Системи поправок до зовнішньоторговельних цін

До найважливіших поправок у практиці міжнародної торгівлі відносяться технічні та комерційні поправки.

Технічні поправки:

1) поправка на техніко-економічні відносини. Основною умовою конкретного підбору виробів-аналогів і конкурентних матеріалів для розрахунку зовнішньоторговельних цін є мінімальний обсяг розбіжності у техніко-економічних показниках порівнювальної продукції в умовах її виробництва та реалізації. Розрахунок кожної поправки потрібно проводити за умови, що всі інші техніко-економічні параметри та умови реалізації залишаються незмінними.

При розрахунку цін на машини і обладнання розробляються поправки на потужність і продуктивність виробів, витрати палива й електроенергії, необхідні для роботи обладнання

Ц₁ = Ц₀                                                       (30)

де Ц₁ – розрахункова ціна;

Ц₀ – конкурентна ціна;

М₁ – потужність чи продуктивніть;

М₀ – потужність чи продуктивність виробу-аналога за конкурентним матеріалом;

n – показник ступеня, що називається коефіцієнтом гальмування ціни (залежить від призначення обладнання).

2)   поправка на комплектацію. Для багатьох видів машин і обладнання комплектація може бути достатньо складною і змінюватися у досить широких межах. Складність розрахунку поправки на комплектацію залежить від того, чи відомі ціни всіх вузлів, елементів і т.д. комплектації (позиційні ціни). Якщо конкурентний матеріал містить такі ціни, то поправка робиться шляхом віднімання (або додавання) від (до) конкурентної ціни певної позиційної ціни. Звичайно поправка на комплектацію збільшує суму контракту на 8-10%.

3)   поправка на тропічне виконання. Машини й обладнання, призначені для роботи в умовах високої температури та вологи, повинні відповідати особливим вимогам і забезпечувати надійність техніко-економічних показників та інші необхідні споживчі властивості. Поправка становить 10-15 % вартості продукції у звичайному виконанні.

Комерційні поправки:

1) приведення до єдиних умов поставки. Імпортні ціни приводяться  до поставки „франко-кордон” або „CIF-порт” країни покупця. Експортні ціни приводяться до умов поставки „франко-кордон” або „ФОБ-порт” країни продавця. Дані про вартість фрахту і страхування беруться зі спеціальних даних транспортно-експедиторських організацій. Розрахункова вартість фрахту та страхування не перевищує 12-15 %.

Ц_cif = (Ц_фоб + Ф) * А                                                       (31)

де Ц_cif, Ц_фоб – ціни на продукцію з урахуванням транспортування на умовах CIF і ФОБ;

Ф – вартість фрахту (перевезення від порту відправлення до порту призначення);

А – ставка страхування вантажу під час перевезення водним шляхом.

2) поправка на вторгування. Поправка на вторгування може доходити 20-25 % від ціни пропозиції. Обґрунтованість оцінки величини цієї поправки залежить від якості конкурентного матеріалу та вміння з ним працювати, від знання конкретного постачальника на ринку та ін. Як правило, з прейскурантних цін робляться великі знижки (до 40 %), із цін пропозиції – менш значні і при використанні цін контрактів поправка на вторгування не враховується.

3) приведення імпортної ціни до строку поставки. При розрахунку імпортної ціни визначають ціни пропозиції на час поставки товару, використовуючи індекси експортних та оптових цін, опублікованих у статистичних матеріалах.

                                              (32)

де С₁ – приведена імпортна ціна;

С₀ – ціна, запропонована інофірмою у конкурентному матеріалі;

І₁ – пропонований індекс цін на дату поставки за контрактом;

І₀ – індекс цін на запропонований інофірмою термін закінчення поставки.

4) поправки на умови платежу. У контракті можуть бути передбачені різні умови платежу: готівкою, чеком, переказом, з акредитиву, інкасо, в аванс, у кредит із розстрочкою платежу. Поправка на умови платежу розраховується відносно до базової ціни на дату укладення контракту, розрахованої за конкурентним матеріалом. Потрібно визначити, якою буде ціна готівкою на дату укладення контракту з врахуванням узгоджених умов платежу.

Покупець повинен повністю відшкодувати у ціні будь-які пільги, надані продавцем, включаючи витрати від одночасно вилучених з обороту фінансових засобів продавця. Якщо оплата за товар буде проводитися певними частинами протягом тривалого часу, то розрахунок ціни з розстрочкою розраховується за формулою:

Ц_к = Ц_б (1 + К)^т                                          (33)

де Ц_к – ціна на дату фактичних розрахунків;

Ц_б – ціна на початок періоду розстрочки;

К – банківський процент за кредит, взятий продавцем;

Т- період розстрочки.

 Митне регулювання ціноутворення

Нарахування мита на товари та інші предмети, що підлягають митному обкладанню, проводиться на базі їхньої митної вартості, тобто ціни, яка фактично сплачена або підлягає сплаті за них на момент перетину митного кордону України.

У митну вартість включають ціну товару, зазначену в рахунку-фактурі, а також фактичні витрати, якщо їх не включено до рахунку-фактури.

Фактичні витрати:

- витрати на страхування, навантаження, розвантаження, перевантаження та транспортування товару до пункту перетину митного кордону України;

- комісійні та брокерські витрати;

- плату за використання об’єктів інтелектуальної власності, що належать до цих товарів та інших предметів, яку має сплатити імпортер (експортер) прямо чи побічно як умову їх ввезення (вивезення).

Якщо заявлена митна вартість товарів явно невідповідна або якщо неможливо перевірити правильність її обчислення, тоді митні органи України визначають митну вартість послідовно на основі ціни на ідентичні товари або на підставі цін на подібні товари, чинних у провідних країнах-експортерах.

Обґрунтування доцільності імпорту тих чи інших видів продукції передбачає визначення за методом зворотної калькуляції граничної відпускної ціни імпортованого товару, прийнятої для вітчизняної торговельної фірми. Обчислювальна процедура такої ціни має охоплювати послідовно здійснювані розрахунки:

1) абсолютної величини покриття продажної ціни (заданого валового доходу) множенням рівня такої ціни на коефіцієнт покриття (мінімально допустимої норми дохідності);

2) загальної суми відшкодування у складі ціни франко-склад покупця як різниця між ціною реалізації (продажу) та абсолютною величиною покриття останньої;

3) величини відшкодування ціни франко-склад покупця з урахуванням фрахту (транспортних витрат) до митного кордону України - ;

4) абсолютної суми мита (податку на імпорт) за формулою:

                                                (34)

де коефіцієнт мита (частка від оподатковуваної частини вартості товару);

5) максимально можливої (граничної) відпускної ціни постачальника за формулою:

                                       (35)

де величина фрахту за транспортування імпортованого товару до складу споживання.       

У більшості держав з розвинутою ринковою економікою запроваджуються різні методи державного регулювання цін, які відповідають загальній політиці держави та напрямам розвитку економіки.

Ціни на товари крім вартості виробництва, містять також вит­рати обігу. Останні істотно залежать від вартості транспортування продукції до споживача.

  Комплексне включення різних варіа н­тів цих витрат до ціни підприємства називають системою фран­кування.

Термін «франко» визначає, до якого пункту на шляху просування товару від виробника до споживача транспортні витрати включаються до ціни товару. Розглянемо відповідні варіанти цін.

1. Відпускна ціна виробника — ціна «франко-склад постачаль­ника», або ціна «ex works». Споживач оплачує всі витрати доставляння.

2. Ціна, що містить витрати на доставляння товару від продуцента до залізничної станції відправлення та його завантаження у вагон, має назву ціна «франко-вагон станції відправлення». Міжнародна назва «ціна FOR (free on rail), ful load».

3. Якщо в разі міждержавних поставок ціна передбачає оплату всіх витрат на транспортування товару до кордону, вона має назву — ціна «франко-кордон», або ціна «Deliver at frontier» (товар, доставлений до кордону).

4. Ціна, що передбачає оплату фірмою-постачальником усіх витрат до порту з вивантаженням товарів на причалі перед судном, має назву ціна «франко-порт відправлення», або «франко-уздовж борту судна». Її міжнародна назва: «FAS(ФАС) — free alonqside ship».

5. Ціна «франко-судно порт відправлення» — «FOB (ФОБ)– free on board» додатково передбачає витрати на завантаження продукції на судно.

6. Ціна, що охоплює оплату постачальником усіх витрат
до порту призначення, має назву ціна «франко-судно порту призначення», або «CAF (КАФ)– cost and freight»(вартість і фрахт).

7. Ціна «франко-судно порту призначення та страхування», або ціна «CIF (СІФ) — cost, insurance, freight) містить вартість товару, суму, на яку його застраховано на випадок псування та загибелі, а також фрахт.

8. Ціна, яка передбачає, що постачальник оплачує всі витрати до порту призначення разом із вартістю розвантаження, має назву ціна «франко-порт призначення»(ex quaq — із пристані).

9. Ціна «франко-склад споживача» (delivered dutipaid — поставлено, мито сплачено) передбачає оплату постачальником усіх витрат на доставлення продукції споживачеві.

Докладнішу інформацію щодо базових умов контракту згідно з міжнародною класифікацією ІНКОТЕРМС-90 наведено в табл. 12.

Таблиця 12 Типові міжнародні базові умови контракту

Група	Скорочення	Розшифрування		Вид транспорту
		Англ.	Укр.	Судно	Автомобіль	Потяг	Літак	Комбінований
E	EXW	Ex Work	Від виробника	+	+	+	+	+
F	FCA	Fre Camer	Вільно в перевізника	+	+	+	+	+
	FAS	Fre Alongside Ship	Вільно уздовж борту (судна)	+		–	–	–
	FOB	Fre on Board	Вільно на борту (судна)	+	–	–	–	–
C	CFR	Cost and Freight	Ціна та фрахт	+	–	–	–	–
	CIF	Cost, Insurance and Fraight	Ціна, страхування і фрахт	+	–	–	–	–
	CPT	Camage Paid to	Перевезення оп­лачено до	+	+	+	+	+
	CIP	Camage and insurance Paid to	Перевезення і страхування оплачено до	+	+	+	+	+
D	DAF	Delivered at Frontier	Доставлено до кордону	+	+	+	+	+
	DES	Delivered ex Ship	Доставлено із судна	+	–	–	–	–
	DEQ	Delivered ex Quay (Dute Paid)	Доставлено до причалу (зі сплатою мита)	+	–	–	–	–
	DDU	Delivered Duti Unpaid	Доставлено, мито не сплачено	+	+	+	+	+
	DDP	Delivered Duty Paid	Доставлено з виплатою мита	+	+	+	+	+

 

Контрольні запитання та завдання

1. Який характер обмежень цін в умовах ринкової економіки?

2. Які мста та завдання державного регулювання цін?

3. Розкрийте суть поняття "пряме державне регулювання цін".

4. Розкрийте суть поняття "непряме державне регулювання цін".

5. Назвіть економічні методи державного впливу на ціни.

6. Які є командно-централізовані методи державного впливу націни?

7. Які методи державного регулювання цін у різних країнах світу?

 

 

Література

1. Дугіна С. І. Маркетингова цінова політика: Навч. посіб. — К.: Вид-во КНЕУ, 2005. — 394 с.

2. Ерухимович И. Л. Ценообразование: Учеб. пособие. —К.: МАУП, 1998.

3. Кардаш В. Я. Маркетингова товарна політика: Навч.-метод. посіб. для самост. вивч. дисц. — К.: Вид-во КНЕУ, 2000.

4. Котлер Ф. Маркетинг-менеджмент: Пер. с англ. / Под ред.Л. А. Волковой, Ю. Н. Каптуневского. — СПб.: Питер, 2000.

5. Куденко Н. В. Стратегічний маркетинг. — К.: Вид-во КНЕУ, 1998.

6. Корнієв В. Л. Цінова політика підприємства. — К.: КНЕУ, 2001.

7. Литвиненко Я. В. Сучасна політика ціноутворення. —К.: МАУП, 2000.

8.  Мороз Л. А., Чухрай Н. І. Маркетинг: Навч. посіб. — Л.: Держ. ун-т “Львів. політехніка” (Інформ.-вид. центр “Інтелект” Ін-ту підвищення кваліфікації та перепідготовки кадрів), 1999.

9. Павленко А. Ф., Корінєв В. Л. Маркетингова політика ціноутворення: Моногр. — К.: Вид-во КНЕУ, 2004. — 332 с.

10. Тормоса Ю. Г. Ціни та цінова політика: Навч.-метод. посіб. для самост. вивч. дисц. — К.: Вид-во КНЕУ, 2003. — 92 с.

11. Чорна Л. О. Ціни і ціноутворення в ринковій економіці. — Вінниця, 1999.

12. Шкварчук Л. О. Ціни і ціноутворення. — К.: Кондор,2004.

13. Т. М. Боровик, Ціноутворення, Навчальний комплекс