Архітектура епохи середньовіччя (Х-ХІІІст.). Романська архітектура. Готична архітектура

В соціально-економічному і культурному розвитку країн почалася нова епоха феодалізму. Неоднакові шляхи розвитку феодалізму, неоднаковість в релігіозній системі та культурних традиціях вплинули на архітектуру Сходу та Заходу. Архітектура Сходу розвивалася як продовження античного зодчества в південно-слов’янських країнах, Арменії, Грузії та Давньої Русі.

В архітектурі Сходу в епоху середньовіччя розповсюдився візантійський стиль.

Архітектура Заходу формувалась заново, наслідуючи пізні римські досягнення та виразилася в романському та готичному стилях. Цей період вплинув і на створення різних типів будівель: замків, кремелів, монастирів та храмів.

 В середні віки при монастирях, церквах будувалися готелі, які називалися госпіціями, будівництво яких заохочувалося духовенством. При фортецях та замках створювались заїжджі подвір'я з харчевнею. Виникали і придорожні готелі, пошти, караван-сараї.

Вплив Візантії проявився в будівництві храмів. Основним видом внутрішнього простору в культових будівлях став купольний або центричний вигляд.

 Шедевром візантійських зодчих став собор Софії в Константинополі (зараз Стамбул), купол 31,4м в діаметрі. Крізь 40 вікон у нижній частині купола проникала така кількість світла, якби не будинок освітлено сонцем, а воно саме відпромінює світло. 916 років в соборі звучали християнські пісньоспіви. У XVв. турки завоювали Константинополь та передали храм Святої Софії в мусульманську мечеть.

Візантійський стиль зробив вплив на архітектуру східних словян. До найбільш значних пам'ятників ХІІ - XIIIст. відносяться церква Покрова на Нерлі, собор Різдва Богородиці в Суздалі. Особливо помітний візантійський вплив в архітектурі Успенського собору у Московському Кремлі.

На архітектурі громадських будинків готельного типу Візантії, Арменії, Грузії та слов'янських країн відбився вплив східних елементів. В частковості цим пояснюється появлення сводчастих конструкцій східного походження в готелях (ханапарах) Арменії. Вони уявляють собою просторі зали, розподілені на вузьку та широку частини, перекриті сводами. В центрі кожної частини - прямокутний двір з кам'яним водоймищем посередині. По продольним бокам на деякому узвишші у два поверхи розташовувались декілька десятків невеликих кімнат.

Романська архітектура

До романської (з лат. "римської") архітектури відносять західноєвропейську архітектуру ХІ - ХIIIст. Типи будинків (замки, міські укріплення, церкви, собори), які були побудовані в романському стилі, найкращім чином відповідали умовам життя того часу (феодальна роздробленість, міжусобні війни).

Особливості романського стилю - прості та масивні спорудження із каміння. Замки та стіни, бойові башти були кам'яними, дуже важкими, з великим запасом міцності. Феодальні замки та монастирі-фортеці, прилаштовані як для мирного існування, так і для війни.

Основна мета при будівництві таких будівель була оборонна. Тому стіни та своди робили масивними, світові пройми були схожими на бійниці, будинки вінчали дозорні башти.

В романській архітектурі існувало два основних види внутрішнього простору культових споруд:

· продольно-розвиваюче (просте прямокутне в вигляді базілікі), та

· концентричне (кругле).

Продольні базілікальні будинки складалися із трьох нефів, утворених рядами стовпів та колон.

Неф - частина базілікального простору, обмеженого опорами.

Прикладом архітектурного пам'ятника романського стилю з'являється архітектурний ансамбль у м. Піза (Італія), складений із собору, кампанели (так названої «падаючої башти») і баптистерія. Собор - п'ятинефний, продольний; баптистерій - коловидний.

Романська архітектура породила і нові форми - багатоповерхових житлових будинків.

Готична архітектура.

Готична архітектура завершує розвиток середньовіччя в Західній, Центральній і частково Східній Європі.

Романський стиль в архітектурі замінився готичним (італ. "готський" -германське плем'я - готи, які жили біля берегів Балтійського моря) - художній стиль, який виник в середині XII в. у Франції. У ті часи «готичне» означало «варварське» в протилежність «римському».

Найвідоміші спорудження готичного стилю - собори. Каркасна система готичної архітектури дозволила створювати небувалий за висотою та величністю інтер'єр соборів, прорізати стіни величезними вікнами з багатокольоровими вітражами із зображенням святих або різноманітних культових сцен. Собори стали світлішими і в порівнянні з романськими в 2 рази вищими за рахунок стрільчастих арок, гостроконечних шатрових дахів та фронтонів. Високі своди соборів, кольорові вітражи, крізь які лилися потоки світла, урочисті звуки органа - все це вражало уявлення людей, внушало їм ідеї про святість божественної влади.

В зовнішньому вигляді будинків готичного періоду використовувалась ціла система вирізаних вінчаючих елементів в вигляді ажурних вінчаючих башт, балюстрад з химерами та ін.

Розвивались містобудування та громадянська архітектура (житлові будинки, ратуші, торгівельні ряди, міські башти). Готичний стиль був розповсюджений майже по всій Європі, крім країн, де сповідували православіє (Росія, Болгарія, Сербія, Греція).

Готичний стиль залишив багато пам'ятників архітектури. Видатним пам'ятником ранньої готики став собор Паризької Богоматері (французи його називають Нотр-Дам де Парі). Цей стиль досягнув величезного розквіту у XIII ст. в соборах Реймса, Амьєна та інших міст Франції.

Готична архітектура також розповсюдилась в Англії, Германії, Іспанії. Наявність камінів, еркеру, гарна освітленість інтер'єру складає специфічні риси архітектури Англії того часу.

 

Питання для контролю:

1. Коли зародилося зодчество?

2. Назвіть основні риси архітектури і мистецтва Стародавнього Єгипту.

3. Охарактеризуйте архітектуру і мистецтво Стародавньої Греції.

4. Стародавня Римська архітектура. Назвіть основні риси.

5. Архітектура епохи середньовіччя (Х-ХIIIст.). Романська архітектура. Готична архітектура. Назвіть основні риси.