Способи виготовлення збірних залізобетонних

                              виробів

  Незалежно від способу виготовлення, номенклатури продукції, що виробляється технологія виробництва збірних залізобетонних виробів містить наступні процеси: транспортування, приймання, зберігання сировини, матеріалів, напівфабрикатів; виготовлення арматурних сіток, каркасів і закладних частин; готування бетонної суміші; формування виробів, термообробку відформованих виробів,

розпалубку виробів, передачу готового виробу на контроль і доведення, складування і відвантаження готової продукції.

На підприємствах збірного залізобетону існують наступні способи виробництва деталей: конвеєрний, агрегатно – поточний, стендовий, прокатний, касетний, тощо.

При конвеєрному виробництві виріб в процесі його виготовлення пересувається ритмічно від одного робочого місця до іншого. Всі процеси на робочих місцях механізовані. Конвеєри, в залежності від виду руху, можуть бути пульсуючої дії (візкові) і безперервної.(рис.4.3)

 

                                

 

Рис.4.3. Схема розташування обладнання при конвеєрному способі виготовлення збірного залізобетону.

1- передаточний возик;

2- очищення і змащування форм;

3- укладання фактурного шару;

4- закладання арматурного каркасу, закладних деталей;

5,6,7- пости формування виробів(заливка форм бетоном, віброущільнення, загладжування поверхні

8- технічний контроль і розпалубка;

9- багатоярусний підйомник камери тепло обробки безперервної

дії;

10-камера теплової обробки;

 11- розвантажувач;

12-кантователь;

13-пост комплектації.

 

Конвеєрний спосіб застосовується при масовому виготовленні однотипних виробів на крупних спеціалізованих підприємствах.

При агрегатно – потоковому способі вироби виготовлюються в жорстких переносних формах, що пересуваються від одного операційного посту до іншого з перервами в залежності від тривалості виробничої операції на тому чи іншому робочому місці. При цьому форми транспортуються зазвичай мостовим або іншим пересувним краном.

Відформовані вироби піддаються тепловій обробці у ямних камерах пропарювання циклічної дії.

При виготовленні пласких виробів всі виробничі операції на формовочних постах з загладжування виробів, ущільненню бетонної суміші та інші як правило виконуються в автоматичному режимі. (Рис.4.4)

                                                          

  Рис.4.4. Схема розташування технологічного обладнання при

виготовленні залізобетонних деталей агрегатно – поточним

                                         способом

1- естакада для подачі бетонної суміші;

2- самохідний бетоноукладач;

3- віброплощадка;

4- утворювач пустот;

5- камери пропарювання ямного типу;

6- мостовий кран;

7- пост розпалубки;

8- стенд опоряджуванням і контролю готових виробів;

9- самохідні возики для транспортування готових виробів на склад;

10- установка для натягування стрижнів.  

 

При стендовому способі всі операції з виготовлення виробів здійснюють на одному місці у нерухомих формах, що розташовані на площадках – стендах. На стендах виготовлюють, в основному, довгомірні вироби з попередньо – напруженою арматурою (ригелі, балки, ферми, опори ЛЕП, тощо).

В торці стенду розташований приямок з рейковими коліями на яких знаходиться бухтоутримувач з котушками високоміцного дроту і установка для зварювання (стикування) стрижневої арматури у пліті потрібної довжини.

Струнопакет натягується вздовж стенду електричними корбами.

Попереднє напруження арматури здійснюється гідравлічними домкратами.

Бетонну суміш укладають у форми з допомогою спеціального бетоноукладача, а ущільнюють вібраторами, що закріплені на бортах форм або переносними ручними.

Для прискорення тужавіння бетону здійснюють теплову обробку бетонної суміші, паром якій подається у порожнину форми, для попередження випаровування вологи під час теплової обробки виробів форми зверху накривають брезентом. (Рис.4.5).

               

 

 Рис. 4.5. Схема технологічної лінії з виготовлення

  залізобетонних виробів стендовим способом

1- естакада для подачі бетону;

2- гідравлічні домкрати;

3- бетонороздавач;

4- мостовий кран;

5- самохідний возик для вивозу готових виробів;

6- утримувач бухт;

7- корба для протягування дроту. 

 

При касетному способі виробиформуються вбагаторядних вертикальних формах – касетах з пластичних та напівжорстких бетонних мас і піддаються термообробці на місці прогрівом паром через порожнини між касетами. При касетному способі немає необхідності у камерах пропарювання та вібраційних площадках.

Стінки касет виготовлюють зі сталі, армоцементу, пластмаси. Збирання та розбирання касетних форм здійснюють з допомогою механічних та гідравлічних приводів. Бетонну суміш ущільнюють в касетах вібраторами, що встановлюють на зовнішніх стінках касет, глибинними вібраторами, тощо.

Термообробка паром в касетних формах може бути замінена електропрогрівом. (рис. 4.6).

 

                                                

 

Рис. 4.6. Схема касетноформувальної машини

1- рама;

2- упори для обтиснення касети;

3- бетонопровід;

4- циклон для бетонної суміші;

5- гнучкій шланг для завантаження суміші у форми;

6- роликові опори розділяючи стінок;

7- навесні вібратори;

8- вертикальні розділяючи стінки касети;

9- підведення пару у теплові відсіки;

10-гідроциліндр для привода;

11-важильна система для збирання та розбирання касет.

 

При прокатному способі  вироби формуються на спеціальному прокатному стані. Стан складається з формуючої стрічки, натяжної і привідної станцій, теплової секцій.

На установці автоматично очищуються і змащується формуюча стрічка, очищуються прогумована стрічка агрегату калібрування і секції термічної обробки, безперервно дозується, перемішується і видається бетонна суміш, розрівнюється і ущільнюється на формувальній стрічці, формуються і калібруються вироби, здійснюється їх теплова обробка і розпалубка. Укладання арматурних каркасів і закладних деталей механізована. (Рис. 4.7).

     

 

Рис. 4.7. Технологічна схема установки безперервного проката.

1- пристрій дозування;

2- бетонозмішувач;

3- натяжна станція стану;

4- вібраційний пристрій стану;

5- віброзагладжувач;

6- формувальна стрічка стану;

7- камера теплової обробки;

8- термопривантажувач;

9- накривна стрічка;

10-верхні і нижні направляючі формувальної стрічки;

11- головний привід стану;

12- приводна станція;

13- обгінний рольганг;

14- кантувач;

15 – арматурний каркас.

 

        4.3. Виготовлення арматурних конструкцій і

                                 деталей

Виготовлення арматурних конструкцій і закладних деталей здійснюється, як правило, в арматурних цехах або майстернях, що входять до складу заводу ЗБВ.

Арматурний цех, за звичай, складається з заготівельного, зварювального і збирального відділень та відділення захисту арматури від корозії.

 У заготівельному відділенні виконують правку, різання та стикування арматурної сталі, зачистку стиків, різку на потрібні розміри. У цьому ж відділенні гнуть прутки, виготовлюють монтажні петлі, а також зміцнюють стрижні.(Рис.4.8).

 

                   

                                                                                                                        

                        Загальний вигляд арматурного цеху

            

                          

                               Подача арматури

                    

                 

   

         Пост зварювання арматурного каркасу

Рис 4.8. Виготовлення арматури для з.-б. виробів

 

У відділенні зварювання зварюють сітки і каркаси на одно точкових та багато електродних машинах, На багато електродних машинах передбачені ножиці для поздовжнього різання широкої сітки.(рис.4.8а).

                                        

                                 

                         Багатоелектродна зварювальна машина

                                                                         

                                      

 

                                 Виготовлення арматурної сітки

                         

 

                                Готова арматурна сітка

Рис. 4.8-а. Виготовлення арматурної сітки методом контактного зварювання

 

Залізобетонні вироби армуються звичайною і попередньо напруженою арматурою. Вироби армують попередньо напруженою арматурою трьома способами: укладанням у вироби, що формуються попередньо натягнутої арматури з фіксованим напруженням; протяжкою арматури в канали готового виробу з наступним натягуванням ії, фіксуванням і замонолічуванням; армуванням виробу, що формується попередньо напруженими залізобетонними виробами – брусками, плитами з дрібнозернистого бетону.

Попереднє напруження арматури виконують в основному механічним або електротермічним способом. При механічному способі застосовують гідродомкрати з допомогою яких здійснюють лінійне натягування стрижневої арматури, дроту або дротяних пучків.

При електротермічному способі арматурні заготовки нагріваються електричним струмом до потрібної довжини, і фіксуються у розтягнутому стані на жорстких упорах форми.

 

                          4.4. Формування виробів

Точність розмірів виробів, вигляд поверхні, у багатьох випадках залежать від якості форм і їх змащування, Форми виготовляють з металу, рідше з деревини, пластмаси, залізобетону(рис.4.9).

                    

 

 

       

 

  

 

 

   Рис.4. 9. Форми для виготовлення залізобетонних виробів

 

Для змащування форм використовують емульсійні склади на основі кислого синтетичного емульсора, відпрацьованого трансмісійного автотракторного мастила (нігролу), тощо.

Надання необхідної форми залізобетонному виробу і ущільнення бетонної суміші здійснюють різноманітними способами в залежності від виду виробу, зручності укладання в нього бетонної суміші, вибраного методу ущільнення (вібрування з привантажуванням, вібровакуумування, силове прокатування, центрифугування, пресування)

За способом передачі віброколивань з бетонною сумішшю розрізнюють зовнішнє вібрування (поверхневими вібраторами, віброрейками, тощо)(рис.4.10),

              

 

                                                               Віброплощадка

 

                         

 

                                       Віброрейка

                         

                                               Глибинний вібратор

    Рис.4.10. Пристрої для вібрування бетону при виготовленні

                                               з.-б. виробів

 

 об’ємне (на віброплощадках), внутрішнє(з допомогою глибинних вібраторів, віброосердь, вібруючих перегородок).

 

            4.5. Прискорення тужавіння бетону.

Для скорочення тривалості виробничого циклу, пов’язаного з виготовленням залізобетонних виробів застосовують різноманітні способи прискорення тужавіння бетонної суміші.

Технологічні способи передбачають інтенсифікацію процесів тужавіння суміші за рахунок використання цементів, що швидко твердіють, застосування більш ефективних способів ущільнення (повторне вібрування, віброактивація бетонної суміші до укладання).

Хімічні способи – передбачають активізацію твердіння бетонної суміші шляхом введення в неї хімічних добавок – прискорювачів тужавіння.

Однак частіше всього на заводах застосовують способи тепловоговпливу - обробку виробів паром у ямних або тунельних камерах (рис 4.11),

        

 

          

 

              

       Рис.4.11.   Камера пропарки ямного типу

1- затвор;

2- траншея для магістралі пару;

3- кришка;

4- цементна стяжка;

5- залізобетонна плита;

6- шлак;

7- бетон;

у формах з порожнинами для подачі в них пара, під ковпаками з брезенту або жорстких матеріалів; електропрогрів виробів; прогрів в розплавленому петролатумі (нафтовий вазелін); нагрів інфрачервоним промінням, тощо.

В останній час широко використовується гаряче формування бетону, що прискорює процес теплової обробки виробів.

Бетонну суміш попередньо підігрівають у бетонозмішувачах або спеціальних бункерах до температури 80 – 90⁰ С. Розігріту суміш вивантажують зі змішувача у термоформи, підігріті паром, і ущільнюють вібраторами.

Висока температура суміші сприяє інтенсивному росту міцності бетону. За 7-8 годин виріб набирає 70% проектної міцності замість 16- 20 годин необхідних при звичайній термообробці.