Змістовний модуль 3.1 Ціни біржової торгівлі

Лекція

(Поняття біржі, біржової торгівлі. Фундаментальний аналіз біржових цін. Види біржових цін.)

Методичні вказівки

Біржа має справу з попитом на ті чи інші товари, який безпосередньо не пов’язаний з необхідністю їх використання, на біржі завжди має місце пропонування товарів, яке безпосередньо не пов’язане з виробництвом. Купівля заради продажу, а продаж заради купівлі вирівнює попит і пропозиції, на біржовому ринку завжди є попит і пропозиція, питання постає лише щодо того, за якою ціною пропонується і вимагається товар. Біржова торгівля забезпечує можливість того, що при існуючих на даний момент цінах не буде ні дефіциту, ні затоварювання.

Біржа – це така форма організації ринку, за якою здійснюються вільна торгівля цінними паперами (фондова біржа), товарами (товарна біржа), наймання робітників (біржа праці) і формуються ринкові (біржові) ціни (курси) на продукцію на основі фактичного співвідношення попиту і пропозиції.

Товарна біржа є організацією, що об’єднує юридичних і фізичних осіб, які здійснюють виробничу і комерційну діяльність і має на меті надання послуг в укладанні біржових угод, виявлення товарних цін, попиту і пропозиції товарів, вивчення, упорядкування і полегшення товарообігу та пов’язаних з ним торгівельних операцій.

Товарна біржа – це ринок контрактів на поставку товарів. Біржовий попит і пропозиція створюють механізм стимулювання цінових коливань, стримують різкі перепади цін на сировину і товари, що стабілізує економіку в цілому, дозволяє їй обходитись без державного регулювання цін. Важливим фактором стабілізації цін є гласність укладання угод, публічне встановлення цін на початку і в кінці біржового дня, обмеження денного коливання цін у межах, встановлених біржовими правилами.

Біржовий товар є об’єктом торгівлі на біржах.

Характерними рисами біржового товару і сировини є: 1) масовість виробництва і споживання; 2) стандартність; 3) збереженість; 4) транспортабельність; 5) незалежність якісних ознак товарів від конкретного споживача; 6) коливання цін під впливом природних, сезонних, політичних та інших чинників.

На товарних біржах функціонують приблизно 70 видів товарів, це:

- сільськогосподарські товари і товари лісництва та продукти їх переробки: зернові, олійно-насіннєві, живі тварини і м’ясо, текстильні товари, харчові товари, товари лісівництва, натуральний каучук;

- мінеральна сировина і напівфабрикати: кольорові метали, дорогоцінні метали, товари нафтового комплексу.

До біржових торгів в операційну залу допускаються лише учасники торгів. До них відносяться біржові посередники, якими є уповноважені Біржовим комітетом особи як із числа членів біржі, так і спеціально для цього наймані, які мають досвід роботи на біржовому ринку. Ними можуть бути брокери, дилери, трейдери, клерки, маклери.

Аналіз біржових цін

Для учасника підприємницької діяльності важливо знати, як здійснюється визначення цін у біржових контрактах, оскільки система ціноутворення в останніх значно відрізняється від тих, що використовуються при інших формах організації торгівлі.

Для того щоб стати біржовим, товар повинен відповідати наступним вимогам:

- щодо кількості: кількість товару визначають в угоді в натуральних одиницях виміру, фактичну величину продажу товару називають лотами;

- щодо якості: якість товару в угоді визначають за стандартними і технічними умовами, умовами договору, за попереднім оглядом товару, а також за зразками. Визначним фактором при стандартизованій якості біржового товару є введення базового сорту як єдиної міри. За ціну базового сорту беруть найбільш поширений вид продукції цього характеру;

- щодо ліквідності: товар повинен бути абсолютно ліквідним, тобто його можна купити і продати в будь-який момент;

- щодо масовості: товар, що бере участь в біржових торгах, повинен бути немонопольним, тобто масовим.

Товар заноситься до книги обліку та картки брокера „ ями ” тільки в разі гарантованої кількості товару на складах біржі про що робиться відповідна помітка або на складах продавця.

На купівлю-продаж товару на біржі складається біржова угода.

Біржова угода – це письмово оформлений документ на реальний товар зі встановленими строками поставки. Угода вважається біржовою, якщо вона укладена між членами біржі на товар, допущений до обігу на даній біржі, відповідно до строку і порядку, визначених Статутом і Правилами біржової торгівлі.

На кожен вид біржового товару ціни визначаються залежно від співвідношення попиту і пропозиції на даний момент біржових торгів. На біржі використовуються такі поняття ціни:

Ціна продавця (пропозиції) на біржовий товар – ціна, вказана учасником біржових торгів у заявці на продаж, а також названа ним під час торгів з метою стимулювання продажу.

Під ціною покупця розуміють ціни, вказані покупцем у заявках стосовно купівлі, а також ті, що він називає безпосередньо під час торгів, при обговоренні пропозиції продавця.

Ціна біржової угоди є остаточна з тих, які було названо покупцем (продавцем) і зафіксована біржовим маклером. Така ціна формується на базі біржової котировки (попиту та пропозиції) та надбавок або знижок із неї залежно від якості товару, віддалі товару від місця поставки, які вказуються у біржовому контракті. Угоду за даною ціною укладає той, хто першим прийняв пропозицію. Для завершення операції повинні бути зафіксовані три параметри: ціна, сума, строк поставки.

Величина біржової ціни товару визначається в процесі торгів, біржова ціна включає такі специфічні елементи як комісійна винагорода брокерів, відрахування на користь біржі і державне мито

Загальна структура біржової ціни має наступний вигляд:

Цб=Св+Вп+Пв+ПДВв+Кб+Вб+Дн;                                   (19)

де: Св – собівартість виготовлення;

Вп – витрати на просування товару;

Пв – прибуток товаровиробника;

Кб – комісійні брокера;

Нб – норматив відрахування біржі, (%);

Дн – норматив державного мита, (%).

Базою для нарахування податку на додану вартість на біржовий товар є собівартість виробництва, витрати на просування товару та прибуток товаровиробника.

Відрахування біржі та сума державного мита визначається у відсотках від біржової ціни.

Комісійна винагорода брокера визначається як різниця між біржовою ціною та вище переліченими елементами, або також у відсотках від вартості біржового товару.

Залежно від типів угод, які укладаються на товарній біржі, розрізняють два види біржових цін: ціни на реальні товари і ціни на ф’ючерсні або строкові угоди.

Ціни на реальні товари:

- ціна за спотовим контрактом – ціна на наявний стандартний товар, який протягом тижня після укладання угоди поставляється до сертифікованого біржового складу за рахунок продавця. Оплата за цим контрактом повинна бути проведена протягом двох днів після укладання угоди;

- ціна за форвардним контрактом являє собою ціну на поставку товару в майбутньому (через місяць, три, шість, дев’ять місяців). Оплата товару має бути проведена впродовж двох днів після укладення угод. Такий контракт дає змогу гарантувати сприятливу ціну для покупця, а для товаровиробника – поповнити грошові кошти для здійснення процесу виробництва;

- ціна за ф’ючерсною угодою являє собою ціну за стандартним контрактом, в якому передбачається поставка в майбутньому визначених обсягів певного виду товару певної якісної характеристики. За ф’ючерсними угодами реалізується не реальний товар, а лише договір на його можливу поставку в майбутньому періоді. Укладання таких угод здійснюється не з метою купівлі-продажу реального товару,  а для страхування від можливих несприятливих змін ціни. Згідно з ф’ючерсною угодою різницю між ціною контракту на момент її укладання та реальною ціною, що склалася на ринку на день закінчення дії контракту, виплачує або покупець або продавець. Якщо за цей період ціна зросте, таку різницю виплачує продавець. Для того він укладає офертну або зустрічну (протилежну) угоду, яка передбачає купівлю такої ж партії товарів за новою, вже реальною ціною на момент закінчення терміну ф’ючерсної угоди. Покупець також укладає офертну угоду на продаж такої ж партії товару за новою ціною та одержує виграну різницю. При зниженні ціни дія відбувається навпаки. В момент укладання офертної угоди ф’ючерсна угода ліквідується.

Формула для розрахунку вартості ф’ючерсного контракту матиме такий вигляд:

Фдк=Ца+Ца*П*Д/360                                             (20)

де Фдк – вартість діючого контракту;

Ца – ринкова ціна активу на реальному ринку;

П – банківський відсоток за депозити (плюс відсоток витрат на зберігання та транспортування);

Д – кількість днів до закінчення терміну дії ф’ючерсного контракту або його закриття.

Прибуток ф’ючерсного контракту (Пр) розраховується:

 

Пр=Вфк-Цфк                                    (21)

 

де: - Вфк – вартість ф’ючерсного контракту;

Цфк – ціна ф’ючерсного контракту.

Етапи розрахунків з купівлі-продажу ф’ючерсного контракту включають:

1 етап: а) день укладання контракту (відкриття позиції);

б) реєстрація контракту в Розрахунковій палаті;

в) сплата гарантійного внеску за контракт;

г) сплата збору за реєстрацію контракту.

2 етап: а) день (період) збереження відкритої позиції;

б) розрахунки за змінною маржею;

Мм=а (Цк-Ц0)                                                          (22)

де: - а= +1 контракт викуплено;

- а= -1 контракт передано;

- Цк- котирувальна ціна ф’ючерсного контракту;

- Цо – ціна відкритого ф’ючерсного контракту.

в) розрахунки за початковою маржею, якщо Розрахункова палата змінила її ставки.

М=Цк*Пм/100                                                          (23)

де: - Пм – ставка маржі.

Ставка початкової маржі складає 1-10% і коливається залежно від виду ф’ючерсного контракту і поточної ринкової кон’нктури.

3 етап: а) день закриття контракту внаслідок здійснення зворотньої угоди або день виконання контракту (день закінчення терміну його дії);

б)розрахунок прибутку (збитку) за закритою позицією;

Пз=Цо2-Цо1                                                            (24)

де: - Цо1 – ціна купівлі ф’ючерсного контракту;

- Цо2 – ціна продажу ф’ючерсного контракту;

в) сплата збору за реєстрацію зворотньої угоди;

г) розрахунок суми грошей, яку виплачує Розрахункова палата члену Розрахункової палати (клієнту) або яку виплачує Розрахунковій палаті член Розрахункової палати (клієнт);

д) передача (одержання) біржового активу, що лежить в основі ф’ючерсного контракту.

Біржовий товар можна застрахувати, тобто хеджувати.

Хеджування – це біржове страхування від несприятливих коливань цін, що базується на різниці в динаміці цін реальних товарів та цін ф’ючерсних контрактів на цей же товар. Хеджування на біржі здійснюють підприємства, приватні особи, які є учасниками ринку реальних товарів: виробники, переробники і продавці.

Біржові котирування

Біржові котирування є визначними цінами біржових угод, які укладаються на стандартну кількість стандартизованого товару, передбаченого правилами біржової торгівлі у біржовій „ямі” в офіційні години роботи біржі.

Котирувальна ціна – ціна, визначена котирувальною комісією біржі шляхом аналізу цін біржових угод, цін продавців, цін покупців на підставі єдиних критеріїв та спеціальних методик. Розрізняють:

- котирування офіційне;

- котирування позаофіційне (довідкове).

Котирування офіційне – здійснюється щодо цін біржових угод на визначені біржею групи продукції стандартної якості з єдиним базисом поставки для кожного біржового товару. Процес визначення офіційної котирувальної ціни передбачає об’єктивну оцінку коливань цін протягом біржового дня.

Котирування позаофіційне (довідкове) – здійснюється на підставі аналізу всіх цін (попиту, пропозиції, угод) з урахуванням оцінки котирувальною комісією кон’юнктури попиту та пропозиції за трьома напрямками: за цінами продавців (котирувальна ціна пропозиції); за цінами покупців (котирувальна ціна попиту); за найтиповішою на біржі на конкретний період часу ціною на конкретний вид(групу) товару (котирувальна ціна біржі).

Довідкове котирування може проводитися на підставі підсумків кількох біржових торгів.

Дані котирування не можуть бути оскаржені членом біржі та змінені за рішенням біржового комітету.

Дані офіційного котирування сповіщаються на біржі наступного понеділка після проведення торгів.

Рішенням котирувальної комісії біржа має право встановити граничні рівні впливу цін на товари, що офіційно котируються на біржі, відхилення від яких дає підставу для припинення торгу за даним видом товару.

Рівень цін для закупівлі сільськогосподарської продукції та продовольства на державні потреби повинен визначатися з урахуванням середньозважених цін за результатами попередніх торгів.

Котирування дає можливість оперативного прогнозування цін. Дані про котирування цін подаються спеціальною комісією на основі результатів попереднього біржового торгу. Рівень цін поточного біржового дня (Цл1) розраховується за формулою:

Цл₁=Цл₀*Кл₁/Кл₀                                                                          (24)

де Цл₀ – рівень цін минулого дня;

Кл₁ – коефіцієнт кон’юнктури ринку (співвідношення попиту і пропозиції) поточного біржового дня;

Кл₀ - коефіцієнт кон’юнктури ринку наступного біржового дня.

Контрольні запитання та завдання

1. Охарактеризуйте суть та значення товарної біржі.

2. Що таке біржова угода? Розкрийте її зміст.

3. Що таке “форвардна угода”?

4. Яка різниця між ціною попиту і ціною пропозиції?

5. Що розуміють під біржовим котируванням цін?

6. Що включає ціна біржової угоди?

7. Які риси притаманні біржовому товару?

8. Назвіть вимоги, що висуваються до біржового товару.

9. Який склад біржової ціни?

10. Які є види біржових цін?