Логістичні ланцюги та ланки.

Логістичний ланцюг – це лінійно зінтегрована сукупність фізичних і юридичних осіб (постачальників, виробників, дистриб'юторів, транспортно-експедиційних організацій, складів загального користування тощо), які здійснюють логістичні операції з єдиною метою – щоб довести матеріальний потік від однієї логістичної системи до іншої (стосовно продукції виробничо-технічного призначення) чи до кінцевого споживача.

Взаємовідносини в такому логістичному ланцюзі формуються на підставі замовлень як пропозицій споживачів постачальнику виробити (поставити) певну кількість продукції відповідних асортименту і якості, чи виконати роботу, надати послугу. Простий варіант логістичного ланцюга складається із двох елементів: постачальника та споживача. У взаємозв'язку з логістичним ланцюгом вирізняють такі три характеристики: логістичний канал, логістичний цикл та логістичний центр.

Логістичний канал як канал розподілу, збуту, руху товару є частково впорядкованою сукупністю посередників (дилерів, фірм транспортно-експедиційного обслуговування тощо) для доведення матеріального потоку від конкретного виробника до його споживачів. Час з моменту оформлення замовлення на постачання продукції до її доставляння на склади споживача визначає логістичний цикл. Останні досягнення теорії та практики логістики призвели до формування так званих логістичних центрів, де одна юридична особа бере на себе виконання значної частини логістичних операцій (транспортування, складування, пакування, комісування, комплектація тощо). Досягається це, зокрема, в транспортно-експедиційних організаціях завдяки наданню нових, раніше нехарактерних для них, логістичних функцій, таких як складування, комплектування тощо, їх централізацією на одному підприємстві.

Логістичний канал має охоплювати не тільки сферу виробництва, тобто її функціонування і внутрішній транспорт, але й інші ланки ланцюга, зокрема постачальників різних компонентів виробу й остаточний розподіл. Необхідним стає постійний контроль усього ланцюга, починаючи з виробника сировини і закінчуючи споживачем. Види взаємних відносин можуть бути різними залежно від відмінностей між постачальниками окремих компонентів, виробниками і споживачами. З іншого боку, будь-яка організація може бути одночасно частиною кількох логістичних каналів, а це означає появу конкуренції логістичних ланцюгів, а не окремих, наприклад, виробників.

Новий, подовжений канал значно складніший порівняно з внутрішнім каналом, що веде до виробництва. Кількість товарів і засобів, а також кількісні відносини дуже різноманітні на окремих етапах каналу. Це приводить до різноманітного попиту щодо частоти поставок, ефективності засобів, а також швидкості, якщо ступінь використання повинен зберігатися на задовільному рівні. Інше джерело проблем – це диференціація функцій, що існують у потоці. До початку виробництва функція, яку виконує канал, полягає у передачі товару вперед одним або декількома паралельними потоками або в об'єднанні необхідних до певного моменту компонентів. Ця частина потоку має властивість концентрування, на відміну від частини потоку, що діє після закінчення виробництва і яка має властивість розсіювання. Уздовж кожного фізичного потоку завжди проходить інформаційний потік, що містить дані про товар і його місцезнаходження. Оскільки матеріальні потоки охоплюють зазвичай деяке число менших потоків, що зосереджуються в тому або іншому виробі (визначений процес може відбуватися в декілька етапів, перед тим як кінцевий виріб досягне споживача), окремі інформаційні ланцюги залежать один від одного.

Для більш детального уявлення організаційної структури логістичних систем логістичні ланцюги протягують між логістичними ланками. При формуванні логістичних ланцюгів розрізняють такі ланки:

1) генератори (джерела) матеріальних потоків;

2) трансформаційні центри та пункти торговельних, транспортних та інших посередницьких структур, що перетворюють матеріальні потоки на стадії закупівлі;

3) трансформаційні центри та пункти у місцях виробництва продукції;

4) трансформаційні центри та пункти для фізичного розподілу та відправки готової продукції;

5) трансформаційні центри та пункти торговельних, транспортних та інших посередницьких структур, що перетворюють матеріальні потоки на шляху доставки готової продукції споживачам;

6) пункти призначення (споживачі) матеріальних потоків.

Лекція 6. Інформаційні логістичні системи.

6.1. Умови створення інформаційної логістичної системи.

6.2. Принципи організації логістичної інформації.

6.3. Формування інформаційної логістичної системи.

6.4. Роль інформаційних потоків у логістичних системах.