Тема: ” соціально - політичні небезпеки ”

 

 

 

 

1. Конфлікт

Основою соціально-політичних небезпек являється соціально-політичний конфлікт. Конфлікт – це зіткнення протилежних інтересів, поглядів, гостра суперечка, ускладнення, боротьба ворогуючих сторін різного рівня та складу учасників.

Причина конфлікту – нерівномірність розподілу чого–небудь важливо­го для існування людей (їжа, територія, релігія, засоби виробництва, тощо).

Джерела конфлікту:

соціальна нерівність;

система поділу цінностей (влада, соціальний престиж, матеріальні блага, освіта).

Конфлікт передбачає усвідомлення протиріччя і суб’єктивну реакцію на нього. Якщо конфлікт виникає в суспільстві, то це суспільний конфлікт.

Соціальні конфлікти бувають:

політичні (конфліктують політичні системи);

соціальні (конфліктують соціальні системи);

економічні (конфліктують економічні системи (наприклад, корпо­рації));

міжетнічний (конфліктують дві або більше нації).

Суб’єктами конфліктів можуть виступати:

окремі люди або групи, організовані в соціальні, політичні, еконо­мічні та інші структури;

об’єднання, які виникають у вигляді політизованих соціальних груп, економічних і політичних груп тиску, кримінальних груп, які домагаються певних цілей.

Існує дві форми перебігу конфліктів:

відкрита – відверте протистояння, зіткнення, боротьба;

закрита, або латентна, коли відвертого протистояння нема, але, точиться невидима боротьба.

Поняття «соціально-політичний конфлікт» використовується, коли тра­пляються великомасштабні зіткнення всередині держав (громадянська війна, страйки), та між державами (війни, партизанські рухи).

Досить часто після виникає ще один етап по­стконфліктний синдром, який характеризується напруженням у відносинах сторін, які щойно конфліктували. Постконфліктний синдром у разі загострен­ня може започаткувати новий конфлікт. Це ми спостерігаємо на прикладах перманентного близькосхідного конфлікту, конфліктів у Північній Ірландії, Іспанії та ін.

2. Соціальні небезпеки, викликані низьким духовним та куль­турним рівнем і незадовільним матеріальним станом та умовами проживання

Паління – один з найбільш поширених видів побутової наркоманії охоплює сотні мільйонів людей на планеті. В світі палять в середньому половина чоловіків та чверть жінок. Дим тютюну, яким дихає курець, містить нікотин, окис вуглецю, оцтову, мурашину, масляну і синильну кислоти. Найбільш не­безпечним є нікотин пара якого проникає у верхні дихальні шляхи і легені, а також заковтується разом зі слиною в шлунок, через що у курців вини­кає хронічне захворювання гортані та глотки, бронхіт, туберкульоз легенів, рак легенів, рак ротової порожнини та інше Під час вдихання диму тютюну ушкоджуються емаль зубів, в зв’язку з цим може мати місце карієс, стоматит та інше. Під впливом хронічної дії нікотину на вегетативну нервову систе­му виникають загальні вегетативні розлади, підвищується шлункова секре­ція, кислотність шлункового соку, розвиваються гастрити, захворювання на виразку та інше. В зв’язку із судинозвужувальною дією нікотину у курців можуть виникнути трофічні зміни в судинах. Велику шкоду паління завдає жінкам. Воно ускладнює протікання вагітності, погано впливає на розвиток плоду і призводить до його викиду та іншого. Як показує статистика, курці у віці 40...49 років вмирають в три рази частіше, ніж ті, хто не палить. Паління є небезпечним не тільки для курців, а і для людей, що знаходяться з ними в одному приміщенні.

Алкоголізм – захворювання, що виникає через систематичне вживання алкогольних напоїв і характеризується патологічним потягом до них і поступо­вим зниженням психічної діяльності (алкогольною деградацією). Алкоголізм як захворювання (хронічне) характеризується прогресуючими психічними і фізіологічними перетвореннями хворі стають безсилими, малоініціативними, в них зникає інтерес до життя, порушується міцний сон, поступово настає занепад психічної діяльності, виникають захворювання шлунково-кишкового тракту – гастрит, коліт, цироз печінки, настає розлад серцево-судинної систе­ми, нирок, статева слабкість та інше. Алкоголізм є ґрунтом, на якому можуть розвиватися гострі алкогольні психози. Алкоголізм у своїй більшості є ре­зультатом побутового п’янства, впливу конкретного мікросоціального мсередовища в поєднанні з відповідними особливостями особливості.

Алкоголізм і тютюнокуріння звуть побутовою наркоманією.

До основних соціальних небезпек також відносяться ті, що викликані незадовільним мате­ріальним станом, умовами праці і проживання.

Проституція – (лат – віддавання, збезчещення, осквернення) – продаж жінкою свого тіла для статевих відносин з метою отримання засобів для іс­нування. Чинне законодавство передбачає переслідування за заняття прости­туцією, утягнення в неї малолітніх та звідництво.

Бродяжництво – результат втрати постійного місця помешкання як ре­зультат змін у соціальному статусі з побутових, соціальних чи інших при­чин.

Революція – корінний переворот в соціально-економічній структурі сус­пільства, глибокі якісні зміни в його розвитку, перехід від старого віджилого ладу до більш прогресивного.

Повстання – відкритий збройний виступ яких-небудь соціальних груп чи класів проти існуючої політичної влади.

Страйк – масове припинення діяльності певних соціальних груп з ме­тою привернути увагу до своїх вимог.