Умови створення інформаційної логістичної системи.

Однією з основних задач логістики є максимальна координація матеріальних та інформаційних потоків. Для цього необхідне широке застосування електронної обробки даних, стандартизація матеріально-технічних зв’язків, автоматизація операцій.

Логістика об’єднує окремі структури фірми, а саме: виробництво, складське господарство, транспортування, забезпечення та обробку інформації, - у систему з єдиними цілями, що передбачають мінімізацію затрат усього виробництва, а не окремого елементу.

Інструментом такого об’єднання є інформаційне забезпечення процесів виробництва від закупівлі до збуту продукції. Потоки інформації є зв’язуючими елементів логістичної системи. При цьому інформаційна мережа передбачає створення баз даних, комунікацій всередині фірми, комплекс заходів з прийняття оперативних рішень.

Інформаційний потік як елемент логістичної системи функціонує за правилами певної інформаційної системи. В логістиці, як і в маркетингу, в менеджменті, обліку або фінансах під час прийняття тих чи інших рішень завжди існують певні інформаційні потреби, класифіковані відповідно до функціонального призначення. Тобто для реалізації загальних функцій управління, зокрема організування, планування, регулювання, мотивування і контролювання, необхідна відповідна інформація. Саме тому доцільно створювати інформаційні системи, завдяки яким забезпечується неперервний доступ до актуальної, точної та правдивої інформації. За інформаційна система охоплює як засоби інформації, так і елементи створення, зберігання і передачі користувачу цих засобів інформації.

Оскільки логістична діяльність зазвичай виходить за рамки підприємства, то виникає потреба у створенні логістичної інформаційної системи (LIS – Logistics Information System), яка має свої особливі функції. Згідно з етапами розвитку і впровадження логістики відбувалася відповідна інтеграція інформаційних систем. Горизонтальна інтеграція інформаційних систем за допомогою горизонтальних інформаційних потоків сформувала основи логістичного функціонування окремих сфер діяльності підприємства, а відповідна вертикальна інтеграція інформаційних систем за допомогою вертикальних інформаційних потоків привела до формування інтегрованих інформаційних систем, здатних системно, наскрізне охопити весь матеріальний потік "постачання – виробництво – збут" з необхідною адаптацією до змін в зовнішньому середовищі та у разі необхідності розширити рамки інтегрованих інформаційних систем за інституйовані межі підприємства.

Таким чином, інформаційна логістика організовує потік даних, що супроводжують матеріальний потік, пов’язує постачання, виробництво та збут. Вона охоплює управління усіма процесами переміщення та складування реальних товарів на підприємстві, дозволяючи забезпечувати своєчасну доставку цих товарів у необхідних кількостях, комплектації, якості з точки їх виникнення до пункту споживання з мініиальними витратами й оптимальним сервісом.

LIS виконує чотири основні функції:

• організація спілкування з клієнтом задля досягнення акцептованого рівня обслуговування;

• планування виконання замовлення згідно з вимогами клієнта (час, простір);

• координація логістичної діяльності в часі і просторі учасників логістичного ланцюга;

• контроль виконання замовлення, зокрема моніторинг фізичного переміщення товарів.

Рис. 1. Функції системи логістичної інформації.

Отже, логістична інформаційна система як засіб логістичного управління матеріальним потоком на підприємстві за змістом її підсистем повинна відповідати основній вимозі – можливості функціонувати в режимі реального масштабу часу, оскільки саме це визначає специфічні умови формування ефективності логістичних систем. Це означає, що інформаційна система має бути надійною (з погляду правдоподібності інформації), еластичною (з точки зору адаптації), відкритою (з точки зору інтеграції) та продуктивною і ефективною (з точки зору співвідношення витрат і результату).

Однак в таких інтегрованих системах стають актуальними вимоги оперативного управління матеріальними потоками, а це означає необхідність забезпечення паралельності в часі матеріальних та інформаційних потоків, тобто забезпечення збирання, обробки і передачі інформації в режимі реального масштабу часу. Як показує світовий досвід, проблема функціонування інформаційного потоку в темпі матеріального потоку вирішена за допомогою відповідних технологій – обміну даними (ЕDI) та автоматичної ідентифікації (АІ) на основі мікропроцесорної техніки, здатної ідентифікувати окрему вантажну одиницю, через сканування різноманітних штрихових кодів розпізнається будь-який логістичний продукт. Таке обладнання дозволяє отримувати інформацію про логістичну операцію в момент і в місці її здійснення – на складах промислових підприємств, в розподільчих центрах (базах), на транспорті, в магазинах тощо, а це означає можливість її опрацювання в режимі реального масштабу часу і відповідного впливу на матеріальний потік в оптимальні терміни.

Отже, як уже згадувалося, за певних умов інформація може виступати повноцінним замінником (субститутом) товарів. Класичним прикладом такого ефекту може бути функціонування інформаційної системи щодо формування замовлень в мережі магазинів Marks & Spenser у Великобританії: щоденна інформація про продаж оперативно інтегрується в замовлення безпосереднім постачальникам, виконання яких оперативно здійснюють дві логістичні компанії, що працюють лише для фірми Marks & Spenser. Це дозволяє їм формувати вантажні одиниці, позначені штрих-кодами, ефективно консолідувати поставки й утримувати транспортні витрати на погодженому рівні. Водночас магазини можуть утримувати запаси лише на мінімальному рівні.

Другим важливим ефектом функціонування інформаційних систем є можливість одночасного цілісного управління локалізованими запасами, розміщеними в просторово локалізованих окремих складах. Це означає досягнення керованості єдиним страховим запасом, хоч він і розміщений в різних точках дистрибуційної мережі.Таким чином реалізується концепція "віртуального", або електронного складу. За таким принципом працює європейська мережа шведської фірми SKF: після складання замовлень клієнтами комп'ютерна система визначає місце зберігання запасів, або у разі відсутності їх формує план виробництва в одному з п'яти європейських заводів. Це дає змогу оперативно організувати виконання замовлення із підтвердженням дати поставки. Одночасно інформаційна система здійснює планування транспортування замовленого товару.