Право власності. Форми власності в Україні

Відповідно до ст. 316 Цивільного кодексу України правом вла­сності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповід­но до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Змістом права власності є: право володіння, право користування та право розпорядження своїм майном.

Володіння - це можливість фактичного утримання речі та можливість впливати на неї безпосередньо. Розрізняють закон­не володіння (наприклад, наявність в особи речі за правом вла­сності) та незаконне (фактичне володіння знайденою і привлас­неною річчю або володіння майном, здобутим злочинними ді­ями). Незаконне володіння поділяється на добросовісне (коли особа не знала і не могла знати про те, що володіє чужим май­ном) і недобросовісне (коли особа знала або повинна була знати про те, що володіння незаконне).

Користування - це можливість (право) вилучати з речі її корисні властивості. Наприклад, носити одяг та взуття, обробля­ти землю і в результаті отримувати врожай.

Розпорядження - право визначати юридичну або фактичну долю майна (наприклад, продавати, дарувати, заповідати річ).

Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, що не суперечать закону.

Законами також можуть встановлюватись спеціальний порядок набуття права власності на окремі види майна, а також види майна, що не може перебувати у власності фізичних осіб.

Не можуть бути у власності:

1) зброя, боєприпаси (крім мисливської і пневматичної зброї, і боєприпасів до неї, а також спортивної зброї і боєприпасів до неї, які набуваються громадськими об’єднаннями з дозволу органів внутрішніх справ), бойова і спеціальна військова техніка, ракетно-космічні комплекси;

2) вибухові речовини і засоби вибуху. Всі види ракетного палива, а також спеціальні матеріали і обладнання для його виробництва;

3) бойові отруйні речовини;

4) наркотичні, психотропні, сильнодіючі отруйні лікувальні засоби (за винятком отримуваних громадянами за призначенням лікаря);

5) протиградові установки;

6) спеціальні технічні засоби негласного отримання інформації (зазначені засоби не можуть також перебувати у власності юридичних осіб недержавних форм власності).

Спеціальний порядок придбання у власність фізичних осіб встановлюється для:

- вогнепальної мисливської зброї, газових пістолетів і револьверів та деяких видів мисливської зброї;

- пам’яток історії і культури;

- радіоактивних речовин;

- лікарських наркотичних речовин.

Названі види майна можуть бути придбані лише за наявності дозволу (органів внутрішніх справ, Міністерства культури і мистецтв України, державних органів з ядерної та радіаційної безпеки, закладів охорони здоров’я).

Не можуть бути у власності іноземних фізичних чи іноземних юридичних осіб земельні ділянки сільськогосподарського призначення.

Цивільний кодекс України, як і Конституція України, не визначає поняття форм власності - це економічна категорія.

       Ст. 41 Конституції України визначає, що право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Громадяни для задоволення своїх потреб можуть користуватися об’єктами права державної та комунальної власності відповідно до закону.

       Згідно з Цивільним кодексом України існують: 1) право власності Укра­їнського народу (ст. 324 ЦКУ). Земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об’єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, встановлених Конституцією України;2) право приватної власності (ст. 325 ЦКУ). Суб’єктами права приватної власності є фізичні та юридичні особи. Фізичні та юридичні особи можуть бути власниками будь-якого майна, за винятком окремих видів майна, які відповідно до закону не можуть їм належати.
Склад, кількість та вартість майна, яке може бути у
власності фізичних та юридичних осіб, не є обмеженими.
Законом може бути встановлено обмеження розміру земельної
ділянки, яка може бути у власності фізичної та юридичної особи;3)  право державної вла­сності (ст. 326 ЦКУ). У державній власності є майно, у тому числі грошові кошти, яке належить державі Україна. Від імені та в інтересах держави Україна право власності здійснюють відповідно органи державної влади;4) право комунальної власності (ст. 327 ЦКУ). У комунальній власності є майно, у тому числі грошові кошти, яке належить територіальній громаді. Управління майном, що є у комунальній власності, здійснюють безпосередньо територіальна громада та утворені нею органи місцевого самоврядування.