Структуризація системи матеріального забезпечення.

 

Інформаційна логістика організовує потік даних, що супроводжує матеріальний потік, і є тим суттєвим для підприємства ланкою, що пов'язує постачання, виробництво і збут. Вона охоплює управління всіма процесами руху і складування реальних товарів на підприємстві, дозволяючи забезпечити своєчасну доставку цих товарів у необхідних кількостях, комплектації, як з точки їх виникнення в точку споживання з мінімальними витратами й оптимальним сервісом. Для цього система матеріального забезпечення виробництва піддається загальній ієрархічній структуризації. Підзадачі матеріального забезпечення: транспортування, перевантаження, складування і розподіл - виконуються за допомогою істотно автоматизованих функціональних елементів. Комбінація цих елементів у підсистемі утворює мережеву структуру, яка представляє підобласті матеріального забезпечення виробництва. Логістична система на виробництві ефективна тільки тоді, коли створюються умови для її інтеграції в поточні виробничі процеси. Ця проблема вирішується шляхом створення відповідного інформаційного базису. Сюди відносяться «актуальні огляди» фондів (наявність фактичних і планованих замовлень, утримання виробничих основних і проміжних складів) і термінів (поставки, обробки, очікування і простоїв, дотримання термінів). Для збору цих даних виробнича система по всьому підприємству має «датчики і вимірювальні інструменти», які контролюють обсяги і терміни поточних процесів і передають ці відомості далі для інтерпретації Логістична система пред'являє до своєї «вимірювальної» мережі такі вимоги: швидкий і надійний, ручний або автоматизований збір даних про транспортні засоби та засоби виробництва; структурування внутрішньовиробничої інформаційної системи підтримки прийняття рішень, яка в кожний момент містить актуальну інформацію про хід виробничих процесів по кожній з ділянок.

Таким чином, управління транспортом в цілому, а також функціями створення проміжних запасів і складування (в сенсі системи матеріального забезпечення) може бути централізовано, причому повністю автоматичні технологічні елементи (висотні склади, безмашинні транспортні системи, маніпуляційні системи) інтегруються в загальний процес за допомогою єдиних інтерфейсів. У ряді випадків окремі компанії на виробництві після виконання заходів з організації мереж інформаційної логістики та їх автоматизації не отримують будь-якого значного ефекту. Як правило, це відбувається там, де сучасним принципам логістичного підходу не відповідає організаційна структура ухвалення стратегічних рішень Це ще раз доводить, що організація логістичних ланцюгів є комплексним завданням, що вимагає свого вирішення на всіх рівнях керівництва компанією.

У країнах Західної Європи, США та Японії мова йде вже не лише про управління великими обсягами даних за допомогою обчислювальних машин або про повну автоматизацію окремих функцій логістичної системи, але і переважно про попереднє та оптимізоване поточне та перспективне планування. Причому до планування в рівній мірі включаються і засоби виробництва, і необхідні комерційні та організаційні процеси. По суті відбувається зрощення функції матеріально-технічного постачання і виробничих функцій. Таке планування передбачає централізацію уповноваження з управління на основі децентралізованого збору даних і вимагає якомога більше оперативної інформації і детальної інтерпретації зібраних даних Оскільки якість планування зростає разом із зростанням повноти інформації та швидкості обробки даних, внутрішня структура виробничих систем матеріального забезпечення послідовно оснащується пунктами управління, забезпеченими потужними обчислювальними машинами, які об'єднаються в єдину мережу Зв'язок таких пунктів управління з навколишнім їх середовищем через інтерфейси обчислювальних машин і системи бездротового зв'язку представлено на рис 1.

 

Рис 1. Приклад організації зв’язку пункту управління матеріальним забезпеченням виробництва з навколишнім середовищем