яких облі­ковують довготермінові вкладення банку в асоційовані й дочірні підприємства, в нематеріальні активи та в основні засоби. Рахунки цього класу призначені для узагальнення інформації про наявність і рух належних банкові основних засобів, нематеріальних активів, вкладень в інші активи довготермінового характеру.

П'ятий клас Плану рахунків служить для обліку капіталу банку. Він криє в собі привнесений капітал, нерозподілений прибуток і резерви, створені за рахунок прибутку.

 

Доходи і витрати обліковують відповідно у шостому й сьомому класах Плану рахунків. Усі статті доходів і витрат класифікуються за їхнім економічним змістом. Зокрема, вирізняють процентні, ко­місійні, торговельні та інші банківські операційні доходи (витра­ти). Крім названих груп, вирізняють також доходи у формі повер­нення списаних активів, непередбачені та інші доходи.

 

У восьмому класі відкриваються рахунки управлінського облі­ку, деталізація яких визначається установою банку самостійно.

 

На рахунках дев'ятого класу обліковуються: вимоги та зобов'язання банку, які можуть виникнути в май­бутні періоди та за якими банк піддається ризикові; документи і цінності; розрахунки за операціями з приватизації тощо.

 

 

Загалом структура Плану рахунків максимально корелює із формами фінансових звітів банку. Вона забезпечує розкриття ін­формації про основні об'єкти обліку, згруповані за їх економічним змістом. Деталізовану інформацію стосовно стану та руху вказаних об'єктів забезпечує система аналітичного обліку банку.