Метод ланцюгових підстановок

З метою визначення факторів будують таблицю, в якій зліва направо зазначаються всі необхідні фактори, починаючи з кількісних і закінчуючи якісним. Потім наводиться «добуток факторів», або результативний показник, і, нарешті, графа для розрахунку величини впливу факторів.

У перший рядок таблиці (нульова підстановка) записують планові, або базові, показники.

Для розрахунку впливу першого фактора проводять заміну його з планової (базової) величини на фактичну, а інші дані залишають незмінними. Різниця між одержаним розрахунковим показником (Д1) і плановим (Дп) становить величину першого фактора (Д1 — Дп).

Для розрахунку впливу другого фактора його величину у другій підстановці також замінюють на фактичну (перший фактор тут і далі залишається також на фактичному рівні), а величину впливу аналізованого фактора, визначають як різницю між другим і першим розрахунковими показниками (Д2 — Д1).

Така процедура заміщення величини вихідних планових показників на фактичну величину здійснюється доти, поки в останньому рядку не будуть всі фактичні значення факторів, що вивчаються, а їхня величина впливу не буде визначена як відповідна різниця розрахункових добутків факторів.

Такий процес розрахунку чотирьох факторів наведено в табл. 3.1.

Таблиця 3.1.

Схема виявлення впливу факторів способом ланцюгових підстановок

Номер підстановки та назва фактора	Фактори, які впливають на показник				Добуток факторів	Величина впливу фактора
	1-й	2-й	3-й	4-й
Нульова підстановка	П	П	П	П	ДП	—
Перша підстановка, перший фактор	Ф	П	П	П	Д1	Д1 – ДП
Друга підстановка, другий фактор	Ф	Ф	П	П	Д2	Д2 – Д1
Третя підстановка, третій фактор	Ф	Ф	Ф	П	Д3	Д3 – Д2
Четверта підстановка, четвертий фактор	Ф	Ф	Ф	Ф	ДФ	ДФ – Д3

Примітки:

1. Умовні позначення: П — планове значення; Ф — фактичне значення.

2. 1-й, 2-й, 3-й — кількісні фактори, 4-й (останній) — якісний фактор.

Отже, за умови дії чотирьох факторів здійснюється чотири підстановки (не враховуючи нульову), величина кожного фактора визначається як різниця нового розрахункового показника та попереднього.

Розглянемо методику розрахунків на прикладі аналізу використання трудових ресурсів за даними промислового підприємства (табл. 3.2.)

Таблиця 3.2.

Вихідні дані для розрахунку факторів

Показник	За планом	Фактично	Відхилення від плану	% виконання плану
1. Товарна продукція за мі­сяць, тис. грн.	500	477,4	–22,6	95,48
2. Середньооблікова чисельність робітників, осіб	250	200	–50	80
3. Загальна кількість відпрацьованих усіма робітниками людино-годин	40 000	30 800	–9200	77
4. Загальна кількість відпрацьованих усіма робітниками людино-днів	5000	4400	–600	88
5. Середнє число днів роботи одного робітника (ряд. 4: ряд. 2)	20	22	+2	110
6. Середня тривалість робочого дня (ряд. 3: ряд. 4), годин	8	7	–1	87,5
7. Виробіток одного робіт­ника:
а) середньомісячний, грн. (1: 2)	2000	2387	+387	119,35
б) середньодобовий, грн. (1: 4)	100	108,5	+8,5	108,5
в) середньогодинний, грн. (1: 3)	12,5	15,5	+3,0	124

 

У таблиці 3.2 перші чотири показники взято зі звіту по праці, п’ять останніх обчислюються за даними перших чотирьох показників. Як показують дані таблиці, фактичний обсяг товарної продукції нижчий за плановий на 22,6 тис. грн. Це зумовлено дією середньооблікової чисельності робітників (1-й фактор), середнього числа днів роботи одного робітника (2-й фактор), середньої тривалості робочого дня (3-й фактор) і середньогодинного виробітку (4-й фактор). Використовуючи схему, наведену в таблиці 3.1, і дані таблиці 3.2, виконаємо відповідні розрахунки (таблиця 3.3).

Таблиця 3.3.

Розрахунок факторів способом ланцюгових підстановок

Номер підстановки та назва факторів	Чисельність робітників	Середня кількість днів роботи одного робітника	Середня тривалість робочого дня, год.	Середньогодинний виробіток, грн.	Обсяг товарної продукції, тис. грн.	Величина впливу фактора, тис. грн.
Нульова підстановка	250	20	8,0	12,5	500	—
1. Вплив чисельності робітників	200	20	8,0	12,5	400	400 – 500 = – 100
2. Вплив середнього числа днів роботи од­ного робітника	200	22	8,0	12,5	440	440 – 400 = + 40
3. Вплив середньої тривалості робочого дня	200	22	7,0	12,5	385	385 – 440 = –55
4. Вплив середньогодинного виробітку	200	22	7,0	15,5	477,4	477,4 – 385 = +92,4
Разом			–22,6

 

Спосіб абсолютних різниць

Спосіб абсолютних різниць є однією з модифікацій елімінування. Як і спосіб ланцюгової підстановки, він застосовується для розрахунку впливу факторів на приріст результативного показника.

Але спосіб абсолютних різниць є більш простим, ніж метод ланцюгових підстановок. Розглянемо на прикладі даних таблиці 3.2. та 3.3.

Використовуючи відхилення по кожному фактору, виконаємо розрахунок впливу факторів:

1. Вплив зміни чисельності робітників:

(–50) • 20 • 8,0 • 12,5 = –100 (тис. грн.).

2. Вплив зміни числа днів, відпрацьованих одним робітником:

(+2) • 200 • 8 • 12,5 = +40 (тис. грн.).

3. Вплив зміни тривалості робочого дня:

(–1) • 200 • 22 • 12,5 = –55 (тис. грн.).

4. Вплив зміни середньогодинного виробітку:

(3,0) • 200 • 22 • 7 = + 92,4 (тис. грн.).

Разом: –22,6 тис. грн.

Спосіб відносних різниць

Цей спосіб ґрунтується на обчисленні різниць у відсотках. Величина впливу кожного фактора визначається множенням різниці в суміжних індексах (відсотках) на плановий обсяг узагальнюючого показника. Розрахунок потрібно вести табличним або безтабличним способами. Використовуючи дані табл. 3.2, проведемо відповідні розрахунки в табл. 3.4.

Таблиця 3.4.

Розрахунок факторів способом абсолютної різниці

Показник	% виконання плану	Різниця суміжних показників	Фактор	Розрахунок впливу фактора, тис. грн.
1. Середньооблікова чисельність робітників, осіб	80,0	80 – 100 = –20	Чисельність робітників
2. Загальна кількість відпрацьованих усі­ма робітниками лю­дино-днів	88	88 – 80 = +8	Середнє число днів роботи
3. Загальна кількість відпрацьованих усі­ма робітниками лю­дино-годин	77	77 – 88 = –11	Середня тривалість робочого дня
4. Обсяг товарної продукції	95,48	95,48 – 77= +18,48	Середньо-годинний виробіток	+ 92,4
Разом				– 22,6

 

Хоча всі розглянуті способи елімінування різняться методикою розрахунків, проте вони дають однакові результати, оскільки ґрунтуються на одному й тому самому принципі. В практиці економічного аналізу найчастіше використовують спосіб абсолютних різниць, надійний і найменш трудомісткий.

 

Питання для самоперевірки:

1. Дайте визначення елімінування та його технічних прийомів.

2. У чому полягає метод ланцюгових підстановок?

3. Яка сутність методу абсолютних різниць?

4. Як використовувати метод відносних різниць?

Домашнє завдання:

Розв’язати наступні задачі:

1. Визначити методом ланцюгових підстановок вплив використання предметів праці на обсяг продукції за приведеними даними:

Таблиця 1.

Вплив використання предметів праці на обсяг виробництва

Показники	План	Факт	Зміни
Реалізована продукція, тис. грн..	102660	107710	+5050
Витрати предметів праці на виробництво продукції, тис. грн..	46900	47960	+1060
Матеріаловіддача, грн..	2,1889	2,2458	+0,0569

 

2. Потрібно методом абсолютних різниць визначити вплив середньої чисельності персоналу та виробітку на одного працівника на обсяг випуску продукції.

Таблиця 1.

Показники, що визначають обсяг випуску продукції

Показники	Базисний період	Звітний період	Відхилення
Обсяг випуску продукції (N), тис. грн..	4800	5920	+1120
Середня чисельність персоналу, (Ч), люд.	15,0	16,0	+1
Виробіток на одного робітника (В), тис. грн..	320	370	+50